Щільна шишка під шкірою на зап’ясті, пальці чи стопі майже завжди викликає тривогу: багато хто одразу думає про злоякісну пухлину, особливо якщо утворення росте або болить. У переважній більшості випадків побоювання марні — із великою ймовірністю це гігрома, доброякісна кіста. Розібратися, звідки вона береться, як поводиться і що з нею роблять, варто ще до візиту до лікаря.
Що таке гігрома і як вона влаштована
Гігрома, або ганглій, — це осумковане утворення. Його капсула складається зі сполучної тканини, а порожнина заповнена серозно-фібринозною або серозно-слизовою рідиною. Патологія не має вікових обмежень: вона трапляється і в дорослих, і в дітей, але найчастіше шишка виникає у віці від 20 до 30 років. У жінок кістозне утворення спостерігається втричі частіше, ніж у чоловіків.
Найчастіше гігрома з’являється на кистях, пальцях, стопах і в ділянці гомілковостопного суглоба. Формується вона у двох анатомічних структурах:
- Сухожильна піхва — фіброзна капсула, яка оточує сухожилля довгих м’язів біля суглоба або кісткового виступу. Коли м’язове черевце скорочується, вона полегшує ковзання сухожилля.
- Синовіальна оболонка — внутрішній шар суглобової сумки чи кістково-фіброзного каналу. Вона виконує захисну функцію, не даючи запаленню перейти з кісткової тканини на суглоб, і бере участь в амортизації.
Точний механізм утворення шишки досі невідомий. Побутує думка, ніби кіста — це просто випинання суглобової капсули або сухожильної піхви після защемлення перешийка. Насправді все складніше, і в травматології та ортопедії співіснують три основні теорії.
Запальна теорія
Згідно з нею, у сухожильній піхві або суглобовій сумці порушується цілісність епітелію, який вистилає поверхню та синтезує секрет. Мембрана тоншає, на її місці утворюється рубець зі сполучної тканини. Шрам нееластичний, погано витримує тиск при навантаженні на суглоби й сухожилля — і стінка починає випинатися назовні. У порожнину, що утворилася, переливається секрет із сумки або піхви, з’являються пухлина та біль.
Пухлинна теорія
Противники запального пояснення звертають увагу, що частина стінки капсули не просто пошкоджена, а зазнала дегенеративних змін: пухлину провокує переродження сполучної тканини рубця. До того ж гігроми утворюються не завжди після запальних процесів — трансформації можуть зазнавати й здорові клітини епітелію. За цією гіпотезою клітини суглобової сумки або піхви починають безконтрольно ділитися, що призводить до розростання тканин і появи шишки. На її користь свідчать часті рецидиви після хірургічного втручання: якщо дегенеративні клітини прибрали не повністю, вони знову починають ділитися. Водночас гігроми часто не досягають великих розмірів — отже, поділ на якомусь етапі зупиняється.
Дисметаболічна гіпотеза
Її прихильники вважають, що в основі гігроми лежать хвороби, які порушують баланс між синтезом внутрішньосуглобової рідини клітинами епітелію та всмоктуванням цього ж секрету. Рідини стає занадто багато, тиск у суглобовій сумці зростає, стінка капсули випинається назовні й формується кіста.
Чи небезпечна кістозна пухлина
Гігроми не перероджуються на рак — це важливо знати, щоб не жити з постійним страхом. Але інші ризики існують. Розмір пухлини іноді сягає 6 см. У такому випадку шишка починає стискати розташовані поруч тканини, спричиняючи біль і обмежуючи рухливість суглоба.
Іноді травмована капсула може луснути, шкіра над нею розривається, і вміст виходить назовні. Якщо не звернутися до лікаря, витікання рідини здатне розтягнутися на кілька тижнів, а в рану потрапляє інфекція й провокує гнійне запалення. Саме тому пошкоджену шишку не варто залишати без уваги.
Симптоми гігроми
Кіста — це невелике кругле утворення в ділянці суглоба або сухожильної піхви. Вона буває м’якою або щільною, на дотик нагадуючи хрящ. Іноді еластична кіста ущільнюється через розростання й потовщення стінок капсули. Пухлина буває одно- і багатокамерною; у другому випадку вона має тенденцію розширюватися за рахунок бічних відгалужень.
Характерні ознаки гігроми:
- чітка межа шишки, оскільки її основа прив’язана до місця зростання;
- гострий біль при сильному натисканні на кісту;
- верхня частина капсули вільно рухається;
- постійний тупий біль при великих розмірах утворення.
Інших ознак може не бути взагалі, або вони з’являються після сильного навантаження. Наприклад, після підняття тягарів рідина перетікає в кісту, утворення збільшується, а потім повертається назад, і шишка набуває початкової форми. Шкірний покрив над нею іноді змінюється: червоніє, лущиться, грубіє.
Гігрома на зап’ясті
Шишка часто виникає на зап’ясті після забиття або розтягнення. Основні місця — тильна сторона, бічна чи передня поверхня, зона тильної поперечної зв’язки, долонна поверхня променево-зап’ясткового суглоба. Біля великого пальця з долонного боку утворення трапляється рідше, але буває щільним і рухливим. Якщо шишка розташована під зв’язкою, помітити її можна лише при сильному згинанні кисті.
Гігрома зап’ястя часто не має яскраво виражених симптомів. У частини пацієнтів виникає слабкий біль або дискомфорт при рухах. Пухлина нерідко нерухома, на дотик м’яка або щільно-еластична. Якщо утворення розташоване з внутрішнього боку кисті й досягло великих розмірів, променево-зап’ястковий суглоб важко згинати.
Кіста на пальці руки
Гігрома на пальці з’являється із синовіальної піхви або з суглобів. У першому випадку вона щільна, рухлива й невелика, у другому — це нерухоме щільне утворення. Шишки можуть розташовуватися по всій довжині пальців, без прив’язки до зчленування.
З тильного боку пальця пухлина виникає в основі дистальної фаланги або в ділянці міжфалангового зчленування. Шкіра над нею натягується, сама шишка щільна, кругла, невелика, біль з’являється рідко.
З долонного боку шишки утворюються із сухожильних піхв. Вони більші, ніж кісти на тильній стороні, і здатні поширитися на дві фаланги. Виняток — гігроми в основі пальця: вони дрібні, але дуже болючі при натисканні. У міру зростання пухлина з долонного боку тисне на нервові волокна, тому кіста на пальцях часто спричиняє сильний біль. Іноді всередині капсули відчувається рух рідини.
Кістозні шишки на долонях
Такі утворення виникають по краях долонь із сухожильних піхв. Вони невеликі й дуже щільні, через що їх можна переплутати з хрящем або кісткою. У спокої шишки не болять, неприємне відчуття з’являється, коли людина намагається міцно стиснути твердий предмет.
Гігрома на нозі
Шишка часто з’являється на гомілковостопному суглобі або в ділянці стопи — на пальцях чи тильній поверхні плюсни. Серед причин — розтягнення зв’язок і вивихи. У більшості випадків кіста на ногах безболісна, але при натиранні взуттям здатна дати про себе знати й запалитися. Ще одна причина болю — тиск пухлини на розташований поруч нерв.
Інше місце утворення шишки — колінний суглоб. Кіста з’являється через скупчення рідини всередині синовіальної сумки. Причини — ревматоїдний артрит, артроз, старі внутрішньосуглобові гематоми. Стінка капсули видавлюється в підколінну ямку. Пухлина має щільну або середньом’яку консистенцію, її висота може сягати 6 см; при русі виникає біль, можливе оніміння ділянки й труднощі зі згинанням коліна.
Рідкісні форми патології
У поодиноких випадках трапляються нетипові види кіст:
- Субдуральна форма. Розвивається в голові через скупчення цереброспінальної рідини між твердою та арахноїдальною мозковими оболонками. Серед причин — черепно-мозкові травми, але утворення може виникнути й спонтанно. Симптоми: нудота, блювання, погіршення зору, втрати пам’яті, порушення координації, перепади настрою.
- Пухлина тазостегнового суглоба. Розвивається через сидячий спосіб життя, біль викликає рідко.
- Гігрома підошви. Виникає у людей із плоскостопістю через слаборозвинене склепіння стопи. Коли амортизація зменшується, навантаження на капсули суглобів зростає й вони постійно травмуються. У результаті з’являються нерухомі щільні шишки, які важко відрізнити від кісткових наростів.
- Гігрома плечового суглоба. Шишка на руці виникає через носіння ваги (рюкзаків, сумок) і деякі види спорту — теніс, боротьбу, плавання. Утворення мало себе проявляє, адже перебуває в оточенні м’язів; людина може відчувати дискомфорт і відчуття стороннього тіла в суглобі при рухах. Виняток — пахвова ділянка: там пухлина здавлює велику плечову артерію та нерви, викликаючи сильний м’язовий біль у всій руці й навіть параліч.
- Кіста ліктьового суглоба. Причина — травма. Найчастіше утворення помітне з внутрішнього боку ліктя. Якщо воно досягає великих розмірів, біль виникає через здавлювання серединного нерва, а через передавлення плечової артерії можливе відчуття оніміння.
- Гігрома шиї плода. Формується в період внутрішньоутробного розвитку через порушення формування лімфатичної системи в ділянці шийних хребців. Серед причин — спадковість, травми плода, хвороби матері та її шкідливі звички, хвороба Дауна й інші хромосомні патології. Якщо кісту не видалити, дитина може загинути до народження; нерідко вона народжується з порушенням функції ковтання, деформаціями хребта чи нижньої щелепи.
Причини утворення підшкірних шишок
Хоча механізм формування гігром вивчений слабо, вчені вважають, що пусковими факторами є:
- травмування суглобів, розтягнення зв’язок;
- постійне навантаження на суглоби та сухожилля;
- багаторазові одноманітні рухи, що повторюються — патологія часто розвивається у піаністів, операторів комп’ютерного набору, кухарів, швачок;
- спадкова схильність;
- хвороби зчленувань — ревматоїдний артрит, артроз, старі внутрішньосуглобові гематоми;
- тендовагініт — підгостре запалення синовіальної оболонки фіброзної піхви сухожилля м’яза;
- бурсит — підгостра форма запалення слизових сумок біля суглобів.
Діагностика: чому не варто ставити діагноз самостійно
Існує чимало хвороб зі схожими симптомами, які потребують негайного звернення до лікаря. Саме тому шишку біля суглоба слід показати фахівцю, а не намагатися «розпізнати» її на дотик. Лікар оцінює рухливість утворення, його щільність, зв’язок із суглобом чи сухожиллям, реагує на скарги щодо болю й обмеження рухів. За потреби призначають додаткове обстеження, щоб відрізнити гігрому від інших утворень.
Окремої уваги потребує ситуація, коли шишка швидко росте, болить постійно, змінює колір шкіри над нею або обмежує рухливість суглоба, — у таких випадках візит до лікаря не варто відкладати.
Лікування: від спостереження до операції
Підхід до лікування залежить від розміру кісти, її розташування, інтенсивності болю та впливу на рухливість. Невеликі безболісні утворення нерідко не потребують активного втручання — лікар може обрати тактику спостереження. Якщо шишка заважає, тисне на нерви чи судини, викликає постійний біль або часто рецидивує, обговорюють інші варіанти.
Одним із методів є пункція: рідину з порожнини кісти видаляють, а іноді після цього вводять лікарський засіб. Проте такий підхід не усуває причину утворення капсули, тому ризик повторної появи шишки залишається. Хірургічне видалення передбачає прибирання капсули разом із ніжкою, що з’єднує її із суглобом або сухожильною піхвою, — саме неповне видалення дегенеративно змінених тканин пояснює частину рецидивів.
Вибір методу, обсяг втручання та подальше відновлення визначає лікар після обстеження. Самолікування, роздавлювання чи проколювання шишки в домашніх умовах небезпечне ризиком інфікування та пошкодження розташованих поруч нервів і судин.
Коротко про головне
Гігрома — доброякісна кіста сухожильних піхв або суглобів, яка не перероджується на рак, але може боліти, обмежувати рухи й ускладнюватися при травмі капсули. Найчастіше вона з’являється на зап’ясті, пальцях і стопі, рідше — у коліні, плечі, лікті чи навіть у черепі. Точний діагноз і тактику лікування визначає лікар: іноді достатньо спостереження, в інших випадках обговорюють пункцію або хірургічне видалення.
