Портал для пацієнтів

Чотири «демони» Проєкту Концепції розвитку eHealth: Частина 4. Критична точка «Державний кабінет пацієнта»

Чотири «демони» Проєкту Концепції розвитку eHealth: Частина 4. Критична точка «Державний кабінет пацієнта»
Частина 31 із 31 спецтеми
Розгорнути перелік тем

«Опиратися можна тільки на те, що має супротив»


СЕРІЯ ПУБЛІКАЦІЙ: "Чотири «демони» Проєкту Концепції розвитку eHealth"
 - Частина 1. Преамбула. Критична точка «Архітектура ЕСОЗ або eHealth»
- Частина 2. Критична точка «Організаційно-управлінська модель eHealth»
Частина 3. Критична точка «Монетизація ЕСОЗ»
• Частина 4. Критична точка «Державний кабінет пацієнта» (поточна)
Завантажити весь матеріал одним файлом у форматі PDF


Критичні точки Проекту Концепції розвитку eHealth

Як ви розумієте, чотири години засідання робочої групи з розробки Концепції електронної охорони здоров'я 14.09.20 та висловлювань думок, коментарів, заперечень та ремарок приблизно 15-ти активних на цьому засіданні членів РГ з розробки Концепції розвитку електронної охорони здоров’я – це чималий контент. Орієнтовно в засіданні брали участь 12-15 членів РГ онлайн і 15-20 офлайн.

Одразу зауважу, що я не брав раніше участі в подібних робочих групах, тому мої не досить оптимістичні загальні враження від процесу, ефективності та можливого впливу на кінцевий якісний результат важливого документу можуть бути частково суб’єктивними.

В процесі обговорення часто виглядало так, що члени групи, маючи вже сталі уявлення про положення, значення термінології, закладені в різні документи, розуміють кожен своє і говорять чи заперечують про те, що розуміють саме вони.

В такій ситуації можу лише поспівчувати тим, хто буде намагатися узгодити та фіналізувати ці речі в кінцевому варіанті документу.

Тепер по суті, але зауважу, що наводяться не всі аргументи чи обгрунтування, а лише часткові. Але об’єм опису навіть цих критичних точок дозволяє уявити складність та комплексність цього важливого документу.

Завантажити Проект Концепції розвитку електронної охорони здоров’я (е-здоров’я, eHealth)

Важливо нагадати, що проєкт Концепції справедливо намагається розділити дві суті (терміни):

• ЕСОЗ – те, що вже реалізовано, що фактично закріплює в законодавчому-стратегічному полі реалізовані рішення, функції та підходи;
• eHealth – як середовище в цілому.

На друге засідання пропонувалося винести (надіслати) від всіх членів групи критичні зауваження (заперечення) щодо структури документу (яких розділів та положень не вистачає) та з якими учасники групи категорично не погоджуються.

Мої коментарі та пропозиції можете знайти за посиланням. Якщо вистачить духу, то буде краще зрозуміло про що мова піде далі, адже всі критичні зауваження, що були винесені на друге засідання там також є.

Завантажити Поточні критичні зауваження та коментарі до Проекту Концепції розвитку електронної охорони здоров’я (Прилипко Є.В.)

На засідання робочої групи 14.09.20 були винесені ЧОТИРИ критичні питання:

1. Архітектура ЕСОЗ або eHealth
2. Організаційно-управлінська модель eHealth
3. Монетизація ЕСОЗ
4. Державний кабінет пацієнта


Частина 4. Критична точка «Державний кабінет пацієнта»

Для того, щоб зрозуміти природу виникнення цієї критичної точки, потрібно пояснити наступне.

В концепції з огляду на розділ ролей в двокомпонентній моделі зазначається наступне:

• розробка периферійного компоненту (розробка рішень для кінцевих споживачів) є виключною прерогативою компаній-розробників ІТ-рішень у сфері охорони здоров’я з перевагою для українських виробників;

• центральні органи виконавчої влади розробляють власні системи управління, використання яких відбувається виключно для здійснення функцій державного управління;

бізнес-спільнота забезпечує розробку інформаційно-телекомунікаційних систем (інтерфейсів) для кінцевих користувачів – пацієнтів та персоналу у закладах охорони здоров’я.

Ця «мирова угода» та розподіл ринку кінцевих програмних рішень між партнерами - Державою та бізнесом склалася історично. На цих умовах бізнес в особі приватних МІС погодився стати частиною Національного eHealth (зараз ЕСОЗ) та інвестувати в його розвиток. Тобто Держава не втручається та не розробляє рішення для кінцевих споживачів, не створюючи, таким чином, конкуренцію на приватному ринку розробників програмного забезпечення (МІС).

Чи це завжди добре для кінцевого споживача? При побудові, як декларувалося, демократичного та вільного ринку програмних рішень у сфері медицини вважається, що конкуренція призводить до появи нових рішень та підвищення якості програмних продуктів.

Чи забезпечує такий підхід досягнення зазначеної мети – відповідь на це питання поки неоднозначна.

В концепції випадково залишилось одне єдине формулювання наступного змісту:

«створення та розвитку у сфері охорони здоров’я різних інформаційно-телекомунікаційних систем державної, комунальної чи приватної форми власності, призначених для різних категорій користувачів, зокрема:...»

Безумовно, одним з багатьох різних критичних заперечень від однієї з МІС було прибрати з цього речення слова «державної, комунальної...»

Тут я можу надати свій коментар, який висловлювали й інші члени групи, що така дискримінація незрозуміла з точки зору вільного розвитку програмних рішень та користі для кінцевого споживача. Приватний сектор, з огляду на купу обставин (рівень експертизи, наявність ресурсів, оцінки повернення інвестицій, співвідношення потенційної ємності ринку до вкладених ресурсів, кількості споживачів, готових придбати та використовувати цей продукт на даний час та сплачувати за нього і т.п.), може не вважати за потрібно розробляти, ті чи інші рішення для споживачів.

Що і було зазначено представником однієї з МІС у відповідь на мої акценти щодо причин відсутності на ринку інформаційних систем управління охороною здоров’я, які б надавали інструменти та можливості управлінцям всіх рівнів охорони здоров’я та багатьох суміжних галузей (страхові компанії, органи соціального забезпечення, фармацевтичні компанії та дистриб’ютори тощо) аналізувати знеособлені дані з різних МІС та ЦБД для прийняття зважених управлінських рішень в умовах трансформації та планування розвитку лікарень та мереж закладів охорони здоров’я чи власного бізнесу.

В такому випадку розробку інформаційної системи охорони здоров’я (HMIS - Health Management Information System) для кінцевого споживача могло б взяти на себе Державне чи комунальне підприємство.

Слайд з презентації: «Методологічна база розробки концепції національного eHealth». Дяченко С.О., заступник директора ДЗ “Центр медичної статистики МОЗ України”

І це рішенням могло би стати частиною eHealth на рівні центрального компоненту з розділеним доступом до інструментів та знеособлених даних для управлінців всіх рівнів, що і є в рекомендаціях міжнародних експертів щодо побудови eHealth в Україні з 2014 року (Кластер «Розвиток електронної охорони здоров’я» спільного проекту МОЗ України та Світового банку «Поліпшення охорони здоров’я на службі у людей».

З огляду на зазначене вище та враховуючи, що все ж кінцевим бенефіціаром всіх змін СОЗ у т.ч. впровадження eHealth є пацієнт, питання створення Державного кабінету пацієнта хоча б з базовим набором медичних даних (електронної медичної карти - ЕМК) за рахунок Держави з вільним доступом для громадянина України, це рішення, на вимогу пацієнтської спільноти, було винесене «за дужки» обмежень щодо розробки з боку Держави кінцевих рішень для споживача. Для бізнес спільноти залишається завжди поле для конкуренції з Державним рішенням за рахунок зручності, доступності, функціональності, комплексності рішень та наявності програм лояльності тощо.

Але для мене в цілому, як я зазначав вище, можливість розробки будь-яких кінцевих рішень з боку Державних, чи комунальних підприємств на умовах конкуренції є виключно питанням, яке має регулюватися ринком, наявністю попиту та пропозиції, та, безумовно, потребами пацієнта та розвитку гармонічного середовища eHealth, як важливої складової Національної системи охорони здоров’я в цілому. І в даному випадку не важливо, чи це є інструмент та рішення для пацієнта, чи для менеджменту в системі охорони здоров’я.

Як наявність електронного кабінету пацієнта із зручним доступом до свої даних має забезпечувати гармонійний розвиток екосистеми eHealth та ефективне функціонування системи охорони здоров’я в цілому?

Як завжди, простіше всього пояснювати на окремих прикладах тих, хто вже пройшов частину нашого шляху.

Цитата:

"Так, по результатам проведенного мониторинга по итогам шести месяцев 2020 года на уровне амбулаторно-поликлинической помощи было выявлено 11 607 случаев фактически не оказанных, но внесенных в информсистемы медицинских услуг на сумму 75 415 970 тенге. Удержанные суммы фондом вновь направляются на оплату оказанных медуслуг"
"На основе автоматизированного мониторинга ФСМС (фонд социального медицинского страхоования) выявляет факты не оказанных медицинских услуг и применяет штрафную санкцию к медорганизации, размер которой в 2019 году увеличен в три раза – со 100 до 300 процентов от стоимости медуслуги"

► Публікація від 04.08.20, «ФСМС выявил более 11,5 тысячи фиктивных приемов врачей»
► Публікація від 06.08.20, «Скандал с Damumed: врач рассказал, кто и зачем мог делать приписки»

Насправді ці речі цілком передбачувані і через це, при переході на оплату за "послугу" (результат) проходили всі країни. Як тільки деякі лікарі та медзаклади відчувають можливість маніпуляції з даними для додаткового отримання доходу - це відбувається. Зараз це не на стільки явно в наших умовах, оскільки поки що на зарплату кожного окремого лікаря чи медичного працівника безпосередньо не впливає об'єм наданих послуг, навантаження, складність і т.п.

Це не тільки приписки консультацій, діагностик та навіть госпіталізацій та хірургічних втручань. Це складність та супутні діагнози при проведенні стаціонарного лікування, що впливає на групу та коефіцієнт DRG (діагностично-споріднених груп - ДСГ), від чого залежить сума оплати медичному закладу від державного страхувальника (НСЗУ чи відповідного Фонду). Також це списання ліків, які насправді не давалися пацієнту стаціонару, це домовленості між лікарями первники та направлення на консультацію на вторинку, це виписка ліків за домовленістю з аптечними мережами для отримання реімбурсації, це направлення на зайві чи фіктивні діагностичні процедури тощо.

Без належного контролю, збору та аналізу даних, без повноцінної побудови eHealth (єдиного середовища, екосистеми) масштаби і помилок і маніпуляцій можуть бути величезними.

Якщо хтось пропустив, так сталося, що напередодні цих подій в Казахстані, на Форум Трансформації Системи Охорони Здоров’я 28-29 липня я запросив у якості експертної компанії з Казахстану саме Damu Med та її генерального директора Наталію Кіль.

Завдяки побудованій цифровій екосистемі це і вдалося виявити у Казахстані, при чому навіть не на центральному рівні, а через те, що пацієнти масово отримали доступ до зручного мобільного застосунку Дамумед та своїх даних і почали виявляти "приписки" у себе в історії. І це не тільки візити до лікаря, які вони не робили, а навіть вагітність.

Додаток дозволяє не тільки оцінити якість прийому, а й встановити були ви на прийомі насправді чи ні. Для цього потрібно натиснути на історію записів і вибрати пункт «Ваша оцінка прийому», там якраз є пункт «Чи були Ви на прийомі».

Оскільки МІС «Дамумед» - це десь 85% всього ринку МІС в Казахстані, то і результат виявився швидко-очевидним, і зараз через алгоритми, це все найдуть і на центральному рівні.

Цитата:

«Это конечно абсолютно не то, чем должна заниматься служба техподдержки IT компании, но раз уж так складывается ситуация, мы готовы аккумулировать все обращения и передать их официально в Министерство здравоохранения Республики Казахстан»

З Публікації Наталії Кіль у FaceBook (04.08.20)

А тепер уявіть просто на хвилинку, що Україна в порівнянні з Казахстаном знаходиться на початковому шляху інформатизації та трансформації системи охорони здоров'я і цей початок не дуже вдалий або "швидкісно-особливий", хоча і напрямок вірний.

І поки застосування унікального ідентифікатора пацієнта у вигляді карти, токена, відбитка пальця, Face ID (розпізнання обличчя) для підтвердження факту надання медичної допомоги не тільки технічно, а і в нормативному полі неможливо - єдиним шляхом зменшення цих ризиків є надання, якнайшвидше, зручного доступу до власних медичних даних пацієнта (ЕМК) – Кабінету пацієнта для забезпечення взаємного «перехресного контролю». Проблема поглиблюється одразу та може здобувати великі масштаби, якщо ми будемо розуміти, що за ті чи інші медичні послуги буде впроваджуватися додаткова оплата.

І найочевиднішим поточним прикладом є швидке запровадження додаткових Пакетів медичних послуг в рамках Програми медичних гарантій з оплати за обстеження та лікування хворих на Covid-19 та з підозрою на нього, які також містять додаткові коефіцієнти за інтенсивність роботи, перебування на інтенсивній терапії тощо.

Якщо трохи подумати, поміркувати, подивитися на Ковідні пакети, за якими сплачує НСЗУ та відсутність фактичного контрою та ідентифікації пацієнта при госпіталізації, прив’язки до результатів ПЛР тестування в електронному вигляді (розширення кількості приватних лабораторій, які можуть робити тестування на Ковід), враховуючи перебіг хвороби, яка може протікати майже безсимптомно, або із чітко визначеними симптомами та ускладненнями із застосуванням інтенсивної терапії - ця "новина" із можливими маніпуляціями та приписками абсолютно не виглядає фантастичною, а скоріш логічним наслідком.

Тому коли мій родич в Рівненській області, з селища міського типу, повідомляє, що хтось ходить по домівках до пенсіонерів і пропонує 500грн. за поставлений діагноз Ковід – у мене це не викликає шоку та здивування.

В Україні на 2021 рік вже погоджено, як мінімум, 123 млрд. грн. на програму медичних гарантій. Все занадто серйозно. Система, яка б мала насправді за мету підвищення ефективності СОЗ, контроль над обгрунтованістю витрачання грошей - створює нові умови для маніпуляцій, проконтролювати які, на даному етапі, не в змозі.

Іншу дискримінацію, зазначену в Проекті Концепції, що я не підтримую в контексті перспектив та ефективності розвитку eHealth, вигоди та користі для пацієнта (користувачів), це надання переваги у долученні до середовища eHealth українських виробників програмного забезпечення для сфери охорони здоров’я.

Не зрозуміло хто, чим та як визначатиме перевагу для українських виробників та в якому сегменті, за якими критеріями. Це не є в інтересах ефективного розвитку галузі, гармонійного середовища eHealth та принципів її побудови, в які закладалась ідеї конкурентного ринку периферійних рішень для швидкого розвитку ринку, підвищення якості програмних рішень і, як наслідок, якості та доступності медичних послуг в інтересах пацієнта.

Безумовно, таке положення стримує якісний розвиток eHealth в Україні, зменшує привабливість для професійних рішень, для інвесторів, закладає корупційні ризики для дискримінаційних обмежень невизначеним суб’єктом прийняття таких рішень.

До того ж, скоріш за все, будь які нормативно-правові акти прийняті на основі цього положення будуть суперечити прийнятим міжнародним зобов’язанням України.

Якщо є унікальні люди, які дочитали цей текст до кінця, в якому ми лише спробували частково розкрити ЧОТИРИ критичних точки в розробці Концепції електронної системи охорони здоров’я, хочу підкреслити, що створення гармонічної екосистеми eHealth складний та тривалий процес. Немає в світі країни, котра б могла зазначити, що звершила цей складний процес, який багато хто з них почав десятиліття тому на іншому рівні розвитку інформаційно-комунікаційних технологій.

І нам не варто було б так поспішати та наступати на ті самі граблі, що і інші країни або з особливим завзяттям розкладати свої попереду себе.

Ми знаходимось на початковій стадій розвитку eHealth і намагаємося закласти надійну основу, першою цеглиною якої є Концепція електронної охорони здоров’я (eHealth).


ЧИТАТИ ДАЛІ: 

"Чотири «демони» Проєкту Концепції розвитку eHealth"
- Частина 1. Преамбула. Критична точка «Архітектура ЕСОЗ або eHealth»
- Частина 2. Критична точка «Організаційно-управлінська модель eHealth»
-Частина 3. Критична точка «Монетизація ЕСОЗ»
• Частина 4. Критична точка «Державний кабінет пацієнта» (поточна)

Завантажити весь матеріал одним файлом у форматі PDF


З повагою та вірою у майбутнє,
Євген Прилипко,
Координатор та менеджер проектів у сфері управління та організації СОЗ, незалежний консультант з питань
eHealth та трансформації СОЗ

P.S.
Це пам'ятне фото 06.02.18 з урочистого дня передачі Проектним офісом системи eHealth Міністерству охорони здоров'я у стані MVP – minimum viable product (мінімально життєздатний продукт)

Цитати:
«Ми дуже чекаємо, коли eHealth запрацює не в тестовому режимі, а в роботі лікаря зможе бути менше паперів і більше пацієнта. Ми вдячні і багато навчилися у співпраці з вашою командою, і  ви створили дійсно унікальну річ», – доктор Уляна Супрун.
«...Ми з вами практично створили майбутнє вже сьогодні, але й те, яким воно буде, залежить від всіх нас. Відтепер завдання громадського сектору – контролювати, аби темп цієї реформи не знижувався, а розробка eHealth продовжувалась з дотриманням задекларованих принципів», - Ярослав Юрчишин, виконавчий директор Transparency International Ukraine.


Нема коментарів