Портал для пацієнтів

​Як навчитися розбиратися в ліках і перестати купувати «фуфломіцини»?

Відповіді на ці та інші питання у студії Громадського радіо дав Євгеній Гончар, сімейний лікар, секретар Громадської ради при МОЗ.

Анастасія Багаліка: У своїй статті на «Українській правді» ви починаєте з того, що в Україні зараз епідемія «фуфломіцинів». Поясність, про що йдеться?

Євгеній Гончар: Є ліки, які мають доведену ефективність, є ліки, які не мають доведеної ефективності. Що це означає? Якщо ви хочете придбати якийсь товар, наприклад, телевізор, і ви хотіли б, щоб він дійсно працював. Ви не очікуєте того, що ви придбаєте телевізор, який не працює. Ви заходите, читаєте відгуки, і вам пишуть, що він трошки працює або взагалі не працює, або у когось працює, у когось не працює. Я думаю, що очевидно – ви б такий телевізор не придбали. Якщо ви хочете, наприклад, полетіти кудись, і вам кажуть: давайте, ви тут ризикніть, можливо ви зможете долетіти до запланованої точки або не зможете. Мені здається, що люди б не робили такі покупки, але, на жаль, з ліками зараз відбувається така ситуація, що багато таких ліків, які негарантовано будуть діяти – займають дуже велику долю ринку, і витягають останні гроші.

Сергій Стуканов: Проблема в тому, що люди не вміють розібратися: ми заходимо в аптеку, там тисячі різних назв, але ми не знаємо які з цих ліків справжні, а які ні. Як можна в цьому розібратися? Де шукати інформацію?

Євгеній Гончар: Це називається асиметрія інформації, коли ви стоїте в нерівних умовах: ви і лікар, ви і фармацевт, ви і ще хтось, хто вам радить. Середньостатистична людина не може осягнути всієї медичної інформації. Або гірше: коли людина з сумнівних джерел (якісь форуми) черпає рекомендації. Де черпати інформацію? Хочу зробити наголос, що я б не радив займатися самолікуванням, це неправильно. Ці рекомендації, що будуть далі, вони стосуються того як навчитися задавати питання лікарю або фармацевту. По-перше, найпростіший шлях – це дізнатися чи зареєстрований цей лікарський засіб в країнах ЄС та США.

Анастасія Багаліка: Що може викликати підозру в пацієнта, який отримує рецепт?

Призначати величезний набір ліків – це неправильно

Євгеній Гончар: По-перше, призначати величезний набір ліків – це неправильно. Медичним терміном це називається поліпрагмазія, і досвідчені лікарі намагаються уникати цього, тому що невідомо як ці лікарські засоби будуть взаємодіяти між собою. Тому якщо це більше трьох-чотирьох лікарських засобів, а для тривалого прийому – двох, – це не є добре.

Анастасія Багаліка: Гомеопатія, сиропи проти кашлю для дітей – теж популярний пункт у списку призначення, коли лікують застуду у дитини.

Євгеній Гончар: Якщо в призначенні лікаря є гомеопатія, то це вже питання, які він має мотиви. Існує єдиний випадок, коли гомеопатія доцільна – коли приходить пацієнт і дуже хоче, щоб йому щось призначили.

Анастасія Багаліка: Що ще має насторожити?

Євгеній Гончар: Це біологічні добавки. Я б не сказав, що БАДи є зло, і це тільки щось погане. Це не так. Просто питання в їх кількості і доцільності.

Анастасія Багаліка: А як щодо призначення вітамінів?

Євгеній Гончар: Щоб призначати вітаміни, треба мати факт, що у вас авітаміноз. Зазвичай вітаміні комплекси призначаються без цих аналізів. Сучасне харчування покриває необхідну кількість цих вітамінів, тому вживання вітамінів в більшості випадків не є обґрунтованим. Щодо використання вагітними, то, по-перше, воно не шкодить, по-друге дійсно, під час розвитку плоду організм матері потребує більшої кількості мікроелементів. Чи буде користь – я не можу гарантувати.

Сергій Стуканов: Інколи лікарі можуть виписувати дуже дорогі ліки, для цього у них може бути різна мотивація. Як людині зрозуміти, яка діюча речовина в даному випадку потрібна, і знайти дешевший лікарський засіб?

Євгеній Гончар: Діючу речовину можна дізнатись з інструкції, з інтернету, з державного реєстру лікарських засобів. Згідно наказу МОЗ лікарі не мають писати в рецептах комерційні назви, вони мають писати діючу речовину.

Анастасія Багаліка: Є зворотна ситуація, коли людина приходить в аптеку, і каже: дайте мені щось від кашлю. Або цілеспрямовано іде і купує антибіотик.

Євгеній Гончар: Якщо ми говоримо про ГРВІ, то треба розуміти, що згідно всіх сучасних наукових рекомендацій, лікування ГРВІ є симптоматичним. Інколи є необхідність призначення специфічних противірусних препаратів, але це виключні випадки, і ніякого призначення антибіотиків не потребується окрім того, коли це не є пацієнти в групах ризику: це люди з імунною супресією, у них, наприклад, були пересадки органів або це люди старечого віку, в яких є велика кількість хронічних захворювань, або є історія того, що коли вони раніше хворіли на вірусні інфекції, то завжди було ускладнення. 95% потребують жарознижувальних препаратів, якщо температура більше 38 градусів, також це деконгестанти, якщо закладений ніс. Інші лікарські засоби, які називаються імунорегулятори, для покращення імунітету, противірусні (не всі, але більшість) – не мають ніякої доказової ефективності і не рекомендуються настановами ВООЗ та інших країн. Грип проходить за сім днів. Але людина хоче собі допомогти, і їй важко зрозуміти, що їй треба просто потерпіти.

Сергій Стуканов: Коли людина приходить до лікаря, які питання їй треба ставити?

Євгеній Гончар: Якщо вам було призначено лікування якимись препаратами, то не треба соромитись запитати: нащо ці препарати? Не треба соромитись запитати, чи є ці препарати в протоколах лікування цього захворювання. У цьому немає нічого поганого, і кожен хороший лікар зможе відповісти на ці питання.

Анастасія Багаліка: А якщо лікар каже: «Для підтримки»?

Євгеній Гончар: Лікар має розмовляти з пацієнтом його мовою. Якщо лікар думає, що треба пацієнту казати: «для підтримки», тому що це його сленг і культурний рівень, то він йому може це сказати. Але якщо він бачить, що перед ним освічена людина, то так казати не варто, тоді це характеризує культурний рівень лікаря, тому що такої патології чи стану як «підтримка» немає.

Анастасія Багаліка: Наступна фраза може звучати так: «Мамочка, що ви мені розказуєте?»

Євгеній Гончар: Всі лікарські засоби, які призначаються, мають мати якусь мету. Нема такого терміну в науковому обігу як «укріплення судин» або «покращення кровообігу» – це не специфічно, це «за все хороше», а так не буває.

Джерело

Читайте також:


Нема коментарів

Баннер (300х250). Сінево 10 років. Холестерин. (14.10.17)
Заповнити заявку на лікування