Портал для пацієнтів

​Оцінка обґрунтованості госпіталізації в Україні: дослідження

​Оцінка обґрунтованості госпіталізації в Україні: дослідження
Частина 20 із 44 спецтеми
Розгорнути перелік тем

Джерело: Assessment of appropriateness of hospitalisations in Ukraine: analytical framework, method and findings

Фен Чжао, Олена Дорошенко, Валерій Н. Лехан, Лілія В. Крячкова, Олена Горошко

У цій статті розглядається придатність спеціалізованої версії програми Appropriateness Evaluation Protocol (AEP) для оцінки величини необґрунтованості госпіталізації у двох регіонах України. Оригінальний AEP був модифікований для розробки індивідуального інструменту, який включав критерії для доцільності госпіталізації та тривалості стаціонару. Було зібрано 381 медичну документацію для перевірки доцільності та надійності методу та 800 медичних записів для оцінки обсягу необґрунтованості госпіталізації.

Результати аналізу даних для двох регіонів України

Результати експертизи показують, що у понад третині випадків - 38,1% (95% СІ 33,9 до 43,5) в центральній області, 38,7% (95% СІ 34,8 до 41,5) у західному регіоні та 37,6% (95% СІ 32,8 до 42,3) загалом прийомів (госпіталізацій) до лікарень були необґрунтованими. Кожен сьомий пацієнт (13,3%; 95% СІ 6,5% до 20,8%), допущений до стаціонарного відділення закладів третинної допомоги, міг би бути більш доцільно вилікуваний у закладах вторинної медичної допомоги з належним обладнанням та персоналом.

Більше половини загальної кількості ліжко-днів, проведених пацієнтами в лікарнях, були визнані необґрунтованими або безпідставно збільшеними за кількістю (57,4%). Обсяг зайвих ліжко-днів у західному регіоні був значно більшим (63,1%), ніж у центральному (51,7%, р <0,001), що пов'язано з вищим рівнем нераціонального прийому в заклади вторинної медичної допомоги пацієнтів до всіх спеціалізованих відділень, крім неврологічного.

Аналіз доцільності прийому в лікарню за спеціалізаціями показав, що найвищий рівень необґрунтованих прийомів зафіксовано для пацієнтів, які лікувалися у відділенні загальної медицини (53,7%); нижчі показники (р <0,001) були визначені у всіх інших спеціальностях: неврологія - 34,2%, хірургія - 27,3% та кардіологія - 23,3%.

Була визначена найвища частка зайвого перебування пацієнтів у відділенні загальної медицини (64,6%), і найнижча частка в кардіології (51,2%); для відділів неврології та хірургії ці показники також були високими, відповідно 54,6% та 52,4% від загальної кількості ліжок.

Експертам запропонували пояснити одну з можливих причин необґрунтованої госпіталізації у кожному переглянутому медичному записі. Наступна статистика описує основні причини нераціонального прийому в лікарню та непотрібного стаціонарного перебування:

  • утримання пацієнтів під опікою за відсутності інших засобів, здатних забезпечити догляд після виписки (21,0%; 95% СІ 15,1 до 26.9)
  • лікування пацієнтів за рахунок перебільшення тяжкості їхнього становища (20,4%; 95% СІ 14,6 - 26,3).

 

Результати дослідження вказують на великий обсяг необґрунтованих госпіталізацій та їх невиправдану тривалість в Україні. Кількість зайвих ліжко-днів для відповідних госпіталізованих пацієнтів перевищила кількість днів, яка пройшла від надходження до лікарні, у 27,8% (95% СІ 24,4 до 31,1). Це означає, що належним чином госпіталізовані пацієнти часто залишаються в лікарні довше, ніж необхідно. Ця частка особливо велика для пацієнтів, госпіталізованих до відділень загальної медицини – цифри зайвих ліжко-днів для належно прийнятих пацієнтів перевищують кількість ліжко-днів для неналежним чином прийнятих пацієнтів на 37,0% (95% СІ 33,7 - 40,2).

Заходи для запобігання необґрунтованих госпіталізацій

Експертів попросили запропонувати фінансові, економічні та організаційні заходи для запобігання необґрунтованих госпіталізацій або надмірно тривалого стаціонарного лікування. 

Більше чверті респондентів (24,3%; 95% СІ 18,1 - 30,6) запропонували скасувати нормативне регулювання про визначення необхідної кількості персоналу, виходячи з кількості зайнятих ліжок в установі. Цей принцип, успадкований з радянських часів, стимулював лікарні підтримувати велику кількість зайнятих ліжок незалежно від реальних потреб у стаціонарній допомозі.

Ще один запропонований захід для покращення ефективності медичної допомоги полягає в тому, щоб зробити мережу лікарень відповідною до реальних потреб в медичній допомозі та категоризувати можливості лікарні за інтенсивністю обслуговування (14,9% респондентів, 95% ІС 9.7 - 20.1), а також використовувати чіткі показання для прийому до стаціонарних відділень закладів різних рівнів (32,6%, 95% СІ 25,8 до 39,4). Такі заходи були запропоновані на попередньому етапі реформ в галузі охорони здоров'я (2010 – 2014), але ще не були реалізовані.

Найпопулярнішим заходом, запропонованим експертами, було запровадження альтернатив стаціонарної допомоги: заміна стаціонарних служб амбулаторними, які надаються на рівні первинної медичної допомоги, та організація послуг лікування без ночівлі (44,8% респондентів, 95% СІ 37,5 до 52,0). Ця пропозиція відповідає сучасній світовій тенденції змін у галузі охорони здоров'я. На сьогоднішній день уникнення госпіталізації хворих, яких можна лікувати на амбулаторних умовах (ambulatory care-sensitive conditions, ACSC) включено в порядок денний багатьох країн як спеціальний напрямок політики. Доцільність госпіталізації може розглядатися як показник якості первинної медичної допомоги. Більша здатність первинної медико-санітарної допомоги до лікування ACSC призводить до значного скорочення госпіталізації пацієнтів. Клініки та центри денного догляду, а також соціально доцільні та менш дорогі форми лікарняної допомоги, широко застосовуються в різних країнах як альтернативи медичним послугам.

Щоб збільшити доступність альтернативного догляду пацієнтів з віддалених районів, установи денного догляду, поклавши частину обов’язків на пансіонати, довели свою ефективність. У таких установах пацієнт, після отримання відповідної послуги, розміщується в пансіонаті, де йому доступний комплекс послуг з можливостями надання необхідної допомоги у випадку ускладнення. Цей підхід був прихильним для 33,7% респондентів (95% СІ 26,8 до 40,6). Установи денного догляду також набирають популярності в Україні. У 2016 році на 31,6% більше пацієнтів отримали медичну допомогу та догляд в денних установах порівняно із загальною кількістю госпіталізованих пацієнтів, але збільшення використання цих закладів не замінили стаціонарну допомогу. Додатковим заходом є завчасне звільнення пацієнтів з лікарень (запропонували 19,9% експертів, 95% СІ 14,1 - 25,7).

Цікаво, що кращу координацію з соціальними службами експерти не розглядали як один із засобів зниження необґрунтованих госпіталізації та тривалості перебування в лікарні (тільки з цим твердженням погодилися 5% респондентів, 95% СІ 1,7 до 8.2), що можна пояснити низьким рівнем соціального розвитку послуг та слабкою координацією між системою охорони здоров'я та соціальним сектором у країні. В той самий час, вагомі докази підтверджують необхідність створення інтерфейсу між медичними та соціальними службами, що може допомогти зменшити рівень госпіталізацій та їх тривалість для пацієнтів, особливо літнього віку.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Українські лікарні 2020: чи є життя після першого квітня?

Нинішня реформа охорони здоров'я, підготовлена та розпочата урядом та Міністерством охорони здоров’я у 2018 році, приділяє основну увагу зміні механізмів оплати, які будуть впливати на зміни в лікарняному секторі. Тим часом реформи охоплюють також первинну медичну допомогу та послуги в надзвичайних ситуаціях для забезпечення доступності послуг у межах обмежених ресурсів у країні. Отримані результати та майбутнє використання запропонованого методу оцінки доцільності госпіталізації можуть вплинути на обґрунтованість рішення щодо реструктуризації лікарні.

Оптимізація стаціонарної допомоги шляхом зменшення необґрунтованих госпіталізацій та надмірної тривалості перебування в лікарні, враховуючи поточну економічну ситуацію, можуть стати більш ніж просто важливим напрямком розвитку системи охорони здоров’я та підвищення її ефективності. Це, по суті, може допомогти підтримати прогрес у вдосконаленні організації сектору охорони здоров’я шляхом адекватного задоволення потреб населення у медичній допомозі. Хоча запропоновані трансформації лікарняного сектору можуть потребувати додаткових коштів для структурної перебудови, навчання та мотивації медичних працівників, ці інвестиції, ймовірно, будуть компенсовані великою ефективністю оптимізації лікарні.


Переклад та візуалізація даних дослідження виконані в рамках діяльності експертної Асоціації "Екосистема охорони здоров'я України" та реалізації Програми «Впровадження регіональних систем Ефективного Управління Мережами Медичних Закладів в умовах децентралізації на основі ціннісно-орієнтованого підходу до медичного догляду»
Завдяки проведенню Комплексних семінарів за участю керівників, економістів, статистиків медичних закладів вдалося накопичити багато корисної інформації щодо трансформації вторинної (спеціалізованої) медичної допомоги. Від презентацій та доповідей, до статей і публікацій, посилань на ресурси та нормативно-правові акти. Користуйтеся та поширюйте.

Читайте також:


Нема коментарів