Портал для пацієнтів

57% лікарень відповідають вимогам до комп’ютеризації, - НСЗУ

ГО "Платформа здоров’я" від початку свого створення сприяє втіленню реформи системи охорони здоров’я та наголошує на важливості готовності регіонів до цифровізації.

Ще в листопаді 2019 році організація звернулася до Прем’єр-міністра України Олексія Гончарука із зверненням про сприяння цифровізації на регіональному рівні. «Платформа здоров’я» закликала голову Уряд зібрати нараду за участі голів обласних та Київської міської державних адміністрацій для прийняття відповідних рішень.

Як наразі бачимо, закладам охорони здоров’я ще є над чим працювати.

З 1 квітня 2020 року в Україні розпочався другий етап медичної реформи. Для пацієнтів це означає медичні гарантії на отримання 27 пакетів безоплатних послуг з діагностики та лікування. Заклади, що надають спеціалізовану (міські та районні лікарні) і високоспеціалізовану (обласні лікарні та національні центри) медичну допомогу фінансуватимуться Національною службою здоров’я України (НСЗУ), згідно з укладеними договорами.

Це означає, що НСЗУ, як замовник послуг, сплачує закладу за кожного пролікованого в стаціонарі пацієнта та за кожну виконану процедуру, що входить до переліку пріоритетних, за умови наявності в центральній базі даних (ЦБД) eHealth відповідного направлення та відсутності помилок у поданих лікарнями відповідних звітів (медичних записів). Лікарня має вносити необхідну інформацію в свою  медичну інформаційну систему (МІС) в режимі реального часу.

Зрозуміло, що без належного комп’ютерного оснащення у лікарні немає можливості працювати з МІС і обмінюватись інформацією з НСЗУ.

За стандартними вимогами НСЗУ, мінімальна потреба закладу охорони здоров’я в оснащенні комп'ютерами дорівнює кількості робочих місць, плюс щонайменше 1 комп'ютер в кожному підрозділі, приймальному відділенні, в реєстратурі та кабінеті статистики. Всі комп’ютери підключені до локальної мережі.

Важливо розуміти, що НСЗУ розрахувала цей мінімум в оснащенні, виходячи лише з забезпечення виконання власного завдання – кому, за що, та скільки сплачувати. Зазначена кількість техніки не враховує стратегічного плану розвитку лікарні – про це мають подбати власник та керівництво закладу.

Реформа почалася, проте 43% закладів вторинної та третинної ланки медичної допомоги не відповідають вимогам НСЗУ за статусом комп’ютеризації ( дані НСЗУ станом на 21.04.2020 08:09). Це 664 лікарні з 1549, які подали документи на укладання договорів.

При цьому показники по регіонам дуже різняться. Якщо по Кіровоградській області це 100% готовності, в Полтавській – 98,39%, в Чернігівській – 90,76%, то в низці регіонів цей показник складає лише 50-60%.

Найгірший стан комп’ютеризації в закладах охорони здоров’я, що знаходяться в підпорядкуванні селищних рад/ОТГ.

Це означає, що керівникам 43% закладам доведеться "на швидкоруч" обирати комп’ютерне оснащення. Однак зробити це правильно непросто, адже у кожної лікарні свої потреби. Це як ліки для пацієнтів - одному допоможуть, а ішному нашкодять, тому треба бачити не лише симптоми, але й анамнез.

Ще однією проблемою є те, що завдання з комп’ютеризації та інформатизації, які ставлять перед собою заклади, сконцентровані виключно на потребах співпраці з НСЗУ.

Роль комп’ютерної техніки в медзакладі не може обмежуватися лише підлаштуванням під нову модель фінансування в рамках реформи!

Належна комп’ютеризація та цифровізація закладу охорони здоров’я є складовою його успішної роботи та розвитку. Це ознака сучасності, конкурентоздатності та спроможності відповідати потребам пацієнтів.

Повноцінна МІС покликана надати керівнику закладу можливість отримувати необхідну узагальнену та аналітичну інформацію, аналізувати ефективність та якість медичних послуг, створювати реєстри та управляти потоком пацієнтів, допомагати пацієнтам закладу брати на себе відповідальність за своє здоров’я.

Тому відповідність потребам у комп’ютеризації, визначеним НСЗУ, не має нічого спільного з покращенням якості медичних послуг та якості моніторингу за захворюваннями.

На жаль, на практиці вибір комп’ютерного оснащення та МІС для лікарні відбувається без аналізу комплексних потреб установи, з фокусом лише на функціях НСЗУ. Як наслідок, закладам нерідко доводиться змінювати оснащення та систему, витрачаючи кошти та час.

Щоб ефективно та обґрунтовано визначити кількість автоматизованих робочих місць (комп'ютерів) в медичному закладі, необхідно враховувати перспективи розвитку закладу, спеціалізацію, план розвитку госпітальних округів. З цією метою потрібно провести технічний аудит наявного обладнання, спираючись на структуру лікарні. Технічний аудит має включати аналіз наявного та необхідного технічного забезпечення, локальної мережі, програмного забезпечення, безпеки.

Як каже народне прислів'я, складніше за все чекати та наздоганяти. У керівників медзакладів до цього, в результаті, додалася і проблема обирати. Вже 57% лікарень готові (хай не ідеально), і треба наздоганяти. Однак складність вибору може стосуватись вибору техніки, яка може різнитись як за якістю, так і за продуктивністю. Лікарням складно зробити вибір, адже в деяких випадках раціональніше на тестовий період встановлювати найдешевшу техніку (як тимчасове вирішення), а іншим варто підібрати щось краще, з запасом на декілька років, що зекономить значні кошти в середньостроковій перспективі. 

Зрозуміло, що вибір техніки - не основне завдання медиків, їм складно займатись такими вузько-специфічними речами, але цей крок необхідний.Тому в пригоді стане можливість долучити до цього питання спеціалістів, які мають експертизу та досвід.

Щоб отримати допомогу у розробці плану розвитку ІТ-інфраструктури вашого закладу, заповніть наведену форму, або перейдіть за посиланням на заявку на проведення технічного аудиту

Читайте також:


Нема коментарів