Портал для пацієнтів

Обробка медичних даних: проблеми та задачі галузі

Обробка медичних даних: проблеми та задачі галузі
Частина 22 із 44 спецтеми
Розгорнути перелік тем

Статистика – це інструмент, що зробив й продовжує робити медицину доказовою. За допомогою підрахунку медичних даних доводиться діагностична цінність досліджень, клінічна ефективність препаратів. На основі аналізу медичних даних тисячі лікарів кожен день роблять висновки про діагноз пацієнта, що звернувся та визначають стратегію лікування.

«Організація охорони здоров’я» - теж є напрямком медичної діяльності, отже також використовує медичні дані – з метою формування доказової бази для прийняття управлінських рішень, для визначення індикативної ефективності оцінки впливу затверджених заходів тощо.

Облік.

Статистичні медичні облікові форми – це інструмент збору інформації, який має допомагати зібрати її вичерпно, в повному обсязі, відповідно до інформаційних потреб лікаря про стан здоров’я пацієнта (тобто має поля / графоклітини для відображення усіх даних, які передбачено клінічними протоколами), а також містить інформацію організаційного характеру (наприклад, заклад, відділення, пільгова категорія, відмітка про виконання певних наказів МОЗ, наприклад, постановка реакції Васермана, та ін.)

На теперішній час, напевне, важко достеменно визначити, скільки існує облікових форм медичної документації, затверджених діючими наказами МОЗ. Бо в Держаному класифікаторі управлінської документації (затвердженому Наказом Держстандарту України 31.12.98 № 1024 й маючому статус «діючий») в класі 2 «Первинно-облікова документація» міститься лише інформація про: «0323031 Особова медична книжка здоров'я». В класі 5 «Звітно-статистична документація» представлено перелік звітних форм, який теж має відхилення від актуального (містить скасовані звітні форми).

На сьогодні у паперових формах обліку збирається значно більша кількість параметрів (графоклітин), ніж у електронних системах (як у ЦБД, так й в периферійних МІС). Дослідження й створення повного переліку існуючих (тобто затверджених діючими наказами МОЗ) облікових форм є важливим – для подальшого визначення:

• актуальності цих форм;
• відповідності їх сучасним клінічним та управлінським потребам та вимогам;
• перспективи оцифрування з відповідною корекцією нормативної бази.

Корекція нормативної бази, що затверджує обсяг та параметри інформації, яка збирається, також має впливове значення. Адже наявність нормативних документів, які втратили сенс, але не втратили чинність, має негативний вплив на виконавчу дисципліну («якщо є наказ, який можна не виконувати, то можна не виконувати й інші») а також сприяє бюрократично-корупційним проявам («або виконання, або недолік, навіть якщо сенс цієї роботи наближається до нуля»).

Коректна, деталізована, однозначна нормативна база, що регламентує збір та обробку медичної інформації - є запорукою якості зібраних даних, а також обґрунтуванням витраченого робочого часу на цю діяльність.

Таким чином, все більше набуває актуальності необхідність ретельного перегляду власне системи збору інформації, починаючи з джерел даних.

Перегляду потребує не тільки перелік облікованих параметрів, а й методологія збору інформації, з чітким затвердженням в якому випадку, за яких обставин має створюватися той чи інший обліковий документ й куди направлятися (у випадку паперового носія) або з якою періодичністю моніторуватися (у випадку електронного носія).

Зміни, що відбуваються в системі охорони здоров’я, не можуть не торкатися правил та методик ведення медичної документації, її термінології. Наприклад, з впровадженням принципу екстериторіальності надання медичної допомоги, адреса пацієнта перестала бути ознакою закладу, що його (пацієнта) обслуговує, але жодна облікова форма не передбачає передачу інформації саме про заклад/лікаря, що здійснює первинну медичну допомогу, а це призводить до втрати наступності у наданні медичної допомоги. Крім того, виникають й інші невизначеності, наприклад:

в інструкції до облікової форми № 030-6/о "Реєстраційна карта хворого на злоякісне новоутворення" ( Наказ Міністерства охорони здоров’я України 28.07.2014 № 527) зазначено:
«Форму № 030-6/о заповнюють відповідальні особи територіальних канцер-реєстрів на хворих, які постійно проживають на території обслуговування онкологічного закладу охорони здоров’я»

Постає питання – чим визначена «територія обслуговування онкологічного закладу»?
Або, якщо людина звернулась в онкологічний заклад не за місцем проживання – хто саме має внести її до Національного канцер-реєстру?

Звітність.

Звітні медичні дані, які, власне, й мають широке використання, також страждають у якості - через неврахування у методиках їх формування сучасних змін. А в деяких випадках методики підрахунку та джерела даних (посилання на конкретні пункти облікових форм) взагалі відсутні в інструкціях до форм звітних або містять суперечливі алгоритми, наприклад:

• форма звітності N 21 "Звіт про медичну допомогу вагітним, роділлям та породіллям (Наказ Міністерства охорони здоров'я України 10.07.2007 N 378)

2.4.1. Заповнення таблиці 2110 "Вагітні, що проживають у районі обслуговування закладу"

Дані таблиці 2110 мають бути перевірено арифметично, а саме: кількість вагітних, що перебувають під наглядом консультації на початок звітного року (графа 1)
плюс кількість вагітних, що надійшли під нагляд консультації протягом звітного року (графа 2),
плюс кількість осіб, що надійшли в заклад з числа вагітних, які перебували під наглядом інших закладів (графа 4),
плюс кількість породіль, які жодного разу не відвідали лікаря (акушерку) у дородовому періоді (табл. 2120, рядок 14, графа 1),
мінус кількість жінок, у яких закінчилася вагітність пологами та перериванням вагітності до 22 тижнів (графи 6, 7, 8, 9),
мінус кількість жінок, що вибули з під нагляду закладу (графа 5), мають збігатися з кількістю вагітних, що перебувають під наглядом консультації на кінець звітного року (графа 11).

Тобто, в число вагітних на кінець звітного року входить деяка кількість породіль? За якою подією цей контингент має бути знятий з обліку, якщо пологи вже відбулися, а фактичне вибуття з під нагляду закладу не передбачається?

• Або – через відсутність в інструкції до ф 20 даних щодо співставлення позицій Національного класифікатора професій ДК 003:2010 та таблиць ф. 20 розділу «Штати закладу на кінець звітного року» виникають питання щодо обліку посад, які були введені останньою редакцією: ерготерапевтів, фізичних терапевтів та ін.

Це лише окремі приклади проблем, в цілому їх є набагато більше.

Неврахування стрімких змін останніх років сприяють появі неточностей у звітах, що робляться за методиками багаторічної давнини, в яких не передбачено, наприклад, поділ на ПМД та спеціалізовану допомогу, процес декларування населення, адміністративну реформу.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Оцінка обґрунтованості госпіталізації в Україні: дослідження

Діджиталізація.

Впровадження цифрових технологій збору та обробки інформації автоматизують багато рутинних дій по підрахунку. Але у той же час ставлять нові задачі, наприклад:

  1. Необхідність використання класифікаторів та однозначного визначення термінів – для забезпечення уніфікації збору інформації. У випадку ручного підрахунку певні неточності у даному випадку могла виправити (або погіршити) людина-рахувальник, спираючись на свою кваліфікацію та досвід (наприклад, чи відносити до хірургічного втручання перев’язку при масивних опіках, що виконується під загальною анестезією?);
  2. Необхідність дотримання відповідності між набором даних, що збирається в електронному вигляді та наборами даних, що затверджені нормативними документами (особливо в локальних МІС). Адже неповний облік у електронному вигляді примушує вести додатковий паперовий, що приводить до додаткового навантаження. Відмова від паперових носіїв в умовах неповного обсягу електронного документування може створювати певні організаційні та правові проблеми;
  3. Постійний контроль за «чистотою», повнотою та актуальністю даних, виявлення помилкових записів, які пропустили алгоритми контролю форми введення.
  4. Визначення осіб, що мають доступ до даних на усіх рівнях (у т.ч. й до особових даних), які не є безпосередньо працівниками даної медичної установи. Такі особи мають здійснювати неупереджений контроль, виявлення недоліків, проводити цифрове розслідування медичних помилок (тобто виявляти, на якому етапі було скоєно недотримання вимог до якості медичної допомоги, наприклад, при визначені невідворотності конкретного випадку малюкової смертності або розслідування випадку виявлення онкопатології у занедбаному стані).

Власне, цифровізація надає можливості створити повноцінну службу медичної аналітики, яка має вирішувати завдання, об’єднуючи профільні медичні знання щодо причинно-наслідкових процесів у галузі з сучасними електронними інструментами, визначаючи джерела даних та умови їх вибірки та обробки, здійснюючи цю обробку даних безпосередньо з електронних наборів - для забезпечення доказовості управлінських рішень усіх рівнів.

Слід зазначити, що на теперишній час в Центральному компоненті міститься лише обмежена кількість даних.

Навіть ті дані, що містяться у ЦК зараз, за наявності електронних інструментів, можливо було б використовувати у деякій організаційній медичній роботі, наприклад:


Дані, які містяться в ЦБДМожливість використанняОбгрунтування
Дата народженняФ6 «Звіт про контингент осіб окремих вікових груп, яким здійснено щеплення проти інфекційних захворювань», таб.1Наказ МОЗ України від 02.06.2009 № 378
Ф 31 «Звіт про медичну допомогу дітям», таб 2100
(за умови нормативно затвердженої методології)
Наказ Міністерства охорони здоров’я України 31.07.2013 № 665
Розрахунок показників (що обчислюються на певні вікові категорії населення) для щорічної рейтингової оцінки стану здоров’я населення,діяльності та ресурсного забезпечення закладів охорони здоров’я України, який здійснюється Українським інститутом стратегічних дослідженьНаказ Міністерства охорони здоров’я України 31.05.2002 № 197
Персоніфікований органайзер-планувальник профілактичних заходів (скринінгові дослідження, щеплення та ін.)Накази МОЗ України від 18.05.2018 № 947, від 17.05.2008 № 254, від 15.07.2011 № 417
Зареєстроване місце проживання,
Фактичне проживання
Обсяги медичної допомоги для внутрішньо переміщених осібУказ Президента України від 7 лютого 2019 року № 32/2019,
Розпорядження Кабінету Міністрів України від 7 листопада 2014 р. № 1085 (зі змінами)

Дані Центрального компоненту добре задовільняють інформаційні потреби для виконання завдань по розподілу коштів, але їх недостатньо для вирішення інших задач діяльності галузі, таких як: контроль якості медичної допомоги; визначення ефективності та доцільності впровадження різноманітних цільових програм та наказів від державного рівня до місцевого; забезпечення обробки запитів публічних даних; планування роботи на всіх рівнях та ін.

Таким чином, постає загроза інформаційної сингулярності, тобто, розриву, коли в ЦК інформація міститься не в повній мірі, а паперові джерела або зазнали відміни, або містять неточності - як внаслідок людського фактору ручної обробки, так й внаслідок застарювання правил їх формування.

Відсутність якісного інформаційного забезпечення призводить до втрати впливу на ситуацію, керованості та призводить до неможливості прийняття зважених управлінських рішень на всіх рівнях.


Людмила Полянська 
лікар-статистик,
незалежний експерт Асоціації "Екосистема охорони здоров'я України"


• ► ВІД РЕДАКЦІЇ:

Під час підготовки матеріалу місцеві органи влади отримали "Листа" від МОЗ України, яким міністерство "просить припинити звітування з питань відповідно до переліку, що додається". 

В Додатку до листа є перелік, який містить 51 документ, що передбачає збір та обробку даних.  Цей документ має вид (реквізити, ознаки) листа. Але у тексті його вказано "Просимо припинити звітування з питань відповідно переліку, що додається"

Виникає запитання, як документ, що за видом документації є листом, може припинити звітування за документами, що регламентовані до подання Наказами МОЗ України та навіть Постановою Кабінету Міністрів України. Ці накази та Постанови мають статус "чинних" на сайті Верховної ради України, як офіційного джерела (наприклад, https://zakon.rada.gov.ua/rada/show/v0197282-02)

197 наказ спирається на Постанову Кабінету Міністрів України від 28 грудня 2000 року N 1907 ( 1907-2000-п ) "Про моніторинг стану здоров'я населення, діяльності та ресурсного забезпечення закладів охорони здоров'я". Цей наказ регламентував звітування (а також розгляд та аналіз) з таких показників, як малюкова смертність, первинна інвалідність дитячого та працездатного населення, дорічна летальність у онкохворих, виявлення онкопатології у занедбаному виді та багато інших. Деякі з тих показників справді втратили актуальність (наприклад, Забезпеченість населення стаціонарними ліжками (оптимальна - 80 ліжок на 10000 населення), адже наказом Міністерства охорони здоров'я України № 51 від 01 лютого 2016 року, зареєстрований у Міністерстві юстиції України 22 лютого 2016 за № 269/28399 «Про затвердження Методики щодо забезпечення стаціонарними лікарняними ліжками у розрахунку на 10 тис. населення» затверджений інший норматив (60 ліжок на 10 тис.нас.)

Інформація відповідно наказу МОЗ № 197 збирається Українським інститутом стратегічних досліджень (науково-дослідна установа, підпорядкована Президентові України) з подальшим розглядом на вченій раді та щорічному виданні відповідного документу (понад 60 сторінок). Чи є лист МОЗ достатнім підґрунтям для припинення надання зазначеної інформації?

І головне, не зрозуміло, що саме пропонується натомість.

Читайте також:


Нема коментарів