Портал для пацієнтів

«На межі виживання» - істина посередині? (Решетилівка, Полтавська область)

Мушу надати власний коментар щодо резонансної публікації в медичній газеті Ваше здоров’я «В Полтавській області лікарі вторинки опинились на межі виживання» , яка насправді є достатньо своєрідною «вибіркою» з першоджерела - статті на сайті Kolo.news (Полтава).

У статті звинувачується у всіх бідах та нещастях напряму Пілотний проект, який провадиться з 01.04.19 в Полтавській області з відпрацювання моделі фінансування стаціонарів (вторинки, за пролікований випадок).

Шкоду, яку наносять подібні незбалансовані публікації без коментарів конкретних відповідальних осіб на основі цифр та фактів можна прирівняти до фейкових та спланованих інформаційних атак.

Далі до теми.

Передумови Пілоту та аналітика.

Потрібно звернути увагу на дані, які були попередньо отримані завдяки Проекту USAID «Фінансування та управління охороною здоров’я» - HFG (2015-2019) та Проекту Світового банку «Поліпшення охорони здоров’я на службі у людей» під час підготовки стаціонарів до реформи системи фінансування «за пролікований випадок».

Впродовж 3 років проводився збір та аналіз даних лікарень області, розраховувались їх видатки у т.ч. собівартість кожного пролікованого випадку згідно методології Cost Accounting, яка затверджена постановою КМУ від 27.12.2017 року № 1075.

Завдяки імітаційному модулюванню та оцінці фінансових ризиків лікарень за допомогою системи FinHealth (складова регіональної HMIS - health management information system) були отримані прогнозні дані щодо ступені «живучості» лікарень при ПОВНІСТЮ (100% ВАЖЛИВО!) новій моделі фінансування за пролікований випадок (згідно DRG) в порівнянні з сумою фінансування згідно субвенції.

Також, враховуючи розрахунок витрат кожного закладу по однаковій методології, вдалося отримати дані, ЯКІ лікарні в нових умовах фінансування і на скільки будуть збитковими, а які навпаки, отримають додатковий дохід (більше ніж субвенція та на скільки відсотків) у разі оплати ним за пролікований випадок.

На слайді наведені лікарні області, зліва – на право. Ті, які «проваляться» та отримають збитки при тих саме витратах (не підвищуючи ефективність в цілому та кожного відділення, зберігаючи адміністративні витрати і т.п.) та ті, що отримають додатковий дохід від переходу на нову модель фінансування в порівнянні з субвенцією.

Зауважу, що ЦРЛ в Решитилівці була та є однією з гарних та перспективних лікарень та при переведенні НА ПОВНУ нову модель фінансування може отримати додатково до 40% доходу при тих самих видатках.

Це означає, що кількість та складність пролікованих випадків в ній забезпечує вищий рівень фінансування за новою моделлю. У разі додаткової роботи з оптимізації та підвищення ефективності окремих відділень показники ефективності (рентабельності) можуть бути ще кращими.

Ці та інші аналітичні дані були доступні всім власникам медичних закладів (місцевій владі – районним, міським радам), керівникам медичних закладів для того щоб вони мали змогу заздалегідь підготуватися та прийняти відповідні управлінські рішення.

Що таке Пілотний проект.

Згідно умов Пілотного проекту (який можна назвати технічним) жодні зміни видимі для пацієнтів та лікарів, особливо в перші декілька місяців в рамках пілоту не можуть бути та відбутися, оскільки це не є метою Пілотування. Кожен має можливість прочитати обгрунтування та текст відповідної постанови.

Перше. Фінансування в пілоті не передбачає перехід повністю на нову модель. Пілотом передбачено в рамках затвердженого Бюджету на 2019 рік (який не можна змінити) 60% від передбаченої суми для медзакладу у вигляді глобальної ставки на заклад (та сама субвенція), а 40% лікарні пробують «заробити» за новою моделлю фінансування за проліковані випадки.

Ставка базова, яка множиться на коефіцієнт складності кожного пролікованого випадку теж Пілотна (1421 грн.).

Друге. Пілотування потрібне, щоб відпрацювати механізм взаємодії платника (в особі НСЗУ) та постачальника (лікарні) та оцінити «асортимент» послуг, їх складність, кількість і т.п. адже для закладання в майбутній бюджет потрібна більш-менш реальна сума. Потрібне розуміння, чи при даній базовій ставці, як будуть почувати себе лікарні, який буде дохід та як вони взагалі співвідносяться з собівартістю послуг (пролікованих випадків).

Достовірних даних в Україні не існує, у наслідок знищення системи статистики або спотворення (роздування) її самими закладами для збільшення суми субвенції та дотації з місцевого бюджету.

Це і була, і є головна мета Пілотування.

Аналіз по Решетилівці.

Скоріш за все, мої наступні дані та інформація будуть підтверджені найближчими днями Полтавою (за даними системи Finhealth), або це зможе зробити і НСЗУ.

1. Враховуючи, що фінансування ЦРЛ за новою системою з квітня місяця згідно умов Пілоту складає 40%, а 60% заклад отримує у вигляді прямої глобальної ставки (тієї ж самої субвенції, тільки через НСЗУ згідно договору з КНП), то будь-яка невелика різниця в ту чи іншу сторону у розмірі доходу при сталій підтримці місцевого бюджету (власника - районної ради) не могли привести до жодних катастрофічних наслідків.

2. За моєю інформацією та з відкритих джерел щодо підсумків Пілотного проекту в Решетилівській районній лікарні:

  • коефіцієнт складності пролікованих випадків збільшився приблизно на 4%;
  • середній термін перебування в лікарні (зайнятість ліжккомісць) зменшилась;
  • кількість хірургічних втручань зросла приблизно на 9%;
  • і т.п.

Ці показники демонструють, що знизилась кількість необгрунтованих госпіталізацій – лікарня збільшила відсоток складних пролікованих випадків та кількість хірургічних втручань (кладуть не просто «прокапатися»).

3. Ці показники свідчать, що ЦРЛ з боку державного бюджету (НСЗУ) вірогідніше за все отримала більшу, але точно не меншу суму фінансування в порівняння з місяцями до впровадження Пілотного проекту.

Висновки по Решетилівці.

Очікуємо офіційних коментарів чи збоку представників ДОЗ, чи самої лікарні (керівників яких, на диво, не знайшлося на місці для журналістів) або з боку НСЗУ.

Але вже зараз, можу констатувати:

   А) Абсолютно точно, що деякі лікарні та медзаклади без ретельного аналізу (особливо ті, що зліва на графіку), відповідних кроків для підвищення ефективності, та перепрофілювання просто не виживуть – а це спільна робота місцевої влади ВЖЕ ЗАРАЗ, власників лікарень та Департаментів охорони здоров’я.

Не виживуть не тому, що Держава погана, жадібна чи грошей мало, а тому що ЛЮДИ НЕ ХОЧУТЬ лікуватися в поганих лікарнях, з поганим оснащенням, з некваліфікованим персоналом, лягати «під ніж» хірургу на складні операції, якщо він робить декілька операцій на місць і т.п.

Кожне пацієнт при наявності вибору та здорового глузду, при оплаті за нього з боку НСЗУ обере для лікування безпечну лікарню, яка надає якісні медичні послуги на відповідному сервісному рівні в т.ч. на відстані 20-50-100км у разі потреби та можливості офіційно туди потрапити.

   Б) Медичні працівники та лікарі первинної ланки надання медичної допомоги можуть підтвердити, що наслідки зміни моделі фінансування відбуваються за умови ПОВНОГО переходу на нову модель фінансування.

На первинній ланці це означає % підписаних декларацій від закріпленого населення. Якщо відсоток «перевалює» за 60-70%, тобто ці заклади та лікарів люди обирають, лікарня первинки починає отримаувати більше, ніж раніше. Зрозуміло, що скільки в неї залишається на медичну складову витрат (ліки, витратні та зарплату) залежить від ефективності та управління витратами – розміру адміністративних витрат, комунальних витрат тощо…

Також, кожний заклад має різний рівень стану готовності, оснащеності, підтримки місцевої влади, як в минулому так і сьогодні. А це означає, що можливо, для забезпечення умов договору з НСЗУ (щодо сервісу чи табелю оснащення) перщі збільшені доходи деякі з них приймають рішення направити на поліпшення умов, ремонт та закупівлю необхідного обладнання і лише з другого, третього місяця нового фінансування направляють кошти на підвищення заробітних плат, АЛЕ І ТУТ ВАЖЛИВА ДЕТАЛЬ.

Зміна/підвищення заробітної плати відбувається після укладання нової колективної угоди між адміністрацією та колективом закладу, де прописуються відповідні алгоритми та формули розрахунків, залежності. Поки це не зроблено діє стара тарифна сітка.

Наскільки я знаю, для вторинної ланки та стаціонарів лише зараз розробляється типовий проект (варіанти) колективного договору з боку компанії Deloitte.

Отже за один, два чи три місяці Пілотування (не повної зміни моделі фінансування, а її тестування по новій моделі на 40%, в рамках старого затвердженого бюджету, який змінити не можна) для лікарів та медичних працівників не могло щось змінитися в частині підвищення заробітних плат.

Чи могли працівники лікарні надати коментарі негативні, щодо реформи та Пілоту – так, цілком. Тут є дві складові:

• Невиправдані безпідставні очікування та не розуміння сенсу Пілотування і як саме та коли і чому це може відобразитися на їх заробітних платах.

• Прозорість системи, збір даних за конкретні проліковані випадки та КОНКРЕТНИМ хірургом чи лікарем (а не тим, що рахується закріплений за хірургічним відділенням та не робить складних хірургічних втручань або не робить жодного в місяць), прозорість обліку медикаментів та медичних виробів і т.п. викликає природній супротив системи та конкретних осіб, які до неї пристосувалися.

Враховуючи розголос даної публікації та негативний контекст, вважаю що НСЗУ та керівники області та району мають надати власний коментар, спростування чи пояснення.


ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Медична Інформаційна Система: вибір без вибору

Читайте також:


Нема коментарів

MTEC 2019 (укр.)
Заповнити заявку на лікування