Портал для пацієнтів

В очікуванні тарифів від НСЗУ: що потрібно розуміти.

В очікуванні тарифів (глобальних ставок, тарифів, базової ставки для розрахунку вартості пролікованого випадку за моделлю діагностично-споріднених груп та самих коефіцієнтів) на медичні послуги від НСЗУ, в інформаційному просторі поширюється зрадлива інформація, щодо відсутності обґрунтованих розрахунків та даних для встановлення майбутніх ставок (тарифів) з боку НСЗУ. При чому шириться недовіра та занепокоєння, що тарифи будуть спиратися лише на кількість коштів, які закладені в бюджеті та, відповідно, взагалі нічим не обґрунтовані і гарантовано будуть збитковими для всіх медичних закладів при переході на нову модель фінансування.

Наче і не моє завдання бути «адвокатом» НСЗУ, але все ж, заради справедливості, маю надати деяку інформацію.

Незаперечуючи того, що всі розрахунки є ризиковано приблизними, з огляду на поточні реалії, частина яких зазначена нижче, все ж, в контексті проведення аналізу витрат та фінансових ризиків від переходу на нову модель фінансування, медичним закладам потрібно знати наступне.

Незважаючи на те, що більше 50% фінансування системи охорони здоров’я відбувається з «кишень громадян» та, фактично, є «тіньовим» обігом коштів (як в приватному секторі так і в державному) з непрозорим формуванням вартості послуг (не за єдиними стандартами), обґрунтуванням об’єму, як необхідності госпіталізації, хірургічних втручань, діагностичних процедур, так і призначень лікарських засобів – все ж є достатньо даних та інформації для проведення приблизних розрахунків для можливого встановлення обґрунтованих тарифів з боку НСЗУ.


Тарифи (ставки) від НСЗУ та їх обґрунтування: що потрібно розуміти

Наведу приклади додаткових масивів даних, не порівнюючи ступінь якості та достовірності кожного з них (розташовані в довільному порядку).

1) З 2012 по 2018 рік в Україні тривав проект USAID «Фінансування і управління в сфері охорони здоров’я» (Health Finance & Governance Project – HFG) в рамках якого проводилися аудити медичних закладів, аналіз витрат згідно методології CostAccounting та аналіз ключових індикаторів діяльності на основі інформації про пролікованих хворих. (Звіт Проекту HFG Україна).

В проекті брали участь понад 200 медичних закладів (стаціонарів) та зібрано інформацію по 2,1 млн. пролікованих випадків, що дозволило отримати величезний масив даних для аналізу та прийняття рішень у т.ч. щодо собівартості послуг та пролікованих випадків, що є основою встановлення тарифів на медичні послуги.

В 2017 році була затверджена відповідна Методика розрахунку вартості послуги з медичного обслуговування (Постанова КМУ 1075 від 27.12.2017).

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Українські лікарні 2020: чи є життя після першого квітня?

В цей документ, наряду з іншими нормативно-правовими актами 27.11.19 були внесені зміни, якими прямо зазначене наступне:

«Ця Методика визначає методологію та порядок обліку фактичних витрат закладів охорони здоров’я у зв’язку з наданням послуг з медичного обслуговування (далі — медичні послуги), які враховуються під час розрахунку єдиних тарифів та коригувальних коефіцієнтів на медичні послуги.

Методика спрямована на забезпечення стандартизації та уніфікації підходів до обліку витрат у закладах охорони здоров’я та встановлення базових принципів універсальної національної системи розрахунку вартості послуг з медичного обслуговування, фінансування яких забезпечується за рахунок бюджетних коштів.»

«Принципи розрахунку, визначені цією Методикою можуть застосовуватися:
референтними закладами охорони здоров’я, дані аналізу витрат у яких використовуються для розрахунку єдиних тарифів на медичні послуги в межах програми медичних гарантій, - для обліку та аналізу фактичних витрат, пов’язаних з наданням зазначених послуг.»
МОЗ та НСЗУ під час розроблення пропозицій щодо тарифів та коригувальних коефіцієнтів на медичні послуги в межах програми медичних гарантій.»

2) В рамках проекту Світового банку та МОЗ України «Поліпшення охорони здоров'я на службі у людей» у межах відповідного кластеру здійснюється пілотний проект «Пілотне впровадження системи ДСГ (на основі австралійської ДСГ) на рівні МОЗ та вибраних медичних закладів (навчання, програмне забезпечення тощо)» (з 10.07.2018 року), який згідно з укладеним з МОЗ України договором на консультаційні послуги реалізуватиме міжнародне об’єднання підприємств KarolConsultingd.o.o. (Хорватія) та HealthPolicyAnalysisPTY (Австралія). 

Поряд з іншими завданнями цього проекту, з обраних та затверджених 103 лікарень (стаціонарів - Наказ МОЗ України від 07.12.18 року № 2281) різного рівня зі всієї України збираються дані про проліковані випадки. На даний час це понад 320 тисяч госпіталізацій та більше 600 DRG випадків з 803 DRG груп.

3) В рамках реалізації міжнародних проектів та завдяки створеному регіональному середовищу eHealth в Полтавські області за ініціативи Полтавського ДОЗ ОДА проводилось кодування пролікованих випадків згідно ф-066/o (“Карта пацієнта, який вибув із стаціонару...”) із подальшим застосуванням моделі DRG (групуванням) у більшості стаціонарів Полтавської області впродовж 2017, 2018 років (у 2019 році у всіх стаціонарах), що дозволило, як навчити персонал медичних закладів так і накопичити дані про всі проліковані випадки в межах області. Ці дані за 2017 та 2018 рік також були передані НСЗУ для аналізу та прийняття рішень.

Залишається додати, що завдяки побудованому регіональному середовищу eHealth згідно міжнародних практик та рекомендацій, впровадженню єдиної регіональної інформаційної системи управління охороною здоров’я, багаторічній роботі по навчанню медперсоналу закладів ОЗ, Полтавська область виявилася єдиною готовою та здатною реалізувати на регіональному рівні Пілотний проект технічного відпрацювання моделі фінансування за проліковані випадки згідно системи DRG. 

Пілотний проект (По’станова № 131 від 27 лютого 2019) діє з 01.04.2019 року і подовжений до 31.03.20 року, що забезпечує вже реальний потік даних про проліковані випадки (приблизно 23 тис. в місяць) до НСЗУ за які щомісяця сплачуються кошти кожній з 56 лікарень (стаціонарів) Полтавської області.

Тому розповсюджена думка та твердження, що НСЗУ зовсім не спирається на реальні дані та досвід реалізації проектів при встановленні, як вимог так і тарифів на пакети медичних послуг не відповідає дійсності.

Насправді, саме медичні заклади надають інформацію НСЗУ щодо витрат та собівартості пролікованих випадків згідно затвердженої методології з одного боку, а з іншого боку інформацію щодо об’єму наданих послуг та пролікованих випадків.

Отже на етапі трансформації та переходу на нову модель фінансування кожному закладу важливо зробити аналіз власних витрат, навчити персонал, отримати реальні дані про проліковані випадки у всіх відділеннях та зрозуміти, скільки вартує їх послуга та пролікований випадок і порівняти з іншими медичними закладами.

Але, безумовно, потрібно розуміти, що достатньо приблизною величиною є прогнозний об’єм послуг, що будуть реально та обґрунтовано надані медичними закладами, які підпишуть угоду (будуть здатні, згідно вимог та в зазначені терміни) після запуску програми медичних гарантій та нової моделі фінансування з 01.04.20. При цьому сума коштів на ПМГ, передбачена в бюджеті, вже визначена.

В поточних умовах будь-який тариф (ставка), встановлений НСЗУ буде мінімально достатнім для покриття витрат на пролікований випадок чи послугу, розрахований на прикладі ефективного медичного закладу із збалансованою структурою та мінімізованими витратами (прямими та непрямими).

Хто виявиться більш підготовленим та розпочне необхідні зміни вчасно, той втратить менше, або й отримує додаткове фінансування, що і довів Пілотний проект в Полтавській області.

Так, потрібно не забувати, що розмір тарифів (ставок) від НСЗУ (окрім пріоритетних, і то в середньому) не покриє всі прямі та непрямі витрати лікарні, оскільки фінансування комунальних видатків, оснащення, ремонт, капітальні видатки і т.п. це зобов’язання власника - місцевої влади в умовах децентралізації, коли майже 50% місцевих податків та зборів залишається в регіонах. Окрім того потрібно враховувати, що існують Державні закупівлі лікарських засобів і медвиробів (Затверджено перелік на 2020 рік, 03.01.20) та місцеві програми та стимули.

Передбачається, що при фінансуванні відповідних пакетів медичних послуг за комбінованою моделлю (Глобальний бюджет + Вартість пролікованого випадку за DRG), цілком ймовірно, що 60% буде сплачуватися медичним закладам на початку місяця згідно історичного бюджету, а 40% (більше або менше, залежить від стану готовності лікарні) лікарні мають «заробити» за проліковані випадки згідно вагових коефіцієнтів помножених на базову ставку DRG. Відповідно, сама базова ставка, яка встановлюється на рік, буде враховувати (або скоригована) на те, що 60% комунальний медичний заклад вже отримав.

Зрозуміло, що вищезазначені особливості встановлення тарифів та фінансування для комунальних некомерційних підприємств ставлять приватні медичні заклади в нерівні умови з ними в частині співпраці з НСЗУ, які мають розраховувати тільки на власну рентабельність та забезпечувати свої видатки з власних зароблених коштів чи залучених інвестицій.

Але, насправді, такий підхід є певною фінансовою «безпековою подушкою» для комунальних некомерційних підприємств (медичних закладів) в перехідний період, адже вони несуть велике соціальне навантаження та змушені витратити час, разом з власниками та органами місцевої влади на організацію ефективної діяльності, яке починається з аналізу витрат, структури закладу та об’єму реально затребуваних пацієнтами якісних медичних послуг.

Ознайомтесь:


Голова та член правління експертної ГС "Асоціація "Екосистема охорони здоров'я України",
консультант з питань eHealth
Євген Прилипко

Читайте також:


Нема коментарів

Заповнити заявку на лікування