Пісок у нирках – це процес утворення з подальшим накопиченням білково-кристалічних сполук у діаметрі не більше 100 мікронів. На хімічному рівні є малорозчинні сполуки іонів кальцію з сечовою кислотою. Є початковою стадією сечокам’яної хвороби.
Характеризується відповідною симптоматикою з боку сечовидільної системи – помилкові позиви до сечовипускання, прояв болю в ділянці нирок. У відсутності інших патологій пісок у нирках може викликати жодних проявів.
Причини піску у нирках
Пісок у нирках є попередником сечокам’яної хвороби – утворення більших конкрементів. Провокувати цей процес здатна група екзогенних (зовнішніх) та ендогенних (внутрішніх) факторів. У загальній масі причин переважають порушення обміну речовин, коли, як патології органів сечовидільної системи є лише передумовами захворювання. Серед найважливіших факторів виділяють:
- Дисбаланс поживних речовин у раціоні – при зміщенні рівноваги у бік надлишку тваринних білків, виникає інтенсивніший процес осадження оксалатів. Аналогічний процес йде за активного споживання бобових, листяних овочів, жорсткої води;
- Патологія урологічного характеру. Застійні явища викликають збільшення концентрації сечової кислоти з одночасним зростанням кислотності, що підвищується швидкість утворення конкрементів;
- Паращитовидні залози з гіперфункціонуванням. У цьому випадку суттєво зростає рівень паратгормону, що інтенсифікує реабсорбцію кальцій-іонів у нирках.
Фактори ризику
Серед факторів ризику виділяються переважно екзогенні (зовнішні), сформовані через дисбаланс надходження поживних речовин, або ж шкідливого впливу на організм.
- Генетична схильність. Якщо в анамнезі є близькі родичі, у яких вже діагностована подібна патологія, або інші пов’язані захворювання – гіперурикемія, оксалоз, сечосольовий діатез та ін.
- Мікроелементний дисбаланс або порушення вітамінного обміну – дефіцит вітаміну D, недостатній питний режим, переважання жирної та солоної їжі в раціоні;
- Зовнішні чинники – переважання сидячого життя, робота у небезпечних виробничих умовах.
Ще одним фактором ризику може стати регіон проживання, а саме відмінність клімату. Зафіксовано, що в умовах вологого та спекотного клімату більш висока ймовірність виникнення піску у нирках. Додатковим фактором є тривалий прийом деяких фармакологічних препаратів, таких, як діуретики або сульфаніламіди (для боротьби з інфекцією, що виникла).
Патогенез захворювання
Невеликі тверді утворення у нирках та сечовивідних протоках з’являються за рахунок реакцій преципітації між великою кількістю компонентів сечі – іонами магнію та кальцію, щавлевою та сечовою кислотами, а також амінокислотами. Як фактори, що запускають реакцію, виступає збільшення концентрації названих компонентів, а також зміна кислотності середовища до нижчого значення. Крім органічних солей, у формуванні конкременту також беруть участь кров’яні компоненти (еритроцити, лейкоцити), нирковий епітелій, і навіть вільний білок.
Порушення балансу між кількісним складом та звичайними типами солей у сечі призводить до того, що на органічному матриксі починаються процеси кристалізації. Це сприяє утворенню білково-сольової суспензії, де переважають мікроліти з розміром частинки 800-900 мікрон.
Класифікація
Класифікацію піску в нирках прийнято проводити, виходячи з типу сполуки, дисбаланс якої призвів до утворення конкрементів. За допомогою лабораторного аналізу виділяються такі:
- Оксалатні – формуються при дії щавлевої та молочної кислоти з іонами кальцію. За структурою конкременти досить щільні, забарвлені у чорний колір, мають загострені виступи;
- Фосфатні – їхня поява пов’язана з впливом ортофосфорної кислоти та іонів кальцію в середовищі з кислотністю вище 6,2;
- Уратні – формуються при взаємодії сечової кислоти із солями магнію та кальцію. Структура щільна, гладка поверхня;
- Карбонатні – утворюються при реакції іонів кальцію та вугільної кислоти. М’які за своєю структурою, мають рівну форму та білий колір.
Пісок може утворюватися і в результаті порушення обмінних процесів інших речовин, виходячи з чого виділяються холестеринові, білкові, цистинові та ксантинові мікроліти.
Симптоми піску у нирках
Більшість пацієнтів відзначають відсутність будь-якої симптоматики, що передує виявленню піску в нирках. Найчастіше може виявлятися різке загострення захворювання при первинному русі конкрементів сечовими шляхами. Ознаками піску в нирках є збільшені помилкові позиви до сечовипускання, больовий синдром, виражений у попереку, але віддає неприємними відчуттями пах, боки чи верхню частину живота. При оксолатному походження піску виникають ушкодження епітелію, що призводить до виявлення домішок крові у сечі.
Зверніть увагу!
У особливо тяжких клінічних випадках можуть спостерігатися загальні симптоми – підвищення температури тіла, напади нудоти, а також блідість шкірних покривів.
Ускладнення
Якщо процес утворення піску в нирках протікає тривалий час, значно погіршується стан застою сечі. Останнє – це ключовий фактор, який створює сприятливе середовище для розмноження патогенної та умовно-патогенної мікрофлори. Відповідно, пацієнт може зіткнутися із захворюваннями нирок інфекційної етіології – уретрит, пієлонефрит, цистит.
Крім цього, пісок з розміром частинки 0,8-0,9 мм продовжує укрупнюватись, формуючи вже більш об’ємні утворення. Це призводить до зростання ниркових симптомів, аж до хронічної недостатності. Можуть розвиватися патології, пов’язані з нирками, наприклад, запалення або стійка артеріальна гіпертензія.
Діагностика захворювання
Пісок у нирках піддається досить скрутній діагностиці через практично повну відсутність клінічних симптомів, або ж проблеми вказують на зовсім іншу патологію. Якщо лікар має підозру на мікролітіаз, то призначається комплексне лабораторне та інструментальне обстеження. Рекомендуються робити таке:
- Ультразвукове дослідження нирок. Як такий пісок на ехограмах не ідентифікується (через малих розмірів каменів), нього можна звернути увагу, як у зони з підвищеною эхогенностью в нирці (на стінах та інших місцях);
- Лабораторний аналіз сечі дозволяє ідентифікувати окремі кристалічні утворення сольової природи (у вигляді осаду), а також виявити низку факторів, що створюють сприятливі умови для мікролітіазу – концентрації органічних та неорганічних компонентів, кислотність.
Для детальної візуалізації, а також виявлення зон локалізації піску можуть бути призначені такі методи, як комп’ютерна томографія та магнітно-резонансна томографія.
Лікування піску в нирках
Основними напрямками в терапії піску в нирках є виведення утворень білкової та кристалічної природи, що вже сформувалися, а також усунення патологічних симптомів для недопущення повторного формування конкрементів. Велику ефективність демонструють немедикаментозні методи, які можуть бути поєднані із фармакологічною терапією спеціальними препаратами. Лікар, як правило, рекомендуватиме наступне:
- Зміна способу життя з відмовою від шкідливих звичок – необхідно мінімізувати (в ідеалі – повністю відмовитись) від алкогольних напоїв та цигарок, збільшити фізичну активність;
- Зміна раціону – необхідно виключити з вживання ті продукти, що є джерелами солей у розвиток образований. До них відносяться спеції, маринади, жирна їжа, міцний чай та кава;
- Призначення спеціального питного режиму рідини – пацієнту призначається до 3 літрів на добу чистої води на день, що дозволить зменшити застійні явища та перешкоджати підвищенню концентрації сечі;
- Контроль за сечовипусканням – пацієнту показано стежити за регулярністю випорожнення сечового міхура незалежно від позивів, що дозволить мінімізувати застійні явища.
Що стосується медикаментозної терапії, то найчастіше призначають певні рослинні лікувальні збори разом із протизапальним, діуретичним та спазмолітичним препаратами.
Важливо!
Вибір конкретної тактики лікування проводиться лікарем виходячи з виявленого типу піску з хімічного походження.
Прогноз
Якщо пісок у нирках був своєчасно діагностований і було обрано коректну тактику лікування, то стані людини спостерігається помітне поліпшення у стислі терміни. Прогноз із захворювання є сприятливим. Важливо, що він є таким лише за умов постійного дотримання немедикаментозних методів терапії. Якщо пацієнт не виконує рекомендації щодо зміни режиму харчування та способу життя, то відкладення прогресуватимуть незалежно від медикаментозного лікування.
Профілактика захворювання
В основі профілактики утворення піску лежить корекція звичного способу життя – підтримання збалансованої дієти (у її складі має бути оптимальне співвідношення вітамінів, мікроелементів та інших поживних речовин), достатня рухова активність.
Важливо мати чітку клінічну картину про індивідуальні метаболічні порушення, виходячи з чого можуть бути проведені коригування раціону. За наявності в анамнезі близьких родичів сечокам’яної хвороби бажано щорічно проходити скринінгове дослідження, що включає УЗД нирок і лабораторний аналіз сечі.
