“Їжа піддається в шлунку та кишечнику біохімічним перетворенням, і в результаті речовини зі складною структурою – білки, вуглеводи та жири перетворюються на простіші. Глюкоза, утворена з розщеплених молекул “природних” вуглеводів, надходить у кров рівномірно, не створюючи пікових концентрацій і не перевантажуючи обмін речовин”, – пояснила доктор Вершиніна.
Складні вуглеводи ділять на перетравлювані (крохмаль, глікоген) та неперетравлювані (пектин, целюлоза), для нашого організму корисні і ті, й інші, зазначила експерт.
“Крахмаль і глікоген у процесі травлення розщеплюються до простих вуглеводів, при цьому надходження глюкози в кров відбувається плавно і поступово. Целюлоза і пектин присутні у складі рослинних волокон – клітковини. Вони не перетравлюються, але без них наша ШКТ нормально працювати не може”, – зазначила експерт.
Марина Вершиніна виділила важливу роль клітковини у нашому харчуванні.
По-перше, такі вуглеводи нормалізують мікрофлору кишечника, а отже, не лише допомагають добре засвоїти все корисне, що ми отримуємо з їжею, а й підтримати роботу імунної системи.
По-друге, неперетравлювані харчові волокна (клітковина) стимулюють скорочення стінок шлунка, кишечника, стравоходу (перистальтику), їх наявність у щоденній їжі – хороша профілактика запорів.
По-третє, ці волокна пов’язують та виводять із організму ліпіди, жовчні кислоти, мінеральні сполуки, токсини.
По-четверте, присутність клітковини важлива для уповільнення всмоктування швидких вуглеводів та знижує глікемічний індекс їжі. Це знижує навантаження на підшлункову залозу та захищає від ожиріння та розвитку діабету другого типу.
Основні джерела клітковини – це бобові (горох, квасоля), злаки, ягоди, фрукти, овочі та зелень.
