Портал для пацієнтів

Полтавська модель медичної реформи - рішення для всієї країни.

Другий етап медичної реформи розпочнеться 1 квітня цього року. Тим не менш, варто зазначити, що про стовідсоткову готовність спеціалізованих медичних закладів, їх власників до наступного етапу реформи говорити ще зарано. 

Лікарні наразі відповідають тим стандартним, мінімальним вимогам входження в реформу, які їм висуває НСЗУ. Поза цим процесом залишились важливі чинники успіху всієї трансформації охорони здоров'я. Це слід визнати і діяти згідно існуючих реалій. 

Постає головне питання - як забезпечити подальшу гармонійну реалізацію реформи? Відповідь існує вже давно і це «Полтавська» модель медичної реформи. Ця модель розроблялась та розвивалась впродовж багатьох років в рамках співпраці з міжнародними експертами та проведення пілотного проекту з реформування вторинної ланки в 2019 році і по цей день. Досвід Полтави варто трансформувати на інші області з урахуванням всіх недоліків, які були виявлені та всіх здобутків, які були реалізовані. В цьому переконаний й Президент України: «Мені здається, що все має дуже непоганий вигляд – йде реконструкція відділень, сучасна техніка, задоволені лікарі, дуже задоволене керівництво лікарні, а головне – задоволені люди, пацієнти. Полтавська область є пілотним прикладом медичної реформи», – сказав Володимир Зеленський під час свого візиту в Полтаві 6 березня.

Якщо ж проігнорувати цей досвід і не втілити його в решті регіонів країни, ми ризикуємо стати свідками виникнення нових ризиків для медичної реформи, а в найгіршому варіанті - чергового провалу в системі охорони здоров'я. Тим паче, один з паралельних ризиків вже є реальністю сьогодення – Коронавірус. Інфекція виводить з ладу усю систему медичної допомоги навіть у розвинених країнах. 

Багато великих ідей руйнуються через прорахунки в деталях технічної реалізації, організаційної та операційної діяльності. Неготовність до подальшого реформування медичної галузі прослідковується на різних рівнях, а саме:

• відсутність повноцінної роботи центрального компоненту eHealth та не готовність до переведення спеціалізованої допомоги в електронний формат обліку, контролю та подання звітності до 1 квітня;

• неготовність медичних інформаційних систем (МІС) до синхронізації з НСЗУ в частині подання даних про надані медичні послуги чи проліковані випадки;

• недостатня підготовка лікарів у питаннях кодування діагностично споріднених груп (DRG, ще й на основі класифікаторів австралійської модифікації);

• відсутність достовірних статистичних, економічних та медичних даних для прийняття управлінських рішень на рівні регіону чи окремої лікарні;

• нерозуміння місцевої влади (власників) щодо обгрунтованої необхідності дофінансування закладів, що їм належать;

• відсутність стратегічних планів розвитку госпітальних мереж, інвестиційних планів кожної лікарні;

• неготовність вести самостійну господарську діяльність за відсутності навичок управління, аналізу витрат та планування фінансових ризиків тощо.

Тоді як в Полтаві впродовж 10 років трансформація системи охорони здоров’я проходила не завдяки, а всупереч урядам, політикам і, навіть, очільникам профільних інституцій. Успіх Полтавщини багато в чому став досяжним за допомогою міжнародних партнерів, зокрема USAID, експертів Світового банку.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Трансформація регіональних мереж медичних закладів – реформувати, зупинитись неможна!

Гарячі дискусії ведуться і щодо вартості медичних послуг, які оприлюднило МОЗ України. Фахівці говорять, що ціни на більшість медичних послуг є заниженими. В умовах неефективної, з економічної точки зору, роботи медичних закладів та існування незбалансованої мережі надання медичних послуг цих коштів просто не вистачить на підвищення зарплат медичним працівникам лікарям та на інші витрати медичних установ. Місцева влада, не маючи реальних даних та аналітичних можливостей приймати зважені рішення просто не готова брати на себе додатковий фінансовий тягар щодо утримання на рівні рентабельності медичних закладів на невизначений період часу у невизначеному об'ємі.

За таких умов найбільш раціональним рішенням буде масштабування Полтавської моделі реформи та досвіду, відпрацьованих алгоритмів роботи та сценаріїв взаємодії з НСЗУ на територію всієї України, аби конструктивно зрушити процес з мертвої точки.

Минулого тижня Президент України Володимир Зеленський у рамках робочого візиту завітав до Полтавської Обласної лікарні імені Скліфосовського, де директор Департаменту охорони здоров’я Полтавської ОДА Віктор Лисак проінформував про основні результати пілотного проекту. У презентації Полтавського пілоту Віктор Лисак звернув увагу на наступні дані:

• 56 міських та обласних медичних закладів перетворено на комунальні некомерційні підприємства.

• У кожній лікарні встановлено МІС та відповідну фінансову систему управління охороною здоров’я, яка передає лише коректні та «чисті» дані в НСЗУ через попередню взаємодію з аудиторами інформаційно-аналітичного центру.

• Усіх лікарів навчили методології стандартного кодування діагнозів за класифікацією DRG. Вдалося суттєво скорити кількість помилок при кодуванні та відповідно – поліпшити якість даних.

• Вже зараз 40% надходжень медичні заклади Полтавщини заробляють, звітуючись перед НСЗУ за проліковані випадки, а 60% отримують у вигляді глобального (історичного) бюджету і готові рухатися далі, збільшуючи відсоток зароблених коштів за результат.

• Скорочення терміну перебування хворого на стаціонарному лікування на 1,2 дні. При цьому збільшилася складність пролікованих випадків.

• Структура фінансування медичних закладів Полтавщини виглядає так: понад 60% фінансування здійснюється за рахунок НСЗУ, а 40% - за рахунок місцевого бюджету.

• Суттєве збільшення бюджету обласних лікарень. Якщо на потреби медичної галузі у 2019 році область виділила 305 млн. гривень, то у 2020 році – вже 600 млн. гривень.

Варто зазначити, що левова частина успіху Полтавського пілоту криється у побудові ефективного єдиного інформаційного середовища, що забезпечило можливість проведення ретельного аналізу витрат, ефективності мережі надання медичної допомоги та кожного закладу, обробку та аналіз даних лікування. Власне, це є фундаментом для медичної реформи, без якого усі подальші кроки будуть неефективними та беззмістовними.

На жаль, більшість громад, власників лікарень та керівників медичних закладів України не отримують аналітичної та методичної допомоги. Вони змушені рухатися наосліп, що призводить до великої кількості помилок, неправильних та безпідставних управлінських рішень, і це наносить ще більшої шкоди процесу трансформації, адже збурює інформаційне поле негативними повідомленнями щодо процесу реформування та його проміжних результатів. Зараз, підготовка лікарень до реформи на місцях виглядає (в переважній мірі) як броунівський рух і панічні митарства.

Мало хто розуміє, що активність міжнародних проектів саме на Полтавщині обумовлена в більшій мірі створеним єдиним, прозорим інформаційним середовищем в рамках Полтавської моделі, що забезпечило залучення коштів донорів для інвестування в дороге обладнання на десятки мільйонів доларів, в методологічну, аналітичну і технологічну базу регіону і дозволило суттєво прискорити позитивні зміни, підвищити якість надання медичної допомоги у стислі терміни.

Оцінивши результат та переваги від впровадження подібної моделі, інформаційну фінансову систему управління охороною здоров’я вже впроваджують та використовують власники та медичні заклади в інших регіонах України за власної ініціативи та фінансування.

Створене єдине цифрове середовище на Полтавщині дозволяє використовувати будь-яку модель медичного страхування, адже екосистема eHealth забезпечує прозорість, достовірність, відкритість даних та показників роботи медичних закладів, їх витрат, реальної собівартості медичних послуг та пролікованих випадків, що так потрібно страховим компаніям для здійснення відповідних обгрунтованих розрахунків для формування доступних моделей страхових пакетів (полісів страхування).

Вже зараз пацієнти деяких районів мають персональні пластикові картки з індивідуальним кодом для швидкої ідентифікації при зверненні до медичного закладу біль-якого рівня та надання обмеженого дозволу на доступ до даних з електронної медичної карти пацієнта приймаючому лікарю чи страховій компанії, що фактично є аналогом картки (полісу) застрахованої особи.

Створена система навчання лікарів та медичного персоналу. Працюють Центральний та регіональні навчально-тренінгові центри, які обладнані сучасними симуляторами та тренажерами.

Сумарно проведено 75 тренінгів для головних лікарів, статистиків та економістів. З метою ознайомлення з результатами роботи в Пілотному проекті ЛПЗ Полтавської області в 2019 році Полтавщину відвідали понад 80 делегацій з усіх 24 областей України. На базі центрального навчально-тренінгового центру проведено понад 20 комплексних навчальних 2-х денних циклів, організованих Асоціацією “Екосистема охорони здоров’я України” та партнерами, на яких навчання пройшли 150 слухачів (економісти, статистки, керівники медзакладів) зі всієї України.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Українські лікарні 2020: чи є життя після першого квітня?

Та найголовніше, як повідомив Віктор Лисак, зміни у галузі не призвели до масових безпідставних скорочень медичних працівників. Всім запропонували інше місце роботи на добровільній основі виходячи з аналізу оцінки потреб населення в медичних послугах. Лікарні не закриваються, а об’єднуються, як юридичні суб’єкти для зменшення адміністративних та супутніх витрат, що дозволяє заощадити кошти та направити їх на медичну складову послуги. Медичну мережу оптимізують не шляхом скорочення, а реорганізації, визначення спеціалізації та перепрофілювання згідно оцінки потреб населення регіону, щоб кожен заклад поступово знайшов «своє місце» на мапі спроможної мережі надання медичних послуг.

Деякі лікарні на Полтавщині за підсумками 9 місяців 2019 року в нових умовах фінансування Пілотного проекту отримали на 40-50% більше коштів, ніж за той самий період 2018 року. Це стало можливим саме завдяки ретельній підготовці та запровадженій моделі обліку, аналізу та розрахунків із стратегічним закупівельником.

З урахуванням постійної та наполегливої роботи з аналізу витрат в лікарнях з’являються кошти для поступового збільшення заробітних плат на умовах нових колективних договорів. Середня ж заробітна плата у лікарів Полтавської області зросла в 2019 році з 8 до 12 тисяч. Як тільки медичні установи поступово почали заробляти кошти, завдяки ефективній діяльності, головні лікарі закладів частину прибутків направили на збільшення заробітних плат. Деякі лікарні вже резервують залишки коштів на депозитах. І це все відбулось в рамках історичних бюджетів лікарень в 2019 році, без додаткового фінансування.

Щоб уникнути зазначених ризиків та їх болісних наслідків для наступного етапу медичного реформи та не вносити кардинальні зміни в процес трансформації (викличе демотивацію на всіх рівнях надання мед послуг, у лідерів реформи на місцях та агентів змін, не виправдає очікування втомленої медичної спільноти, що поглибить кризу галузі та стосунки між первинкою та вторинкою і т.п.) - потрібно масштабувати Полтавську модель реформи. Перспектива досягнення цієї мети - найближче майбутнє (2-3 місяці). Отримати перший робочий базис нової системи охорони здоров’я в країні, а потім продовжувати модернізувати систему охорони здоров'я, спокійно і підготовлено, виходячи на більш високий рівень, з більшою глибиною і сприйняттям змін лікарнями, їх власниками, лікарями та пацієнтами.

В іншому випадку, у разі продовження впровадження запропонованого НСЗУ та МОЗ України алгоритму розрахунку з медзакладами, тарифів та подання ними звітності за результат на умовах затвердженої Постанови КМУ №65 та відповідного Порядку, нас чекають суттєві фінансові втрати у великій кількості лікарень, загроза їх фінансової стійкості, звільнення медичних працівників і, якщо не ліквідація лікарень де-юре, то їх неспроможність надавати послуги та функціонувати де-факто. 

Це може призвести до соціального обурення та протестів медичних працівників та пацієнтів. При цьому пік соціальної напруги припаде на травень-червень, напередодні підготовки до місцевих виборів. Кожен негативний факт і провал окремих складових трансформації будуть підняті опозицією та зацікавленими противниками реформи, розтиражовані в усіх медіа. На критиці негативних результатів медичної реформи будуть будувати свої виборчі кампанії всі її опоненти на місцях. Цей процес ще більше ускладнить перетворення системи охорони здоров’я та затьмарить окремі (цілком позитивні) зміни та результати.

До того ж, ми маємо розуміти, що можливі різки «панічно - песимістичні» рішення МОЗ України не будуть сприйняті і медичною спільнотою, яка втомилась існувати в умовах невизначеності. Масштабування ж Полтавської моделі трансформації на інші області України дозволить закладам "м'яко" та безболісно увійти в реформу, а Україні не тільки продовжити роботу з міжнародними партнерами, які позитивно оцінюють результати змін впродовж всіх років співпраці на Полтавщині, а й залучити інвестиції, яких так потребує українська медицина.

Читайте також:


Нема коментарів

Баннер (300х250). Сінево. Оплати On0Line - отримай знижку 10%. (14.02.2018)
Заповнити заявку на лікування