Почервоніння й набряк голівки статевого члена, тріщини, ерозії або виділення — типові ознаки баланіту. За наведеними у джерелі даними, з цим захворюванням у різні періоди життя стикався приблизно кожен десятий чоловік. Хвороба трапляється не лише в дорослих, а й у маленьких хлопчиків.
Що таке баланіт
Баланітом називають запалення голівки статевого члена. Воно розвивається, коли патогенні мікроорганізми — бактерії, віруси чи грибки — потрапляють у скупчення смегми. Смегмою називають суміш секрету сальних залоз члена, злущеного епітелію та сечі, що збирається під крайньою плоттю (препуцієм).
Опинившись у сприятливому середовищі, збудник спричиняє запалення й подразнення шкіри пеніса. Саме тому патологія часто виникає в чоловіків, які недостатньо дотримуються гігієни інтимної зони. У маленьких хлопчиків баланіт пов’язаний із тим, що голівка повністю прикрита крайньою плоттю.
Баланіт і баланопостит: у чому різниця
Якщо запалення охоплює не лише голівку, а й препуцій, ідеться про баланопостит. Така форма трапляється частіше, ніж «чистий» баланіт: голівка щільно стикається зі складками крайньої плоті, тому інфекція швидко переходить на сусідні тканини.
Чим небезпечне запалення голівки статевого члена
Без лікування запалення може набути гнійного характеру й поширитися на розташовані поряд тканини. Серед можливих ускладнень:
- інфекції нирок або сечового міхура (цистит, уретрит);
- зниження чутливості голівки;
- звуження крайньої плоті;
- запалення пахвинних лімфовузлів;
- звуження уретри та порушення сечовипускання (меатальний стеноз);
- парафімоз — утиск голівки кільцем звуженого препуція.
Ці стани не виникають одразу, але саме вони пояснюють, чому затягувати з обстеженням не варто.
Класифікація патології
Розрізняють первинну та вторинну форми. У першому випадку баланіт розвивається як самостійне запалення голівки. У другому — як ускладнення інших захворювань: цукрового діабету, гнійного уретриту, алергії, СНІДу. Поява вторинної форми пов’язана з ослабленням імунітету або проникненням мікробів з інших органів.
За характером проявів виділяють такі форми баланіту:
- катаральний — з уретри з’являються білі виділення;
- ерозивний — на слизовій оболонці виникають неглибокі ранки;
- виразковий — тріщини поглиблюються й перетворюються на глибокі рани.
За перебігом баланіт буває гострим, коли симптоми розвиваються стрімко й виражені яскраво, та хронічним, коли ознаки змащені й хвороба може проявитися лише за кілька місяців.
Симптоми баланіту
Прояви залежать від форми, ступеня тяжкості та причини патології. Клінічна картина підказує лікарю напрямок пошуку:
- при кандидозі з’являється білий наліт із сирнистими пластівцями;
- облітеруючий баланіт характеризується рубцями й атрофованими ділянками на голівці, які дають відчуття стягнутості;
- для цирцинарної форми властиві червоні плями з чіткими межами, схильні до злиття, тоді як свербіж і печіння виражені слабо;
- хламідійний баланіт часто перебігає безсимптомно, епітелій не уражається, але можливі висока температура, слабкість, проблеми зі сном та апетитом.
Ознаки початкової стадії
Баланіт нерідко починається безсимптомно й може довго не проявлятися. Запідозрити патологію можна за такими ознаками:
- набряк і почервоніння голівки пеніса;
- виділення з уретри — від прозорих до темних;
- неприємний запах статевих органів;
- біль, що посилюється при спробі оголити препуцій;
- підвищене утворення смегми;
- дискомфорт під час статевого акту.
Симптоматика гострої форми
За гострого перебігу симптоми початкового етапу різко посилюються. Часто підвищується температура, погіршується самопочуття. Ігнорувати такий стан складно, тому пацієнт зазвичай швидко звертається до лікаря. Гострий баланіт добре піддається лікуванню й не схильний до рецидивів.
Гостро перебігає й баланіт Зуна, що вражає чоловіків старшого віку. Серед його причин — аутоімунні хвороби та хронічні запалення. На шкірі члена з’являються рожево-коричневі бляшки, кількість яких швидко зростає. При великих ураженнях виникають біль і печіння, уражена шкіра швидко атрофується, а виділення відсутні.
Хронічний перебіг захворювання
Відсутність лікування може призвести до хронізації процесу. Хронічна форма часто дає рецидиви, а серед її ускладнень:
- виразки, ерозії, лущення, кірочки на шкірі пеніса;
- підвищена чутливість члена, швидке сім’явипорскування, імпотенція;
- проблеми із сечовипусканням;
- сухість і тріщини шкіри.
При кандидозному баланіті з часом утворюється біла плівка та бульбашки. Пошкоджені ділянки перетворюються на виразки, що кровоточать, та ерозії. Кількість сирнистих виділень зростає, з’являються свербіж і печіння в паху, біль при сечовипусканні.
Хронічний перебіг характерний і для облітеруючого ксеротичного баланіту. В його основі — помірне запалення, внаслідок якого на голівці пеніса виникають фіброзно-склеротичні та атрофічні ділянки. Відсутність лікування викликає патології сечовивідної системи й, за даними джерела, може спровокувати рак. Розвиток відбувається поетапно:
- На голівці та крайній плоті з’являються білі плями, склеротичні бляшки й атрофовані ділянки, шкіра пеніса зморщується.
- Шкіра препуція ущільнюється, що ускладнює відкриття голівки.
- Приєднується бактеріальна інфекція.
- Голівка перестає відкриватися, формується рубцевий фімоз.
- Через зниження еластичності на крайній плоті з’являються надриви, шкіра препуція часто розривається під час сексу.
- Через рубцювання зовнішнього отвору сечівника утруднюється спорожнення, струмінь стає переривчастим і тонким.
Причини баланіту
Основна причина хвороби — патогенні мікроорганізми:
- грибки роду Candida на тлі зниження імунітету;
- стафілококи та стрептококи;
- генітальний герпес, папіломавірус.
У чоловіків з активним статевим життям баланіт може з’явитися після незахищеного сексу. Серед інших причин:
- недотримання гігієни статевих органів, мийні засоби низької якості;
- велика кількість зносин, коли через часте тертя пеніс травмується;
- презервативи низької якості;
- анальний або оральний секс;
- безладне статеве життя;
- незміна нижньої білизни;
- труси із синтетичних тканин;
- цукровий діабет та інші хвороби, пов’язані з обміном речовин;
- фімоз — звуження крайньої плоті.
Чинники розвитку кандидозної форми
Грибки роду Candida здатні роками жити в організмі, не проявляючи себе. Коли імунна система дає збій, грибок починає розмножуватися. Спочатку кандидозний баланіт уражає голівку пеніса, а без лікування переходить на інші частини члена, яєчка та пахвинну зону. Патологія часто дає ускладнення у вигляді уретриту чи запалення простати.
Основна причина зараження грибком — незахищений статевий акт. Серед інших:
- тривала антибіотикотерапія;
- недотримання гігієни;
- хвороби, що пригнічують імунну систему: цукровий діабет, гонорея, мікоплазмоз, хламідіоз, уреаплазмоз.
Алергічний баланіт
Причиною запалення голівки може бути алергія. Спровокувати її здатні:
- продукти харчування;
- контрацептиви у вигляді гелів чи таблеток;
- латексні презервативи;
- сульфаніламідні препарати.
Ерозивний баланіт
Ускладнена форма патології — анаеробний, або ерозивний, баланіт — трапляється рідко. Він розвивається при ураженні анаеробними організмами, насамперед гонококами (гонорея). Симптоми: смердючі виділення, ерозії, почервоніння крайньої плоті та голівки, збільшення пахвинних лімфовузлів, набряклість. Ознаки подібні до сифілісу та м’якого шанкру, тому під час діагностики ці хвороби потрібно виключити.
Причини ксеротичного баланіту
Склерозуючий ліхен — інша назва облітеруючого ксеротичного баланіту. Серед причин:
- генетична схильність;
- аутоімунні захворювання: цукровий діабет, патології щитоподібної залози, вітіліго, ревматизм, псоріаз, червоний вовчак;
- вірус папіломи, герпес;
- механічна травма пеніса в зоні старих рубців, потертість шкіри.
Цирцинарна форма захворювання
Основні причини цирцинарного баланіту — грибки роду Candida та вроджений фімоз у дітей.
Хламідійний баланіт
Основна причина патології — хламідії, якими чоловік заразився під час незахищеного статевого акту. Це заразне захворювання, тому якщо один із партнерів не лікується, обидва хворітимуть постійно. Розвитку патології сприяють також мийні засоби з агресивними компонентами.
Діагностика
Баланіт можна сплутати з псоріазом, раком, коростою чи лишаєм. Щоб відрізнити його від інших захворювань, лікар може призначити такі обстеження:
- Посів на бактерії та грибки з голівки пеніса — допомагає визначити тип збудника.
- Загальний аналіз крові — відхилення показників від норми підказують, у якому напрямку вести подальше обстеження.
- Дослідження плазми на цукор — виявляє наявність діабету.
- Аналіз сечі — кров в урині сигналізує про проблеми в сечовивідній системі.
- Дослідження крові на алергени — щоб унеможливити алергічний баланіт.
- Спермограма — показана за підозри на ускладнення.
- ПЛР — призначається, якщо іншими методами важко визначити причину, зокрема для виявлення хвороб, що передаються статевим шляхом. Для дослідження береться мазок; метод здатен виявити найдрібніші частинки (ДНК) вірусів, бактерій і грибків.
- УЗД — визначає, чи перейшла інфекція на органи сечовивідної системи.
Лікування баланіту
Своєчасна терапія має сприятливий прогноз. Легка стадія запалення не потребує тривалого лікування: достатньо приймати призначені препарати й дотримуватися гігієни статевих органів, використовуючи мило та антисептичні розчини перекису водню, Фурациліну, Мірамістину.
У тяжких випадках вдаються до антибіотиків. Якщо приєдналася вторинна інфекція (гангренозна форма), їх поєднують із сульфаніламідними препаратами. Для лікування можна застосовувати 1% розчин нітрату срібла, який має антибактеріальні властивості. Запущена форма може вимагати операції.
Ця стаття має ознайомчий характер і не замінює консультації лікаря. Конкретні препарати, їхні дози та тривалість курсу визначає лікар після обстеження — самолікування при баланіті підвищує ризик ускладнень.
