Алергічний риніт

Алергічний риніт Алергічний риніт (АР) – хронічне захворювання, що характеризується виникненням стійких запальних процесів у слизовій оболонці носа. Причина патології – вплив алергену, що викликає миттєву реакцію організму. Симптомами захворювання є чхання, виділення з носа, утруднене дихання, свербіж, погіршення та втрата нюху.

Алергічний риніт

Причини захворювання

Найчастіше алергію провокують дрібні фрагменти вовни (епідерміс) домашніх тварин, пилок рослин, побутовий пил, тютюновий дим, плісняві гриби, леткі вуглеводні, оксиди азоту. Патологія є широко поширеною в усьому світі – приблизно 15-20% населення планети страждають від алергічного риніту. Зміна клімату та способу життя у міському середовищі сприяють підвищенню алергічного навантаження та зростання кількості захворювань.

За відсутності впливу причинно-значущого алергену людина відчуває дискомфорту, всі негативні симптоми проходять. Це головна причина рідкісного виявлення хвороби на ранніх стадіях (всього 12%). Тим часом, пізня діагностика призводить до розвитку різних ускладнень, спричинених алергічним ринітом, зміни структури носової слизової оболонки, підвищення ризику розвитку бронхіальної астми.

Учені не встановили зв’язку між віком та початком захворювання. Симптоми хвороби можуть у маленьких дітей та в осіб похилого віку.

Як розвивається алергічна реакція

При вдиханні алергену виникає негайна реакція, внаслідок якої вивільняються медіатори запалення (гістамін, фактор активації тромбоцитів, хімаза та інші речовини), які впливають на нейрорецептори. Внаслідок цього впливу збільшується проникність судин, посилюється секреція слизу, гладка мускулатура активно скорочується. Всі перелічені внутрішні процеси виявляються зовнішніми ознаками, типовими для алергічної реакції: набряк, чхання, сльозогінність, відчуття сверблячки, утруднення дихання.

Розрізняють два варіанти розвитку алергічного риніту:

  • інтермітуючий (тривалість перебігу до 4-х днів на тиждень);
  • персистуючий (симптоматика проявляється понад чотири дні на тиждень або більше чотирьох тижнів на рік).

При легкому перебігу захворювання симптоматика виражена помірно, зберігається працездатність та нормальний сон. При середній тяжкості перебігу алергічного риніту порушується здатність сприймати та засвоювати навчальний матеріал, знижуються розумова активність, уважність та зосередженість.

Стадії та ускладнення

Алергічний риніт може протікати всесезонно або з періодичними загостреннями після ремісії. Більшість людей з легким перебігом захворювання не звертаються до лікаря, вважаючи, що це лише тимчасова реакція, яка ніяк не впливає на загальний стан здоров’я. Однак за відсутності компетентного лікування часто розвивається ряд серйозних ускладнень, зокрема:

  • секреторні отити середнього вуха;
  • гіпертрофоване збільшення мигдалин;
  • запалення придаткових пазух носа (синусит);
  • поліпоз.

Зниження функціональності носового дихання призводить до швидкого накопичення втоми, дратівливості, розвитку хронічного безсоння. Постійна закладеність носа змінює тембр голосу, який стає неприємно-гнусовим. Алергічний риніт у дітей виробляє звичку дихати ротом, що, у свою чергу, сприяє неправильному формуванню скелета особи, викликає аномалії зростання зубів та порушення прикусу.

Діагностика

Діагностика алергічного риніту полягає в вивченні скарг пацієнта. Чим інтенсивнішими та частими є симптоми, тим важче тримати під контролем перебіг хвороби. При зборі анамнезу враховуються спадковість, харчовий раціон, наявність (відсутність) алергічних реакцій іншого характеру, частота нападів, залежність від сезону. Більше половини пацієнтів з діагностованим поліпозом спостерігають перехресну алергію на фрукти, продуті бджільництва, горіхи.

Під час огляду лікар наголошує на виразності симптоматики: гугнявість голосу, ступінь закладеності носа, почервоніння шкіра навколо носових крил (шкірне подразнення), характер виділень (пінисті, водянисті, густі). Лабораторні дослідження призначаються визначення рівня компонентів у крові, яких залежить характер і вираженість алергічної реакції. Провокаційні проби призначаються точного встановлення алергенів. При необхідності отримання інформації про стан носоглотки лікар виписує направлення на інструментальну діагностику (КТ, рентгенографія). та новоутворень.

Лікування

Схема лікування складається персонально для кожного пацієнта з урахуванням ступеня захворювання, причини патології, виду алергенів, характеру та виразності реакції організму на конкретну речовину. У комплексну терапію включають антигістамінні препарати, стабілізатори мембран опасистих клітин, протинабрякові та антихолінергічні засоби, імуномодулятори, фізіотерапевтичні процедури, а також спеціальну дієту, дихальну гімнастику. Глюкокортикостероїди призначають в інших випадках, коли у свербіння та роздратування, спровоковані алергічним ринітом, важко. При призначенні препарату лікар враховує вік пацієнта, комплекс загальних та специфічних протипоказань.

EuroMD
Додати коментар