Портал для пацієнтів

Трансформація регіональних мереж медичних закладів – реформувати, зупинитись неможна!

Трансформація регіональних мереж медичних закладів – реформувати, зупинитись неможна!
Частина 21 із 43 спецтеми
Розгорнути перелік тем

Вступ або очевидне сьогодення

Якщо ще існують ті, хто переконаний, що початок другого етапу реформи системи охорони здоров’я (СОЗ) мав принести з собою стрімке підвищення заробітних плат медичного персоналу, раптове поліпшення оснащення лікарень, гармонійний розподіл грошей в закладах та інші «блага реформи», які просто зобов’язані впасти всім на голови бо ж «РЕХФОРМА…», то ні – покращення раптово і саме собою не відбудеться ні з 1 квітня, ні з 1 травня 2020 року.

Варто подивитися правді у вічі, усвідомити реальність та приймати чіткі та зважені рішення по удосконаленню регіональних мереж охорони здоров’я та підвищення ефективності кожного медичного закладу.

Сьогодні ми ще маємо низку невідомих в рівнянні під назвою «успішна реалізація реформи», наприклад, наскільки ефективно використовуються кошти медичними закладами. Цей показник є вкрай важливим, адже він пов'язаний із розміром зобов’язань в грошовому еквіваленті, які покладаються в умовах децентралізації на органи місцевої влади та самоврядування (власників медичних закладів). Ці зобов’язання стосуються фінансування лікарень в частині оснащення, ремонту, комунальних платежів та інших витрат з місцевого бюджету щодо додаткового фінансування медичної сфери в рамках місцевих програм.

Навіть декілька прикладів, які зображені на слайдах, чітко демонструють тенденцію економічно не обґрунтованого використання бюджетних коштів (в Україні) на утримання ЗОЗ, які у т.ч. не відповідають обсягу їх фактичної завантаженості та потребам населення у доступності та якості медичного обслуговування. Власникам медичних закладів особливо варто аналізувати подібні індикатори, приймаючи рішення про дофінансування лікарень та раціональності використання коштів, що неможливо без збору та аналізу достовірних статистичних, економічних, медичних даних на регіональному рівні в режимі реального часу за рахунок впровадження регіональних інформаційних ERP систем управління охороною здоров’я (HMIS - Health Management Information System).

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Оцінка обґрунтованості госпіталізації в Україні: дослідження

• Дані отримані з інформаційної фінансової ERP системи управління охороною здоров’я «FinHealth» Полтавської області.

«Міжнародний досвід доводить, що медицина у фінансовому відношенні бездонна прірва. Для нас основною стратегією змін стало не механічне вливання якнайбільшої кількості коштів, а як найраціональніше використання наявного потенціалу з метою забезпечення надання якісної медичної допомоги» - Руслан Радченко, заступник директора КНП «Полтавська Центральна Районна Клінічна Лікарня» Полтавської районної ради.

• Відео презентації та виступу Руслана Радченка на прес-конференції «Українські лікарні та нова модель фінансування: перспективи та ризики», 11.12.2020, м.Київ.

Сама логіка першого етапу реформи означає зміну моделі фінансування на всіх рівнях. Ця зміна торкнеться всіх: керівників закладів охорони здоров’я (ЗОЗ), їх власників, та Департаментів/Управлінь/Відділів охорони здоров’я, як регіональних органів виконавчої влади, які всі разом несуть відповідальність за стан регіональної СОЗ. Розбудова регіональної спроможної мережі надання медичної допомоги це один з пріоритетів для кожного з учасників процесу трансформації.

Реформа це командна гра, кожен з гравців якої має чітко розуміти та усвідомлювати зони своєї та колективної відповідальності, мати мотивацію до змін. Від так, у керівників медичних закладів, окрім основних задач, є низка специфічних, як то: аналіз витрат та моделювання фінансових ризиків, обрання для ЗОЗ моделі надання медичних послуг, спеціалізація, проведення реорганізації закладу та інше. Де ж в цьому процесі місце керівників регіональних осередків охорони здоров’я (виконавчої влади) та власників закладів?

Усвідомлення відповідальності регіонів, як запобіжник провалу медреформи.

«Сьогодні лікарні мають дві складові завдань: перша це ті умови, які висуває НСЗУ для того, щоб заклад міг отримувати фінансування згідно нової моделі, друга складова знаходиться виключно в інтересах самих лікарень та їх власників.
Це проведення фінансового і технічного аудитів; аналіз, прогнозування та попередження фінансових ризиків; реструктуризація та вибір стратегії надання медичних послуг; управління персоналом; маркетинг; реальний облік та контроль об’єму наданих послуг «в режимі реального часу», їх вартість, якість і, як наслідок, укріплення власних позицій у нових партнерсько-ділових стосунках з стратегічним закупівельником (НСЗУ) чи страховими компаніями.
Вирішення завдань другої складовою є відповідальністю та викликом виключно керівництва лікарні, її власника (органів місцевого самоврядування) та органів виконавчої влади регіонів»
- Євген Прилипко, Голова експертної ГС «Асоціація «ЕСО здоров'я України».

Основою успіху структурних змін є комплексний аудит стану охорони здоров`я регіону. Його мета - визначити стан/рівень розвитку кожного закладу окремо та СОЗ регіону в цілому, згідно критеріїв, визначених усіма гілками влади, а також розробити Майстер-план розбудови регіональної системи ОЗ та розвитку кожного закладу, зокрема.

• Проект USAID "Фінансування та управління охороною здоров'я" (HFG) з закладами Полтавської, Одеської, Львівської областей, міста Києва, НАМН України. Результати роботи - представлені дані проведеного аудиту діяльності закладів та моделювання фінансових ризиків закладів при переході на фінансування за результатом на основі моделі діагностично споріднених груп (далі – ДСГ).

В тому числі, необхідність вирішення цих задач підтверджує той факт, що регіони вже отримали попередні розрахунки сум/бюджетів по кожному медичному закладу, які вони отримають у 2020 році від НСЗУ за медичні послуги та проліковані випадки за новою моделлю фінансування. Згідно цих даних, деякі ЗОЗ інфекційного профілю отримають до 20 відсотків від свого історичного бюджету (субвенції).

Що необхідно для прийняття відповідних управлінських рішень, які забезпечать належний рівень діяльності регіональних ЗОЗ? Безумовно, це наявність об’єктивних економічних, статистичних та медичних даних в режимі реального часу, що надасть можливість управлінцям всіх рівнів ефективно формувати спроможну мережу медичних закладів, проводити зважену роботу з реструктуризації лікарень, використовувати можливості фінансового планування та прогнозування, забезпечуючи тим самим гармонійний та поступовий розвиток медичних закладів регіону. Чи можливо зробити це сьогодні з огляду на наявність, об’єм та достовірність відповідних статистичних та аналітичних даних?

Приклад з слайду ілюструє багатогранність даних, якими може оперувати як окремий медичний заклад так і керівництво галузі ОЗ регіону та власники ЗОЗ. Наведена інформація взята з «FinHealth» - єдиної фінансової інформаційної ERP системи управління охороною здоров’я (HMIS – Health Management Information System), яка використовувалась в Полтавському пілоті.

• Відео з презентації та виступу "Трансформація системи ОЗ Полтавської області та Пілотний проект" Сергія Дяченко, заступника директора ДЗ «Центр медичної статистики МОЗ України», консультанта ВООЗ з питань обліку та аналізу витрат на прес-конференції «Українські лікарні та нова модель фінансування: перспективи та ризики», 11.12.2020, м.Київ.

Яким є один з найбільших ризиків для мережі ЗОЗ регіону?

Очевидно, що НСЗУ сформує технічне завдання для медичних інформаційних систем (МІС), щоб лікарні змогли через них вносити інформацію щодо пролікованих випадків і наданих медичних послуг. Коли саме та на якому рівні різні МІС встигнуть впровадити функціонал для передачі даних та як витримає навантаження центральний компонент eHealth достеменно невідомо. Поточний стан невизначеності є недоліком послідовності та процесу створення системи eHealth в цілому, що не є предметом розгляду цієї статті.

На даний час, запасний варіант такий, що звітність з 1 квітня за проліковані випадки та надані послуги планується приймати (деякий час) за допомогою таблиць та електронної пошти, поки не буде реалізований функціонал надання/отримання даних на рівні центрального компоненту eHealth та МІС, встановлених у медичних закладах.

Навіть, коли МІС забезпечать функцію потрапляння цієї інформації від ЗОЗ до центрального компоненту eHealth та, відповідно, НСЗУ, якість цих даних залишається невідомою. Адже алгоритми опрацювання подібної інформації та поєднання статистичних, економічних даних з клінічною складовою є вкрай складними процесом, відпрацювання якого займає не один рік.

Лікарі при внесені цих даних можуть робити широкий спектр помилок (досвід Пілотного проекту в Полтавській області вказує, що на першому етапі можливий об’єм помилкових даних може складати до 25% !!!). Але ж навчатися та працювати в єдиній регіональній системі медичні працівники Полтавщини почали задовго до запуску пілотного проекту з 1 квітня 2019 року.

З урахуванням недостатньої (неповної) інформації при заповненні медичної документації щодо супутніх хвороб та ускладнень, ігнорування заповнення додаткових втручань та діагностичних процедур, загальна сума недоотриманих коштів, навіть при вже обмеженому фінансуванні, може легко сягати 30%. Але ж на основі цієї інформації НСЗУ і буде перераховувати кошти лікарням за їх роботу.

При використанні в регіоні системи HMIS - 80% помилок система виявляє самостійно, а 20% - за допомогою фахівця аналітичного центру, завдяки побудованому алгоритму опрацювання інформації. І це відбувається ще ДО потрапляння даних в НСЗУ, що убезпечує ЗОЗ, регіон/місцевий бюджет від потенційних втрат фінансування.

Без наявності в регіоні та у кожному окремому ЗОЗ (окремих модулів) єдиної інформаційної фінансової системи управління охороною здоров’я (HMIS) перевірити, відстояти обсяг та якість своєї ж роботи перед НСЗУ - замовником послуг, буде вкрай важко та, фактично, не можливо. Але при цьому у багатьох досі виникає наївне питання: навіщо взагалі потрібні системи управління, оперативні дані та аналітика, адже все буде і так потрапляти до eHealth?

Як приклад важливості коректного введення медичних даних розглянемо інформацію з фінансової ERP системи «FinHealth», в рамках реалізації Полтавського пілоту. Це показники заповнення форми 066/о, які відображають динаміку здійснення помилок лікарями за перші 7 місяців діяльності пілоту. Очевидним є факт того, що навіть за умов попередньої багаторічної підготовки, уникнути помилок не вдасться. А в ситуації, коли дані одразу потрапляють до центрального компоненту без попередньої перевірки та подальшої можливості їх обґрунтувати або виправити, й виникають фінансові ризики, як для окремого закладу так і в контексті фінансової спроможності всієї мережі ЗОЗ регіону.

Тож, керівникам і власникам лікарень варто особливо замислитись, яким чином вони будуть верифікувати звіти НСЗУ, виставляти інвойси за надані послуги та проліковані випадки на основі яких буде здійснюватися розрахунок, маючи в своєму оснащенні лише МІС у вигляді "транзитера" даних без відповідного функціоналу обліку, збору, аналізу та аудиту даних на рівні закладу та регіону? Щодо прогнозування економіки закладу та мережі ЗОЗ регіону, фінансового планування за відсутності достовірних оперативних даних в такому випадку, годі й мріяти.

• Відео з презентації та виступу "Завдання та план підготовки лікарень до переходу на нову модель фінансування" Сергія Дяченко, заступник директора ДЗ «Центр медичної статистики МОЗ України», консультанта ВООЗ з питань обліку та аналізу витрат на прес-конференції «Українські лікарні та нова модель фінансування: перспективи та ризики», 11.12.2020, м.Київ.

Всі ці та решта чинників впливатимуть на те, яким буде «обличчя» та реальний стан регіональної мережі СОЗ в контексті реформи. Керівники медичної галузі регіону напряму відповідають за рівень цих показників. А власники та керівництво лікарень мають чітко розуміти джерела, обсяги (та їх доцільність) фінансування закладів. Врешті-решт, кожен власник ЗОЗ хоче і, тим більше, має право знати, за що він сплачує чи дофінансовує свої медзаклади.

Таким чином, єдиною умовою для створення цілісної (незбиткової) та спроможної регіональної мережі ЗОЗ, є постійна комунікація та співпраця між їх керівниками, власниками та керівництвом Департаментів/Управлінь/Відділів охорони здоров’я регіону. Ця співпраця повинна мати підґрунтя у вигляді описаних вище інструментів, об’єктивних економічних, статистичних, медичних (з клінічною складовою) даних для моніторингу та фінансового прогнозування діяльності медичних закладів.

Тарифи: тривога? Зрада? Перспектива? – обирайте самі

«В поточних умовах будь-який тариф (ставка), встановлений НСЗУ, буде мінімально достатнім для покриття витрат на пролікований випадок чи послугу та розрахований на прикладі ефективного медичного закладу із збалансованою структурою та мінімізованими витратами (прямими та непрямими) при максимальній завантаженості відділень та ще й "скоригований" на обмежене фінансування» - Євген Прилипко, Голова експертної ГС Асоціація «ЕСО здоров'я України».

► Завантажити таблицю в форматі (pdf) - http://bit.ly/37FuQFR

!️ Закликаємо медичні заклади бути МАКСИМАЛЬНО уважними при виборі та оформленні заявок на надання тих чи інших пакетів медичних послуг!

Всі розрахунки є ризиковано приблизними, з огляду на поточні реалії, частина яких зазначена нижче, все ж, в контексті проведення аналізу витрат та фінансових ризиків від переходу на нову модель фінансування, медичним закладам потрібно знати наступне.

Незважаючи на те, що більше 50% фінансування системи охорони здоров’я відбувається з «кишень громадян» та, фактично, є «тіньовим» обігом коштів (як в приватному секторі так і в державному) з непрозорим формуванням вартості послуг (не за єдиними стандартами), обґрунтуванням об’єму, як необхідності госпіталізації, хірургічних втручань, діагностичних процедур, так і призначень лікарських засобів – все ж є достатньо даних та інформації для проведення приблизних розрахунків для можливості встановлення обґрунтованих тарифів з боку НСЗУ.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: В очікуванні тарифів від НСЗУ: що потрібно розуміти

Але, безумовно, потрібно розуміти, що достатньо приблизною величиною є прогнозний об’єм послуг, що будуть реально та обґрунтовано надані медичними закладами, які підпишуть угоду (будуть здатні укласти угоду, згідно вимог та в зазначені терміни) після запуску програми медичних гарантій та нової моделі фінансування з 01.04.20. При цьому сума коштів на ПМГ, передбачена в бюджеті, вже визначена.

Єдиним ключовим фактором «виживання», джерелом поліпшення умов праці  та збереження медичних працівників в поточних фінансових рамках (2020 бюджетного року) та перехідних умовах, є та залишається, підвищення ефективності медичних закладів, зменшення витрат, збалансування регіональних мереж надання медичних послуг. 

Аналіз показників роботи медичних закладів і різноманітні дослідження системи охорони здоров’я України в рамках міжнародних проектів підтверджують незбалансованість розгалуженої мережі, а також наявність фінансового резерву (у тому числі за рахунок коштів, що вже виділяє місцева влада) внаслідок неефективного витрачання коштів, які можуть бути спрямовані на поліпшення умов праці та зарплати медичного персоналу. 

Що і було доведено в рамках реалізації Пілотного проекту з фінансування медзакладів вторинки (стаціонарів) за новою моделлю в Полтавській області в межах історичного бюджету (субвенцією) на охорону здоров'я регіону. Деякі лікарні разом з власниками та органами виконавчої влади СОЗ, виконавши відповідну роботу, змогли збільшити надходження коштів до 30-40% і це при базовій ставці за пролікований випадок в стаціонарі 1421 грн. (нагадаємо, що з 01.04.20 базова ставка складатиме 4563,64 грн.)

• З презентації (завантажити в .pdf) "Основні завдання та план підготовки лікарень до переходу на фінансування за результатом (ДСГ)" Сергія Дяченко, заступника директора ДЗ «Центр медичної статистики МОЗ України», консультанта ВООЗ з питань обліку та аналізу витрат.

Як би це жорстоко не виглядало, але основною мотивацією до необхідних швидких змін - є розміщення системи охорони здоров’я та її учасників в «місцевість смерті».

І на останок – позитивний факт в контексті збільшення часу для підготовки ЗОЗ до нової моделі фінансування. 

З тексту Постанови КМУ від 05 лютого 2020 р. № 65 «Деякі питання реалізації програми державних гарантій медичного обслуговування населення у 2020 році з Тарифами» очевидно, що нова модель фінансування в стаціонарах за проліковані випадки згідно непростої моделі ДСГ (діагностично споріднених груп) запрацює не з 1 квітня, а з 1 травня та в поступовому режимі впровадження. Частка глобального бюджету для виплати ЗОЗ (стаціонарам) в квітні складатиме 100%, в травні 90%, в червні 75% та в липні 60% і залишиться такою до кінця року. Це означає, що медичним закладам поступово все ж доведеться навчитися «заробляти» від 10% до 40% (до липня включно) за конкретні проліковані випадки, застосовуючи їх коректне кодування, в рамках двох пакетів послуг для стаціонарів.

Тож і керівники ЗОЗ, і їх власники та очільники регіональних Департаментів/Управлінь/Відділів охорони здоров’я мають трохи більше часу для підготовки до нових умов фінансування стаціонарів. З чим зволікати ми зовсім не радимо і ви вже, мабуть, зрозуміли чому.

Експертна ГС «Асоціація Екосистема здоров’я України» підтримує керівників, власників медичних закладів та місцеві органи виконавчої влади в прагненні об’єднатись в єдину команду, яка сформує спроможні регіональні мережі ЗОЗ по всій Україні!

Лист від Асоціації Екосистема здоров’я України керівникам Департаментів та Управлінь охорони здоров’я "Щодо прогнозування, попередження та усунення репутаційних, фінансово – економічних, організаційних та інших ризиків в процесі підготовки закладів охорони здоров’я та регіональних мереж надання медичної допомоги до другого етапу трансформації СОЗ".

🎯РЕГІОНАЛЬНІ КОМПЛЕКСНІ СЕМІНАРИ 🎯 Асоціація "ЕСО здоров'я України" відкриває реєстрацію на одноденні регіональні комплексні семінари "Підготовка лікарень до переходу на нову модель фінансування з використанням механізму оплати за результат" для керівників медзакладів, статистиків, економістів, представників органів місцевого самоврядування та органів виконавчої влади, фахівців регіональних центрів статистики та інформаційно-аналітичних центрів (ІАЦ).

З цією метою, Асоціація відкрила реєстрацію на одноденні регіональні комплексні семінари "Підготовка лікарень до переходу на нову модель фінансування з використанням механізму оплати за результат" для керівників медзакладів, статистиків, економістів, представників органів місцевого самоврядування та органів виконавчої влади, фахівців регіональних центрів статистики та інформаційно-аналітичних центрів (ІАЦ).

► Лист "Щодо підготовки закладів охорони здоров’я до другого етапу трансформації СОЗ та участі у регіональних Комплексних семінарах"
► Проект базової програми регіонального Комплексного семінару
► Додаткова інформація та Форма реєстрації

Читайте також:


Нема коментарів

Баннер (300х250). Сінево. Оплати On0Line - отримай знижку 10%. (14.02.2018)
Заповнити заявку на лікування