Портал для пацієнтів

Практика приватного лікаря: тандем можливостей та відповідальності

Практика приватного лікаря: тандем можливостей та відповідальності
Частина 3 із 25 спецтеми
Розгорнути перелік тем

Сергій Сергєєв – практикуючий лікар-ФОП, який на власному досвіді зіштовхнувся з усіма питаннями і проблемами організації і ведення власної практики та з радістю ділиться корисною інформацією.

Чому ФОП?

Насправді, я мріяв про це ще з часів медуніверситету, задовго до всіх реформ. На другому курсі я почав вивчати історію медицини, ознайомився з працями Образцова і ідея власної практики запала мені в душу. До революції, по суті, всі лікарі мали приватну практику.

Приватна практика – це певна свобода дій. Ти менше скований інструкціями керівництва, я вільно планую свій час. В державній клініці, де я раніше працював, я був обмежений їх розкладом. Тепер я можу планувати робочий день і орієнтуватись на себе та потреби моїх пацієнтів. Я знаю, в які години я працюю найбільш продуктивно, а коли мені потрібні перерви. Це підвищує якість моєї праці. Але також необхідно виділяти час на роботу з законодавством, на бухгалтерію, на отримання знань в цих сферах. Це необхідно врахувати на початку приватної практики. Наприклад, сьогодні до мене прийшов транш від національної служби здоров’я, мені терміново необхідно виділити час на планування бюджету, на сплату авансу другому лікарю, якого я нещодавно найняв в свою амбулаторію.

НСЗУ - укладені договори

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Хто він, успішний лікар первинки та підприємець?

Про правові аспекти:
видача довідок про смерть, лікарняних 

В більшості правових аспектів немає особливих складнощів, в наказах МОЗ чітко прописано, як лікар приватної практики може видавати певні документи пацієнтові. Наприклад, довідки про смерть. Якщо я спостерігав пацієнта і у мене є заведена нього амбулаторна картка, то згідно наказів я маю право на видачу довідки про смерть. В наказах щодо оформлення документації чітко прописано, хто може видавати цей документ: державні лікарні заклади, лікарняні заклади незалежно від форми власності та фізичні особи підприємці. Важливим нюансом є те, що відповідальна особа раз на період перевіряє правильність заповнення довідок. У мене ці обов’язки буде виконувати лікар, якого я найняв до своєї амбулаторії. Така практика абсолютно логічна та зменшує ризик помилок.

Право видачі лікарняних також прописане в наказах, але бланки лікарняних листів необхідно отримувати за спеціальною процедурою: бланки лікарняних листів централізовано друкуються в місті Києві і поширюються по регіонах. Далі бланки надходять до головних лікарів обласних лікарень і за заявою-вимогою, будь-який лікарняний заклад , не залежно від форми власності чи ФОП, можуть ці бланки отримати. Для цього необхідно сплатити в казначейство за місцем реєстрації 36 копійок за бланк. Я, як ФОП, для отримання бланків лікарняних листів маю надати документи: заяву на отримання бланків, витяг з єдиного ліцензійного реєстру, витяг про реєстрацію ФОП та квитанції на оплату. Проблема лише в одному: мало хто знає, що лікар приватної практики має право на видачу лікарняних листів. Але це чітко прописане в наказі МОЗ про порядок видачі лікарняних листів: “Право на видачу лікарняних листів мають... І серед переліку є фізична особа підприємець”. Право видавати лікарняні не мають суд.мед. експерти та інші спеціальності, що не мають відношення до лікування людей.

Про роботу з ЛКК та лікарями вторинної медицини

Лікар, що практикує приватно – це суб’єкт господарської діяльності. Він прирівнюється до юридичної особи. І він має створити наказ про порядок проведення експертизи з тимчасової непрацездатності. Існує три рівні проведення експертизи тимчасової непрацездатності. Перший рівень проводить безпосередньо сімейний лікар. На другий рівень він запрошує іншого лікаря. І на третій рівень – ще одного. Тобто, лікар-підприємець має знайти двох лікарів, які погодяться виконувати ці обов’язки. Підписується договір підрядних робіт з експертизи тимчасової непрацездатності. І за потреби, я викликаю лікарів для проведення експертизи.

Співпраця з лікарями вторинної ланки не сильно змінилась в контексті реформи: пацієнту видається направлення на консультацію до вузького спеціаліста.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Медична реформа в Україні: хто платитиме за ваше лікування?

Про особливості співпраці з лабораторіями

 На даний момент я уклав договір з Світловодською центральною лікарнею і мої пацієнти мають право безкоштовно звертатись до цієї лабораторії за аналізами. Цей договір поки не передбачає жодних фінансових взаєморозрахунків, тому що ця лікарня працює за рахунок коштів державних бюджетів. Але, згідно з умовами ліцензування, сімейний лікар має володіти лабораторними техніками дослідження. Рекомендується мати гематологічний аналізатор, мікроскоп, аналізатор сечі (на тест-смужках) та автомат для фарбування мазків.

До 2019 року я планую закупити все необхідне оснащення, а друга спеціалізація “з лабораторної діагностики” дуже спрощує для мене цю частину роботу. Поки що лабораторне обладнання не є обов’язковим для відкриття приватного кабінету. Але я думаю, що в 2019 році, коли реформа вже повноцінно запрацює, це стане обов’язковим для ліцензування. Наприклад, в новому табелі оснащення, що вийшов в березні, в переліку рекомендованої техніки є навіть скутер для медсестри та автомобіль для лікаря.

Про виклики додому

Додому я виїжджаю до лежачих пацієнтів, яким може нашкодити транспортування. В інших випадках я оцінюю ситуацію в телефонному режимі і приймаю рішення в індивідуальному порядку. Нещодавно мені телефонувала мама, чия дитина мала високу температуру. Ми поспілкувались і вирішили, що вона дасть дитині жарознижувальне і прийде в зручний для неї час, без черги. Це справедливе рішення і для мене, і для пацієнтів.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Ефективне управління медичними закладами. Можливості МІС. Частина 1

Про переваги для пацієнтів

Приватний лікар завжди зацікавлений в стабільній приватній практиці. Він діє як підприємець. Мені важливо, щоб пацієнти не йшли від мене до іншого лікаря. Нещодавно на сайті МОЗ було опубліковано скільки отримали лікарі в державних закладах після старту реформи. В середньому це була сума 7000 - 9000 грн/місяць. В одному закладі я побачив суму 14 000 грн. Навантаження при цьому у лікаря досить велике – до 20-30 пацієнтів в день. Я маю приблизно 15 консультацій в день. Коли я працював в ЦПМСД у мене не було можливості корегувати свій графік. Іноді пацієнти ставили ультиматум:я не вийду з кабінету, поки Ви мене не обстежите, хоча їх лікар приймав в сусідньому кабінеті. Також, мала місце недосконала робота реєстратури: понеділок, вівторок і четвер – 30 прийомів. Среда і п’ятниця – сім. З одного боку, приватна практика надає мені можливості зробити день більш вільним, з іншого – зробити мою роботу якіснішою. 15 пацієнтів на день – це 5 годин чистого прийому. Всім надається підвищена увага, жодного конвеєру. Потім, з десяток пацієнтів я регулярно консультую в телефонному режимі.

Uploaded by Канал Кіровоград on 2018-08-08.

Відразу хочу зазначити, що ведення своєї практики – це важка праця. Я практикую вже 4 місяці й поки ми з родиною існуємо в режимі строгої економії. Стати приватним лікарем, це означає взяти на себе дуже велику відповідальність. В моїй амбулаторії працює два лікарі, з урахуванням мене. Це потенційна практика на 3600 пацієнтів і уявіть, раптом ламається щось з лабораторного обладнання. Що робити? Рівень відповідальності надзвичайно високий і це варто розуміти відразу.

Читайте також:


Нема коментарів

Заповнити заявку на лікування