Портал для пацієнтів

Українські лікарні 2020: чи є життя після першого квітня?

Українські лікарні 2020: чи є життя після першого квітня?
Частина 19 із 42 спецтеми
Розгорнути перелік тем

З 1 квітня 2020 року лікарні переходять на нову модель фінансування та запускається Програма медичних гарантій 2020, що означає початок другого етапу медичної реформиі це стосується реформування вторинної (спеціалізованої) та третинної (високоспеціалізованої) ланки надання медичної допомоги.

До старту другого етапу реформи лишилось трохи менше 3 місяців, тим не менш, вже триває фаза активної підготовки до переходу лікарень на нову модель фінансування з використанням механізму оплати за результат.

В загальному сенсі, це означає, що лікарні повинні перетворитися на комунальні некомерційні підприємства, укласти договори з Національною службою здоров'я України, яка з 1 квітня 2020 року сплачуватиме медичним закладам гроші за конкретно надані медичні послуги в рамках Програми медичних гарантій .

Експертна громадська спілка “Асоціація “Екосистема охорони здоров'я України” об’єднуєдосвід провідних незалежних національних та міжнародних експертів, залучає інших партнерів з метою ретельної та якісної підготовки лікарень до нової моделі фінансування.

Постійними членами команди стали наступні консультанти та спікери Комплексних семінарів, які представляють відповідні експертні групи та компанії:

• Віктор Лисак, Директор ДОЗ Полтавської ОДА
• Алла Бредіхіна, начальник відділу фінансово-економічної роботи ДОЗ Полтавської ОДА
• Олена Хитрова, партнер в юридичній компанії «ILF», експерт з питань реформи фінансування системи охорони здоров'я та автономізації ЗОЗ
• Сергій Дяченко, заступник директора ДЗ “Центр медичної статистики МОЗ України, консультант ВООЗ з питань обліку та аналізу витрат
• Олена Решетняк, консультант, співзасновник Харківської експертної групи підтримки медичної реформи, експерт з управління і фінансового менеджменту
• Володимир Івчук, старший радник компанії "Агенція розвитку охорони здоров'я", Національний тренер з підтримки реформування охорони здоров'я, Національний тренер з впровадження австралійської DRG
• Михайло Довгопол, консультант, співзасновник Харківської експертної групи підтримки медичної реформи та«Агенції змін «Перспектива»; незалежний консультант з питань стратегічного планування та роботи з людськими ресурсами.

Важливо, що у своїй роботі та доповідях експерти спираються виключно на практичних досвід, інформацію та дані, отримані в рамках чисельних міжнародних та національних проектів у т.ч. на результатах Пілотного проекту фінансування стаціонарів в Полтавській області, яка успішно побудувала та вдосконалює регіональну екосистему eHealth, в основі якої лежить інформаційна система управління охороною здоров’я (HMIS - Healthcare Management Information System) - FinHealth від компанії «AdvanterHealth». Система “FinHealth” успішно інтегрується з різними медичними інформаційними системами регіону, що забезпечує необхідний потік даних для аналізу та прийняття зважених управлінських рішень на всіх рівнях.

В рамках спільної діяльності було організовано та проведено серію навчальних візитів та комплексних навчально-мотиваційних семінарів у м.Полтава «Підготовка лікарень до переходу на нову модель фінансування з використанням механізму оплати за результат». Загалом заходи відвідали 150 учасників, серед яких керівники медичних закладів вторинної та третинної медичної допомоги, директори регіональних департаментів охорони здоров’я, представники органів місцевого самоврядування, економісти, статистики у т.ч. інформаційно-аналітичних центрів.

Основними тематичними напрямками, які висвітлюються в рамках комплексних семінарів експертними групами та партнерами є:
• Автономізація, медичні правовідносини;
• Інформатизація системи охорони здоров’я;
• Управління фінансами;
• Управління трудовими ресурсами;
• Управління якістю (орієнтир на ціннісно-орієнтовану систему охорони здоров’я (value-based health care (VBHC))

Дана ініціатива реалізується в рамках Програми Асоціації «Впровадження регіональних систем Ефективного Управління Мережами Медичних Закладів в умовах децентралізації на основі ціннісно-орієнтованого підходу до медичного догляду» (далі Програма) за організаційної підтримки Департаменту охорони здоров'я Полтавської ОДА.

Тож, для висвітлення підсумків проведених освітніх заходів, основних практичних аспектів підготовки лікарень до переходу на нову модель фінансування з використанням механізму оплати за результат та наступних кроків в рамках Програми, 11 грудня 2019 року Асоціацією була організована прес – конференція «Українські лікарні та нова модель фінансування: перспективи та ризики».

Під час прес- конференції представники експертних групАсоціації окреслили найбільш гострі питання, які стосуються подальших змін в діяльності закладів охорони здоров'я та завдання, які стоять перед ними. 

Три місяці для автономізації, підписання договору з НСЗУ, підготовки лікарень та мережі – цього ж часу достатньо?

Утопічним є судження, що три місяці підготовки до другого етапу реформи є абсолютно достатнім або, ще гірше вважати, що “це все не точно, дочекаємось квітня, можливо щось нове придумають”.

Перш за все, медичним закладам варто звернути увагу на основні завдання від НСЗУ для лікарень :

• автономізація (обов'язкова умова для державних закладів)
• укладання договору з НСЗУ
• отримання ліцензії
• комп'ютеризація та вибір медичної інформаційної системи (МІС)
• реєстрація у центральному компоненті - eHealth
• дотримання вимог щодо пакету медичних гарантій 2020

В процес другого етапу трансформації повинні активно включатись не лише керівники та колективи медичних закладів, але й власники ЗОЗ (обласні, міські, районні ради, ОТГ)та місцеві органи виконавчої влади.

Фінансування медицини багато років залишається болючою проблемою в умовах обмеженого фінансування, поточного стану оснащення лікарень, утримання старих енергоємних приміщень та великих площ з незрозумілою ефективністю їх використання.

Особливо гостро постає питання аналізу наскільки ефективно використовуються кошти медичними закладами. Це обумовлено зобов’язаннями, які покладаються в умовах децентралізації на органи місцевої влади та самоврядування (власників медичних закладів). Ці зобов’язання стосуються фінансування лікарень в частині оснащення, ремонту, комунальних платежів і т.п. з місцевого бюджету.

І саме через це процес підготовки до другого етапу медичної реформи є більш комплексним та тривалим, ніж це може здатися на перший погляд.

«Завдання, які потрібно вирішити лікарням в процесі підготовки до другого етапу реформи можна розділити на дві складові. Перша – те, що потрібно НСЗУ від медичного закладу, як стратегічному замовнику послуг, який на користь пацієнта укладає договір з медичним закладом та контролюватиме його виконання. Друга – те, що потрібно медичним закладам, керівники яких мають вирішити комплекс задач з розвитку та ефективного управління закладами, серед яких: аналіз витрат медичного закладу, оцінка фінансових ризиків за новою моделлю фінансування, обрання стратегії та спеціалізації медичного обслуговування, забезпечення фінансової стабільності та інш.»

- вважає Євген Прилипко, Голова та член правління експертної ГС «Асоціація «ЕСО здоров’я України» - 

«Ці дві групи завдань перетинаються лише в певній їх частині. Другу групу завдань ніхто не вирішить замість самого медичного закладу, його керівників та колективу. Тому експертна Асоціація ставить перед собою завдання сприяти вирішенню цих завдань, особливо на етапі підготовки до нової моделі фінансування, що забезпечить менш болісне проходження цього етапу, з найменшими можливими втратами» 

Саме чисельність та комплексність завдань для регіонів (ЗОЗ та їх власників) в контексті старту другого етапу медичної реформи, робить очевидним той факт, що термін, який залишився до 1 квітня, є вкрай стислим для їх розв'язання.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: В очікуванні тарифів від НСЗУ: що потрібно розуміти.


Пілотний проект в Полтавській області, його особливості та результати

В непростому процесі трансформації важливо спиратися на актуальні цифри, показники, на вже існуючий абсолютно практичний досвід впровадження регіональної інформаційної системи управління охороною здоров’я у Полтавській області, використовувати відповідні інструменти та результати відпрацювання Пілотного проекту фінансування стаціонарної медичної допомоги з оплатою за результат (пролікований випадок) (Постанова КМУ від 27.02.2019 року № 131).

Результатом багаторічної роботи медичних закладів Полтавської області в міжнародних проектах стала розбудова та впровадження регіональної екосистеми eHealth, основою якої є інформаційна фінансова система управління охороною здоров’я (HMIS) – «FinHealth».

І разом з тим, отримуючи достовірні дані з цієї системи, вдалося відпрацювати механізм звітування за надані послуги та отримання оплати від НСЗУ. Наявність об’єктивних економічних, статистичних та медичних даних в режимі реального часу надає можливість управлінцям всіх рівнів ефективно формувати спроможну мережу медичних закладів, проводити зважену роботу з реструктуризації лікарень, використовувати можливості фінансового планування та прогнозування, забезпечуючи тим самим гармонійний та поступовий розвиток медичних закладів.

Іншим медичним закладам та регіонам ще доведеться пройти весь цей шлях, але в стислі терміни.

«Основою успіху структурних змін є комплексний аудит стану охорони здоров`я регіону. Його мета - визначити стан/рівень розвитку кожного закладу окремо та системи охорони здоров`я регіону в цілому, згідно критеріїв, визначених усіма гілками влади, а також розробити Майстер-план розбудови регіональної системи ОЗ та кожного закладу, зокрема»

- зазначив Сергій Дяченко, заступник директора ДЗ «Центр медичної статистики МОЗ України», консультант ВООЗ з питань обліку та аналізу витрат.

За наявності сформованої регіональної екосистеми eHealth , керівники та власники медичних закладів мають можливість побачити динаміку тих чи інших показників лікарень (наведений приклад одного показника - рівень госпіталізації). Зниження рівня госпіталізації свідчить про те, що пацієнти, без обґрунтованих показань до госпіталізації, перестають потрапляти до стаціонару. Лікарні отримують кошти лише за пролікованих пацієнтів (випадки) і це мотивує аналізувати випадки та відмовлятись від необ'єктивної госпіталізації.

Наявність таких даних робить досяжним формування аналітики щодо діяльності як окремої лікарні так і ЗОЗ регіону різних рівнів (міські, районні, обласні). Ця інформація може і має бути використана при ухваленні управлінських рішень, як на рівні керівника ЗОЗ (обрання пріоритетних напрямків надання медичної допомоги, реорганізація/скорочення відділень/ставок тощо), так і на рівні власників ЗОЗ (формування спроможної мережі медичних закладів регіону).

В тому числі, дана аналітика дозволяє приймати непопулярні, але очевидно обґрунтовані рішення про закриття відверто збиткових відділень, які не можуть забезпечити відповідний рівень якості медичної допомоги для пацієнта, змінюючи, за сприяння та підтримки місцевої влади та регіональних органів охорони здоров’я, клінічні маршрути пацієнтів, логістику та інфраструктуру.

Доступ управлінців всіх рівнів до ОДНАКОВИХ/СПІЛЬНИХ достовірних даних в режимі реального часу забезпечує швидке порозуміння між ними і, як наслідок, обґрунтованого прийняття рішень щодо виділення додаткового фінансування для ЗОЗ.

Слід зазначити, що наведені приклади управлінських рішень можуть бути прийняті в досить короткі терміни. Це обумовлено отриманням необхідної інформації в режимі майже реального часу: на слайді продемонстрована динаміка фіксації пролікованих випадків, яка наочно показує, що за 6 місяців Пілотного проекту в Полтавській області отримання цих даних (звітів за формою 066/о) можливе вже протягом кількох годин після виписки пацієнта. Тоді як, в 2018 році, цей процес міг займати більше 20 днів.

Актуальним залишається питання якості даних, які потраплятимуть у вигляді звітів від лікарень до НСЗУ. Адже, саме на основі цієї інформації будуть здійснюватися всі розрахунки НСЗУ з лікарнями. Помилки означають не лише отримання меншого обсягу фінансування, а й, при їх систематичному повторенні, розірвання договору з боку НСЗУ.

В даному випадку мова йде про використання моделі фінансування за DRG або діагностично-спорідненими групами - класифікація, яка групує стаціонарні проліковані випадки, кожен з яких має свою складність (ваговий коефіцієнт) та, відповідно, вартість.

Приклад яскраво демонструє динаміку рівня якості даних щодо пролікованих випадків під час перебігу Полтавського пілоту. Гарна новина в тому, що за перші сім місяців пілоту вдалося майже уникнути появи помилок. В той самий час, це доводить факт необхідності навчання персоналу лікарні у вірному/коректному введенні медичної інформації.


Або мати об'єктивні економічні, статистичні та медичні дані, або йти наосліп. 

Одне з перших завдань, яке мають виконати медичні заклади на етапі підготовки до переходу на нову модель фінансування за результат – це провести ретельний аналіз прямих та непрямих витрат всіх структурних підрозділів закладу, усвідомити скільки «коштує» утримання кожного відділення і, відповідно, зрозуміти собівартість кожної послуги та пролікованого випадку.

Розподілити непрямі витрати між структурними підрозділами та відділеннями в медичному закладі є не над-то складною задачею, але вона містить у собі достатньо специфічних особливостей охорони здоров’я, які потрібно знати та розуміти. Для швидкого та коректного розрахунку і аналізу витрат варто використовувати відповідні програмні інструменти, які протягом багатьох років використовуються в Україні та за кордоном. Зокрема, вже понад 500 лікарень України вивчили відповідну методику Cost Accounting - ступеневий розподіл витрат «згори до низу» (постанова КМУ від 27.12.2017 № 1075)

Приклад робочого інтерфейсу одного з модулів інформаційної системи управління охороною здоров’я (HMIS - Health Management Information System) для аналізу витрат лікарні за методологією CostAccounting - ступеневий розподіл витрат «згори до низу» (постанова КМУ від 27.12.2017 № 1075).

Крім аналізу витрат, не менш важливим, є моделювання фінансових ризиків закладу. Зведені дані в HMIS показують різницю між вартістю пролікованого випадку за ДСГ (DRG) та його фактичною собівартістю в конкретній лікарні/відділені, яка може перевищувати вартість за DRG, яку сплатить НСЗУ. Така ситуація може бути обумовлена кількома чинниками: або лікарня дійсно витрачає більше на лікування конкретного випадку враховуючи, в тому числі прямі і непрямі витрати лікарні, що скоріш за все не є об'єктивно обґрунтовано, або мають місце помилки при кодуванні випадку/коефіцієнта його складності, що також впливає на його кінцеву вартість, а як наслідок, на суму коштів, яку лікарня отримає/не отримає за цей випадок.

Саме тому практичні відпрацьовані навички персоналу в системі кодування пролікованих випадків за МКХ-10 та Класифікатором медичних інтервенцій, є такою важливою для закладу. Так само, як є важливим, оцінка та, можливо, переосмислення необхідності існування витрат, які лікарня несе на той чи інший пролікований випадок.

«Заклади мають максимально часу приділяти для того, щоб навчити персонал кодувати результати лікування. Всі лікарні мають навчитися проводити аналіз свої видатків для того, щоб вміти розрахувати свої фінансові ризики. І це їм дозволить знайти своє місце в госпітальному окрузі, і при чому неважливо , яку він має структуру – чи це ціла область, чи особливий регіон. Але вони мають побачити вже зараз своє місце в цьому окрузі, які підрозділи стаціонарних відділень у них більш ефективні, які потрібно розвивати, а від яких можливо відмовитись»

- зауважив Сергій Дяченко, заступник директора ДЗ «Центр медичної статистики МОЗ України», консультант ВООЗ з питань обліку та аналізу витрат.

Модель фінансування на основі DRG = можливість планувати доходи закладу.

«Важливі кроки, які мають ініціювати керівники медичних закладів для збільшення доходів та фінансової стійкості лікарні: навчитись фінансовому плануванню в умовах оплати за результат (ДСГ/DRG моделі фінансування) та клінічному кодуванню медичним персоналом. Від цих двох складових напряму залежить фінансове благополуччя лікарні»,

- переконаний Володимир Івчук, старший радник компанії «Агенція розвитку охорони здоров'я», Національний тренер з підтримки реформування охорони здоров'я, Національний тренер з впровадження австралійської DRG.

Перехід до сплати за результат - головна ідея полягає в тому, щоб структурувати платежі в залежності від продуктивності лікарні. Найбільше доцільним є вимірювання продуктивності роботи лікарні на основі ДСГ (DRG).

DRG - класифікація, за допомогою якої можна виміряти ефективність стаціонарної допомоги. Діагностично споріднені групи – класифікація, яка групує стаціонарні проліковані випадки так, щоб вони були клінічно схожі і споживали порівняні обсяги ресурсів.

ВАЖЛИВО: Всі типи пролікованих випадків в середині групи узагальнюються та мають однакову ціну.
• Головний сенс провадження DRG:
• Отримання реальних даних - для того, щоб переговори між стаціонарами і НСЗУ відбувалися рівноцінно
• Прозорість - більша прозорість формування вартості та діяльності закладів
• Справедлива оплата - за роботу, яку реально виконують стаціонари
• Забезпечення обґрунтованої реформи стаціонарної (госпітальної) системи надання медичної допомоги - мотивація до прийняття політичних/управлінських рішень про оптимізацію лікарняної мережі

Щоб використати систему DRG для фінансового планування лікарні, потрібно мати інформацію, яка складається із двох частин:

  1. Яким є обсяг виконаної стаціонаром роботи, проведений та виміряний за допомогою DRG?
  2. Якою є вартість надання допомоги по кожному DRG?

Отже, якщо ми знаємо кількість пролікованих у стаціонарі випадків кожного ДСГ та вартість кожного з них, ми можемо обчислити, скільки отримає лікарня за надану стаціонарну допомогу.

Тож, для визначення майбутньої стратегії закладу по наданню медичної допомоги (в контексті фінансування за новою моделлю) лікарні мають вирішити наступні завдання :

• Оцінити перспективу фінансування підприємства за договором з НСЗУ (DRG) при різних сценаріях тарифних моделей
• Оцінити потенційну дохідність і затратність відділень при незмінній структурі і статистиці діяльності
• Виміряти і порівняти аналогічні показники з іншими закладами (сильні і слабкі сторони)
• Визначити напрямки змін

Практика зваженого прийняття необхідних рішень та проблеми «соціальної» напруги.

Практика зваженого прийняття необхідних рішень та проблеми «соціальної» напруги.

Описаний шлях для керівників, колективів медичних закладів та органів виконавчої влади і самоврядування є складним і таким, що вимагає абсолютної синергії у прийнятті управлінських рішень.

«Міжнародний досвід доводить, що медицина у фінансовому відношенні бездонна прірва» - зауважує Руслан Радченко, заступник директора КНП «Полтавська Центральна районна клінічна лікарня» Полтавської районної ради – «Основною стратегією змін стало не механічне вливання якнайбільшої кількості коштів, а як найраціональніше використання наявного потенціалу з метою забезпечення надання якісної медичної допомоги»

- резюмує Руслан Радченко.

Так, наприклад, керівництво Полтавської центральної районної лікарні в ході реструктуризації закладу вдавалося до, іноді, непопулярних, але життєво важливих рішень для подальшого існування та розвитку лікарні кроків. Серед них: скорочення неконкурентоспроможних підрозділів, обґрунтоване зменшення термінів перебування пацієнтів в стаціонарі, об'єднання окремих підрозділів (наприклад: хірургічне з гінекологічними ліжками, терапевтичне з неврологічними ліжками), об'єднання посад: сестра господиня та санітарка буфетниця, розглядається можливість замовлення окремих послуг на умовах аутсорсингу, наприклад, харчування, прання, тощо.

Знову ж таки, ці та інші рішення були прийняті обгрунтовано, створеними аналітичними групами в медичному закладі, базуючись виключно на аналізі об’єктивних даних з інформаційної фінансової системи.

Тож з квітня 2020 року в Україні має розпочатися наступний етап медичної реформи на вторинному та третинному рівні надання медичної допомоги.

А це означає, що медичні заклади перейдуть на нову модель фінансування, а саме укладання договорів з НСЗУ та отримання виплат за надані послуги та проліковані випадки у т.ч. в рамках глобальних (історичних) бюджетів. Як зазначалося вище, прогнозується, що протягом року лікарні (стаціонари) отримуватимуть від НСЗУ 60% коштів за глобальним бюджетом, а 40% - мають заробити, надаючи пакети медичних послуг.

Саме від того на якому рівні будуть вирішені описані вище завдання залежить «де саме» опиняться лікарні вже наприкінці 2020 року.


Сприяння медичним закладам до роботи в нових умовах і в період трансформації.

В рамках діяльності Асоціації “Екосистема охорони здоров'я України” та проведення серії Комплексних семінарів в Полтаві команда Асоціації та її експерти сформували підсумковий інформаційний ресурс щодо трансформації вторинної (спеціалізованої) медичної допомоги. Данівідкриті та доступні в форматі презентацій та доповідей, статей і публікацій, посилань на ресурси та нормативно-правові акти.

Кількість бажаючих взяти участь в Комплексних тренінгах виявилось майже втричі більше ніж ємність запланованих чотирьох заходів у листопаді та додаткового у грудні 2020 року. З огляду на кінець календарного року не всі бажаючи змогли потрапити на останній захід в 2019 році.

Враховуючи потребу та великий запит на організацію та проведення Комплексних семінарів « в регіонах, Асоціація анонсує можливість проведення одноденних регіональних комплексних семінарів «Підготовка лікарень до переходу на нову модель фінансування з використанням механізму оплати за результат» для головних лікарів, статистиків, економістів, представників органів місцевого самоврядування та органів виконавчої влади з виїздом експертів в регіони (області) та дистанційними презентаціями у режимі відео-конференції. Проект Програми Комплексного регіонального семінару містить всі основні тематичні блоки та акценти щодо підготовки медичних закладів регіону, які сприятимуть формуванню спільного мотиваційного середовища для ефективної командної взаємодії на шляху трансформації та подальшої командної роботи.

• Попередня форма реєстрації на регіональний Комплексний семінар •

Проведення комплексних семінарів це лише перший мотиваційно-навчальний етап великої п’ятирічної Програми «Впровадження регіональних систем Ефективного Управління Мережами Медичних Закладів в умовах децентралізації на основі ціннісно-орієнтованого підходу до медичного догляду».

Другим етапом та сходинкою у підготовці до входження в нову модель фінансування є індивідуальна робота з кожним медичним закладом регіону в рамках індивідуальних планів. План підготовки лікарні містить не тільки навчальні заходи, але і необхідність виконання практичних завдань співробітниками лікарень, перші з яких надаються у вигляді «Домашнього завдання» вже під час Комплексних семінарів разом з інструментами для їх виконання.

В рамках подальшої співпраці з медичними закладами експертна асоціація, із залученням міжнародної експертиз, и здатна запропонувати ряд послуг, таких як:

  • проведення медичного та технічного аудити лікарень та регіональних мереж надання медичних послуг;
  • інформатизацію та комп’ютеризацію, впровадження МІС та HMIS, побудову регіонального середовища eHealth;
  • підготовку фінансового плану лікарні, стратегічного плану розвитку (бізнес-плану), формування та узгодження бюджету медичного закладу.

Третій, подальший етап великої Програми, фактично не містить часових обмежень, адже передбачає сприяння безперервному процесу змін та підвищення ефективності, рентабельності медичних закладів, спираючись на результати діяльності на основі ціннісно-орієнтованого підходу до медичного догляду.

Всю медичну спільноту, мережу надання медичних послу та пацієнтів чекають непрості випробування трансформацією системи охорони здоров’я в умовах обмеженого фінансування, усвідомлення цілей та завдань перетворень, ставлення до власного здоров’я та, фактично, свідомості. Але цей непростий шлях проходили більшість цивілізованих країн і тому варто скористатися їх досвідом на шляху трансформації.

Експертна Асоціація «Екосистема охорони здоров’я України» відкрита до співпраці з Державними структурами, міжнародними інституціями та експертами на всіх рівнях з метою забезпечення ефективного та результативного процесу трансформації системи охорони здоров’я, сприяння медичним закладам у підготовці та адаптації до нових умов роботи.

• Плей-лист на YouTubeвідео-презентацій прес-конференції (11.12.19, м.Київ, УКМЦ) •

  • "Основні етапи та завдання для лікарень, бюджет охорони здоров’я та програма медичних гарантій 2020"
  • Євген Прилипко, Голова та член правління експертної ГС «Асоціація «ЕСО здоров’я України»

  • «Трансформація системи охорони здоров’я Полтавської області на вторинному та третинному рівнях надання медичної допомоги»
  • Віктор Лисак, директор Департаменту ОЗ Полтавської ОДА / Сергій Дяченко, заступник директора ДЗ «Центр медичної статистики МОЗ України», консультант ВООЗ з питань обліку та аналізу витрат.

  • «Основні завдання та план підготовки лікарень до переходу на фінансування за результатом (ДСГ)»
  • Сергій Дяченко, заступник директора ДЗ «Центр медичної статистики МОЗ України», консультант ВООЗ з питань обліку та аналізу витрат.

  • «Практичні аспекти роботи та її результати в умовах пілотного проекту та нової моделі фінансування від керівників медичних закладів Полтавської області»
  • Руслан Радченко, заступник директора КНП Полтавська Центральна районна клінічна лікарня Полтавської районної ради.

  • «Перехід до оплати за результат: модель фінансування за DRG (ДСГ)»
  • Володимир Івчук, старший радник компанії "Агенція розвитку охорони здоров'я", Національний тренер з підтримки реформування охорони здоров'я, Національний тренер з впровадження австралійської DRG

  • «Сприяння трансформації та мета діяльності Асоціації, ровзиток медичних закладів в нових умовах, результати проведення циклу навчально-мотиваціних візитів та комплексних тренінгів в м. Полтава - «Підготовка лікарень до переходу на нову модель фінансування з використанням механізму оплати за результат»
  • Євген Прилипко, Голова та член правління експертної ГС «Асоціація «ЕСО здоров’я України»

  • Питання – відповіді: «Коли припиняться хабарі в медзакладах?»
  • Відповідають:
    Євген Прилипко, Голова та член правління експертної ГС «Асоціація «ЕСО здоров’я України»
    - Повноцінне впровадження eHealth та прозора фінансово-економічна діяльність медзакладів
    Володимир Івчук, старший радник компанії "Агенція розвитку охорони здоров'я", Національний тренер з підтримки реформування охорони здоров'я, Національний тренер з впровадження австралійської DRG
    - Особливості проведення досліджень рівня «корупційності» системи охорони здоров’я на прикладі Литви
    Сергій Дяченко, заступник директора ДЗ «Центр медичної статистики МОЗ України», консультант ВООЗ з питань обліку та аналізу витрат.
    - Доступність та відкритість даних, щодо показників (кількісних та якісних) роботи лікарень і, як наслідок, реальне право вибору місця лікування пацієнтами за якими «ходять гроші»

    В рамках діяльності Асоціації та проведення Комплексних семінарів за участю керівників, економістів, статистиків медичних закладів вдалося накопичити багато корисної інформації щодо трансформації вторинної (спеціалізованої) медичної допомоги. Від презентацій та доповідей, до статей і публікацій, посилань на ресурси та нормативно-правові акти. Користуйтеся та поширюйте.

    Читайте також:


    Нема коментарів

    Заповнити заявку на лікування