Хірургічне лікування аденоми простати – показання, способи видалення та наслідки

Доброякісне новоутворення у передміхуровій залозі, у якому відбувається звуження сечоводу, сильно погіршує якість життя чоловіка. Найчастіше для позбавлення аденоми урологи призначають пацієнтові хірургічне лікування. Це найефективніший спосіб вирішення проблеми, що максимально захищає від рецидивів.

Показання до проведення операції

Хірургічне лікування рекомендовано пацієнтам, у яких розміри простати через пухлину перевищили 40 мм – тут до консервативної терапії можуть додаватися малоінвазивні методи для часткового видалення передміхурової залози. При розмірах патології понад 60 мм без хірургічного втручання не обійтися. Показаннями до операції є:

  • формування каменів у сечовому міхурі;
  • постійні труднощі при сечовипусканні;
  • сильне звуження сечівника, що призводить до затримки сечі;
  • приєднання інфекцій сечовивідних шляхів;
  • виникнення порушень роботи нирок і натомість затримок сечі (до ниркової недостатності);
  • гематурія – поява крові у сечі;
  • внутрішні кровотечі і натомість сильного розростання тканин простати;
  • структурні зміни стінок сечового міхура – дивертикули;
  • відсутність ефекту від лікування (не хірургічного).

Кому протипоказано хірургічне втручання

Навіть малоінвазивні (не відкриті, з мінімальним розрізом тканин) методики призначаються лише за відсутності альтернатив, оскільки будь-яке хірургічне втручання пов'язані з ризиком ускладнень здоров'ю. Протипоказаннями до нього є:

  • аневризму аорти;
  • тяжкий атеросклероз;
  • гостра ниркова недостатність;
  • декомпенсовані патології серця, легень (у тяжкій стадії);
  • гострі запальні процеси в сечовому міхурі, нирках (цистит, пієлонефрит) – хірургічне втручання проводиться після їх усунення.

Хірургічне лікування аденоми простати - показання, способи видалення та наслідки

Способи видалення аденоми простати

Вибір методу хірургічного лікування здійснюється лікарем-урологом разом із пацієнтом. Найчастіше молоді чоловіки, які бажають зберегти репродуктивну функцію, схиляються до проведення операції, що дає меншу результативність, але не має великої кількості ускладнень. Яким чином проводитиметься видалення аденоми простати, вирішується з урахуванням:

  • ступеня тяжкості патології;
  • індивідуальні особливості організму пацієнта;
  • розмірів простати;
  • віку пацієнта;
  • наявності чи відсутності приєднаних патологій – каміння, запальних процесів.

Відкриті операції

Традиційна аденомектомія є методикою порожнинного видалення доброякісної пухлини, при якій хірург здійснює розріз на черевній стінці та через нього ліквідує пухлину. Після цього проводиться пошарове ушивання тканин. У сучасній медицині відкрите хірургічне втручання здійснюється лише за відсутності альтернатив, оскільки має велику кількість мінусів:

  • ранні наслідки – кровотечі, запалення рани, тромбоемболія легеневої артерії;
  • пізні наслідки – нетримання сечі;
  • тривала реабілітація – перебування у стаціонарі 10 діб та більше;
  • можливі ускладнення загального наркозу.

Відкрита аденомектомія застосовується по відношенню до аденом об'ємом понад 80 мл, появі каміння та дивертикул сечового міхура, ймовірності появи злоякісної пухлини. Головною перевагою такого лікування є висока ефективність, оскільки новоутворення видаляється повністю. Існує 2 види відкритої аденомектомії:

  • Позадилонна – надріз виконується внизу живота, уретру та сечового міхура не торкаються. Капсула простати розсікається, пухлина виділяється та видаляється. При такому лікуванні ризик нетримання сечі в реабілітаційному періоді знижено, але при злоякісних пухлинах він не рекомендований.
  • Надрізна – розріз по серединній лінії від пупка до лонного зчленування, стінки сечового міхура теж розсікаються електричним ножем, пухлина видавлюється пальцем і видаляється. Метод травматичніший, ніж позадилонний.

Хірургічне лікування аденоми простати - показання, способи видалення та наслідки

Трансуретральна резекція

Найбільш використовувана в сучасній урології операція з видалення аденоми простати належить до ендоскопічних: висічення новоутворення здійснюється за допомогою введення інструменту через уретру (сечівник). За допомогою резектоскопа хірург оглядає передміхурову залозу, знаходить аденому та витягує її петлею. Переваги такого лікування:

  • після хірургічного втручання не залишається швів та рубців;
  • реабілітаційний період становить кілька днів;
  • операція триває не більше години.

У поодиноких випадках проводиться не резекція, а інцизія – розтин тканин аденоми для відновлення струму сечі, але це симптоматичне лікування, яке не зупиняє прогресування патології. Ризик ускладнень при трансуретральній резекції мінімальний, але процедура добре проходить, тільки якщо лікар має високу кваліфікацію. Недоліком є і неможливість проведення такого хірургічного лікування:

  • на великі чи схильні до переродження аденоми;
  • при об'ємах простати понад 80 мл;
  • за необхідності тривалої (більше години) операції.

Хірургічне лікування аденоми простати - показання, способи видалення та наслідки

Малоінвазивні методики

При невеликому розмірі аденоми та відсутності супутніх ускладнень операція на передміхуровій залозі може проводитись за допомогою малоінвазивних методик. Вони відрізняються мінімальною травматичністю, коротким терміном реабілітації та переважно виконуються через уретру, а весь процес відображається на моніторі. Найпопулярніші варіанти хірургічного лікування такого типу:

  • Енуклеація – вилущування тканин аденоми за допомогою лазерного уретроскопа. Залишки забираються через катетер. Методика підходить для видалення пухлин великих розмірів, ефективно порівнянна з відкритою операцією. Тривалість процедури – 1-2 години. Реабілітаційний період короткий, ризик кровотеч мінімальний, лікування можна провести у осіб із кардіостимулятором. Основним мінусом енуклеації аденоми є висока вартість. З ймовірністю у 10% пацієнту може бути потрібне повторне хірургічне втручання.
  • Емболізація артерій простати – лікування націлене на перекриття судин, які живлять передміхурову залозу, що призводить до її зменшення. Методика підходить пацієнтам з поганим зсіданням крові, хворобами нирок, але небезпечна при судинних захворюваннях і застосовується не у всіх клініках, оскільки є дуже «молодою».
  • Лазерна вапоризація – від енуклеації відрізняється тим, що тканини аденоми випаровуються, а пошкоджені судини запаюються. З цієї причини таке хірургічне лікування можна проводити у осіб, які мають проблеми зі згортанням крові. На аденомі розмірами понад 100 мл лазерну вапоризацію виконують лише разом із трансуретральною резекцією. Ефективність методу висока, відновлення швидке, ризик ускладнень мінімальний, статева функція зберігається, але для операції потрібне спеціальне обладнання і триватиме вона дуже довго.
  • Лапароскопія – ультразвуковим ножем хірург робить дрібні надрізи (довжиною близько 1 см) унизу живота, щоб через них ввести робочі інструменти у кількості 3-6 штук. Для такого хірургічного втручання показано загальний наркоз. Після встановлення візуального контролю через камеру хірург подрібнює тканини аденоми та виводить через вставлені трубки. Тривалість процедури – близько 2,5 години. Після лапароскопії пацієнта на 2-6 днів ставлять катетер. Перевагою такого лікування є менша травматичність, ніж при відкритій операції, ефективність при великій аденомі, сечокам'яній хворобі та інших супутніх захворюваннях. Мінуси лапароскопії – висока ціна та тривала реабілітація.
  • Кріодеструкція – руйнування тканин аденоми простати за допомогою холодного рідкого азоту. Переваги методу ті ж, що у всіх малоінвазивних операцій: мінімум ускладнень, жодної кровотечі, але на великих пухлинах він не є результативним.

Відео

EuroMD
Додати коментар