Міжреберна невралгія

Міжреберна невралгія – одна з найчастіших причин болю у грудній клітці. Вона виникає на тлі ураження нервів, що проходять між ребрами, або м’язових спазмів. Стан вимагає негайного звернення до фахівця. Він допоможе не тільки усунути болючі відчуття, але й виключити інші причини їх появи, наприклад, інфаркт міокарда.

Загальна інформація

У людини є 12 пар міжреберних нервів. Вони беруть початок від корінців грудного відділу спинного мозку і охоплюють всю грудну клітину, примикаючи до очеревини, м’язів, шкіри та молочних залоз. Окремі волокна кожного нерва відповідають за чутливість тканин, рухову функцію та регуляцію роботи всіх структур. Відповідно, пошкодження або запальний процес в якійсь ділянці може віддавати біль у різні частини тіла.

Відчуття можуть імітувати захворювання внутрішніх органів: інфаркт міокарда, стенокардію, панкреатит, гастрит, холецистит тощо. У деяких випадках точно визначити природу болю може лікар після повноцінного обстеження. Саме тому важливо при виникненні болю у грудній клітці своєчасно звернутися за допомогою.

Форми

Спеціальної класифікації захворювання немає. Виділяють кілька окремих форм залежно від механізму виникнення:

• корінецька: пов’язана з роздратуванням корінців спинного мозку в місці їхнього виходу з хребетного стовпа;
• рефлекторна: пов’язана з перенапруженням м’язових волокон у місці проходження нерва.

Є також класифікація невралгії залежно від:

• причини: первинна (пов’язана з пошкодженням або запаленням самого нерва) та вторинна (обумовлена іншими захворюваннями);
• локалізації: одностороння та двостороння;
• перебігу хвороби: гостра та хронічна.

Причини

До списку основних причин міжреберної невралгії входить:

• дегенеративно-дистрофічні захворювання хребта: остеохондроз, артроз, грижі та протрузії дисків тощо;
• нерівномірне або надмірне навантаження на хребет та м’язи спини (на фоні носіння тяжкості, порушень постави тощо);
• деформації хребетного стовпа (насамперед сколіоз);
• захворювання нервової системи, зокрема, розсіяний склероз;
• інфекційні ураження: туберкульоз, оперізувальний лишай, грип;
• травми хребта та грудної клітки, хірургічні втручання у цій галузі;
• пухлини в ділянці ребер, грудини, хребетного стовпа;
• прийом деяких лікарських засобів;
• підвищене навантаження на дихальні м’язи та мускулатуру черевного преса;
• збільшення внутрішньочеревного тиску, у тому числі на фоні вагітності.

Крім того, міжреберна невралгія може виникати вдруге на тлі інших захворювань, наприклад плевриту, патології травної системи, захворювань нирок, тиреотоксикозу, імунодефіцитних станів. Підлітки в період активного зростання скелета також можуть відчувати подібну симптоматику.

Симптоми

Основний симптом міжреберної невралгії – сильний біль у грудній клітці по ходу нерва. Як правило, вона виникає різко і нагадує удар електричним струмом, що поступово розповсюджується по ребрах. Характер відчуттів може бути різним: стріляючим, пульсуючим, постійним, пекучим або тупим.

Глибоке дихання, повороти голови чи корпусу, нахили, натискання чи навіть дотику до грудної клітини викликають виражене посилення болю. Крім того, характерними ознаками невралгії є:

• збереження больових відчуттів у нічний час;
• можливість визначити епіцентр болю;
• почервоніння або збліднення шкіри у зоні ураження;
• відчуття поколювання, повзання мурашок або, навпаки, оніміння під час потерпілого нерва;
• невеликі посмикування м’язів у зоні ураження.

Як правило, при приступі невралгії людина намагається лежати або сидіти нерухомо в тій позі, в якій біль стає трохи менше.

Якщо причиною больового синдрому став оперізуючий лишай, на шкірі по ходу ураженого нерва послідовно з’являється спочатку почервоніння, потім численні бульбашки, які прориваються, утворюючи скоринки. Після одужання у цій зоні деякий час зберігається підвищена пігментація.

Відмінності від інфаркту міокарда

Біль у грудях, особливо ліворуч, може бути наслідком не лише міжреберної невралгії, а й серйозніших проблем. Найнебезпечнішим є інфаркт міокарда. Цей стан потребує екстреного звернення за медичною допомогою. Характерними відмінностями больових відчуттів є:

• виникнення на тлі фізичного, рідше психоемоційного навантаження;
• поширення на ліву руку, плече, ліву половину шиї та нижньої щелепи;
• відсутність змін при повороті корпусу, нахилах, натисканні на хвору область;
• зниження інтенсивності при прийомі нітрогліцерину та його аналогів.

Інфаркт часто супроводжується холодним, липким потом, блідістю шкіри, запамороченням, страхом смерті.

Важливо пам’ятати, що не завжди ознаки серцево-судинної катастрофи та міжреберної невралгії так кардинально різняться. Точний діагноз може бути поставлений лише лікарем.

Діагностика

Міжреберна невралгія незалежно від вираженості больового синдрому та його локалізації вимагає повноцінної діагностики. Відрізнити її з інших патологій допоможуть такі обстеження:

• опитування та збирання анамнезу: виявлення характеру відчуттів, умов їх виникнення, тривалості нападу, супутніх захворювань;
• огляд та пальпація: лікар оцінює зовнішній вигляд шкірних покривів, перевіряє реакцію на рухи, натискання, повороти, нахили, оцінює виразність рефлексів;
• лабораторна діагностика: загальний та біохімічний аналіз крові, загальний аналіз сечі: дозволяє виявити ознаки ураження серцевого м’яза (тести на тропоніни, КФК), запалення, ниркову патологію, захворювання шлунково-кишкового тракту тощо; точний набір аналізів залежить від локалізації вогнища;
• ЕКГ, УЗД серця: дозволяють виявити або виключити серцево-судинну патологію;
• рентген, КТ або МРТ грудного відділу хребта: допомагає виявити остеохондроз, остеопороз, пухлини, грижі та протрузії міжхребцевих дисків тощо;
• рентген органів грудної клітки: дозволяє оцінити стан легеневої тканини, виявити ознаки пухлин;
• УЗД нирок, органів черевної порожнини (виключає відповідну патологію);
• ФГДС для виключення патології стравоходу, шлунка, дванадцятипалої кишки;
• мієлографія, контрастна дискографія, електроспондилографія для оцінки стану хребта, міжхребцевих дисків, спинного мозку та його корінців.

За потреби призначаються консультації вузьких спеціалістів, додаткові обстеження.

Лікування

Міжреберна невралгія вимагає комплексного і нерідко тривалого лікування, що включає медикаментозний вплив, фізіотерапію, масаж і т.п.

Медикаментозна терапія

У гострій фазі захворювання терапія спрямована на усунення больового синдрому та поліпшення стану пацієнта. Залежно від конкретної клінічної ситуації призначаються:

• нестероїдні протизапальні препарати (НПЗЗ): засоби на основі диклофенаку, німесуліду, ібупрофену мелоксикаму та їх похідних; використовуються у таблетованій, ін’єкційній та місцевій (креми, мазі, пластирі) формі;
• анальгетики: анальгін та засоби на його основі; як і НПЗЗ, знімають больовий синдром;
• міорелаксанти для усунення м’язового спазму: мідокалм тощо;
• вітаміни групи: мільгама, нейромультивіт тощо; необхідні відновлення нормальної роботи нервових волокон;
• седативні засоби для зменшення психоемоційної складової болю та покращення сну.

За потреби додатково можуть бути призначені:

• протисудомні засоби: гальмують проходження больових імпульсів;
• антидепресанти для зняття напруги;
• антигістамінні та діуретики: знімають набряклість тканин, особливо актуальні при защемленні нервових корінців;
• противірусні препарати при оперізуючому лишаї;
• глюкокортикостероїди при стійкому больовому синдромі та тяжкому запаленні, що не знімається більш м’якими засобами.

Фізіотерапія та лікувальна фізкультура

Фізіотерапевтичні процедури призначаються після стихання гострого больового синдрому. Прискорити одужання допомагають:

• УВЧ;
• рефлексотерапія;
• магнітотерапія;
• електрофорез;
• лазерне лікування;
• парафінові аплікації;
• грязелікування.

Ці процедури сприяють поліпшенню кровообігу та обміну речовин у ураженій ділянці та прискорюють регенерацію нервової тканини.

Вправи лікувальної фізкультури призначаються після одужання. Основна мета гімнастики – розвантаження м’язів спини. Комплекс розробляється індивідуально. Перші заняття повинні проходити під наглядом спеціаліста, надалі допускаються домашні вправи.

Інші методи лікування

Оскільки дуже часто причиною міжреберної невралгії є патологія хребта та спинного мозку, як додаткові методи впливу дуже часто використовуються:

• голковколювання;
• мануальна терапія;
• лікувальний масаж, у тому числі з використанням зігрівальних засобів;
• масаж Шіацу (крапковий);
• остеопатія;
• підводне витяг та інші методики.

Як і всі лікувальні процедури, ці методики використовуються лише в умовах клініки та проводяться фахівцями з медичною освітою та відповідним сертифікатом.

Ускладнення

Ускладнення міжреберної невралгії виникають досить рідко, проте у тяжких випадках без відповідного лікування пацієнт може зіткнутися з такими проблемами:

• сильний спазм дихальної мускулатури, що обмежує вдих та видих;
• неможливість встати з ліжка через значне посилення болю;
• надмірно виражений больовий синдром, що не знімається звичайними анальгетиками та НПЗЗ;
• порушення серцевого ритму через м’язові спазми та патологію нервів;
• зниження рухливості ніг.

Крім того, ускладнення можуть бути спровоковані спробами лікуватися поза клінікою. Абсцеси та флегмони після акупунктури, паралічі та зниження чутливості після мануальної терапії – це далеко не повний список проблем. Саме тому не варто лікувати міжреберну невралгію як самостійно, так і за допомогою сумнівних фахівців.

Профілактика

Профілактика міжреберної невралгії – це переважно спільні заходи, створені задля зміцнення м’язового каркаса і оздоровлення організму. Неврологи рекомендують:

• вести активний спосіб життя, займатися спортом на аматорському рівні;
• мінімізувати переохолодження та застудні захворювання;
• стежити за своєю поставою;
• уникати підняття тяжкості;
• підтримувати високий рівень імунітету;
• збалансовано харчуватися, за необхідності додатково приймати вітаміни, особливо групи;
• своєчасно лікувати хронічні захворювання;
• уникати стресів, повноцінно відпочивати та забезпечувати собі мінімум 8 годин нічного сну щодня.

Виконання цих найпростіших правил істотно знизить ризик розвитку міжреберної невралгії.