Портал для пацієнтів

Чотири «демони» Проєкту Концепції розвитку eHealth: Частина 2. Критична точка «Організаційно-управлінська модель eHealth»

Чотири «демони» Проєкту Концепції розвитку eHealth: Частина 2. Критична точка «Організаційно-управлінська модель eHealth»
Частина 29 із 31 спецтеми
Розгорнути перелік тем

«Опиратися можна тільки на те, що має супротив»


СЕРІЯ ПУБЛІКАЦІЙ: "Чотири «демони» Проєкту Концепції розвитку eHealth"
 - Частина 1. Преамбула. Критична точка «Архітектура ЕСОЗ або eHealth»
• Частина 2. Критична точка «Організаційно-управлінська модель eHealth» (поточна)
Частина 3. Критична точка «Монетизація ЕСОЗ»
Частина 4. Критична точка «Державний кабінет пацієнта»
Завантажити весь матеріал одним файлом у форматі PDF


Критичні точки Проекту Концепції розвитку eHealth

Як ви розумієте, чотири години засідання робочої групи з розробки Концепції електронної охорони здоров'я 14.09.20 та висловлювань думок, коментарів, заперечень та ремарок приблизно 15-ти активних на цьому засіданні членів РГ з розробки Концепції розвитку електронної охорони здоров’я – це чималий контент. Орієнтовно в засіданні брали участь 12-15 членів РГ онлайн і 15-20 офлайн.

Одразу зауважу, що я не брав раніше участі в подібних робочих групах, тому мої не досить оптимістичні загальні враження від процесу, ефективності та можливого впливу на кінцевий якісний результат важливого документу можуть бути частково суб’єктивними.

В процесі обговорення часто виглядало так, що члени групи, маючи вже сталі уявлення про положення, значення термінології, закладені в різні документи, розуміють кожен своє і говорять чи заперечують про те, що розуміють саме вони.

В такій ситуації можу лише поспівчувати тим, хто буде намагатися узгодити та фіналізувати ці речі в кінцевому варіанті документу.

Тепер по суті, але зауважу, що наводяться не всі аргументи чи обгрунтування, а лише часткові. Але об’єм опису навіть цих критичних точок дозволяє уявити складність та комплексність цього важливого документу.

Завантажити Проект Концепції розвитку електронної охорони здоров’я (е-здоров’я, eHealth)

Важливо нагадати, що проєкт Концепції справедливо намагається розділити дві суті (терміни):

• ЕСОЗ – те, що вже реалізовано, що фактично закріплює в законодавчому-стратегічному полі реалізовані рішення, функції та підходи;
• eHealth – як середовище в цілому.

На друге засідання пропонувалося винести (надіслати) від всіх членів групи критичні зауваження (заперечення) щодо структури документу (яких розділів та положень не вистачає) та з якими учасники групи категорично не погоджуються.

Мої коментарі та пропозиції можете знайти за посиланням. Якщо вистачить духу, то буде краще зрозуміло про що мова піде далі, адже всі критичні зауваження, що були винесені на друге засідання там також є.

Завантажити Поточні критичні зауваження та коментарі до Проекту Концепції розвитку електронної охорони здоров’я (Прилипко Є.В.)

На засідання робочої групи 14.09.20 були винесені ЧОТИРИ критичні питання:

1. Архітектура ЕСОЗ або eHealth
2. Організаційно-управлінська модель eHealth
3. Монетизація ЕСОЗ
4. Державний кабінет пацієнта


Частина 2. Критична точка «Організаційно-управлінська модель eHealth»

Організаційно-управлінська модель управління eHealth вся потребує детального вивчення і обговорення, хто все ж таки за що відповідає і чи достатньо цього. Це дуже важливий розділ Концепції.

Основи моделі закладені в Проекті Концепції. Тезово такими органами є та що вони МАЮТЬ забезпечувати:
1) МОЗ - формування державної політики та здійснення стратегічного планування розвитку е-здоров’я та ЕСОЗ зокрема;
2) НСЗУ, що реалізує державну політику у сфері державних фінансових гарантій медичного обслуговування населення;
3) ДП «Електронне здоров’я», що є адміністратором центральної бази даних ЕСОЗ
4) Бізнес-спільнота та громадянське суспільство залучаються до формування державної політики та здійснення стратегічного планування і визначення напрямів розвитку е-здоров’я та ЕСОЗ зокрема.
5) Додатково, планується створення спеціального органу управління ЕСОЗ з чіткою структурою та розподілом зон відповідальності. До складу яких мають увійти представники центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері охорони здоров’я, власника та адміністратора системи. Орган складатиметься з різних комітетів, наприклад, архітектурного, технічного, аналізу бізнес-процесів.

Встановлюється, що будь-яка робота над розробкою нових модулів та електронних систем в галузі охорони здоровʼя може бути розпочата тільки після надання відповідних експертних висновків відповідних комітетів органу управління ЕСОЗ про відповідність запропонованих варіантів загальній концепції розвитку ЕСОЗ.

І тут одразу виникає уточнююче запитання, чи це стосується ЛИШЕ модулів та систем, функціоналу, які є частиню Центрального компоненту, чи це орган з повноваженнями щодо контролю розробки будь-яких програмних рішень в галузі охорони здоров’я?

Якщо раптом ДРУГЕ, то це ... навіть не потребує пояснення. Але все ж думаю, що перше і тому потрібно внести уточнення в формулювання, адже рішучий намір відійти від адміністративних принципів СРСР задекларовано прямо на перших сторінках Концепції.

Слайд з презентації: «Методологічна база розробки концепції національного eHealth». Дяченко С.О., заступник директора ДЗ “Центр медичної статистики МОЗ України”

До кожного з цих П’ЯТИ органів та розподілу функцій є міркування, заперечення чи перестороги.

Назву декілька з них, на яких зауважував та деякі, які я підтримую від інших учасників робочої групи.

  • НСЗУ (п.2) – залишається не тільки ВЛАСНИКОМ ЕСОЗ, але і залишає за собою широкий перелік повноважень щодо його розвитку на невизначений термін, а саме - з метою забезпечення дотримання пріоритетів реформи фінансування охорони здоров’я та реалізації програми державних гарантій медичного обслуговування населення.
  • До цих повноважень власника входить забезпечення функціонування ЕСОЗ, визначення напрямів її розвитку, проведення верифікації даних у системі, затвердження технічних вимог до електронних медичних інформаційних систем, ведення реєстрів, що входять до складу ЕСОЗ, інших державних електронних баз та реєстрів, інших інформаційних систем у сфері, що належить до його компетенції, надання особі інформації про неї, що міститься в ЕСОЗ, та відомостей про осіб, які подавали запити щодо зазначеної інформації відповідно до законодавства.

Формулювання «...на етапі впровадження реформи фінансування ОЗ» не є конкретизованим терміном.

Коли і чим визначається завершення впровадження реформи фінансування?

Якщо у нас є етапи реалізації Концепції та в середині етапів є пункти, а ще були пропозиції додати ключові показники ефективності реалізації Концепції, то варто зазначити, після якого етапу, строку, по досягненню яких результатів настає час зміни власника ЕСОЗ. До того часу не зрозуміло, яка є мотивація у НСЗУ (як власника) і надалі переважно розвивати ЕСОЗ не як білінг-систему згідно власних (або інших) пріоритетів?

Останнім часом таки відбувалися розмови про передачу ЕСОЗ у власність МОЗ з огляду якраз на розвиток ЕСОЗ виключно в інтересах та пріоритетах НСЗУ (фактично для забезпечення роботи та виплат по ПМГ), що не задовольняє потреби МОЗ та медичних закладів в частині виконання ними своїх функцій та зобов’язань.

Я повністю розумію рішення залишити «статус-кво», власність та суттєві повноваження по ЕСОЗ за НСЗУ з декількох причин:

  • цей складний процес управління та розвитку ЕСОЗ разом із відповідальністю за це МОЗ України має бути готовим взяти на себе організаційно та експертно;
  • процес передачі складний та потребує зміни у нормативно-правових актах, аж до зміни в Законі Про Держфінгарантії;
  • хто розпочав розвиток ЕСОЗ, керував цим процесом та пріоритетами до цього часу, той, в кінцевому випадку, і несе відповідальність по всіх можливих наслідках прийнятих рішень.

На мій погляд, консервується стан речей з пріоритизації шляхів розвитку ЕСОЗ. Безумовне закріплення визначення пріоритетів розвитку ЕСОЗ та її функціоналу за НСЗУ на невизначений строк впровадження моделі фінансування стримує повноцінний розвиток середовища eHealth, частиною реалізації функцій якої є розвиток МІС, вимоги до них, стандарти і т.п.

Цей аспект розвитку eHealthбуде гальмувати процес забезпечення інтересів пацієнта та надавача медичних послуг - безпеки, доступності, якості медичних послуг.

Аргументація буде такою:

По-перше, спираючись на історію розвитку ЕСОЗ до цього часу, періодичної зміни пріоритетів, технічних проблем з роботою ЕСОЗ не в останню чергу через процес запровадження нового функціоналу в стислі терміни, «з коліс» і в промислову експлуатацію, під певну дату зі всіма наслідками для користувачів та пацієнтів (про це частково описано в статті «Трансформація системи охорони здоров’я неможлива без eHealth»

По-друге, з огляду на визначений останній пріоритет розвитку ЕСОЗ, на якому зконцентрувалися зусилля та ресурси всіх учасників: МОЗ, НСЗУ, ДП «Електронне здоров’я», МІС та інші сумісні органи та структури.

Мова йде про «є-малятко» та запуск у вересні електронної довідки про народження дитини. При важливості запровадження цього функціоналу в цілому, я особисто не можу собі пояснити, яке це має відношення до пріоритету впровадження реформи фінансування охорони здоров’я. Як і не уявляю, що цей пріоритет міг би виходити від НСЗУ, чи МІС, чи Медичних закладів з огляду на безліч проблем та завдань, які потребують вирішення в ЕСОЗ в рамках реформи фінансування на вторинній ланці надання медичної допомоги та закріплення, відпрацювання стабільної роботи вже існуючого функціоналу.

Здається очевидним, політична та ситуативна доцільність, бажання показати швидко зрозумілий виборцям результат (оскільки багато чого вже було зроблено до цього) в рамках «Держави у смартфоні».

Ще раз зауважу, що сам функціонал потрібен, але коли при цьому інші пріоритети відсуваються далі (у т.ч. запуск реімбурсації інсулінів, або реалізація програмних рішень на рівні ЕСОЗ для управлінців ОЗ всіх рівнів на основі зібраних даних з різних МІС тощо).

Безумовно, ви вже прочитали чи прочитаєте безліч обгрунтованих причин необхідності впровадження саме зараз електронної довідки про народження, як першого документу з наступного функціоналу «медичні висновки». Хоча він буде використовуватись в обмеженій кількості закладів, де народжуються діти, а також такому ж обмеженому колі медичних інформаційних систем, які використовуються в таких закладах і навряд чи, враховуючи складність діяльності таких закладів, ці МІСи буде хтось змінювати на інші.

Одним з таких аргументів є все той же COVID-19, до якого зараз можна підвести обгрунтування будь-якого рішення. А саме, те, що молоді породілля змушені будуть ходити по держорганах збираючи пакет документів про народження в умовах пандемії та наражати на безпеку своїх рідних, близьких та друзів.

Як альтернативу, пропоную переглянути, які саме рішення розробляються в умовах пандемії щодо контролю над захворюваністю, госпіталізаціями, дистанційному скринінгу (опитування) симптомів та подальшому тріажу пацієнтів з підозрою на COVID-19. Розробляється в стислі терміни (4 тижні), медичною інформаційною системою на запит (чи в підтримку) потреб Держави на рівні країни, не пожалкуєте: «Цифрова екосистема країни: Covid 19 проти Damumed (Казахстан)»

Натомість, за відсутності подібних інструментів на рівні країни та центрального компоненту, який збирає різні дані з медичних закладів щодо захворюваності на COVID-19 (чи навіть за ініціативи самих закладів через доступний функціонал в МІС), в пріоритет для всіх учасників розвитку ЕСОЗ виставляється розробка та запуск в стислі терміни довідки про народження, як один з перших документів з напрямку впровадження медичних висновків.

Очевидно, що створення спеціального органу управління ЕСОЗ (п.5. орг.-управлінської моделі) з відповідними комітетами і має за задумом збалансувати питання прийняття рішень, пріоритизації, напрямків розвитку ЕСОЗ. Але за визначенням в цей орган входять представники лише НСЗУ, МОЗ, ДП.

Тобто там немає представників розробників, незалежних експертів, представників міжнародних партнерів (донорів), медиків та управлінців ОЗ і, з рештою, немає того, хто представлятиме інтереси пацієнтів – самого важливого та чисельного стейкхолдера, заради якого і створюється eHealth, як середовище. Можливо вважається, що впливати вони будуть (зможуть), через п. 4, але про це далі.

Якщо склад спеціального органу управління ЕСОЗ залишиться без змін, я не бачу особливих відмінностей від забезпечення процесу прийняття рішень щодо розвитку ЕСОЗ від поточної ситуації.

Бізнес-спільнота та громадянське суспільство (п.4), що залучаються до формування державної політики та здійснення стратегічного планування і визначення напрямів розвитку е-здоров’я та ЕСОЗ зокрема зазначені в одному пункті, що на зауваження членів групи, є не досить вірним, з огляду на зовсім різні цілі та пріоритети цих груп. Механізм залучення до формування державної політики жодним натяком не прописаний, а від так цей пункт за змістом може носити цілком декларативний характер.

Всі інші органи управління, їх функції розглядати не буду тут, але і там є питання, що потребують узгодження.

Додам, що піднімалась пропозиція відновити роботу Про створення Координаційної ради Міністерства охорони здоров'я України з питань інформатизації сфери охорони здоров'я, яка є діючою згідно Наказу №471 від 02.07.2012 (зі змінами).

Можливо варто було б внести зміни до положення, переобрати та затвердити новий склад, але все ж ті функції, що вона передбачала з розвитку eHealth в цілому (не тільки ЕСОЗ) розширити, з огляду на присутність в ній тих, чия роль за змістом Концепції залишається невизначеною або неконкретизованою.

Звинувачення деяких учасників робочої групи щодо того, що Координаційна рада була весь час недієздатною вважаю необгрунтованими, оскільки за її роботу, затвердження кладу, призначення засідань відповідає профільний заступник міністра МОЗ України. А якщо всі ці роки попередні заступники починаючи від п. Павла Ковтонюка не збирали її та блокували роботу, то і робити твердження, що вона непотрібна або недієздатна безпідставно.

На розгляд останніх двох критичних точок робочою групою залишалось не більше 15 хвилин другого засідання робочої групи.


ЧИТАТИ ДАЛІ: 
"
Чотири «демони» Проєкту Концепції розвитку eHealth"
- Частина 1. Преамбула. Критична точка «Архітектура ЕСОЗ або eHealth»
• Частина 2. Критична точка «Організаційно-управлінська модель eHealth» (поточна)
- Частина 3. Критична точка «Монетизація ЕСОЗ»
- Частина 4. Критична точка «Державний кабінет пацієнта»

Завантажити весь матеріал одним файлом у форматі PDF


З повагою та вірою у майбутнє,
Євген Прилипко,
Координатор та менеджер проектів у сфері управління та організації СОЗ, незалежний консультант з питань
eHealth та трансформації СОЗ

P.S.
Це пам'ятне фото 06.02.18 з урочистого дня передачі Проектним офісом системи eHealth Міністерству охорони здоров'я у стані MVP – minimum viable product (мінімально життєздатний продукт)

Цитати:
«Ми дуже чекаємо, коли eHealth запрацює не в тестовому режимі, а в роботі лікаря зможе бути менше паперів і більше пацієнта. Ми вдячні і багато навчилися у співпраці з вашою командою, і  ви створили дійсно унікальну річ», – доктор Уляна Супрун.
«...Ми з вами практично створили майбутнє вже сьогодні, але й те, яким воно буде, залежить від всіх нас. Відтепер завдання громадського сектору – контролювати, аби темп цієї реформи не знижувався, а розробка eHealth продовжувалась з дотриманням задекларованих принципів», - Ярослав Юрчишин, виконавчий директор Transparency International Ukraine.


Нема коментарів