Портал для пацієнтів

«Україна здатна стати помітним гравцем на світовому ринку медичного туризму», - Президент УАМТ

Багато іноземних пацієнтів обирає Україну в якості країни, де вони хочуть отримати якісне лікування. Вони готові сплачувати за це великі кошти, які Україна може використати для розвитку економіки, медицини, інфраструктури. Але перешкодою для розвитку вїздного медичного туризму нерідко стають особливості візового режиму України. Цій проблемі та шляхам її вирішення була присвячена прес-конференція "Лібералізації візового режиму як один з ключових факторів розвитку медичного туризму", що відбулася 2 жовтня 2017 року. Ініціатором заходу виступила Українська Асоціація Медичного Туризму (УАМТ), яка вже 5 років планомірно розвиває галузь медичного туризму в Україні за високими міжнародними стандартами.

Як підкреслила Президент УАМТ Віолетта Янишевська, щороку Україна виділяє з держбюджету понад 300 млн. грн. на лікування пацієнтів за кордоном. Близько 150 тис. українців виїжджає за кордон на лікування. Разом з тим, до України приїжджають лікуватися іноземні пацієнти. Зокрема, в 2016 році близько 55 тис. іноземних пацієнтів отримали лікування в нашій державі.

«Потенційно Україна здатна збільшити ці цифри щонайменше вдвічі, але візові питання є одним зі СТОП-факторів розвитку медичного туризму, зокрема в’їзного, в Україну», - наголосила В.Янишевська.

Президент УАМТ навела дані про те, що найчастіше їдуть лікуватися за кордон українські пацієнти з онкологією, гематологічними захворюваннями; ті, що потребують трансплантації органів та кісткового мозку, мінімально-інвазійних складних операції (нейрохірургічні, мікрохірургічні); з метою діагностики та лікування генетичних захворювань. Також українці хочуть отримати лікування сучасними методами та із застосуванням останніх технологій, яких в Україні поки немає (Робот –Да –Вінчі, True-beam та інші).

Іноземні пацієнти приїжджають в Україну для лікування офтальмологічних захворювань, реабілітації, пластичної хірургії, репродукції, стоматології, клітинної терапії, кардіохірургії. Це пацієнти з Ізраїлю, Іспанії, Італії, багатьох східних країн, зокрема з Бахрейну, Саудівської Аравії, Іраку, Пакистану, з Середньої Азії та Кавказу, таких як Казахстан, Узбекистан, Грузія, Азербайджан та інших.

«Україна, завдяки відносно невисокій вартості лікування та достатньому рівню розвитку медицини у окремих галузях може стати одним з помітних гравців на світовому ринку медичного туризму», - підкреслила Президент УАМТ.

Але, за її словами, на перешкоді швидкому розвитку стоїть, зокрема, візове питання.

«Мало хто знає, що Україна і надалі залишається однією з держав, у яких є складна візова система. Всі ми спостерігали за етапом старту режиму «безвіз» в Євросоюз. Наразі, ми можемо констатувати, що отримання біометричних паспортів значно полегшило питання терміновості для ургентних пацієнтів, які вимушені виїжджати за кордон на лікування. Однак, залишається дуже важливим питання по лібералізації візового режиму для іноземців, які хочуть приїхати на лікування в Україну», - сказала В. Янишевська.

Вона розповіла, що дуже перспективними для України в питанні розвитку в’їзного медичного туризму є арабські країни, але керівники великих компаній медичного туризму і пацієнти з цих країн часто вимушені звертатися за допомогою до УАМТ у відкриті віз. Наприклад, така ситуація нещодавно була з представниками з ОАЕ, Пакистану, Іраку, які мали намір підписати договори про співпрацю з українськими клініками, але не змогли вчасно відкрити візи.

«Звичайно, що при рівних умовах, пацієнту легше поїхати на лікування в сусідні країни, які пропонують не гірший результат та сприятливу ціну без додаткових затрат та зусиль на відкриття віз. А Україна втрачає потенціал отримання великих коштів від іноземних пацієнтів», - констатує Президент УАМТ.

«Без сумніву, я вдячна і ціную той поступ, який вже почався у питанні більшої відкритості України до решти світу. Українська Асоціація Медичного Туризму вітає прийняття законодавчих актів, що дозволили резидентам багатьох країн мати можливість відкрити візу в аеропорту після приземлення. Мова йде про такі перспективні у сфері медичного туризму країни як Бахрейн, Катар, Китай, Кувейт, ОАЕ, Оман, Саудівська Аравія».

Продовжуючи тему, Момінул Хок, президент міжнародної асоціації випускників студентів –іноземців, які навчалися в українських вузах, зазначив, що іноземний пацієнт, обравши Україну в якості країни для лікування, не хоче чекати. І якщо Україна не буде швидко реагувати на ці запити, вона втрачатиме пацієнтів та їхні гроші.

«Члени нашої організації – це народні посли, які колись 4-5 років навчалися в Україні. Ці люди точно знають, що таке Україна і можуть розповідати переваги та недоліки, зокрема у медичній сфері. Через них Україна може збільшувати обсяг надання медичних послуг іноземцям.

В Україні є медичні заклади и медичні фахівці, які готові надавати послуги, а іноземні пацієнти готові за них сплачувати. Але до нас звертаються колишні студенти стосовно проблеми з отримання віз. Через електронну візову систему трохи спростилося отримання віз, але результат поки не дуже помітний», - контатує Момінул Хок.

Він підкреслив, що питання національної безпеки треба обов’язково врахувати, але йому відомі випадки спекуляцій у посольствах по відношенню до пацієнтів та потенційних студентів, що хочуть лікуватися або навчатися в Україні. Ще одним ускладненням, за словами Момінула Хока, є відсутність в Україні представництв низки країн. Пацієнти мають отримувати візи через третю країну – при тому, що хворий не може чекати. Є люди в посольствах, які спеціально гальмують процес, щоб отримати певний дохід. У підсумку виходить так, що іноземний пацієнт сам не приїжджає, і іншим не радить.

«Не ставиться питання відміни віз. Ставиться питання полегшення їх отримання, лібералізація», - підкреслив Момінул Хок.

Про досвід Латвії розповіла Гунта Ушпеле, Представник Кластеру з оздоровчого туризму Латвії. Після спрощення візового режиму в Латвії медичний туризм в цій країні почав стрімко розвиватися.

«Не дивлячись на те, що в Латвії розвинені сучасні технології, але у нас маленька країна, а нам треба якісно конкурувати з іншими країнами Європи. Тому ми спростили візовий режим, створили покращену медичну візу, що сприяло розвитку медичного туризму. Є і інші бонуси для іноземних пацієнтів: у нас немає черг для медтуристів. Для віп-клієнтів ми відкриваємо клініки й в неділю. І щорічно ми маємо приріст медичних туристів та доходів від них», - зазначила Гунта Ушпеле.

Відповідаючи на питання порталу для пацієнтів EuroMD про те, чи є різниця в отриманні віз для пацієнтів та звичайних громадян, які їдуть в Латвію, Гунта Ушпеле зазначила, що для пацієнтів ця процедура спрощена.

«В нас існує медична віза. Є пацієнти, яким треба швидко отримати лікування, тому медичну візу можна отримати набагато швидше, ніж звичайну. Крім того, є пацієнти, яким потрібне супроводження. В цьому разі супроводжуюча персона також може отримати візу швидше», - пояснила Представник Кластеру з оздоровчого туризму Латвії.

Гунта Ушпеле підкреслила, що в Латвії, як і в будь-якій країні Європи, є критерії безпеки для тих, хто приїжджає. За цими критеріями бувають відмови потенційним клієнтам. Є перевірки, які встановлюють кандидатів, які сплатили за лікування, але не контактують з клінікою - такі візи відміняють.

«До 2015 року питання віз також було чутливим для Туреччини, особливо з країнами Саудівської Аравії, Лівії, Іраку. В 2016 році був спад пацієнтів з цих країн через візові питання. Візовий режим Туреччина поставила з метою безпеки, але економічного від цього страждає», - розповіла ЕсільХаліт, Директор відділу міжнародних відносин та маркетингу у Medistate HospitalIstanbul, Туреччина.

«Звичайно, на першому місці має бути безпека держави. Але в наших моживостях – повпливати на спрощення візового режиму з тими країнами, з якими можна розвивати в’їзний медичний туризм», - підвела підсумки Президент УАМТ Віолетта Янишевська.

Читайте також:


Нема коментарів

Заповнити заявку на лікування