Портал для пацієнтів

Україна в десятці світових лідерів за забезпеченістю медичною допомогою

Україна в десятці світових лідерів за забезпеченістю медичною допомогою
Частина 2 із 23 спецтеми
Розгорнути перелік тем

Цей показник у нас втричі кращий, ніж у Швеції!!!

Це майже правда і саме таким твердженням маніпулюють, щоб протистояти реформі і зберегти наявний стан справ, який є вигідним певним колам нашого суспільства. Справді, якщо взяти ізольовано якийсь показник (який, як правило, є малозначущим ), то можна довести навіть те, що в Україні найкраща у світі медицина. Саме так і доводять «найкращість в світі» системи Семашко чи чогось іншого. 

Наприклад, якщо ми візьмемо показник кількості ліжок на 1000 населення, то їх кількість складає 9, і за цим показником ми займаємо 8-ме місце у світі!!!! УРАА ПЕРЕМОГА!!!. Більше ліжок, ніж у нас, лише Росії (9.7), Кореї (10.3), Білорусі (11.3), Північній Кореї (13.2), Японії (13.7), а також в Монако та Гренландії, але їх можна не враховувати, бо це країни з надзвичайно малою кількістю населення. Отже, з 5-ти країн, які попереду України, до розвинених належать лише дві, але і їх не можна порівнювати з Україною через велику кількість літніх людей та значний рівень фінансування за рахунок високого ВВП. В переважній більшості країн цей показник складає менше 6 ліжок на 1000 осіб, а в країнах із справді високим рівнем медицини- близько 3: Ізраїль (3.3), США та Великобританія (2.9), Канада -2.7 ліжка/1000 населення – і в цих країнах середня тривалість життя на 10 років вища, ніж у нас. При цьому, якщо цей показник стає меншим за 2, то спостерігається зворотний ефект, тому оптимальною кількістю є від 2,5 до 4.

А якщо подивитися на інші показники? Фінансування на 1 людину/рік – 202$ – з яких половина за кошти податків, а інша половина – з кишені, тобто фактично близько 100$ на фінансування державних ліжок – тут ми на 116 місці у світі, одразу після Фіджі та Болівії і перед Монголією. За кількістю хірургічних процедур (4.500 на 100 000 населення) – ми на 80-му місці. У Норвегії – цей показник складає 30 000 операцій – майже вшестеро більше, при тому, що ліжок в них втричі менше ніж у нас тобто на 1 «ліжко» проводиться в 18 разів більше операцій!!! Ось що означає ефективність використання ресурсів. За кількістю лікарів (наш показник - 3,5 на 1000 населення) ми на 26 місці, а Японія на 63-му з показником у 2,2.лікаря на 1000 населення. В Україні 100 спеціалістів хірургічного профілю (у тому числі анестезіологів та акушерів) на 100 000 населення і ми на 16-му місці у світі, а в Японії – 32 спеціалісти, Канаді – 36 (перебувають на 71-му та 68-му місцях відповідно). А за успішністю лікування туберкульозу Україна на 151-му місці у світі. Показник дитячої смертності ( до 5 років) в Україні складає 9/1000 новонароджених, що більш ніж в 3 рази вище ніж у Швеції, де ліжок і лікарів менше. За рівнем середньої тривалості життя Україна на 112-му місці (близько 70-ти років), а Ізраїль – на 10 (82 роки), навіть грузини після реформ живуть вже на 5 років довше ніж ми.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Чому українці помирають рано і хто гальмує медичну реформу

Виходить, що висока кількість ліжок та лікарів не забезпечує якість допомоги та виживання громадян? А що впливає? Припустімо, що впливає не кількість ліжок, а їх якість і їх фінансування? Помноживши витрати на медичну допомогу 1-ій людині на 1000 і поділивши на кількість ліжок, ми отримаємо витрат на 22 444$ на 1 ліжко в Україні (у тому числі побудова лікарень, зарплата персоналу, закупки апаратури, ліків та адміністративні витрати) а в реальності, якщо врахувати, що лише половина з 202$ йдуть на бюджетні ліжка, то цей показник ще в 2 рази менший. В Ізраїлі це складає 909 090$ на 1 ліжко, а в Норвегії, де рівень медицини надзвичайно високий, це більше 2 мільйонів. Навіть в Польщі виходить 154 000$. От тут вже прослідковується кореляція між показником та якістю медицини і тривалістю життя.

То чи справді так страшне скорочення ліжок? Велика кількість ліжок затримує і унеможивлює їх модернізацію, бо і без того скупі ресурси розпорошуються і не дозволяють забезпечити нормальне фінансування та високі зарплати. Може компактна високоефективна медицина забезпечить краще потреби населення, ніж радянський монстр? Чи може збільшимо кількість ліжок до 13/1000 населення, щоб догнати Північну Корею де з 1000 народжених до 5 років не доживає 25 дітей?

49 стаття конституції «захищає права пацієнтів» і забороняє скорочення ліжкового фонду. Разом з тим, серед депутатів є надзвичайно велика кількість противників скорочення ліжок, які постійно кричать, що реформа вб’є медицину. Один з антиреформенних законопроектів голосувався в ВР на цьому тижні, на щастя, не пройшов, але я дуже рекомендую глянути список тих, хто за нього голосував і врахувати це на майбутніх виборах. То чиї інтереси вони захищають? Чи справді вони хочуть, щоб українці жили довго і мали якісну медицину? Чи їм вигідна велика кількість ліжок і лікарень, бо тоді легше взяти собі в кишеню? Висока кількість ліжок вимагає великий адмін апарат, то, може, вони турбуються, що звільнять не лікарів і медсестер, а головних лікарів і голів «облздравів»? Вони ж не лікуються в державних лікарнях. В розвинених країнах лікар і медсестра не обов’язково мають бути прикріпленими до ліжка, вони можуть мати приватну практику, медсестра може надавати допомогу, в тому числі доглядати як ФОП літніх людей на дому, що є кращим і для неї, і для пацієнта, і це передбачено в реформаторських законах. Це викличе конкуренцію між такими ФОПами та покращуватиме якість. Але ж тоді бідний головний лікар лишиться без персоналу і грошей? Ай бідаааа. 

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Через горнило медреформи пройдуть не всі, - головний лікар

Реформа передбачає припинення фінансування неефективних ліжок, а ті, де проводиться багато операцій і надається багато якісних медичних послуг, навпаки отримають більше фінансування і зможуть купити на нього сучасніше обладнання для кращої якості надання допомоги.

Тому коли в черговий раз почуєте, що після реформи скоротять лікарні, увімкніть голову і сміливо відповідайте, що це не погано, а ті, хто «проти» приведення цього показника до цивілізованих норм, протистоять модернізації медицини.

Єдиним аргументом «проти» є те, що інколи консультацій спеціаліста в неургентних випадках доводиться чекати навіть кілька тижнів, але тут ми мусимо вибирати, або так як зараз – потрапляємо до лікаря одразу за першим бажанням (про його якість знань , обладнання і зарплату не говоримо) і викликаємо швидку на температуру 37, а у разі невідкладного стану нас везе «радянська швидка», і потрапляємо в лікарню, де нічого немає і пацієнт майже гарантовано загине – або ми оптимізуємо систему, у разі інфаркту бабусю привозять в лікарню, де є коронарографія і стентування і вона виживе, а в нетермінових випадках- ми трохи почекаємо, але в результаті потрапимо до кваліфікованого лікаря з хорошим обладнанням, який, до того ж, буде думати про пацієнта, а не про те, як вродить картопля, бо сім’ю годувати нічим.

Нам вибирати між тим утримувати багато таких ліжок як зараз?

Та тим, що після реформ може бути як в Польщі.

Як на мене вибір очевидний.

Дана стаття є особистою думкою, а наведені в статті факти отримані з відкритих джерел.

Бажаючі можуть самостійно поцікавитися . Там ще багато цікавого: https://www.indexmundi.com/facts/topics/health

Гайович Ігор

Лікар, волонтер

Член Громадської Ради при МОЗ України.

Гайович Ігор


Нема коментарів

Заповнити заявку на лікування