Портал для пацієнтів

Інфекційна безпека медпрацівника та пацієнта

Медичні послуги мають бути безпечними для пацієнтів, лікарів та медичного персоналу. Разом з тим, світова статистика свідчить, що, щонайменше 5-15% пацієнтів стикається з внутрішньолікарняними інфекціями (ВЛІ). В розвинених країнах світу госпітальні інфекції щороку забирають життя десятків тисяч людей та несуть мільйонні та мільярдні збитки.

Інфекційна безпека на первинній ланці надання медичної допомоги є першою та найважливішою ланкою зниження ризику ВЛІ. Про те, як лікарю первинки убезпечити себе та своїх пацієнтів, розповів Андрій Александрін, лікар-епідеміолог, к.мед.н., голова ГО «Інфекційний контроль в Україні», керівник NEGIC (Національна експертна група з інфекційного контролю), експерт ГО «Платформа здоров’я».

Соціально-економічні наслідки ВЛІ

Внутрішньолікарняні інфекції (нозокоміальна інфекція, госпітальна інфекція) – інфекція яку можна отримати на етапі обстеження, лікування та виписки та на сьогодні в усьому світі вони називаються – інфекції пов’язані з наданням медичної допомоги (ІПНМД). Проявляється протягом 48 годин, 30 днів та 90 днів після виписки.

В розвинених країнах 5-15% пацієнтів стикаються з ВЛІ. В інтенсивній терапії - 25%. В країнах що розвиваються та мають перевантаження лікувальних закладів та дефіцит медпрацівників – більше 40%. В Україні рівень ІПНМД досягає до 80%.

Україні треба налагоджувати процес збору та аналізу статистичної інформації з ІПНМД. За оціночними даними, в Україні щороку відбувається 1 000 000 випадків ІПНМД, більше 50 000 помирають. Економічні втрати складають мінімум 8 мрд. грн. щорічно.

Якщо дивитися на соціально-економічні наслідки ВЛІ на прикладі інших країн, то в США внаслідок ВЛІ хворіють 2 млн. осіб, помирають близько 88 тис. хворих. Збитки складають 4-10 млрд. доларів. Світова динаміка лише погіршується з появою стійких до антибіотиків бактерій.

«За оцінками національних експертів, в Україні щорічно відбувається від 800 тис. до 1 млн. 200 випадків внутрішньолікарняних інфекцій», - каже Андрій Александрін.

Не лише пацієнти, але й лікарі піддаються небезпечним ситуаціям під час роботи з біологічними матеріалами (через пошкодження шкірних покровів голками та іншими предметами). Наприклад, щорічно в Німеччині реєструється 500 000 випадкових уколів голкою. В Україні офіційні дані відсутні.

Чотири основних джерела розповсюдження ІПНМД:

  • брудні руки;
  • брудне повітря (не працює механічна вентиляція, не провітрюється приміщення);
  • медичний одяг. У світі лікарі відмовляються від одягу з довгим рукавом (неможливо якісно обробляти рук);
  • неякісна стерилізація та дезінфекція медичного інструментарію та обладнення.

Як звести до мінімуму внутрішньолікарняне інфікування?

У всьому світі є чіткий алгоритм дії, щоб отримати ліцензію на медичну практику та для того, щоб лікувальний заклад пройшов акредитацію. Медзаклади обов’язково проходять незалежний аудит інфекційної безпеки (інфекційного контролю). Є механізм встановлення відповідальності за внутрішньолікарняне інфікування.

Цей досвід варто переймати Україні.

«Досвід Франції, Хорватії, Нідерландів, Польщі чітко показує: щоб скоротити ризик ВЛІ, треба скоротити час перебування пацієнта на етапі стаціонарного лікування.

Амбулаторне лікування, максимальна кількість послуг на абулаторному етапі – це вихід, щоб мінімізувати надання медичних послуг на стаціонарі», - підкреслює експерт Андрій Александрін.

В Україні санітарно-гігієнічний режим завжди був направлений на приміщення та будівлю (хімічна обробка, дезінфекція інструменту, кварцування). Разом з тим 2017-2018 роках вийшли нові рекомендації ВООЗ щодо впровадження ефективних заходів інфекційного контролю. Головне посилання в тому, що інфекційний контроль спрямований на конкретного пацієнта та процедуру, і представляє собою комплекс заходів:

  • оцінка ризиків пов’язаних з ІПНМД;
  • своєчасне виявлення інфекцій;
  • організація безпечного лікування;
  • профілактика ІПНМД.

Перемогти ІПНМД неможливо, але можна звести їх до мінімуму. Для цього використовуються засоби індивідуального захисту, які визначаються в залежності від шляху передачі ВЛІ (контактний, крапельний, повітряний). Лікарі первинки мають знати, які інфекції яким шляхом передаються, який інкубаційний період на наслідки.

Засоби індивідуального захисту:

Шляхи передачі Контактний Крапельний Повітряний
Запобіжні заходи Рукавички, халат Рукавички, халат, хірургічна маска, захисні матеріали Респіратор FFP2
Інфекційне захворювання Вірус Норуолк, стафілокок золотистий, коклюш, віруси PCaliciviridae, бактерії p.Clostridium Грип, застуда, коклюш Туберкульоз, кір, вітряна віспа, краснуха
симптоми Діарея або нудота, відкриті рани, відкриті ділянки шкіри Кашель, нежить, Хронічний кашель, підвищення температури незрозумілого походження

Бахіли, які часто нав’язують відвідувачам закладів охорони здоров’я, не врятують від ВЛІ. Ці інфекції з вулиці неможна принести. Бахіли використовують, щоб не розносити бруд.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Комунікації в роботі лікаря первинки. Як спілкуватися з пацієнтами

Інфекційна безпека на первинній ланці

Як вже говорилося, вчасне, якісне та безпечне амбулаторне лікування є дієвим засобом мінімізувати необхідність в медичних послугах на стаціонарі, тим самим, знизивши ризик ВЛІ.

Тверде мило та рушник багаторазового викорстання – одні з джерел передачі ВЛІ.

Перчатки (смотрові чи стерильні) мають використуватися для однієї маніпуляції, але не є 100% засобами захисту.

Якщо до вас на прийом прийшов пацієнт з катаральними проявами, запропонуйте йому одягти медичну (хірургічну) маску.

Лікар використовує медичну маску при маніпуляціях та оперативних втручаннях.

Маска не захистить вас від інфекцій, якщо ви знаходитися в приміщенні з високою концентрацією аерозолю. Для цього використовується респіратор. Респіратор затримує мікрочастинки і забезпечує щільне прилягання до обличчя.(класи FFP2, FFP3)

Чи носити білий халат на первинці?

- халат часто є переносником інфекцій;

- створює ілюзію чистоти;

- викликає відчуття тривоги у дітей.

Враховуючи це, деякі приватні клініки вже відмовляються від використання халатів лікарями первинної ланки.

Багато досліджень свідчать, що халати медиків забруднені флорою пацієнтів. Це призводить до вироблення резистентності мікроорганізмі (10% випадків)

Щодо досвіду іноземних колег, то британські медики зняли білі халати в 2007 році. В деяких штатах США також відмовляються від білих халатів.


«Якщо вам потрібно зробити маніпуляцію, пов’язану з асептикою, перейдіть у свій маніпуляційний кабінет. Використайте одноразовий халат та віддайте на утилізацію»


Законодавство зобов’язує роботодавця створити безпечні умови перебування як для пацієнта, так і для лікаря.

Закладам охорони здоров’я треба звернути увагу на критичні моменти інфекційного контролю в ЗОЗ:

  • впровадження практики гігієни рук;
  • медичний інструментарій
  • підходи до дезінфекції предметів оточення пацієнта;
  • поводження з медичними відходами;
  • інженерні заходи;

Ефективна організація інфекційної безпеки в медичному закладі має включати реєстрацію випадків ВЛІ. Має бути наявний бактеріологічний паспорт відділення (перш за все, це стосуються стаціонарів). Важливою складовою є раціональність призначення антимікробних препаратів.

Заходи інфекційної безпеки на первинній ланці:

  • створення стандартів операціійних процедур (СОПІв). Це чіткі алгоритми дій;
  • знання СОПів усім персоналом;
  • розподіл потоку хворих (мінімізувати потік хворих під кабінетом лікаря);
  • природа вентиляція;
  • персональний захист;
  • УФО (екрановані лампи).

«Використовуйте рекомендації щодо інфекційної безпеки вже зараз, щоб Кожна медична маніпуляція була небезпечною як для пацієнта, так і для лікарів», - радить експерт Андрій Александрін.

Читайте також:


Нема коментарів