Як лікувати гнійну ангіну?

Підвищення температури тіла, хворобливі відчуття у горлі, слабкість, біль голови – ці симптоми у весняно-зимовий період люди зазвичай списують на банальну застуду. Однак нерідко такі ознаки вказують на розвиток небезпечного інфекційного захворювання, яке лікарі називають гнійною ангіною. Хвороба проявляється сильним запаленням мигдаликів (гланд), розташованих у ділянці носоглотки. Інфекцією уражається насамперед паренхіма та лімфоїдна тканина, що вистилає гланди. Захворювання небезпечне важкими ускладненнями, що розвиваються при ігноруванні симптомів та відсутності грамотного лікування.

Як лікувати гнійну ангіну?

Причини виникнення

Провокують запальний процес піднебінних мигдаликів інфекції, що передаються повітряно-краплинним шляхом. Рідше зараження відбувається контактно-побутовим способом (через загальний посуд, рушники, постільна білизна). Найпоширеніший збудник гнійної ангіни – гемолітичний стрептокок. Однак, якщо імунітет людини працює нормально, бактерії цієї групи гинуть одразу після проникнення в організм. Розвитку патології сприяє ослаблення імунітету та провокуючі фактори.

До непрямих причин гнійної ангіни відносять:

  • сильне переохолодження;
  • хронічні захворювання верхніх дихальних шляхів;
  • інфекції ротової порожнини;
  • алкоголізм та куріння в анамнезі;
  • стрес, перевтома, сильна емоційна напруга;
  • проживання в районах з тяжкою екологічною обстановкою;
  • дефіцит вітамінів та поживних елементів;
  • механічні ушкодження мигдаликів (травми, операції).

Хвороба з однаковою частотою діагностується у дорослих та дітей.

Інкубаційний період

Період з моменту проникнення збудника в організм до появи перших характерних симптомів може становити від 2 до 6 днів. Перші дні хворий ще не здогадується про свій стан, стаючи джерелом зараження для оточуючих. Під час інкубаційного періоду інфекція активно передається повітряно-краплинним шляхом (через кашель, чхання, поцілунки, розмови). Початок хвороби проявляється відчуттям ознобу, підвищенням температури тіла, слабкістю та головним болем. Що раніше пацієнт звертається до лікаря, то легше проходить лікування.

Симптоми гнійної ангіни

Симптоми гнійної ангіни

У більшості пацієнтів перші ознаки гнійної ангіни з’являються на 2-3 день із моменту проникнення збудника інфекції в організм. Коли імунітет хворого ослаблений, клінічна картина найбільше виражена. У дорослих пацієнтів відзначаються такі ознаки:

  • поява помітних білих або жовтих плям гною на мигдаликах;
  • висока температура тіла (в діапазоні 39-40 ° С);
  • інтенсивний біль у горлі, що наростає під час ковтання;
  • значне збільшення лімфатичних вузлів, розташованих під нижньою щелепою;
  • легковидалений білястий наліт мовою;
  • сильний головний біль;
  • відчуття слабкості та розбитості;
  • втрата апетиту;
  • ломота у суглобах.

У дорослих при своєчасному лікуванні гостра стадія захворювання рідко триває довше тижня. Якщо хворий не звертається по допомогу до фахівців, існує ризик розвитку ускладнень.

Етапи розвитку хвороби

Захворювання прогресує швидко. Особливо це проявляється у дітей та дорослих з ослабленою імунною відповіддю. Симптоматика залежить від поточного стану організму, віку, супутніх захворювань та стадії інфекційного ураження тканин.

Ознаки розвитку хвороби на різних етапах з моменту зараження:

  • 2-3 дні. Цей етап характеризується максимальною вираженістю симптоматичної картини. Мигдалики хворого значно збільшуються в розмірах і на поверхні з’являються білі або жовті гнійники. Запальний процес охоплює всю поверхню гландів. Пацієнт відзначає погіршення самопочуття, слабкість, втрату апетиту та ознаки лихоманки, включаючи підвищення температури тіла до 39-40 °С. Хворий також відчуває болісний біль у горлі, що посилюється при ковтанні.
  • 4 день. Гнійники, що утворюються на мигдаликах, починають спонтанно розкриватися, вивільняючи вміст (гній). На місці утворюються лакуни – характерні поглиблення. Якщо цьому етапі хворий виконує рекомендації лікаря, лакуни швидко затягуються.
  • 5-6 день . На цьому етапі пацієнти відчувають помітне покращення стану – нормалізується температура тіла, йдуть головні болі, відновлюються сили та апетит.
  • 7-10 день . Відступає остання патологічна ознака – біль у горлі. Також зменшуються розміри лімфатичних вузлів, що розташовані під нижньою щелепою. Хворий перестає відчувати болючість і дискомфорт у цій галузі.

Грамотна та своєчасна терапія дозволяє уникнути серйозних ускладнень.

Чи заразна гнійна ангіна?

Хвороба легко передається повітряно-краплинним шляхом від зараженої людини до здорової. Особливо високий ризик зараження під час інкубаційного періоду. Щоб уникнути поширення інфекції, хворому рекомендовано ізоляцію, носіння медичної маски або спеціальної пов’язки, а також негайне звернення до ЛОР-лікаря за перших ознак розвитку патології. Вже через добу після початку лікування гнійної ангіни пацієнт перестає поширювати інфекцію.

Форми захворювання

Форма перебігу гнійної ангіни залежить від безлічі супутніх факторів та умов. Найбільш поширені три форми розвитку – фолікулярна, лакунарна та виразково-плівчаста (некротична). Кожен тип характеризується особливостями течії, специфічними ураженнями тканин мигдаликів та різною тривалістю.

Фолікулярна

Фолікулярна ангіна проявляється точковими гнійними ураженнями паренхіми лімфоїдної тканини та фолікулів мигдаликів. Захворювання у 85% випадків викликають стрептококи групи A. Інші випадки зараження пов’язують зі стафілококовою інфекцією, гемофільною паличкою, пневмококом, аденовірусом. Ця форма патології супроводжується стрімким наростанням симптомокомплексу, сильною гіпертермією, пітливістю, втратою сну та апетиту. Інтенсивний больовий синдром у горлі може іррадіювати у вухо.

Лакунарна

Цей тип хвороби викликає тяжке запальне ураження тканин навкологлоткового кільця. Розтин гнійників супроводжується утворенням поверхні гланд специфічних перфорацій – лакун. Гостра фаза хвороби проявляється збільшенням розмірів мигдаликів, аж до труднощів дихання. Поряд з іншими симптомами характерною ознакою лакунарного типу патології стає неприємний запах з рота. Іноді лікарі відзначають помітну зміну голосу та порушення дикції. Неадекватна терапія може призвести до розвитку паратонзилярного або заглоткового абсцесу.

Некротична

Виразково-некротична ангіна трапляється рідко (близько 5-6% випадків). Основна причина розвитку хвороби цього типу – фузоспірохетозна інфекція. Бурхливий розвиток інфекційно-запального процесу викликає формування гістологічних змін у тканинах піднебінних мигдаликів. Порушення проникності судин, пов’язані з активним виробленням гістаміну та цитокінів, призводять до гіпертрофії, а іноді і некрозу тканин. Першою ознакою хвороби стає відчуття «кому в горлі». Пізніше з’являється різкий неприємний гнильний запах з рота і посилюється слиновиділення.

Діагностика та лікування

Для встановлення діагнозу та визначення підходів до лікування, необхідно звернутися до лікаря отоларинголога. Діагностика проводиться за наступним алгоритмом:

  • збір анамнезу та скарг;
  • огляд глотки з використанням спеціального висвітлення (фарингоскопія);
  • загальний та біохімічний аналіз крові;
  • бактеріологічне дослідження мазка зі складанням антибіотикограми

Як лікувати гнійну ангіну визначає ЛОР. У тяжких випадках потрібна госпіталізація. Загальні рекомендації включають постільний режим, рясне питво, прийом вітамінів і загальнозміцнюючих препаратів.

Специфічне лікування хвороби є комплексом процедур і медикаментів:

  • Лікарська обробка ротової порожнини. Комплексна терапія обов’язково включає полоскання горла антисептичними розчинами. З цією метою використовуються розчини фурациліну, марганцю, перекису водню, морської солі, натуральні рослинні відвари (ромашки, календули). Ця процедура спрямована на видалення патогенних мікроорганізмів із горла та ротової порожнини.
  • Прийом системних антибактеріальних препаратів. Повноцінний курс антибіотикотерапії дозволяє позбавитися хвороботворної флори. Антибіотики та їх дозування може визначити та призначити лише лікар. Найчастіше використовуються засоби з груп пеніцилінів, макролідів та цефалоспоринів.
  • Симптоматична терапія. Щоб полегшити стан хворого в період гострої стадії, спеціаліст призначає симптоматичне лікування у вигляді жарознижувальних, антигістамінних та протизапальних засобів. Іноді під час одужання рекомендується пройти фізіотерапевтичні процедури.

Правильно підібране лікування допомагає уникнути тяжких наслідків та забезпечує загоєння уражених ділянок тканин без видимих ​​дефектів.

Гнійна ангіна у дітей

Якщо хвороба розвивається у дитини, крім основних симптомів, нерідко виникають розлади травлення – діарея, нудота, блювання. Діти можуть скаржитися на біль у животі, спричинений спазмами кишечника. Фолікулярний тип патології особливо тяжко переноситься дітьми 5-10 років, викликаючи запалення мозкових оболонок. У маленьких пацієнтів нерідко спостерігаються напівнепритомні стани, сухий кашель та скарги на відчуття стороннього предмета у горлі.

Якщо батьки ігнорують симптоматику, патологія перетворюється на хронічну форму. Педіатри називають цей стан хронічним тонзилітом, загострення якого відбуваються 2-3 рази на рік.

Ускладнення та наслідки

Запущена форма захворювання призводить до запального ураження інших органів, включаючи серце, нирки, суглоби. До найнебезпечніших ускладнень відносять:

  • медіастиніт – запалення клітковини середостіння;
  • хронічний бронхіт – запальне ураження бронхів;
  • сепсис – поширення інфекції зі струмом крові;
  • артрит – запальний процес суглобів;
  • гломерулонефрит – небезпечне захворювання нирок;
  • гнійний менінгіт – ураження мозкових оболонок;
  • навкологлоткові абсцеси – нагноєння лімфатичних вузлів та клітковини навкологлоткового простору.

Уникнути негативних наслідків для здоров’я дозволяє своєчасне звернення до медичного закладу.

Профілактика

Зважаючи на профілактичні заходи, можна знизити ризик розвитку захворювання. Ефективна профілактика включає:

  • виключення переохолодження організму (носіння теплого одягу, контроль мікрокліматичних показників у приміщенні);
  • регулярні профілактичні візити до стоматолога для виявлення ранніх стадій карієсу та стоматиту;
  • відмова від шкідливих звичок (паління, вживання алкоголю);
  • помірне фізичне навантаження, регулярні прогулянки на свіжому повітрі;
  • нормалізація режимів харчування, сну та неспання;
  • дотримання гігієнічних норм та вимог, підтримання чистоти в будинку та на робочому місці;
  • обмеження контактів із малознайомими людьми у періоди несприятливої ​​епідеміологічної обстановки.

Уникнути зараження та легше перенести гнійну ангіну допомагає зміцнення імунної системи, засноване на веденні здорового способу життя.

EuroMD
Додати коментар

  1. Катерина

    Кілька разів хворіла на гнійну ангіну ще в школі, мабуть там був розсадник інфекцій та дитячий імунітет не міг чинити опір. З того часу в мене хронічний тонзиліт. А ось у дорослому віці не хворіла жодного разу. Головне при ангіні – розпочати лікування на ранньому терміні, основне лікування – полоскання горла різними розчинами, та й правильно призначені антибіотики.

    Відповіcти
  2. Ольга

    При гнійній ангіні високу температуру необхідно збивати чи обмежуватись призначеними препаратами для лікування?

    Відповіcти
  3. Світлана

    У мене таке питання, як що моя дитина двічі на протязі року перехворіла на гнійну ангіну то це вже є хронічна форма, чи все ж так буває? І чим це може загрожувати у майбутньому у разі хронічної форми?

    Відповіcти