“Харчування – складний фізіологічний процес, характерний для всіх живих істот. Однак існує “фатальна” відмінна риса харчування людей – тільки людина може використовувати їжу не за призначенням, а для задоволення та покращення емоційного стану”, – пояснила професор Драпкіна.
Насправді, за її словами, їжа “допомагає” лише за справжнього голоду, а спроби впоратися з її допомогою з хронічним стресом призводять до переїдання, набору зайвої ваги та запускають метаболічний синдром та ожиріння.
Коли людина усвідомлює, що у неї виникли проблеми із залежністю від їжі, вона може спробувати впоратися з цим самостійно – скоригувавши раціон, збільшивши фізичну активність, подбавши про зниження стрес факторів, що створюють. Але, на жаль, це вдається не всім.
“Відомо, що 80-93% пацієнтів із надмірною масою тіла та ожирінням страждають у тій чи іншій мірі від порушень харчової поведінки, – пояснила Оксана Драпкіна. – Без корекції особливостей харчової поведінки важко досягти успіху у профілактиці та лікуванні хронічних неінфекційних захворювань. Тому якщо проблема не купується вольовим рішенням, потрібно звернутися до лікарів – може знадобитися допомога міждисциплінарної команди: дієтолога та психотерапевта”.
