Портал для пацієнтів

​Ефективне управління медичними закладами. Можливості МІС. Частина 2

​Ефективне управління медичними закладами. Можливості МІС. Частина 2
Частина 10 із 27 спецтеми
Розгорнути перелік тем

Продовження інтерв'ю з Едуардом Данилюком*, директором компанії СІЕТ Холдінг. Першу частину читайте за посиланням

Як відбувається процес підключення та що собою являє процес інтеграції технічного рішення в медичному закладі?

Процес підключення з одного боку достатньо стандартний. Спочатку вивчаються потреби медичного закладу, стан матеріально-технічного забезпечення, наявність техніки, її характеристики, наявність локальної обчислювальної мережі. В залежності від цього вирішується та чи інша задача, скільки, як правило, всі ці компоненти (техніка, мережа) не присутні одразу у лікарні у достатній кількості. Тому пропонуються рішення, які б дозволили лікарні поступово впроваджувати наше рішення, в тому числі, по мірі фінансової готовності, здійснювати дооснащення, модернізацію техніки.

Велика проблема, що в медичних закладах часто немає системних адміністраторів, системних інженерів. Виділяють медичного працівника, який якось у чомусь розбирається. Це ненормально. Наявність системного адміністратора прискорює процес впровадження. Підключення до інформаційної системи – це дуже довгий цикл, і спершу має бути ідеологічна готовність на рівні керівництва, а по-друге, має бути технічна та фінансова готовність. Є глобальна проблема на рівні всієї країни, яку замовчують, про те, що банально немає грошей, в тому числі, на загальносистемне ліцензійне програмне забезпечення, вартість якого часто перевищує вартість медичної інформаційної системи.

Яким має бути мінімальний «набір» технічних та людських ресурсів для початку впровадження медичної інформаційної системи?

В основному, наша компанія пропонує рішення на основі локальної обчислювальної мережі. Тому що наявність мережі без виходу в Інтернет дозволяє слугувати цілям зберігання медичних та персональних даних. Це один з контурів захисту інформації. Рішення, яке пропонується на базі web – менш захищені. Вони дозволяють швидко впроваджувати інформаційні системи, але, з точки зору захисту даних вони більш уразливі. Якщо рішення будується на базі хмарних технологій, лікарня має бути не просто під’єднана до мережі Інтернет, а й мати стабільні канали зв’язку, швидкість передачі даних в яких не плаває у часі. Дані, що базуються на таких рішення, зберігаються зазвичай не на сервері лікарні, а на віддаленому сервері, який належіть навіть не постачальнику медичної системи.

“Хмарні” рішення можливо більш зручні та швидкі для впровадження та менш затратні. Про переваги рішень на базі локальної мережі я зазначав вище. Якщо, наприклад лікар працює на базі “хмарного” рішення, заповнює медичні дані і в цей момент переривається зв’язок, дані можуть зникнути і її треба бути набирати знову. З цієї точки зору локальна мережа більш зручна та безпечна. До того ж, у нас інтернет не всюди є, про це також не слід забувати. Якщо потужних та стабільних каналів інтернету немає, то можлива ситуація, при якій дані можуть зникати. Якщо навіть в Києві ми не можемо нормально провести відеоконференцію через проблеми з сигналом, то що казати про периферію? Тому на даному етапі розвитку інтернету ми вважаємо, що краще робити локальну мережу.

Як медичному закладу стати клієнтом CIET?

Щоб стати клієнтом не тільки СІЕТ Холдінг, але будь-кого з операторів ринку медичних систем необхідно назріла потреба та розуміння як її задовольнити, за допомогою яких рішень. На місті керівника медичного закладу я б спочатку добре вивчив запропоновані ринком рішення, які продукти та функціонал вони включають, як, де та скільки часу вони працюють на ринку. Не зайвим було б поїхати в лікувальні заклади, де такі системи вже працюють та безпосередньо подивитися як працює система “вживу” та послухати відгуки. Потім необхідно, звісно, звернутися до нашої компанії:)

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: На захисті пацієнтів та лікарів: Що ж таке ЯКІСНА медична інформаційна система?

Хто проводить навчання медичного персоналу?

Організацією навчання звичайно пропонують люди, які впроваджують ці рішення. Якщо ми впроваджуємо будь-яку нашу програму, звісно ми організуємо навчання. А до персоналу особливих вимог немає. В ідеалі хотілося б, щоб персонал міг добре працювати на комп’ютері, але масово цього немає, тому що, як правило, медперсонал – це люди середній вік яких вище, ніж у інших сферах. Тому хтось має взяти на себе турботу про навчання персоналу азам роботи на комп’ютері. Ми вважаємо, що це одна з задач, яку могла б взяти на себе держава, але ми працюємо з персоналом, який є, та досягаємо результату. Разом з тим, мотивація персоналу є одним зі складних питань. Їм не доплачують під час введення інформаційної системи, а навпаки, їх це відволікає від виконання поточних задач. І поки тут працює метод батога, тим більше, що на етапі впровадження люди не розуміють переваг, адже не бачать їх. Мотивація буває в управлінців, які бачать аналітичну інформацію. Тому, як правило зараз процес іде зверху донизу. Нерідко впровадження інформаційної системи завершувалося на саботажі – люди знаходять будь-які причини, щоб цього не робити, тому що для них це додаткова робота. А управлінець бачить аналітичну інформацію по руху пацієнтів, по закупівлі медикаментів та може прогнозувати їх закупівлі, тому його мотивація сильніше. Але поки ще без залізної волі керівництва впровадження можуть затягнутися на роки або взагалі завершитися невдачею.

Що Ви думаєте про роботу Центрального компоненту eHealth. Чому ваш МІС не підключений до нього?

Наш програмний продукт не підключений до так званого Центрального компоненту, оскільки для його роботи не створено нормативно-правової бази, зокрема для легальної передачі на зберігання персональних та медичних даних пацієнтів. Існує лише розроблений Трансперенсі Інтернешнл регламент, але немає документів, які забезпечують роботу електронної системи в легальному правовому полі. Також має бути комплексна система захисту інформації в Центральному компоненті.

Наразі Центральний компонент eHealth здатний вирішувати задачі лише першого етапу зміни моделі фінансування медицини на первинному рівні (передача даних про декларації, лікарів в Національну службу здоров’я України). Це вузька задача, але по суті Центральний компонент має працювати в рамках стратегії інформатизації медичної сфери, з розумінням МОЗ планів її реалізації, яких поки що немає.

Наша компанія проти того, щоб в Центральному компоненті зберігалися персональні та медичні дані про пацієнта, оскільки є ризик, що ці дані зникнуть або будуть викрадені. Такі приклади вже є. На наше переконання інформація, необхідна для управління системою охорони здоров’я, має зберігатися відповідно до рівнів, на яких приймаються управлінські рішення. В мене, а можливо і в МОЗ немає, наприклад розуміння навіщо зберігати дані про рецепти всіх регіонів України. На мій погляд такі дані необхідні обласним департаментам охорони здоров’я для прийняття якісних управлінських рішень, у тому числі щодо розподілу медикаментів, їх фінансування, та прогнозування потреб. Дуже низька вірогідність того, що за всі регіони це зроблять краще у центрі.

Які переваги медичної інформаційної системи для пацієнта, для лікаря та для держави?

Для пацієнта переваги очевидні. Він отримує доступ до своєї інформації в будь-який час в будь-якому місці. Відповідно, він отримує адекватне лікування.

З точки зору лікаря – відповідно, лікар надає адекватну медичну допомогу. Лікар економить час, витрачений на обслуговування пацієнта. Внаслідок цього, збільшується потік клієнтів.

З точки зору держави – держава отримує оперативну та адекватну інформацію, перш за все, статистичну та аналітичну, яка необхідна для прийняття правильних управлінських рішень та управління системою охорони здоров’я.

Задача держави – надати якісну та доступну медичну допомогу. Але в Україні відсутня стратегія розвитку національної системи охорони здоров’я. Це не лише проблема МОЗ, але, перш за все Верховної Ради, яка має затвердити цю стратегію. Ця стратегія має враховувати інтереси, перш за все українців, а не міжнародних кредиторів. Тому зараз експерти, громадяни, які це розуміють, починають самоорганізовуватися, щоб вирішувати ці питання знизу. Люди починають розуміти що держава поки виявилася не здатною вирішувати їх поточні проблеми. Зараз йде активна робота експертів над створенням національної стратегії охорони здоров’я та планів щодо її реалізації.

Досьє: 

Данилюк Едуард Олександрович, директор компанії СІЕТ Холдінг. За освітою юрист. Закінчив Національну юридичну академію ім. Я.Мудрого, має юридичний досвід майже 20 років, був керівником підприємств різного профілю. З 2008 року приймав участь у розробці державної політики у сфері контролю якості лікарських засобів та медичних виробів, нормативно-правових актів, що регулюють діяльність органів, що здійснюють контроль за обігом лікарських засобів, участь у розробці нормативних актів, що регулюють ціни на лікарські засоби та медичні вироби. Приймав участь у розробці та безпосередньо керував створенням державної інформаційно-аналітичної системи контролю якості лікарських засобів.

Залучався у якості експерта Фонду народонаселення ООН в Україні з питань системи контролю якості лікарських засобів та медичних виробів і аналізу ціноутворення на них.

З 2010-2015 рр. був директором ДП «Український фармацевтичний інститут якості». Зі сфери контролю якістю лікарських засобів прийшов у медичну сферу. З 2016 року працює директором компанії СІЕТ Холдінг. 

Читайте також:


Нема коментарів