Портал для пацієнтів

​“МОЗ не допустить зупинки eHealth, але без концепції рухатися не зможемо”, - заступник міністра

У медичних фахівців, лікарів зараз найбільше питань щодо функціонування електронної системи охорони здоров'я. Що буде з нею, коли настане полегшення, до чого має призводити інформатизація?

Відповіді на ці питання дав Ярослав Кучер, заступник Міністра охорони здоров’я України з питань цифрового розвитку, цифрових трансформацій і цифровізації, виступаючи на на Форумі трансформації системи охорони здоров’я 28 липня 2020 року. 

Можливості електронної системи охорони здоров'я

Впровадження повноцінної електронної системи охорони здоров'я (ЕСОЗ) дасть можливість користувачам - медичним працівникам, пацієнтам, державі і бізнесу зрозуміти, що відбувається в медичній сфері. Це реальний прорахунок витрат, які йдуть на медичну сферу, можливість змоделювати, що може відбутися з тим чи іншим закладом (наприклад, в такій ситуації, як з COVID-19), які ресурси закладів, куди можна відправляти людей, і в режимі реального часу розуміти поточну ситуацію.

МОЗ готове долучати експертів з ЕСОЗ до розробки, впровадження та спільного напрацювання стабільної роботи системи, - запевнив Ярослав Кучер.

Концепцією для пацієнтів передбачений доступ до власних медичних даних. За словами заступника міністра, МОЗ, Національна служба здоров'я України та ДП “Електронне здоров'я” продовжують розвивати eHealth для втілення програми медичних гарантій. Захищені та актуальні медичні дані - це основний пріоритет. На основі цих даних органи влади можуть розробляти більш ефективні політики та рішення у сфері охорони здоров'я. Це дозволить забезпечити підвищення якості медичних послуг, залучення пацієнта до піклування за власним здоров'ям, автоматизацію та ефективність робочих процесів в сфері ОЗ, захист прав пацієнтів та індивідуалізований підхід до лікування.

Разом з тим, Ярослав Кучер підкреслив, що зараз немає жодної затвердженої концепції розвитку eHealth.

“Коли вона розроблялася за донорські кошти, всі бігли вперед, не було нормального плану, ніхто не спілкувався нормально з експертами, не залучав в якості думки, куди все має прийти. Виходячи з цього, зараз ми маємо велику купу проблем, в тому числі технічного характеру”, - зазначив заступник Міністра охорони здоров'я.

Концептуальна архітектура eHealth передбачає двокопмонентність. Кожна компанія, яка пройшла тестування у відповідності з технічними вимогами, може підключитися до Центральної бази даних (ЦБД) та надавати свої послуги лікарям та пацієнтам. Медичні інформаційні системи (МІС) розробляють програмні засоби, які використовуються лікарнями. Принцип державного приватного партнерства початково був закладений у плануванні цієї архітектури, і він довів свою ефективність.

“Ми відповідаємо за дані, ЦБД, і за те, щоб все працювало і було синхронізовано з іншими державними реєстрами”, - підкреслив заступник міністра охорони здоров'я.

Існує безліч питань щодо електронної системи охорони здоров'я, однак станом на зараз вона продовжує свій розвиток.

Головні пріоритети на 2020 рік

Ярослав Кучер наголосив, що головною метою ЕСОЗ є забезпечення прозорості фінансування медичної системи в Україні.

“Ми хочемо створити лікарям надійний інструмент, який покращить їм роботу. Я розумію ті проблеми, про які лікарі говорять, особливо ті, що пов'язані з повільністю роботи системи. Ми хочемо надати пацієнтам доступ до своїх медичних даних, і зробити це разом з Мінцифрою. Ми хочемо інтегрувати частину сервісу в додаток “Дія”, зокрема, можливість укладання декларації онлайн за допомогою електронного цифрового підпису”, - каже заступник міністра.

Окрім МІС існують пацієнтські інформаційні системи. Варто, щоб розробники цих сервсів мали можливість записати свого клієнта до лікаря, а лікарні отримали пацієнтів на основі рекомендацій сайтів, які просувають інформацію про ці лікарні.

Що вже працює в ЕСОЗ?

Ярослав Кучер нагадав, що в в системі вже працює реєстр пацієнтів, реєстр декларацій. Кожен пацієнт може обрати сімейного лікаря. Сімейний лікар вносить інформацію про пацієнта в систему.

Є електронний рецепт по програмі реімбурсації щодо програми “Доступні ліки”, і інформація в реальному часі про виписку рецептів на сайті НСЗУ.

Ярослав Кучер також нагадав, що триває процес тестування моделі електронних лікарняних на сайті Пенсійного фонду. Лікар може зайти в спеціальний інтерфейс на цьому сайті і внести інформацію про лікарняний для пацієнта. Як пояснив заступник міністра, зараз тестується спрощена модель електронного лікарняного, однак після змін в нормативно-правові акти і запровадження функціоналу МІСами планується запустити у 2021 році цільову модель. Цільова модель електронного лікарняного полягає в тому, що коли інформація про пацієнта внесена в ЦБД, за основним діагнозом виписується лікарняний. Це унеможливить маніпуляції даними по лікарняним.

За словами Ярослава Кучера, на початку розробки основного компоненту системи eHealth була обрана система, яка не дозволяє робити швидкі зміни. Багато законтрактованих речей не працюють, коли презентується “сирий” проект, без концепції.

“Я хочу, щоб запрацював здоровий глузд. Зробити “стоп”, поставити ситуацію на паузу. В режимі 2-3-х тижнів зберемося з експертами, затвердимо концепцію, винесемо її на обговорення і вирішимо, куди рухаємось. Те, що зараз відбувається, неприпустимо. В мене є таке відчуття, що це частково робиться свідомо. Тут важливо зрозуміти, хто є відповідальним”, - сказав заступник міністра.

Подальші плани впровадження та проекти ЕСОЗ

Профільний заступник міністра оприлюднив подальші плани розвитку електронної системи охорони здоров'я. Зокрема, йдеться про запровадження сервісів медичних записів плану лікування та карти вакцинації, медичних висновків (єМалятко, е-лікарняні і т.п.), електронного рецепту на інсулін, гемодіалізи.

Коментуючи ситуацію з введенням електронного рецепту на інсулін, Ярослав Кучер зазначив: “З 1 жовтня маємо перейти на електронний рецепт, який ніким не розроблявся, але розробники поклали документи в стіл. Будемо робити все можливе, щоб розпочати розробку, щоб це була нормальна інтеграція в нормальну систему. Можливо зробити іншу схему фінансування, щоб пацієнти отримали інсулін”.

Також він повідомив, що відпрацьовані і вносяться зміни в реєстрацію пацієнта без декларацій.

Відбувається регулярне тестування безпеки для центрального компонента та МІСів, запланована інтеграція реєстрів ЕСОЗ з національними реєстрами, зокрема, інтеграція кабінету пацієнта з додатком “Дія”.

Серед подальших проектів ЕСОЗ - оновлення реєстру ліцензій МОЗ в реальному часі, а також створення реєстру медичних працівників. За словами заступника міністра, пацієнти мають розуміти, до кого вони приходять, має бути можливість побачити їх кваліфікацію.

Також серед проектів - інтеграція з держреєстрами для підвищення якості та ефективності обробки даних.

Ярослав Кучер запевнив, що МОЗ не буде допускати серйозних переробок або зупинки руху, але без концепції рухатися далі ми не зможемо. Він підкреслив, що важливо почути думку медиків, експертів, практиків. 

Читайте також:


Нема коментарів