Портал для пацієнтів

Медична Інформаційна Система: вибір без вибору

Медична Інформаційна Система: вибір без вибору
Частина 1 із 27 спецтеми
Розгорнути перелік тем

МІС & ЧЕК-ЛИСТ

Це важко, але я спробую умістити інформацію в одну публікацію зі всіма посиланнями. Буду намагатися викладати цікаво, але якомога стисліше. Переконаний, ця інформація стане у нагоді тим, хто її потребує.

ЗМІСТ:

• Проблематика та ініціатива
• Рішення та інструменти
• Реакція експертної спільноти
• А як там у них, «буржуазійців»?
• Україна VS Міжнародний досвід
• Довідково: інформація щодо компонентів eHealth по-Українські

До вимушеного написання цього зведеного «шедевру» мене остаточно підштовхнув  пост та відео у FaceBook добре відомого хедлайнера медичної реформи на первинній ланці, сімейного лікаря сільської амбулаторії (а віднедавна Лікаря-ФОП) Ігоря Заставного щодо його рішучих дій по аналізу та вибору МІС і, відповідно, зацікавленість цим процесом в коментарях багатьох колег, які йому довіряють.

Щось таке зроблю, якщо зможу оцінити...

Проблема і труднощі, пов’язані з вибором та впровадженням МІС, не нові, були і є і будуть. Складнощі є не тільки в нашій країні, але про те, як їх вирішують трошки у відповідному блоці "А як там у них, «буржуазійців»?"

«Обрати МІС, то складніше та важливіше ніж обрати жінку», - як любить говорити один з давніх експертів ІТ в медицині, і цей процес має підкорятися певним принципам та спиратися на розуміння, а що ж має/може мати повноцінна медична (госпітальна) інформаційна система та які завдання вирішувати в рамках медичного закладу та системи eHealth в цілому.
Тож, почнемо з початку.


ПРОБЛЕМАТИКА та ІНІЦІАТИВА

Проблема вибору МІС перед медичними закладами існувала завжди, але вона спалахнула та заграла новими барвами після того, як первинку (керівників та лікарів закладів первинної медичної допомоги) почали «накачувати» на встановлення МІС задля запуску нової моделі фінансування, а не через сприяння розумінню первинкою необхідності та цілей інформатизації медичного закладу і, відповідно, розуміння мінімальних функціональних вимог/можливостей, які б забезпечували досягнення цих цілей.

Але на той час Проектний офіс (ПО), який складався з молодих та амбітних волонтерів-експертів на хвилі успіху Prozzoro, створював перший функціонал MVP (мінімально життєздатний продукт) Центрального компоненту eHealth за потужної інформаційної підтримки МОЗ і за кошти донорів. Там ще була благородна спроба/заява і навіть пара Меморандумів із залучення розробників МІС саме до створення ЦК, яка нічим не закінчилась. Але це довга історія і не тема публікації. Хто її знає, той знає, а всім іншим важливий результат.

Тож в рамках активної промо-кампанії команда ПО за підтримки МОЗ та в нестримному бажанні якнайшвидше запустити нову модель фінансування первинки, зазначала, що хвилюватися не варто, оберіть швидко будь-яку з протестованих МІС або електронних сервісів (слово «акредитованих» досі дратує), які дадуть вам ТРИ базові функції, які потрібні для Центрального компоненту eHealth та, відповідно, можливість отримувати гроші за новою моделлю, інакше залишитесь без грошей. Ну всі і «ломанулися» - МОЗ же сказав.

Хоча потрібно зазначити, що в інформаційному полі та з боку експертів зазначалося, що подібна «свобода вибору», базуючись лише на критеріях існування трьох функцій в МІС, є загрозливою та закладає багато ризиків на майбутнє, що теж не тема публікації, але наведу декілька прикладів публікацій та звернень.

Меседжів та застережень було багато від експертів, ось парочка з них:

А ось типове звернення від споживача – співробітника медичного закладу. Зауважу, що цей лист з міської лікарні міста мільйонника 27 листопада 2017 року.

Розуміючи загрози, у 2017 році наша команда зробила перший крок – описала проблематику та звернулась до МІС та розробників з відкритим листом від Громадської ради при МОЗ України. Ми це зробили, аби спільно сформувати базовий чек-лист функціональних можливостей МІС на основі міжнародного досвіду та стандартів. Зазначу, що це мав бути не рейтинг, а просто таблиця з функціоналом, який має/може містити МІС. А наступним кроком мало стати його заповнення за інформацією від самих розробників, з відкритих джерел, тестування та досвіду користувачів.

►  Лист ГР при МОЗ України № 19 від 06.10.17. "Відкритий лист-звернення до розробників програмного забезпечення щодо надання пропозицій до створення чек-листа функціональних можливостей медичних інформаційних систем (МІС)

Потім планували рухатися далі, аж до створення органу незалежних експертів, який мав би періодично моніторити зміни у МІС та оновлювати публічні дані, щоб сприяти якісному розвитку функцій МІС та чесній конкуренції, а споживачі бачили б, які потенційно функції (у т.ч. мінімальні) може мати МІС, і які з них їм потрібні. Ну, ось така світла мета.

Подібне і сталося зараз на сайті ДП «Електронне здоров’я», де розміщений умовний чек-лист, тільки в частині обмежених функцій, які потрібні (або реалізовані) на даний час у Центральному компоненті.

► Статус розробки функціоналу eHealth в Медичних Інформаційних Системах -  https://ehealth.gov.ua/development-status/

Але, звичайно, ці функції аж ніяк не покривають потреб та завдань медичних закладів та мети їх інформатизації, тим більше на всіх рівнях надання медичної допомоги для побудови цілісного середовища eHealth.

Реакція на цей лист-звернення експертів та розробників була різною, але ще раз підтвердила важливість «оголеного» питання. Ось деякі з них, а інші за посиланням


РІШЕННЯ та ІНСТРУМЕНТИ

Та все ж, були досить конструктивні пропозиції від розробників і подальша робота, в результаті чого вдалося підготувати декілька документів для споживачів/користувачів медичних інформаційних систем, зміст яких, за деякими виключеннями щодо функцій ЦК та меседжів ПО та МОЗ того часу, актуальний і досі.


То ж до вашої уваги та використання набір інструментів та рекомендацій для вибору МІС:

  1. Пам’ятка щодо вибору медичної інформаційної системи для закладу охорони здоров’я (V3/01.04.2018)
  2. Узагальнена макрооцінка функціональних можливостей медичних інформаційних систем (V2/01.04.19)
  3. ЧЕК-ЛИСТ: Інформаційно-довідкова картка розробника МІС - ІДК (V3/06.05.2019)
  4. ЧЕК-ЛИСТ: Функціональні можливості МІС (V3/06.05.2019)

Роз’яснення:

1. Буклет «Пам’ятка щодо вибору...» , який містить загальну, зведену інформацію:

- Що таке МІС, які модулі має/може включати в себе МІС;
- Важливість зваженого вибору МІС та процес впровадження;
- Взаємодія МІС та Центрального компоненту eHealth*;
(що саме означає термін «протестовані», «акредитовані», «перевірені» МІС)
- Покрокова стисла пам’ятка щодо вибору МІС для керівника медзакладу або ФОП

* Дані щодо функцій МІС в центральному компоненті зазначені на 01.04.2018. Актуальний статус розробки функціоналу ЦК eHealth в МІС за посиланням - https://ehealth.gov.ua/development-status/

2. «Узагальнена макрооцінка функціональних можливостей МІС» у форматі А5, створенна для ПОПЕРЕДНЬОЇ оцінки МІС та порівняння наявності функціональних можливостей в них шляхом опитування чи заповннення розробниками. Такий зручний компактний формат надає також можливість керівникам первинки швидко отримати уявлення про загальний перелік можливих блоків та модулей МІС та попередньо визначитись з потребами для свого медичного закладу.

Він має п’ять вільних колонок, відповідно для інформації від п’яти МІС. Що дозволяє зручно порівняти «одним поглядом» наявні компоненти МІС, навіть під час виставок, заходів, презентацій, на яких МІС представляють свої розробки з різноманітними каталогами та проспектами. Оскільки промо та рекламні матеріали розробників є різними за структурою та змістом, швидко порівняти наявність в МІС тих чи інших функцій без приведення інформації до відповідної структури є неможливим, то цей інструмент допоможе в цьому.

• ЧЕК-ЛИСТ, який складається з двох окремих частин:

3. Інформаційно-довідкова картка розробника Медичної Інформаційної Системи (ІДК)

Для окремої оцінки інформації щодо досвіду та організаційної спроможності розробника МІС.

4. Чек-лист: Функціональні можливості сучасної Медичної Інформаційної Системи

Безпосередньо розширений чек-лист функціональних можливостей та технічних характеристик МІС приблизно з 140 пунктів для всіх рівнів надання медичної допомоги.

Коментар та обгрунтування:

Для проведення оцінки бажано надавати розробникам МІС ці два документи ОКРЕМО в окремих конвертах з однаковим номером (кодом) кожного документу для одного претендента.

На етапі створення чек-листа було вирішено розділити інформацію про досвід та бекграунд розробника, його юридичні та організаційні спроможності з безпосереднім переліком функціональних можливостей МІС.

Тому на оцінку та порівняння фахівцями виключно функціональних можливостей МІС, які потребує медичний заклад, не мають впливати інші фактори.

Рішення приймається керівником чи відповідальною особою після поєднання інформації з двох складових Чек-листа.


В результаті, зазначений пакет документів разом із Листом до керівників медичних закладів був розісланий у друкованому! та електронному вигляді всім обласним Департаментам охорони здоров'я із проханням розповсюдити (переслати) зазначену інформацію в медичні заклади, їх керівникам.

►  «Лист-звернення до керівників Департаментів охорони здоров’я України, керівників медичних установ щодо інформатизації системи охорони здоров’я та автономізації медичних закладів.

Залишається додати декілька слайдів щодо деяких вигод, послідовності вибору та впровадження МІС.


РЕАКЦІЯ ЕКСПЕРТНОЇ СПІЛЬНОТИ

Реакція експертів ІТ в медицині на опублікований чек-лист та Пам’ятку була, як завжди, не одностайною та строкатою. Нам приховувати нема чого, то ж  оцінюйте самі.

Загалом, враховуючи результат та відгуки, які нам вдалося отримати, наша команда, яка все ж представляє громадський сектор, задоволена - користуйтеся!

Але ж потрібні подальші кроки в правильному цивілізованому напрямку розвитку системи eHealth, одним з яких і є офіційне затвердження стандарту "Функціональні вимоги до госпітальних інформаційних систем в охороні здоров’я".


А ЯК ТАМ У НИХ, «БУРЖУАЗІЙЦІВ»?

В цьому блоці я наведу лише декілька різних за підходами, але однакових за своєю суттю кейсів до упорядкування рикну МІС, необхідності існування мінімальних функціональних вимог для забезпечення  інтероперабельності МІС між собою на основі міжнародних стандартів та класифікаторів, як в межах держави Україна так і на міжнародному рівні. Додам, що існують і стандарти інтерфейсів МІС, і багато іншого.

1) Як же ж без Великої Британії?

В Британії існує програма та ціла система  GP Systems of Choice для первинки.

Навіть без особливих знань англійської мови ви все зрозумієте і відчуєте, як було б добре мати подібну систему в Україні.

ِ► A quick guide to GP Systems of Choice

Uploaded by Euro Md on 2019-07-16.

Залишається додати декілька тез, хоча ви, при бажанні, зможете зі всім ознайомитись на сайті. Система була розроблена та запущена декілька років тому та її дія подовжена до кінця 2019 року. Тобто, розуміючи складності вибору та впровадження необхідної МІС на початковому етапі, «кляті» британці попіклувалися і про це.

Практики загальної медицини (GP practices) та  організації, які мають право використовувати GPSoC, можуть обрати системи, які найкращим чином відповідають їхнім потребам з ЧОТИРЬОХ основних постачальників систем. Це TPP SystmOne, EMIS Web, InPS Vision та Microtest Evolution.

Це означає, що GP practices отримують вибір схвалених систем і заощаджують час, не маючи необхідності проводити власні закупівлі. Вони користуються знижками через центральну покупку та стандартизовані умови.

Клінічна група введення в експлуатацію (The Clinical Commissioning Group - CCG) розміщує замовлення від їхнього імені, і УРЯД ЗАПЛАТИТЬ за більшість основних модулів (Лот 1). Згідно з угодою про безперервність GPSoC, попередньо доступні продукти Лоту 2 та Лоту 3 повинні бути закуплені та оплачені місцевою організацією CCG.

Ось вам  посилання на Лоту 1 в якій зазначені ці чотири МІС у другій колонці «GP Principal Clinical Systems», а в інших колонках функціонал (модулі).

Далі цитата одного з наших експертів, залишаю її без змін:

Для того, щоб отримати акредитацію ITK ( The Interoperability Toolkit), постачальник повинен продемонструвати технічну відповідність свого продукту щодо вимог специфікації ІТК, надавши докази відповідності HSCIC (Framework Agreement between the Department of Health and the Health and Social Care Information Centre) для перевірки.

Мета буде досягнута завдяки використанню  Toolkit Workbench ITK, (тестовий центр - Інтероперабельність та Інтеграція), а також заповненню чек-листа постачальника сертифікованих вимог та надання підтверджень. Усі успішні акредитації перелічені в каталозі акредитації ITK.

Ну.. висновки робіть самі.

2) Більш близький нам Казахстан.

Близьким за часом та підходом до нас є досвід Казахстану зі створення eHealth в рамках проекту «Цифровий Казахстан». Справа в тому, що вони теж зупинилися на так званій «Двокомпонентній моделі» побудови eHealth, що означає створення умовно Центрального компоненту, який складається з різних інформаційних систем та реєстрів (Інформаційні системи МОЗ Республіки Казахстан) та існування вільного відкритого ринку інформаційно-комунікаційних технологій та декількох доступних технологічних рішень (МІС) з метою забезпечення можливості вибору між ними для медичних організацій.

Але тут потрібно зупинитися на тому, за яких умов та які дії є обов’язковими для створення дієздатної подібної моделі eHealth в довгостроковій перспективі.

А) В 2017 році був проведений комплекс заходів з ревізії стану цифровізації системи охорони здоров’я та всіх її компонентів Республіки Казахстан.

►  Презентація «Цифровизация системы здравоохранения. МЗ Республіки Казахстан»

З цієї, безумовно цікавої презентації, яку я раджу переглянути повністю, опублікую тут декілька слайдів щодо тематики даної статті.

Охват медичними інформаційними системами: сьогодні

Як бачите, був проведений аналіз охоплення МІС у відповідних регіонах Республіки Казахстан у відсотках та оцінена їх сукупна ступінь відповідності (знову ж у відсотках) попередньо сформованим (на той час ще не затвердженим) МІНІМАЛЬНИМ ВИМОГАМ до МІС у кожному регіоні.

Охват медичними інформаційними системами: що буде зроблено

Тут майже весь слайд, як керівництво до дій.

Б) 27 березня 2018 року світ побачив Наказ 127 МОЗ Республіки Казахстан «Про затвердження мінімальних функціональних вимог до медичних інформаційних систем»

Але, безумовно нас цікавить  Додаток до Наказу №127, який містить перелік цих мінімальних та додаткових функціональних вимог. І ось тут, якщо хтось до цього думав, що попередньо розроблені нами чек-листи занадто складні та вимогливі, можуть передивитися документ та заспокоїтись.

►  ПРИЛОЖЕНИЕ: МИНИМАЛЬНЫЕ ТРЕБОВАНИЯ К МЕДИЦИНСКИМ ИНФОРМАЦИОННЫМ СИСТЕМАМ

Наведу прямо тут текст преамбули до переліку мінімальних вимог в перекладі українською мовою, адже вважаю його дуже важливим та вбивчо логічним та обгрунтованим.

А далі, шановні колеги, маємо:
- Таблиця 1 – 21 обов’язкова комплексна вимога;
- Таблиця 2 – 7 комплексних вимог;
- Таблиця 3 – 470 вимог (критеріїв), як мінімум 85% з яких є обов’язковими.

Додам, що Додаток містить в частині Таблиці 3 «Перелік модулів медичної інформаційної системи» який складається з 16 модулів.

Медична інформаційна система повинна мати ЯК МІНІМУМ зазначений набір модулів. Хоча розподіл функцій між модулями може відрізнятись від наведеної таблиці.

Якщо ви запитаєте, чи є проблеми чи труднощі при навіть такому, здавалося б комплексному та продуманому підході до інформатизації/цифровізації системи охорони здоров’я – звичайно є. Бо скрізь є люди та всі ми різні.

Дуже рекомендую прочитати статтю « IT-компании обвинили Минздрав в создании монополиста. На самом деле им не нравятся новые правила» від 10 липня 2018 року, через три місяці після виходу зазначеного Наказу №127. Цікавий та пізнавальний досвід, який потрібно враховувати, щоб не «стрибати по граблях».

І звичайно, одним із спірних моментів, став, на думку представників МІС, занадто великий перелік вимог до програмного забезпечення. Представники міністерства пообіцяли переглянути та оновити перелік на початковій стадії, але не відміняти його в цілому.

3) Просто відкриті рейтинги EMR-систем

На просторах Інтернету існує безліч ресурсів, які публікують періодичні рейтинги EMR-систем (МІС та електронних медичних сервісів), надають можливість порівняти їх функції онлайн і т.п. Всі дані відкриті, доступні з описами, демо-роликами та можливістю завантажити обмежені тестові версії.

Мова йде, звичайно, не про великі госпітальні системи, впровадження яких потребує індивідуального підходу, оцінки, медичного аудиту та впровадження яких коштує не один мільйон євро (наприклад  Tasy). Але для наших умов, тим більше для первинки, подібні публічні відкриті рейтинги були б тільки на користь всім учасникам ринку та розвитку інформатизації медичної галузі.

► The Best Electronic Medical Record (EMR) Managers for 2019
► The 20 Most Popular EMR Software Solutions
► The Best Electronic Medical Record (EMR) Software Of 2019

У будь-якому випадку, перед тим, як приступати до вибору МІС, медичному закладу варто повною мірою розуміти власні потреби, зокрема, які саме функції медичного закладу має обслуговувати МІС зараз та в майбутньому, з урахуванням його розвитку та збільшення кількості медичних послуг.

Не завадить і розуміння відмінності понять Electronic Medical Record (EMR-системи) та Electronic Health Records (EНR-системи), які часто плутають -  EMR vs EHR – What is the Difference?


Україна VS Міжнародний досвід

У читача, який дістався до цього місця, може виникнути резонне запитання: якщо скрізь всі такі розумні, чого ж ми йдемо в частині упорядкування ринку МІС та побудови eHealth своїм особливим шляхом та чи є/був інший варіант розвитку в цивілізованому русі на основі міжнародного досвіду?

Не тема статті, аналізувати причини та наслідки обраного шляху. Публічну та відверту комунікацію з боку державних органів з цього приводу можна охарактеризувати короткою та змістовною фразою:  «У нас немає стільки часу».

Тут я хочу зауважити, що надворі середина 2019 року, та надати наступну інформацію.

Ще у червні 2015 р. в Україні стартував проект Світового банку «Поліпшення охорони здоров’я на службі у людей» (далі — Проект, докладно тут - http://wb.moz.gov.ua/), у рамках якого вітчизняна система охорони здоров’я отримує позику у розмірі майже 215 млн дол. США.

Цей Проект розроблений групою експертів Світового Банку на основі міжнародного досвіду, передбачає чіткий план імплементації та містить ТРИ Компоненти.

Компонент 2 «Зміцнення урядування МОЗ у галузі охорони здоров'я» (центральний компонент), спрямований на поліпшення управління системою охорони здоров'я, впроваджується на рівні МОЗ України. В тому числі підтримка реформування системи фінансування медичних закладів, розвиток електронної системи охорони здоров’я (eHealth), розвиток послуг громадського здоров’я, проведення інформаційних кампаній та розбудова кадрової та організаційної спроможностей.

Отже Компонент 2 містить Кластер « Розвиток електронної охорони здоров’я (eHealth)», направлений на впровадження електронної системи охорони здоров'я в Україні та розробку електронної картки пацієнта, де будуть зафіксовані дані щодо стану здоров’я. Це, у свою чергу, призведе до скорочення термінів збирання достовірної статистичної інформації, дозволить здійснювати безперервний моніторинг процесів, пов'язаних з соціальним і медичним забезпеченням населення і підвищить ефективність використання фінансових та матеріальних ресурсів в охороні здоров’я.

Кластер eHealth містить, в свою чергу, завдання покрокового створення Центрального компоненту eHealth та, відповідно, план закупівель. Наведу перший лист Плану закупівель на 2017 рік, якому не судилося бути виконаним, тому, що ми вже «пиляли» свій Центральний компонент без Концепції eHealth, Стратегії і купи всього іншого, що дозволяє і досі, фактично, робити все, що заманеться.

Ось тут ми і можемо побачити, окрім інших безумовно цікавих пунктів, п. 1.4 «Розробка і затвердження стандарту "Функціональні вимоги до госпітальних інформаційних систем в охороні здоров’я".

Як бачите, це мало б статися ще у 2017 році при поступовому процесі реалізації Проекту.

В навантаження:
про eHealth та Центральний компонент по-українськи

Додам останній штрих, який не має прямого відношення до теми публікації, але має бути доданий для більш глибокого розуміння ситуації, в якій ми опинилися зараз.

Як вже зазначалося, Кластер eHealth Проекту містить завдання покрокового створення Центрального компоненту eHealth та навіть розрахована орієнтовна його вартість:

Хтось, побачивши ці цифри, може здивуватися та «ахнути», а хтось, зрозуміє, що створювати Центральний компонент eHealth для країни з потенційно 40 млн. населенням не така вже й проста справа і «на коліні» його не зробиш, і вже точно це не «стартап».

Моя думка така, що в нашій країні немає вітчизняної достатньої експертизи та бекграунду для створення повноцінного Центрального компоненту, немає компаній, фахівців та експертів, які б могли самостійно це зробити. Допомагати, супроводжувати – так.

Створення Центрального компоненту потрібно доручити через глобальний тендер розробнику з міжнародним досвідом створення подібних систем в інших країнах, і гроші на це були передбачені (було закладено у Проекті).

На створення вітчизняного Центрального компоненту за різними оцінками тільки на першому етапі сумарно витрачено вже понад 1,3 млн.USD від донорів, з бюджету та з кредиту Світового банку в рамках Проекту.

• Що ми маємо?
Декілька реєстрів, декларації та електронні рецепти (частково), але розгорнутий аналіз якості та стабільність роботи всього цього не є темою даної публікації.

На практиці безліч проблем, як у лікарів, так і у розробників, не кажучи вже про пацієнтів. Це пов'язано з відсутністю архітектури та закритістю проекту. Поточні фахівці нестабільного  ДП "Електронне здоров'я" та обраний поза конкурсом за кошти донорів єдиний розробник EdenLab на специфічній технологічній базі Elixir - не справляються, а залучення зовнішніх експертів та розробників розкриє помилку всієї ідеології. Тупик без виходу, а в заручниках і НСЗУ, і МОЗ, і лікарі, і пацієнти.

Чомусь особливо шкода НСЗУ – гарна команда. Фактично, маючи тільки облік декларацій пацієнтів через ЦК, нова структура вимушена постійо займатися їх верифікацією, пошуком та видаленням дублів та «мертвих» пацієнтів за якимось алгоритмом, які потім виявляються живими. Потім неприємний процес анулювання сумнівних декларацій, сторнування («зрізання») у поточному періоді помилково сплачених коштів медичним закладам первинки за минулі періоди. Як наслідок, величезне зайве непередбачуване навантаження на обмежений штат НСЗУ, купа безглуздої ручної роботи, помилки, навантаження на колл-центр, напруження та конфлікти з керівниками закладів первинки і т.п.

Тому і довелося залучити  Міністерство фінансів України (Мінфін) до проведення верифікації інформації в електронній системі охорони здоров’я, яка здійснюється на підставі інформації, що міститься на Інформаційно-аналітичній платформі електронної верифікації та моніторингу. Такий аналіз інформації застосовується щодо призначення, нарахування та/або здійснення державних виплат.

Попри всілякий гвалт на цю тему, я особисто вважаю, що така функція була передана в Мінфін у т.ч. по причині того, що об'єм трудовитрат (фінансових витрат) на виконання такої роботи, яка стала наслідком неправильного створення Центрального компоненту eHealth, просто виявилась не підйомним тягарем для НСЗУ, у якої і так купа інших важливих завдань, обмежений штат, а кінця та краю цій верифікації (а потім можливо ці ж клопоти і з e-рецептами) не видно.

Постійні проблеми і доопрацювання Центрального компоненту призводять до значних витрат з боку МІСів та періодичною втратою працездатності ЦК, «регламентними роботами». По суті, МІСи своїми грошима оплачують тестування Центрального компоненту та кожної нової функції і кінця краю цьому не видно також.

• Чи так дорого?

Якщо ви подивитесь на орієнтовний бюджет створення Центрального компоненту згідно Проекту Світового Банку (наведений вище), то побачите, що вартість відповідних складових при розробці міжнародним підрядником складає 1,3 млн. USD за реєстр та за повноцінну систему електронних рецептів ще 1,5 млн. USD. То ж, вважаю цифри «стартапу» та Проекту цілком співставні, але очікуваний результат далеко ні.

Шкода, але термін реалізації Проекту спливає 30.08.2020 року, а платежі можна проводити лише до кінця 2019 року. Час безповоротно втрачений, кошти частково взяті на експертів та консультантів, а розробка безпосередньо Центрального компоненту згідно ідеології Проекту заблокована.

Правда є надія, що проект вдасться пролонгувати ще на 3 роки, бо кошти виділені, частково витрачені, а результат за різними напрямками досить неоднорідний. Тоді ще є шанс побудувати повноцінне eHealth середовище та «по тихому», «безшовно» для всіх учасників ринку eHealth накрити існуючий Центральний компонент.

Але якби почали вчасно та згідно графіку з 2014 року, а не гралися в «стартап», вже б мали повноцінний Центральний компонент та систему eHealth на основі міжнароних стандартів та класифікаторів, і вже більш реально, а не абстрактно можна було б говорити про запровадження страхової медицини, залучення міжнародних страхових компаній та потужних інвестицій в медичну галузь.

Сьогодні, як і 4 роки тому, на шляху створення електронної системи охороні здоров’я eHealth Україна потребує:

Отже, "скупий платить двічі"?...


P.S. Це пам'ятне фото 06.02.18 з урочистого дня передачі Проектним офісом системи eHealth Міністерству охорони здоров'я у стані MVP – minimum viable product, мінімально життєздатний продукт.

Довідково:
інформація щодо компонентів eHealth по-Українські

На даний час, окрім нашого Центрального компоненту, існує та заявлено про розробку інших компонентів та систем, які, як декларується, мають згодом стати частиною eHealth середовища та обмінюватися даними з Центральним компонентом. Наведу їх тут, для довідки разом із схемою.

Перелік та посилання на опис компонентів (систем) ви знайдете в формі eHealth по-українські, яка періодично оновлюється.


Медичні інформаційні системи та електронні медичні сервіси
у каталозі на Порталі для пацієнтів EuroMD та у зведеній таблиці МІС та ЕМС


Читайте також:

МІС та ЕМС (01.01.19)

Медичні інформаційні системи та електронні медичні сервіси

* /ЦК/ - системи підключені до Центрального компоненту eHealth | https://ehealth.gov.ua/ |

1 Askep.net /ЦК/ 13 nHealth /ЦК/
2 Beecardia 14 Reestratura
3 Binomed 15 Selenium
4 dicom-hub 16 SimplexMed
5 Dorado 17 Vitagramma
6 EMCіMED /ЦК/ 18 Доктор ЕЛЕКС /ЦК/
7 Health24 /ЦК/ 19 ЕСКУЛ’ап /ЦК/
8 Helsi /ЦК/ 20 Каштан (СІЕТ Холдінг) /ЦК/
9 iClinic 21 Медейр /ЦК/
10 igiMED 22 Медстар /ЦК/
11 MedCard Plus /ЦК/ 23 Медінфосервіс /ЦК/
12 Medics /ЦК/ 24 Поліклініка без черг /ЦК/

дані, зазначені в таблиці, періодично оновлюються

Медичні інформаційні системи та електронні медичні сервіси у каталозі 
на Порталі для пацієнтів EuroMD - https://euromd.com.ua/medical-service/


Нема коментарів