Портал для пацієнтів

​Проблеми української трансплантації. Частина 1: дочекатися органу

Довкола реформи охорони здоров’я сьогодні йдуть гарячі дискусії. Ніхто не сперечається з тим, що наша країна потребує змін, але у кожного є свої рецепти. Однією з вагомих проблем вітчизняної медицини є трансплантологія. Чому Білорусь стала одним з лідерів у трансплантології, а українці не можуть дочекатися життєво важливих операцій?

Як українці розвивають іноземну трансплантологію

Колись Україна була одним із світових лідерів у трансплантології, та зараз є аутсайдером. В країні діє лише 5 центрів, де проводяться трансплантації нирок, печінки і серця. При цьому у нас майже не практикується пересадка трупних органів, адже законодавство забороняє використання органів людей, у яких зафіксували смерть мозку («презумпція незгоди»).

В Україні за рік проводяться одиничні пересадки частин печінки від родичів. Частіше проводиться пересадка нирок (до 110 в рік). Але потреби населення у трансплантації на порядки більші. Тому, основній частині пацієнтів, яким необхідна трансплантація органів, проводять такі операції за кордоном. Зокрема, досить популярним є трансплантація у Білорусі. Наприклад, пересадка нирки у Білорусі для українця обійдеться у 70 тисяч доларів. Лікування фінансується з боку держави, власних коштів пацієнта і низки організацій, які збирають гроші на лікування українців за кордоном.

Через недолуге законодавство та незацікавленість влади у розвитку власної трансплантології, щорічно десятки мільйонів доларів з України перераховуються в центри трансплантології інших держав (зокрема, Білорусі). Так, після того, як в Білорусі була прийнята «презумпція згоди» (коли після фіксування смерті мозку органи людини можна використовувати для трансплантації), кількість трансплантацій в цій країні збільшилася у 40 разів! Сьогодні Білорусь є одним із лідерів з трансплантації органів.

Чому українці не можуть дочекатися трансплантації

Далеко не всі пацієнти, що потребують донорських органів, доживають до операції. Трансплантологія – досить складна галузь медицини, яка потребує наявності низки елементів: злагодженої роботи транслантанткоординаторів, належної інфраструктури, діагностичного обладнання для фіксації смерті мозку, обладнання та медикаментів, які необхідні для передтрансплантаційного періоду, законодавства, кваліфікованих кадрів та фінансування.

На жаль, по кожному з вищезгаданих пунктів в Україні є значні проблеми. Відсутність сучасного діагностичного обладнання та трансплантанткоординаторів унеможливлює своєчасне виявлення хвороби та пошук донора. Держава не в змозі забезпечити пацієнту належну підготовку до трансплантації органу в Україні чи за кордоном. Передтрансплантаційна медикаментозна терапія, яка дозволяє підтримувати стан хворого, досить дорога, ліків не вистачає, а препарати, які використовуються, часто низької якості. Приміром, далеко не у всіх регіонах країни пацієнт із термінальною стадією хронічної ниркової недостатності може отримати якісний гемодіаліз. Держава фінансує процедуру діалізу, але пацієнти дорікають, що кислотні розчини препаратів для діалізу низької якості, через що вони почуваються гірше. Пацієнти, що потребують трансплантації серця, також часто не можуть дочекатися органу. В розвинених країнах світу деяким таким пацієнтам вже встановлюють механічне серце, яке дозволяє хворому підтримувати нормальний стан здоров’я, допоки він не отримує донорський орган. В Україні такої можливості немає.

Через відсутність злагодженої системи трансплантології в Україні пацієнти вимушені роками чекати на донорські органи. В той же час, тривалість очікування впливає і на вартість операції. Чим більше пацієнт очікував на орган, тим гірший буде його стан здоров’я, і тим дорожчою буде трансплантація.  

Однією з вагомих проблем вітчизняної медицини є трансплантологія. Чому українці не можуть дочекатися життєво важливих операцій з пересадки органів? 

Читайте також:


2 коментаря
Тимофей Бадиков
Основним напрямком своєї роботи у складі Громадської Ради при МОЗ я обрав вирішення проблеми з трансплантологією в Україні.
Игорь Писаренко
При цьому у нас майже не практикується пересадка трупних органів, адже законодавство забороняє використання органів людей, у яких зафіксували смерть мозку («презумпція незгоди»).

Существующий закон не запрещает трупное донорство, а, наоборот, его регламентирует.
Различные виды презумпций относятся к особенностям получения согласия и особо не влияют на частоту трупного донорства.



Заповнити заявку на лікування