Портал для пацієнтів

Лікарі мають лікувати. Як медзакладам не потрапити в ідеальний шторм інформатизації

Комп’ютеризація лікарень є невід’ємною складовою перетворень в системі охорони здоров’я України. Без комп’ютерного оснащення заклади охорони здоров’я не зможуть отримувати фінансування, розвиватися, відповідати потребам пацієнтів та персоналу. Проте, оснащення робочих місць комп’ютерами не може відбуватися «під одну гребінку», в той же час уніфікація дає певні переваги. Техніка, інформаційні системи та програмне забезпечення відрізняються за якістю та функціоналом, а у кожної лікарні своя структура та потреби. Як знайти баланс?

Зрозуміло, що головним лікарям складно приймати рішення у таких питаннях. Компетенції системних адміністраторів також часто не вистачає, далеко не всюди є відділи інформатизації.

«Лікарі мають лікувати, а інформатизацією робочих місць мають займатися спеціалісти», - наголошує Сергій Коваленко, експерт з інформатизації, та програмного забезпечення, ГО «Платформа Здоров'я».

Закупівлі «на осліп»

Провівши низку пілотних проектів стосовно інформатизації в лікарнях, Сергій Коваленко констатує, що головні лікарі купують те, що їм скажуть. Сторона яка продає, і сторона, яка купує, часто не розуміють, для чого вони це роблять.

Стосовно інформатизації по регіонам, в деяких медичних закладах є 90% інформатизації в лікарнях, але це стосується первинної ланки, і зовсім не стосується вторинної. Мова йде не лише про робочі місця, де лікарі працюють з МІС, а про робочі місця лаборанта, рентгенолога та інших фахівців, яким потрібні спеціальні пропозиції, що можуть бути сформовані ринком.

«Наприклад, є перелік програмного забезпечення (ПЗ), яке використовується в цій галузі. Під це ПЗ можна завжди підібрати конфігурацію. Цього не відбувається. Коли немає ніякої оцінки або аудиту, йде закупівля кількісна, а не якісна, і це дуже погано. Якщо реформа буде рухатися вперед, то, скоріш за все, доведеться, не використовувати те, на що було витрачено гроші (і буде не вистачати того, на чому зекономили). Коли ми кажемо, що в країні немає грошей на закупівлю обладнання, ми купуємо те, що нам не потрібно. І це найбільша проблема», - зазначив Сергій Коваленко, виступаючи з доповіддю на Форумі трансформації системи охорони здоров’я, присвяченому першому року роботи медичних гарантій 2020-2021.

Лікарі мають лікувати, держава – стандартизувати

Чому так відбувається? Тому що існує проблема зі стандартизацією на державному рівні. Держава створила лікарям непотрібні проблеми, не створивши і не надавши системні вимоги до оснащення лікарень, типові конфігурації робочих місць. Немає стандартних критеріїв до того, чи відповідає потребам тій чи іншій лікарні те чи інше оснащення для встановлення тієї чи іншої програми.

Сергій Коваленко виділяє 4 стовпи інформатизації, до яких лікарі мають мінімальне відношення:

  1. Безпекова стандартизація на державному рівні.
  2. Мережеві стандарти. Рекомендації: лікарні, відділення, робоче місце лікарня, молодший медичний персонал.
  3. Типові конфігурації робочого місця для медичного працівника, в залежності від спеціалізації.
  4. Аналіз, рекомендації, розрахунки і технічна підтримка щодо ефективності всієї інфраструктури.

«Лікарням сказали: зробіть якусь безпеку, а ми потім перевіримо. Це, як на мене, в корені неправильно. Треба гармонізувати для України стандарти по інформатизації тієї чи іншої лікарні, і на цьому фундаменті впроваджувати мережеві стандарти, типові рекомендації для робочого місця. Це мають робити спеціалісти, а лікарі мають працювати. У нас цього немає», - підкреслив експерт.

Реалії українських лікарень такі, що при закупівлі техніки, послуг ремонту немає розуміння, для чого, на скільки, і хто це буде обслуговувати. Навіть при купівлі миші та клавіатури часто немає розуміння, хто їх встановить.

Навіть коли інформатизація відбулася і лікарня зробила працюючу, під’єднану до НСЗУ систему, є питання ефективності та якості.

«Коли кажуть про 60% інформатизації, у мене є питання до ІТ спільноти і розробників: «Чи було проведено аудит того, що є?». На балансах стоять речі, які дуже давно мають бути списані, тому що вони замість допомоги несуть шкоду. Тому що головний лікар і працівник, який допомагає головному лікарю, не розуміють, як цього позбутися, і які вигоди вони отримують з цього. Тому я вважаю важливим, щоб з’явилися такі послуги. Точніше, щоб бізнес, який надає послуги інформатизації, мав бажання працювати з державною медичною сферою», - каже Сергій Коваленко.

За оцінками експерта, в Україні немає фундаменту по інформатизації взагалі з точки зору eHealth. Тому цифри щодо інформатизації викликають дуже багато запитань.

«Ми бачимо на другому етапі реформи, що у нас є запит на направлення по півгодини, а ще скільки витрачає лікар, щоб створити це направлення?» - наводить приклад Сергій Коваленко.

Технічний аудит – складова ефективної інформатизації

Усі розуміють, що майбутнє охорони здоров’я – за електронними медичними даними. Майбутнє за розвитком реальної електронної системи охорони здоров’я та впровадженням телемедицини.

Отже, комп’ютеризація та діджіталізація є фундаментом змін в системі охорони здоров’я. Тому нагальним є вирішення проблем зі станом комп’ютерного оснащення лікарень та електронною системою охорони здоров’я.

Зрозуміло, що багато питань в цьому напрямку мають вирішуватися на державному рівні. Однак і власники, і керівники лікарень вже сьогодні мають подбати про теперішнє та майбутнє своїх закладів.

Щоб закупівля устаткування була ефективною, щоб оцінити, наскільки відповідає наявне оснащення потребам конкретної лікарні та скласти план інформатизації закладу, потрібен технічний аудит. Технічний аудит стосується аналізу наявного та необхідного технічного забезпечення, локальної мережі, програмного забезпечення, безпеки. Над цим завданням мають працювати спеціалісти з відповідним досвідом.

ГО «Платформа Здоров’я» готова долучити до проведення технічного аудиту провідних досвідчених експертів з інформатизації.

Щоб отримати допомогу у розробці плану розвитку ІТ-інфраструктури вашого закладу, перейдіть за посиланням на заявку на проведення технічного аудиту.

Читайте також:


Нема коментарів