Портал для пацієнтів

​Медична реформа, на яку ми чекаємо

​Медична реформа, на яку ми чекаємо
Частина 11 із 35 спецтеми
Розгорнути перелік тем

Розпочата медична реформа вже дала змогу пацієнтам вільно обирати свого лікаря та не гаяти час в чергах, записуючись до лікаря онлайн. Для лікарів первинки реформа створила можливості заробляти більше та додала мотивації для ведення приватної практики.

Однак говорити про ефективність реформи охорони здоров’я в Україні ще дуже завчасно. Адже потреби пацієнтів не обмежуються первинною медичною допомогою, а в сфері спеціалізованих послуг принципових змін немає. Пацієнтам та лікарям так само доводиться стикатися із застарілим медичним обладнанням в стінах закладів, які потребують ремонту. Лікарі вузьких спеціальностей, працюючи під одним дахом з лікарями первинки, отримують в рази меншу заробітну плату. Тривалий розрив у фінансуванні первинної та вторинної ланки призводить до конфліктних ситуацій.

Досі немає стратегії розвитку електронної системи охорони здоров’я (eHealth), а існуюча eHealth зосереджена на вирішенні обмеженого кола питань. Головною проблемою медичної галузі залишається недостатнє фінансування.

Це лише деякі з переліку задач, які стоять перед новим парламентом й урядом, задля успіху реалізації медичної реформи. Того успіху, який відчує на собі кожен пацієнт та медичний працівник в Україні.

Право на вибір

Медична реформа встановлює нові правила взаємовідносин між пацієнтом, лікарем та державою, змінює систему управління та фінансування охорони здоров’я. Мета реформи: у центрі системи охорони здоров’я - пацієнт, який має право вибору, доступ до якісної медичної допомоги і сучасних стандартів лікування.

Раніше пацієнт сам вирішував, до якого лікаря-фахівця звертатися з тією чи іншою скаргою. Тепер першочергово слід звертатися до сімейного лікаря, у якого пацієнт лікує низку найпоширеніших хвороб, або отримує направлення на вторинну або третинну ланку медичної допомоги (фахівці вузьких спеціальностей, стаціонарне лікування).

На даному етапі реформи, фактично, вибір лікаря та закладу для українського пацієнта обмежуються первинною ланкою. Якщо ви не обрали приватну клініку, то звертатися за спеціалізованою допомогою з направленням вам, скоріш за все, доведеться до закладу в межах місця реєстрації. Державні медзаклади можуть відмовити «чужому» пацієнту навіть з направленням, а можуть і прийняти. В багатьох випадках пацієнту не доводиться обирати, адже необхідне обладнання або потрібний спеціаліст є лише в одному закладі.

«Вузькі спеціалісти поки не реформовані, тому обслуговування лишилося як раніше - за місцем прописки. Приймають по направленню від задекларованого лікаря. Запис в електронній черзі, але там зараз можна зловити талончик не дуже часто, тому пацієнтам простіше звертатися приватно, - розповідає Анна Кухарук, педіатр -інфекціоніст у КП «Дитяча міська лікарня їм. В. Й. Башека» ЖМР, лікар Первинки у МЦ Актив-Мед», м.Житомир.

«В консультативній полікліниці при обласній дитячій лікарні також приймають наших пацієнтів за записом через реєстратуру. Деякі спеціальності, наприклад, інфекціоніст дитячий, у нас тільки у дитячій обласній та міській лікарнях. У поліклініках немає, то звертаються через приймальне відділення.

Так само, якщо терміново потрібна консультація травматолога, офтальмолога, неонатолога - це все тільки в обласній лікарні. Мої декларанти роблять рентген-знімки у міській поліклініці з моїм направленням, бо дитячий рентген тільки там. Якщо ситуація вимагає, то можуть звертатися і без направлення. Планові консультації та обстеження - по направленню

Пацієнт обирає сам, якщо є з чого обирати. Бо гастроентеролог чи алерголог дитячі у міській поліклініці одні.

В Житомирі більш-менш гладко пройшов період адаптації до того, що приватники теж укладають декларації і можуть направляти до вузьких спеціалістів чи на обстеження За рентген можуть просити 20 грн за плівку, але так було і поки лишилося до реформи спеціалізованої допомоги. У нас в області діє варіант страхування - Лікарняна каса. У застрахованих пацієнтів за плівку грошей не беруть», - каже лікар.

Відмова приймати пацієнтів не за місцем реєстрації, навіть з направленням, поки є поширеною практикою. Можна припустити, що коли спеціалізована допомога буде отримувати кошти від НСЗУ за пролікований випадок, ситуація зміниться на користь і пацієнтів, і лікарів. Але вже сьогодні багато залежить від наполегливості пацієнта або далекоглядності керівництва державного медичного закладу.

«Ми надаємо направлення до вузького спеціаліста, а пацієнт сам обирає, до кого йти. Багато наших пацієнтів звертаються до державних закладів, переважно за місцем реєстрації. Дехто йде за вторинною допомогою в заклади не за місцем проживання. Відомі випадки, що їх перенаправляли до «своєї» полікліники, адже вторинка ще працює за старим принципом», - розповідає Ірина Мінаєва, сімейний лікар МЦ «Гармонія здоров’я», м.Київ.

З одного боку, система фінансування вузьких спеціалістів залишилася старою (бюджет розподіляється по субвенції – в залежності від офіційно зареєстрованих громадян на відповідній території).

З іншого боку, обслуговуючи пацієнтів з «чужим» направленням, медичні заклади вторинки розраховують працювати з цими пацієнтами і після укладання договіру з НСЗУ. Тому не відмовляють.

Зараз фінансування від НСЗУ на вторинну ланку та стаціонар отримують заклади охорони здоров’я Полтавської області в рамках пілотного проекту з реалізації державних гарантій медичного обслуговування населення за програмою медичних гарантій для вторинної (спеціалізованої) медичної допомоги. Прив’язки до конкретного закладу або лікаря немає. За допомогою електронного запису лікар первинки просто під час прийому записує пацієнта до спеціаліста, якого той може обрати за наявності вибору.

«Ставши учасниками пілотного проекту, ми готували пацієнтів до того, що послуги спеціалізованої допомоги будуть за направленням від сімейного лікаря, а також передбачені платні послуги. З того часу, як почали надходити кошти НСЗУ, реєстратура попереджує пацієнтів про це. Перелік платних послуг вторинки був затверджений міською радою.

Ми впровадили МІС на вторинній ланці, що передбачає надання направлення як в електронній, так і в паперовій формі. Сімейні лікарі надають пацієнту направлення з переліком обстежень, які вже зроблені, та здійснюють електронний запис пацієнта до вузького спеціаліста. Прийом, переважно, здійснюється у закладах КНП, однак ми можемо надати направлення до іншого району», - розповідає Валентина Хан, головний лікар КНП Великобагачинський районний Центр ПМСД.

«Починаючи з квітня впроваджуємо МІС, яка передбачає внесення даних про пацієнта сімейним лікарем, при потребі скеровує його на обстеження до вузьких спеціалістів. Направляємо на планове консультування або при термінових станах в межах наших лікувальних закладів. Якщо у нас немає потрібного вузького спеціаліста, то направляємо пацієнта до інших закладів. Наприклад, до обласної поліклініки, до ендокринолога. Також в нас є можливість проводити дистанційні консультації.

Зараз ми почали впроваджувати електронні медичні картки, і в системі є вкладка – прообраз електронного направлення (поки немає затвердженого МОЗ). Сімейний лікар має змогу записати пацієнта до вузького спеціаліста під час прийому. Якщо в скерованому закладі МІС не впроваджена, тоді пацієнту надають роздруковане направлення», - додає Наталія Лугова КНП Центр ПМСД Решетилівської районної ради.

Для масштабування досвіду Полтави і запуску нової моделі фінансування на всі регіони за проліковані випадки, недостатньо просто встигнути закупити медичне обладнання та комп'ютери. 

«Впровадження комплексних медичних інформаційних систем і систем обліку для фінансування з боку НСЗУ вимагає комплексного підходу до навчання фахівців і медпрацівників кожного медустанови і створення інформаційно-аналітичних центрів в регіонах, за прикладом Полтавської області. Все це вимагає серйозних організаційних зусиль і витрат часу, якого залишається все менше. Саме для вирішення цих неминучих і абсолютно необхідних завдань ми створюємо Асоціацію сприяння автономізації і впровадженню сучасних методів фінансування установ ОЗ. Вона створюється і буде розвиватися на даному етапі експертами, а членами будуть всі медустанови України, які зацікавлені пройти складний етап зміни моделі фінансування якомога швидше, безболісніше і з найменшими втратами ресурсів "- сказав в коментарі для РБК-Україна Євген Прилипко, керівник напрямку eHealth ГО "Платформа здоров'я", Голова правління Асоціації «ЕСО здоров'я України»

Що необхідно для ефективного продовження реформи?

Однак право вибору в охороні здоров’я має сенс, коли є з кого та з чого обирати. Пацієнт хоче обирати заклад, в якому є належне обладнання і гідні умови перебування, де працюють кваліфіковані та мотивовані лікарі. Медичний персонал також обиратиме роботу в такому закладі. Та чи готова держава забезпечувати такі умови?

З 1 січня 2020 року усі медзаклади України мають перейти на нову систему за законом "Про державні фінансові гарантії медичного обслуговування населення". Передбачається, що через направлення від сімейного лікаря послуги вузького спеціаліста для пацієнта будуть безоплатними. Якщо пацієнт немає направлення, то сам буде сплачувати лікарю або закладу. Так само, як на первинці, гроші мають піти за пацієнтом. НСЗУ буде закуповувати послуги. Але тут все набагато складніше, ніж здається.

2020 рік дуже близько, а інструменту, який би забезпечував механізм фінансування та передачу пацієнта з первинки на наступні ланки, немає. Незрозуміло, як відбуватиметься підрахунок вартості послуг, зокрема вторинки. Потрібен інструмент для вимірювання процесу лікування.

Важливим компонентом в процесі переходу на нову модель фінансування є система діагностично-споріднених груп (DRG), яка дозволяє розраховувати фактичні витрати на лікування пацієнта. Для обліку та звітності захворюваності, причин смерті та звернень населення в усіх закладах охорони здоров’я використовується Міжнародна класифікація хвороб (МКХ-10).

Однак увесь цей потік інформації має бути в електронному вигляді. Електронна система охорони здоров’я покликана структурувати медичну інформацію таким чином, щоб чітко було зрозуміло, за яким кодом поступив пацієнт, за яким протоколом і куди його направлено на лікування, і скільки коштує це лікування. Тоді конкуренція за пацієнта між медичними закладами та лікарями буде контрольованою. Тому що держава зможе контролювати, чи прийняли пацієнта, як його пролікували. Але версія eHealth, що зараз працює в Україні, не має такого функціоналу, а тому не може забезпечити чіткості та прозорості медичних даних.

Це ознаки того, що держава самотужки не справляється з реформуванням системи охорони здоров’я. Необхідно включати в роботу експертів, громадські організації, пацієнтські та лікарські спільноти. Натомість, прогалини та недоліки реформування залишаються закритою темою.

Що треба для ефективного продовження реформи? Найпершими важливими кроками мають бути зміна моделі фінансування на вторинній ланці та запровадження контролю якості первинних послуг. Без повноцінної системи eHealth неможливий контроль якості та об'єму наданих послуг медпрацівниками з боку МОЗ та НСЗУ.

Для покращення якості медичних послуг потрібна модернізація матеріально-технічної бази, кваліфікований медперсонал та мотивований лікар. Навіть найкращий спеціаліст з гідним рівнем оплати праці не зможе допомогти пацієнту, якщо немає необхідного обладнання. Нинішнє Міністерство охорони здоров’я переадресувало питання матеріально-технічного оснащення органам місцевого саморядування, у яких коштів на це також не вистачає.

«Це має бути ініціатива держави – закласти в національному бюджеті кошти на модернізацію. Але галузі охорони здоров’я не вистачає фінансування. Відповідно до Закону України «Про державні фінансові гарантії медичного обслуговування населення» на реалізацію програми медичних гарантій необхідно виділяти з бюджету не менше 5% ВВП. В Держбюджеті-2019 на систему охорони здоров’я передбачено лише 3,8%.

На необхідності збільшення видатків на медицину наголошують і в партії-переможниці виборів, яка формуватиме парламентську коаліцію та Уряд. Якщо ці обіцянки будуть виконані, і якщо вдасться запровадити модель медичного страхування, є сподівання, що система отримає достатньо коштів», - коментує Голова правління ГО «Платформа здоров’я» Тимофій Бадіков.

Кожен пацієнт в Україні має право на однаково якісний рівень медичних послуг, незалежно від місця проживання. Як цього досягнути? Це задача, яку мають та можуть вирішити МОЗ, Верховна Рада, Уряд спільно з експертами та представниками громадськості, якщо не будуть закривати очі на проблеми та помилки.

Читайте також:


Нема коментарів

MTEC 2019 (укр.)
Заповнити заявку на лікування