Туберкульозом називають небезпечне інфекційне захворювання, яке найчастіше вражає легені. Складність діагностики даної патології полягає в тому, що досить тривалий час хвороба може протікати без симптомів. Тому аналіз на туберкульоз є дуже важливою частиною профілактики цього захворювання, а також надає можливість діагностувати патологію на ранніх стадіях, не допускаючи поширення інфекції.

Аналіз на туберкульоз

Ранні симптоми туберкульозу

Незначне підвищення температури тіла до субфибрильной.
Кашель, можливо з кровохарканням.
Млявість.
Слабкість.
Втрата ваги.
Нічна пітливість.
Збільшення лімфатичних вузлів.
Незначне порушення рухливості грудної клітки, але його може визначити тільки лікар при огляді.

Діагностика туберкульозу

Зазвичай, діагностувати туберкульоз можна за допомогою комплексного підходу, який складається з таких етапів:

Відвідування лікаря, який оцінить клінічні симптоми і здійснить медичний огляд.
Реакція Манту - це обов'язкові дослідження для дітей шкільного віку і працівників харчової промисловості, медиків ті інших.
Флюорографія - допомагає виявити тільки туберкульоз легенів.
Аналіз мокротиння або іншого біологічного матеріалу на туберкульоз за допомогою ПЛР-методу.

ПЛР-дослідження на туберкульоз

ПЦР-аналіз на туберкульоз є найбільш поширеним і найбільш точним методом діагностування захворювання. Основним матеріалом для дослідження є мокротиння, забір якого слід здійснювати вранці натщесерце. За допомогою методу ПЛР можна визначити наявність або відсутність в мокроті туберкульозної палички. Але, слід зазначити, що такий аналіз беруть не у всіх людей, а тільки у тих, хто знаходиться в групі ризику, і у лікаря є підозра на наявність захворювання.

Кому необхідно здавати аналіз на туберкульоз

Існує група помірного ризику зараження туберкульозом і група високого ризику.
До групи високого ризику належать:

Пацієнти з ВІЛ-інфекцією.
Особи, які недавно тісно контактували з хворими на туберкульоз.
Особи, у яких виявлені симптоми захворювання.
Особи, у яких результати флюорографії показали наявність захворювання.

До групи помірного ризику відносяться:

Особи, які повернулися з місцевості, де висока ймовірність інфікування.
Особи, що вживають внутрішньовенно наркотичні засоби.
Люди, які працюють у в'язницях, будинках престарілих, притулках, туб-диспансерах.
Діти, які не досягли 4 років.
Діти від 4 до 18 років, які постійно контактують з хворими або дорослими, які потрапляють в групу ризику.
Особи, у яких спостерігається дефіцит маси тіла.