Вегетосудинна дистонія (ВСД)

Вегетосудинна дистонія (ВСД) – це стан, що розвивається на тлі порушення роботи вегетативної нервової системи. В результаті у людини виникає комплекс неприємних симптомів: підвищення або зниження артеріального тиску, головний біль, запаморочення і т.п. Ця патологія не є самостійним захворюванням, проте вимагає медичної допомоги, особливо при вираженій симптоматиці.

ВСД – вегетосудинна дистонія ✔: симптоми, ознаки, діагностика та лікування

 

Загальна інформація

Термін «вегетосудинна дистонія» нині не входить до Міжнародної класифікації хвороб. Замість нього використовується діагноз “Соматоформна вегетативна дисфункція нервової системи”. Крім того, ряд окремих проявів винесено у самостійні захворювання. У нашій країні найчастіше використовують стару термінологію.

Вегетативна нервова система відповідає за регуляцію основних процесів, що відбуваються всередині людського організму. Під її контролем знаходяться життєво важливі функції:

  • дихання;
  • частота серцевих скорочень;
  • тонус судин та порожніх органів;
  • виділення слини, поту, гормонів;
  • перетравлення їжі;
  • робота печінки та нирок тощо.

Людина не може контролювати роботу вегетативної нервової системи, тому її також називають автономною. Функціонування різних відділів регулюється складною системою зворотних зв’язків, і навіть залежить від рівня гормонів. Збої у цьому механізмі призводять до порушень роботи внутрішніх органів.

Причини

Збої у роботі ВНС можуть провокуватися різними захворюваннями та станами. До списку найчастіших причин вегетосудинної дистонії входять:

  • ендокринні захворювання (цукровий діабет гіпо-або гіперфункція щитовидної залози тощо);
  • значні гормональні зрушення в організмі (під час статевого дозрівання, клімаксу чи вагітності);
  • травми головного або спинного мозку (навіть одного слабкого струсу може бути достатньо для розвитку збоїв у роботі нервової системи);
  • остеохондроз шийного відділу хребта;
  • енцефалопатія різного походження;
  • хронічні захворювання серцево-судинної системи, шлунково-кишкового тракту;
  • фізична або розумова перевтома;
  • хронічне недосипання;
  • одноразовий сильний стрес або хронічна напруга нервової системи;
  • зловживання алкоголем чи наркотиками, куріння;
  • психічні захворювання;
  • підвищена тривожність, іпохондрія;
  • вживання деяких лікарських препаратів (оральні контрацептиви, бронхорозширюючі засоби, ліки на основі кофеїну та ефедрину);
  • гострі та хронічні інфекції головного мозку, нирок, дихальної системи;
  • спадкова схильність.

Спровокувати маніфестацію ВСД може також зміна клімату або часових поясів, часті відрядження. Статистика доводить, що жінки страждають від захворювання утричі частіше за чоловіків. У групі ризику також є підлітки.

Симптоми

Симптоми вегетосудинної дистонії відрізняються різноманітністю, оскільки ВНС відповідає за роботу всіх органів та структур людського організму. Всі прояви захворювання можна поділити на кілька груп:

  • дихальні (респіраторні): прискорене дихання, суб’єктивне відчуття нестачі повітря, неможливість зробити глибокий вдих, що посилюються на тлі стресу;
  • серцеві (кардіальні): частий або рідкісний пульс, перебої (відчуття завмирання) у роботі серця, біль та відчуття здавлювання в ділянці грудини або у лівій половині грудної клітки;
  • терморегуляторні: підвищення температури, не пов’язане з будь-яким інфекційним захворюванням чи запальним процесом; зазвичай проходить самостійно;
  • дисдинамічні: різке підвищення або зниження артеріального тиску, що супроводжуються відповідною симптоматикою: головним болем, запамороченням, миготінням мушок перед очима, непритомністю тощо;
  • психоневрологічні: підвищена чутливість до перепадів атмосферного тиску та температури (метеочутливість), сонливість у денний час та безсоння вночі, апатія, дратівливість, безпричинна тривога, швидка стомлюваність;
  • шлунково-кишкові: запори, проноси або їх чергування, болі та тяжкість у ділянці шлунка, печія, підвищена газоутворення в кишечнику;
  • Сексуальні: зниження сексуального потягу, відсутність збудження, неможливість досягти оргазму, імпотенція у чоловіків.

Захворювання може викликати як окремі симптоми, і різні їх комбінації. Це ускладнює його діагностику.

Види

Залежно від переважаючого синдрому (комплексу симптомів), вегетосудинна дистонія поділяється на такі типи:

  • гіпертонічний: супроводжується короткочасним підвищенням артеріального тиску (у межах 140 мм.рт.ст.), головним болем, частим серцебиттям;
  • гіпотонічний: артеріальний тиск постійно знижений або знижується епізодично, що нерідко супроводжується сильним запамороченням, потемнінням в очах або непритомністю; хворі також скаржаться на надмірну стомлюваність, часті головні болі та відчуття ломоти у всьому тілі;
  • кардіальний: проявляє себе підвищеним, зниженим або нерівномірним пульсом, болем у грудній клітці, а також нападами задишки, при яких хворий відчуває сильне відчуття нестачі повітря;
  • ваготонічний: людина насамперед скаржиться на проблеми з диханням: неможливість робити повний вдих, відчуття стиснення у грудній клітці; стан супроводжується сильним слиновиділенням;
  • змішаний: поєднання різних симптомів або їх чергування.

Залежно від ступеня тяжкості, розрізняють три види ВСД:

  • легка: людина відчуває симптоми рідко, де вони порушують його спосіб життя і знижують працездатність; кризи відсутні;
  • середньої тяжкості: симптоми явно виражені, заважають нормальній життєдіяльності; періодично людина може відзначати кризи, під час яких її працездатність знижується;
  • тяжка: прояви захворювання спостерігаються практично постійно, людина не може нормально працювати, часто перебуває на лікарняному; вегетативні кризи повторюються дуже часто.

Ускладнення

Найчастіше ускладнення ВСД – вегетативний криз. Це раптовий напад, під час якого відбувається потужний збій у роботі вегетативної нервової системи. Залежно від типу порушення виділяють три види кризів.

  • Симпатоадреналовий. Супроводжується масивним викидом у кров адреналіну, підвищенням тиску, пульсу та температури тіла. Шкіра блідне, руки та ноги стають холодними і німіють. Людина відчуває сильний озноб, незрозумілу тривогу та страх смерті. Стан також часто називають панічною атакою.
  • Вагоінсулярний. Пацієнт відчуває жар і ядуху, його обличчя червоніє, з’являється виражена пітливість. Артеріальний тиск знижується, пульс стає рідкісним. Часто стан супроводжується частим рідким випорожненням.
  • Змішаний. Криз виявляє себе змішаною симптоматикою.

При тривалому ігноруванні симптомів ВСД та відсутності лікування, патологія може стати причиною розвитку:

  • стійкою артеріальною гіпертензією, що погано коригується препаратами;
  • кардіоміопатії;
  • цукрового діабету 2 типи;
  • жовчнокам’яної або сечокам’яної хвороби;
  • інсульту;
  • інфаркту міокарда

Надмірна збудливість вегетативної нервової системи також стає причиною зниження імунітету.

Діагностика

Діагностика вегетосудинної дистонії вимагає, насамперед, виключення іншої, більш серйозної патології зі подібними ознаками. Обстеження включає:

  • опитування пацієнта, збирання анамнезу для виявлення конкретних скарг, їх сили, обставин виникнення тощо; враховується також спадковий фактор, що перенесені захворювання;
  • огляд: перевіряється частота дихання та пульсу, проводиться ортостатична проба (вимірювання частоти серцевих скорочень спочатку лежачи, а потім через 1-2 хвилини після переходу у вертикальне положення), оцінюється дермографізм (колір смужки на шкірі після проведення рукояткою неврологічного молотка, що свідчить про активність того або іншого відділу вегетативної нервової системи);
  • лабораторна діагностика: загальний та біохімічний аналізи крові, оцінка рівня гормонів, показників запалення та аутоімунних процесів);
  • ЕКГ та УЗД серця для виключення серцевої патології;
  • рентген органів грудної клітки та дослідження функції дихання (спірометрія), що дозволяють виключити захворювання дихальної системи;
  • реоенцефалографія: оцінка тонусу судин головного мозку, еластичність їх стінок;
  • УЗДГ судин шиї та головного мозку для оцінки якості кровотоку в них;
  • рентген турецького сідла, МРТ мозку для виключення пухлин та інших патологій;
  • електроенцефалографія (ЕЕГ): оцінює біоелектричні імпульси в головному мозку, дозволяє виключити епілепсію.

В обов’язковому порядку хворого обстежує терапевт, невролог та кардіолог. При необхідності додаються консультації інших фахівців, наприклад, гінеколога, гастроентеролога, ендокринолога, психіатра.

Лікування

Лікування вегетосудинної дистонії потребує комплексного підходу. Від лікаря потрібно мінімізувати кількість нападів, зменшити їхню силу та тривалість. Використовується поєднання кількох методик:

  • медикаментозне лікування;
  • голкорефлексотерапія, як найефективніший для стабізації вегетативної нервової системи
  • фізіотерапія, ЛФК, масаж;
  • санаторно-курортне лікування;
  • психотерапія за необхідності.

Медикаментозне лікування спрямоване на стабілізацію роботи вегетативної нервової системи, покращення кровообігу та обміну речовин. Залежно від клінічної ситуації можуть бути призначені:

  • седативні препарати різної сили від рослинних до рецептурних: покращують якість нічного відпочинку, знижують рівень стресу та тривожності;
  • антидепресанти: допомагають усунути надмірну тривожність, дратівливість, апатію; сприяють стабілізації роботи серця, зменшенню головного болю та болю в м’язах;
  • транквілізатори: необхідні при виражених панічних атаках, безпричинних страхах, високій тривожності;
  • ноотропні препарати: покращують метаболізм та кровообіг у нейронах головного та спинного мозку, підвищують опірність стресам;
  • адреноблокатори та інші гіпотензивні засоби: використовуються симптоматично при підвищеннях тиску, частому пульсі;
  • вітаміни групи В: покращують проведення нервових імпульсів та благотворно впливають на стан нервової системи.

Фізіотерапевтичні методики сприяють поліпшенню кровообігу та постачання тканин киснем. Окремі процедури, навпаки, надають розслаблюючу дію та підвищують опірність стресам. Пацієнту призначаються:

  • лазерна терапія;
  • магнітотерапія;
  • електрофорез;
  • електросон тощо.

При необхідності медикаментозне лікування та фізіотерапія доповнюється загальнозміцнюючим комплексом лікувальної фізкультури, масажем, голкорефлексотерапією. Психотерапія спрямована на зниження загальної тривожності, стабілізацію стану, опрацювання внутрішніх блоків та страхів.

Санаторно-курортне лікування використовується поза періодом загострення. Хворим призначаються загальнозміцнюючі процедури: грязелікування, ванни з мінеральною водою тощо. Необхідно вибирати курорти у подібній кліматичній зоні, щоб поїздка не стала причиною загострення стану.

ВСД – вегетосудинна дистонія ✔: симптоми, ознаки, діагностика та лікування

 

Профілактика

Профілактичні заходи при вегетосудинній дистонії сприяють підвищенню опірності організму до стресів, зміцненню імунітету. Вони використовуються не тільки для запобігання захворюванню, але і як доповнення до основної терапії. Лікарі рекомендують:

  • нормалізувати режим праці та відпочинку, не допускати переробок;
  • максимально усунути психоемоційні подразники, забезпечити комфортну психологічну атмосферу вдома;
  • спати не менше 8 годин кожну добу;
  • регулярно гуляти на свіжому повітрі (мінімум 1:00 на день);
  • займатися аматорським спортом для зміцнення організму: хороший ефект мають аеробні навантаження (велосипед, спортивна ходьба), плавання.

Правильне харчування також важливе. Рекомендується:

  • скласти раціон відповідно до принципів здорового харчування з достатньою кількістю білків, жирів, вуглеводів та мікроелементів;
  • не перевищувати добову норму калорій, що відповідає віку, статі та способу життя;
  • вживати не менше 1,5-2 літрів чистої води на добу;
  • регулярно вибирати продукти, що містять велику кількість магнію та калію (авокадо, курага, банани, мигдаль, броколі, горох, шпинат); вони сприяють нормалізації роботи серцево-судинної системи;
  • мінімізувати вживання чорного чаю, кави, гострої, жирної, копченої їжі;
  • виключити алкоголь.
EuroMD