Портал для пацієнтів

Коротко про стан медицини в Україні

Сьогодні ми всі, українці, обговорюємо, як нам вийти із складної економічної та політичної ситуації, яка утворилась внаслідок псевдо керівництва режиму Януковича, а також подій останніх місяців, пов’язаних із військовою агресією сусідньої держави. Проте, багато хто з нас забуває про таку важливу галузь, як медицина, система охорони здоров’я населення, яка зараз знаходиться у повному занепаді. 

Усім відомо, що нація, народ не може повноцінно існувати без сильної армії, освіти, яка направлена на виховання високодуховних, патріотичних громадян, які використовують свої знання на благо держави та її народу, а також розвиненої системи охорони здоров’я. Щодо армії, то ми вже в цьому впевнилися на прикладі Криму – віддали просто без бою, можна сказати, подарували. Не кращий стан речей зараз і у освітянській сфері, якою довгий час керували відверті українофоби. 

Про медичну галузь, в якій я працюю, я знаю не на словах, а насправді. Стан речей у цій галузі просто катастрофічний. Це стосується не лише організації надання медичної допомоги населенню, а й самого стану здоров’я населення України. Логічно, що друге – це наслідок першого. 

Для прикладу приведу деяку інформацію, що стосується розповсюдження соціально значущих захворювань та демографічної ситуації в Україні в цілому. 

В нашій країні відбувається кардинальне скорочення кількості населення. На початку 1993 року було зафіксовано 52 млн. 244 тис. осіб постійного населення України. Уявіть собі, що станом на 1 червня 2014 року чисельність наявного населення України становила 42 млн. 995 тис. 500 осіб (без врахування тимчасово окупованої території Автономної Республіки Крим і м. Севастополя). Тобто за останні 20 років населення України скоротилося на 10 млн. осіб або на 20%. Виникає закономірне питання: куди поділось 10 млн. українців? Багато померло, і ще більше не народилося. Це підтверджують дані звіту ЦРУ (The World Factbook) та ВООЗ. 

У 2013 році за рівнем смертності населення Україна займала друге місце в світі (15,75 осіб на 1 тис. жителів). На першому місці – Південноафриканська республіка (17,36 осіб на 1 тис. жителів), слідом за Україною йдуть Лесото і Чад (відповідно 15,02 і 14,85 осіб на 1 тис. жителів). При цьому за показником народжуваності Україна знаходиться на 202 місці (9,52 на 1 тис. населення) з 224 країн світу. Цю ситуацію іще ускладнює те, що наша країна займає перші місця серед цивілізованих країн Європи за розповсюдженістю ВІЛ/СНІДу та туберкульозу, не кажучи вже про серцево-судинні та онкозахворювання, які спричиняють високий рівень смертності працюючого населення. 

Я проаналізувала багато статистичної інформації, на цій основі є навіть мої наукові праці. Можна сказати лише одне: в Україні спостерігається катастрофічна ситуація зі станом здоров’я населення, а соціально-демографічну ситуацію можна вважати кризовою. Ці висновки базуються лише на основі офіційних статистичних показників, які, як відомо, насправді не відображують реального масштабу проблем в галузі охорони здоров’я в Україні. Реальний масштаб катастрофи залишається в тіні. Такий стан справ потребує прийняття негайних політичних рішень, основаних на наукових дослідженнях щодо поліпшення стану здоров’я населення та демографічної ситуації в цілому з метою стратегічного планування проведення заходів з виходу із демографічної кризи.

Критерії, за якими наша держава посідає найгірші місця, демонструють, що ця сфера діяльності наших державних відомств не тільки не розвивається, а занепадає катастрофічними темпами. Цьому є абсолютно чітке підтвердження. 

В Державному бюджеті на 2014 рік витрати на охорону здоров’я різко зменшені. Це при тому, що при колишньому режимі проводилася реформа охорони здоров’я, яка була покликана лише оптимізувати (тобто зменшити) витрати на профілактичні та невідкладні медичні заходи, без яких не можна говорити про якісне медичне обслуговування. Де-юре проведення цієї реформи призупинено. Але де-факто нічого не змінюється, тому що на сьогоднішній день у чиновників міністерства охорони здоров’я не існує чіткої програми по ліквідації вже існуючих проблем, які очевидні не тільки громадянам України, але й світовій спільноті. 

Від себе можу лише добавити, що в нашій країні є фахівці, які знають ситуацію в системі охорони здоров’я на практиці, які мають власні ідеї по виходу з кризи, а також ті, які готові працювати та використовувати свої знання та ідеї на благо України. Просто треба дати їм слово та дослухатись до них. 

Анна Ковальчук, лікар, кандидат медичних наук


Нема коментарів