Портал для пацієнтів

Економіко-аналітична складова пілотного проекту Полтавської області з фінансування лікарень за КЗГ (Серія статей. Пілот у Полтаві ч.1)

Відповідно до Закону України від 19 жовтня 2017 року № 2168-VIII ”Про державні фінансові гарантії медичного обслуговування населення” та постанови Кабінету Міністрів України від 27.02.2019 року № 131 “Деякі питання здійснення пілотного проекту з реалізації державних гарантій медичного обслуговування населення за програмою медичних гарантій для вторинної (спеціалізованої) медичної допомоги у Полтавській області” (далі – Пілот) з 01.04.2019 року Національна служба здоров’я України (далі – НСЗУ) фінансує 56 пілотних закладів охорони здоров’я Полтавської області вторинної (спеціалізованої) медичної допомоги (48 з яких надають стаціонарну допомогу) за змішаною моделлю фінансування. 

Також слід зауважити, що, відповідно до Закону України про бюджет 2019 року та Постанови № 131, реалізація Пілоту базується на умовах співфінансування з місцевих бюджетів.

Ціль та основні завдання Пілоту 

Важливо також відмітити, що додаткового фінансування з державного бюджету на реалізацію Пілоту не було виділено. Тобто, фінансування пілотних закладів відбувається із загального об’єму медичної субвенції територіально-адміністративних одиниць в тих же об’ємах, як і в інших областях, відповідно до формули розподілу.

Модель фінансування за Пілотом виглядає наступним чином:

  1. Поліклінічні заклади та поліклінічні підрозділи стаціонарів отримують фінансування лише за глобальним бюджетом (див. постанову КМУ 131)
  2. Фінансування стаціонарних підрозділів проводиться в два етапи: на початку місяця НСЗУ проводить оплату із розрахунку 60% місячного фінансування за глобальним бюджетом, а до 5-го числа наступного за звітним місяцем – проводить оплату «за результатом», або відповідно до об’єму виконаної роботи.

З першою частиною фінансування все зрозуміло – лікарня отримую фінансування «як всі інші» лікарні в Україні. А з чого ж складається друга частина фінансування?

Тут вже починає працювати фінансування за моделлю діагностично-споріднених груп (детально буде висвітлена в публікації № 3), але в дещо спрощеному вигляді (в подальшому будемо називати – КЗГ, або клініко-затратні групи). Відповідно до алгоритму, кожний випадок стаціонарного лікування відноситься до однієї з 50-ти КЗГ груп (слайд 2) та отримує відповідний коефіцієнт складності (ваговий коефіцієнт). Відшкодування лікарні за кожний випадок лікування визначається як множення коефіцієнту складності на базову ставку з урахуванням коефіцієнту рівня стаціонару. Логіка групування КЗГ, відповідні коефіцієнти складності та базова ставка на 2019 рік (1’421,00 грн.) були розраховані міжнародними та національними експертами на основі результатів проекту USAID “Фінансування та управління охороною здоров’я”, який працював з закладами Львівської, Одеської, Полтавської областей, м.Києва та НАМН України.

Групування за КЗГ та відшкодування за базовою ставкою

Для розгляду декількох прикладів використаємо розрахунки системи FinHealth, яка входить до центрального регіонального компоненту екосистеми eHealth Полтавської області.

Приклад 1. В центральній районній лікарні (далі – ЦРЛ) пролікували пацієнта з діагнозом E10.7 “Інсулінозалежний цукровий діабет - з множинними ускладненнями” (слайд 3). Відповідно до логіки групування (слайд 2) цей випадок віднесений до КЗГ групи 04.1 “Хвороби ендокринної системи” та має коефіцієнт складності 0,681. Сума відшкодування лікарні за цей випадок складає:

► коефіцієнт 0,681 * базова ставка 1’421,00 грн. * коефіцієнт стаціонару 1,0 = 967,70 грн.

При цьому ми пам’ятаємо, що на початку місяця лікарня вже отримала 60% субвенції в якості попередньої оплати за глобальним бюджетом.

Приклад 2. В обласній лікарні (далі – ОКЛ) пролікували пацієнта з діагнозом E11.7.2 “Інсулінонезалежний цукровий діабет - з множинними ускладненнями - з отриманням інсуліну” (слайд 4). Відповідно до логіки групування (слайд 2) цей випадок також віднесений до КЗГ групи 04.1 “Хвороби ендокринної системи” та має коефіцієнт складності 0,681. Сума відшкодування лікарні за цей випадок складає:

► коефіцієнт 0,681 * базова ставка 1’421,00 грн. * коефіцієнт стаціонару 1,3 = 1’258,01 грн.

При цьому ми пам’ятаємо, що на початку місяця лікарня вже отримала 60% субвенції в якості попередньої оплати за глобальним бюджетом.

Приклад 3. В міській лікарні (далі – МЛ) пролікували пацієнта з діагнозом К35.9 “Гострий апендицит, не уточнений”, якому була виконана операція HJ7.01 “Апендектомія” (слайд 5). Відповідно до логіки групування (слайд 2) цей випадок віднесений до КЗГ групи 7J.1 ”Операції на травній системі” та має коефіцієнт складності 1,438. Сума відшкодування лікарні за цей випадок складає:

► коефіцієнт 1,438* базова ставка 1’421,00 грн. * коефіцієнт стаціонару 1,0 = 2’043,40 грн.

При цьому ми пам’ятаємо, що на початку місяця лікарня вже отримала 60% субвенції в якості попередньої оплати за глобальним бюджетом.

Чи покриває відшкодування від стратегічного платника фактичні витрати лікарні ?

Тепер, коли ми вже знаємо базові знання, як працює модель відшкодування за DRG (КЗГ), природньо нас цікавить питання:  «А чи покривають відшкодування, отримані лікарнями від стратегічного платника, фактичні витрати лікарні ?»

Для цього необхідно скористатись результатом розрахунку обліку та аналізу витрат лікарень (Cost Accounting), який буде детально описаний в наступному публікації № 2. На етапі підготовки лікарень до Пілоту економіст кожної лікарні навчився проводити розрахунки фактичних витрат лікарні на утримання стаціонарних відділень своєї лікарні та середньої вартості витрат на одного пролікованого пацієнта у кожному стаціонарному відділенні.

Розглянемо два приклади розрахунку загального фінансування лікарень на основі даних, що містяться в системі FinHealth.

Приклад 1Міська лікарня.

Відповідно до аналізу витрат (Cost Accounting), в 2018 році загальні видатки на стаціонарні відділення склали 11,3 млн.грн., 35% з яких склали видатки місцевого бюджету. Таким чином, субвенція з державного бюджету за рік склала 7,3 млн.грн., а за 4 місяці (квітень-липень) – 2,4 млн.грн.

Тепер щодо фінансування лікарні за 4 місяці (квітень-липень) 2019 року:
1. Відповідно до постанови КМУ № 131, глобальний бюджет лікарні за 4 місяці складає 1,2 млн.грн.
2. За даними системи FinHealth, загальний об’єм оплати лікарні за пролікованих хворих по моделі КЗГ складає 2,3 млн.грн.

Отже, загальне фінансування лікарні з державного бюджету за 4 місяці складає 3,5 млн.грн, або на 46% більше по відношенню до такого ж періоду 2018 року, що значно перекриває інфляційні показники.

Такі добрі результати пояснюється довготривалою системною роботою власника та керівництва лікарні над зміцненням матеріальної бази, впровадження сучасних медичних та інформаційних технологій, підвищення якості лікування та рівня обслуговування пацієнтів та на базі відповідної підготовки персоналу. Результати цієї роботи відображається у наступних показниках за 6 місяців 2019 року:

  • Кількість пролікованих пацієнтів зросла на 16,7% - як тільки пацієнти зрозуміли, що «гроші вже йдуть за ними», відразу почали звертатись до більш підготовлених лікарень
  • Середні термін лікування зменшився з 8,4 днів до 7,8 днів – як результат, росте рівень обігу ліжка
  • Відбулось зростання інтегрального показника середньої складності пролікованих хворих на 2,1% та досягнув показника 0,954 – тобто, зменшується рівень необґрунтованої госпіталізації

Як головний лікар може розпорядитися додатково заробленими коштами? Оскільки лікарня вже є комунальним підприємством, відкриваються наступні можливості:

  • Збільшити рівень оплати праці персоналу
  • Збільшити рівень закупівель ліків, матеріалів, продуктів харчування тощо
  • Покласти гроші на депозит в банку з метою їх накопичення для придання нового обладнання або проведення ремонту
  • Зменшити навантаження на місцевий бюджет

Приклад 2. Центральна районна лікарня

Відповідно до аналізу витрат (Cost Accounting), в 2018 році загальні видатки на стаціонарні відділення склали 15,3 млн.грн., 25% з яких склали видатки місцевого бюджету. Таким чином, субвенція з державного бюджету за рік склала 11,5 млн.грн., а за 4 місяці (квітень-липень) – 3,8 млн.грн.

Фінансування лікарні за 4 місяці (квітень-липень) 2019 року складає:
1. Відповідно до постанови КМУ № 131, глобальний бюджет лікарні за 4 місяці складає 1,8 млн.грн.
2. За даними системи FinHealth, загальний об’єм оплати лікарні за пролікованих хворих по моделі КЗГ складає 1,3 млн.грн.

Отже, загальне фінансування лікарні з державного бюджету за 4 місяці складає 3,1 млн.грн, або на 19% менше по відношенню до такого ж періоду 2018 року.

Оскільки головний лікар та власник лікарні,нажаль, не готували лікарню до конкурентної роботи в мовах оплати за результатом, показники за 6 місяців 2019 року значно гірші:

  • Кількість пролікованих пацієнтів зменшилась на 4,1% - тобто пацієнти пішли до більш підготовлених лікарень
  • Середні термін лікування практично не змінився з 8,7 днів до 8,5 днів – як результат, рівень обігу ліжка не збільшився
  • Практично не відбулось зростання інтегрального показника середньої складності пролікованих хворих – він залишився на рівні 0,891. Тобто лікарня навіть не намагається змінити структуру своєї госпітальної роботи.

На відміну від ситуації, описаної в прикладі 1, що буде робити головний лікар ? Як йому перекрити різницю у 740 тис.грн. ? Вихід один – йти до свого власника (Районної ради) та просити дотаційні гроші. Про що вони будуть говорити? Про те, що винний стратегічний платник послуг, чи про втрачений час на підготовку, втрачені відповідні можливості та що роботи далі ? Питання риторичне.

В результаті: 

ми бачимо, що лише за 4 місяці пілотного проекту відбуваються суттєві зміни в структурі госпітальної роботи лікарень, зміни потоків пацієнтів, економіка мотивує розмежування місць наданні медичної допомоги за рівнями складності, збільшення фонду оплати праці персоналу передових лікарень, тощо.

Стосовно інших позитивних результатів пілотного проекту, зокрема, переваг для пацієнтів, підвищення дисципліни формування медичної документації та зростання рівня її якості, попередньої оцінки фінансових ризиків лікарень, організації моніторингу та аудиту, інформаційне виявлення «не доброчесних дій» деяких лікарень та перші аналітичні результати - в наступній частині публікації.

…. далі буде

З повагою, Сергій Дяченко
заступник директора ДЗ «Центр медичної статистики МОЗ України»,
консультант проєктів ЄС, Світового банку, USAID та ВООЗ
Сергій Дяченко в Facebook


База, яку ви маєте розуміти, щоб ставити додаткові запитання

Просто про головне: Цифри, Факти, Реалії. (Відео-презентації:)

► Виступ Віктора Лисака, директора Департаменту охорони здоров'я обласної державної адміністрації Полтавської області.
• Пілотний проект в Полтавській області: перші результати роботи закладів охорони здоров'я області за моделлю діагностично-споріднених груп.
Відео: https://youtu.be/72D3aebfRHM
Презентація PDF: http://bit.ly/2KCOp8s
==================================
► Виступ Сергей Дяченко, Заступника директора ДЗ «Центр медичної статистики МОЗ України» консультанта проектів ЄС, Світового банку, USAID та ВООЗ.
• Підготовка закладів охорони здоров'я області вторинного та третинного рівнів надання медичної допомоги до фінансування за результатами DRG:
Відео: - https://youtu.be/8XivcqeRRIo
Презентація PDF: http://bit.ly/2YSFhFF
==================================
Більше інформації у Facebookгрупі #ЛікарВторинки - https://www.facebook.com/groups/likarvtorynky/
==================================
► В доповідях та публікаціях використані реальні дані лікарень України, аналітична інформація, отримана та сформована за допомогою фінансової системи FinHealth від компанії AdvanterHealth (https://www.facebook.com/advanterhealth/)
• Плей-лист основних компонентів фінансової системи FinHealth- http://bit.ly/FinHealthPlayList


Як підготувати лікарню до роботи в умовах фінансування за результатом (Серія статей).

• Вступ.
1. Економіко-аналітична складова пілотного проекту Полтавської області з фінансування лікарень за КЗГ.  Частина 1
2. Використання методики обліку та аналізу витрат в закладах охорони здоров’я України
3. Що таке DRG та досвід використання в Україні
4. Майстер-план підготовки лікарень регіону до фінансування за результатом на основі моделі DRG
5. Що таке екосистема eHealth та роль Health Management Information System
6. Аналітичні можливості державної медичної статистики
7. Розрахунок вартості амбулаторно-поліклінічного обслуговування, відповідно до протоколу
8. Розрахунок вартості стаціонарного лікування за протоколом
9. Основні функціональні можливості медичних інформаційних систем та як її вибрати для закладу
10. Амбулаторна карта пацієнта
11. Електронна історія хвороби
12. Облік лікарських засобів
13. Листи призначень
14. Сучасні аналітичні інструменти для управління галузі охорони здоров’я
15. Показники оцінки роботи первинного рівня медичної допомоги
16. Що повинна дати eHealth для пацієнтів при виборі медичного закладу для планового лікування

* Поступово, у міру підготовки та розміщення матеріалів зазначені теми стануть активними посиланнями на відповідний матеріал


Нема коментарів

MTEC 2019 (укр.)
Заповнити заявку на лікування