Аномалії зубів, неправильне положення та форма зубних рядів

Аномалії зубів – відхилення їхнього розташування, кольору емалі та інших характеристик від норми. В результаті формується неправильна зубна дуга, що призводить до функціональних порушень щелеп. Проблема потребує тривалого лікування, в результаті якого максимально відновлено правильне анатомічне положення елементів ряду.

Повна класифікація аномалій зубів виглядає так:

  • патології розмірів зубів (макро- та мікродентія);
  • патології числа елементів (часткова чи повна адентія);
  • патології форми одиниць (шиповидні, Пфлюгера тощо);
  • патології структури (дентиногенез, амелогенез, гіпоплазія, гіперплазія);
  • патології термінів прорізування одиниць (передчасне, запізніле, ретенція);
  • патології розташування зубів;
  • патології кольору зубної емалі

Аномалія величини

Проблема у пацієнтів діагностується досить рідко. Вирізняють кілька форм патологій величини зубів. Мікродентія характеризується наявністю дрібних у порівнянні з нормою елементів у ротовій порожнині. Проблема спостерігається у двосторонньому порядку, рідше проявляється з одного боку щелепи. При мікродентії елементи відрізняються неправильною формою.

У стоматології мікроденію поділяють ще на кілька форм: ізольовану, відносну та генералізовану. У першому випадку виявляється 1-2 зуби, які мають аномальні розміри. Найчастіше видозмінюються бічні різці. При відносному типі проблеми зуби мають нормальні розміри, але через великі пропорції щелепи візуально здаються маленькими. Генералізована мікродентія – наявність дрібних одиниць у всій довжині щелепи.

Аномалії зубів, неправильне положення та форма зубних рядів

Мікродентія – аномалія зубного ряду, при якій елементи мають недостатні розміри та стають причиною утворення міжзубних проміжків

Макродентія характеризується збільшеним розміром коронкової частини зубів. Цей тип відхилення набагато небезпечніший для здоров’я людини, ніж мікродентія. Стан вважається нормою тільки в тому випадку, якщо пацієнт має розвинені щелепні структури, інакше патологія спричиняє усунення одиниць ряду та порушення прикусу.

Стоматологи виділяють 2 види макродентії: локалізовану та генералізовану. При локалізованому типі збільшено кілька елементів при генералізованій формі дефекту, величина всіх зубів перевищує нормальні значення.

Аномалії зубів, неправильне положення та форма зубних рядів

Локалізована форма макродентії найчастіше пов’язана з аномально великими розмірами верхніх передніх зубів

Аномалія кількості

Патологія числа зубів пов’язана з їх недоліком у ротовій порожнині (адентія) або надмірною кількістю (гіперодонтія).

Залежно від причини розвитку патології адентію поділяють на вроджену та набуту. Природжений тип проблеми діагностується, якщо пацієнт не має зачатків одиниць. Складні форми адентії також супроводжуються аномаліями терміну прорізування зубів та злиттям сусідніх коронок.

Виділяють первинну та вторинну форму проблеми. Перша форма зустрічається рідко та пов’язана з порушенням формування зачатка зубів на стадії ембріона. У людини повністю або частково немає коріння. Вторинна форма адентії характерна для людей похилого віку та пов’язана зі стоматологічними захворюваннями чи травмуванням щелеп.

Окремо варто розглянути приклад повної та часткової адентії. Перший тип захворювання спостерігається в окремих випадках і вимагає встановлення протезів на 2 щелепи. Зачатки зубів у своїй повністю видаляються. Часткова адентія – нормальне явище для дітей 6-8 років, але для дорослих ця ситуація вважається аномальною. Часткова втрата зубів відбувається через нехтування правилами гігієни або невчасного лікування захворювань ротової порожнини.

Аномалії зубів, неправильне положення та форма зубних рядів

Часткова адентія діагностується при втраті людиною менше 10 зубів

Гіпердонтія – наявність зайвих одиниць у ротовій порожнині. Це призводить до проблем естетичного характеру та травмування слизових оболонок рота. Гіпердонтія діагностується у 2% населення планети та в медицині позначається терміном гіпердентії, супрадентії та поліодонтії.

За походженням гіперонтію поділяють на хибну та справжню. При помилковому типі патології скрученість зубів виникає через те, що постійні елементи прорізалися, а молочні ще не випали. Справжня проблема пов’язані з формуванням додаткових корінних одиниць.

Виділяють типову та атипову поліодонтію. У першому випадку, всі елементи розташовуються в межах одного ряду. Атипова форма дефекту діагностується дуже рідко і пов’язана з розташуванням зубів поза рядом і навіть ротовою порожниною.

Аномалії форми

Виділяють такі аномалії форми зубів:

  • шипоподібну;
  • Фурньє;
  • Пфлюгер;
  • Гетчінсона.

Шиповидні елементи на вигляд нагадують гострий трикутник. Це відхилення притаманно центральних і бічних різців. При патології Гетчинсона елементи мають бочкоподібну форму, тобто розмір їхньої шийки набагато перевищує величину ріжучої частини. На коронковій частині аномальних елементів спостерігається напівкругла виїмка.

Аномалії зубів, неправильне положення та форма зубних рядів

Аномалія Гетчинсона найчастіше спостерігається на передніх верхніх різцях

Зуби Фурньє за зовнішніми характеристиками схожі на патологію Гетчинсона. Зуби Пфлюгера відрізняються масивною ріжучою частиною та малим розміром коронки.

Патології форми зазвичай вирішуються з допомогою видалення, та був протезування дефектних одиниць. При легких формах проблеми проводиться косметична реставрація з використанням світловідбивних матеріалів.

Аномалії структури

Стан пов’язаний з появою на емалі ямок, борозенок та інших утворень. Аномалія може проявлятися самостійно або поєднуватися з іншими порушеннями ряду (зміною форми, патологіями окколюзії та розташування одиниць).

Порушення структури поділяються на гіпоплазію, гіперплазію, амелогенез, дентиногенез. Для гіперплазії характерні зайві горбки на жувальній поверхні зубів та наявність темних вкраплень на емалі.

До симптомів амелогенезу можна віднести:

  • поява на емалі жовтих чи коричневих плям;
  • підвищення чутливості елементів до температурних та хімічних подразників;
  • зменшення товщини емалі.

Терапія дефектів структури включає медикаментозне лікування з прийомом вітамінних комплексів, гліцерофосфату кальцію і ремінералізацію емалі.

Дентиногенез може поширитися і постійні, і молочні зуби. При патології елементи набувають яскравих бурштинових відтінків, швидко руйнуються і випадають з лунки. Проблема вирішується за допомогою протезування чи імплантації.

Аномалії термінів прорізування

Передчасно прорізуються молочні та постійні елементи. Зафіксовано випадки внутрішньоутробного прорізування зубів. У таких випадках дитині видаляли елементи для того, щоб зберегти грудне вигодовування без травм материнських грудей. Запізніле прорізування також спостерігалося щодо змінного та постійного прикусу. Ретенцією зубів називають наявність зародка зуба без його прорізування на поверхню ясен. Цей стан характерний для третіх молярів та надкомплектних зубів.

Аномалії положення

Аномалії становища зубів стоматологи називають тортоаномалією. У ротовій порожнині пацієнта відзначається 1 або кілька елементів, повернутих на 90-180 градусів. Дефект може виникнути і у верхньому, і нижньому ряду, але більш характерний для різців. Патологія призводить до естетичної нестачі та ранньої втрати елементів через їх розхитування.

Тортоаномалія розвивається через проблемне зростання постійних зубів. Виділяють кілька різновидів дефекту:

  • Транспозицію або перестановку сусідніх елементів місцями, наприклад, коли ікло зростає на місці різця або навпаки. Перш ніж розпочинати терапію проблеми, хворому призначають рентгенологічне дослідження. Спосіб лікування залежатиме від ступеня нахилу кореня та загального стану кісткової тканини. Естетичні недоліки коригуються за допомогою лімінірів та вінірів, функціональні – ортодонтичними конструкціями.
  • Супра- та інфраокколюзію, при якій один або кілька зубів перетинає окколюзійну лінію або не доходить до неї. При супраокколязі зуби верхньої та нижньої щелепи розташовуються занадто далеко один від одного і не перетинаються при змиканні. При інфраокколюзії елементи займають низьке положення та перетинаються під час змикання.

Аномалії становища зубів виражаються переміщенням елементів у мезіальному чи дистальному напрямі.

Аномалії зубів, неправильне положення та форма зубних рядів

При мезіальному зміщенні зуби висуваються вперед щодо нормального положення

Під дистальним становищем розуміють усунення ряду в глибину ротової порожнини. При цьому утруднюється процес пережовування їжі та розмовні функції.

Аномалії кольору

У нормальному стані колір емалі може змінюватись від світло-блакитного до жовтуватого. Під впливом зовнішніх і внутрішніх факторів колір може змінюватися і набувати рожевих, коричневих або помаранчевих відтінків. Пігментація зубів має одиничний або дифузний характер.

Серед аномалій кольору, пов’язаних із вродженим порушенням та мінералізацією зубів, виділяють гіпоплазію та флоороз. Вроджена гіпоплазія не супроводжується руйнуванням зуба та його емалі. На поверхні елементів візуалізуються меловидні плями з блискучою поверхнею. З часом осередки поразки пігментуються і набувають жовті відтінки. У важких випадках відзначається більш виражена пігментація, пов’язана з неповноцінним формуванням емалі та її мінералізацією.

Придбана гіпоплазія при молочному прикусі розвивається через пошкодження кореня зуба під час падіння чи забиття. Гіпоплазія постійних зубів розвивається через запалення періодонту.

Аномалії зубів, неправильне положення та форма зубних рядів

При гіперплазії зубів дефекти дентину та емалі можуть поєднуватися з пігментацією

Флюороз – зміна кольору емалі під впливом надмірної кількості фтору. Чим вище кількості речовини у воді або засобах для гігієни рота, тим яскравіше дефект. Всі зуби мають матово-білий або фарфоровий відтінок, але при ретельному огляді на їхній поверхні спостерігаються мікрохвилі. Флюорозом уражаються поодинокі елементи чи цілі групи зубів.

Аномалії зубощелепної системи

Аномалії зубних рядів характеризуються звуженням чи розширенням зубного ряду певних ділянках щелепи. Виділяють кілька форм положення зубних рядів при звуженні:

  • гострокутну, коли звуження спостерігається в області іклів;
  • сідлоподібну, при якій відбувається звуження ряду в галузі премолярів;
  • V-подібну, при якій відбувається звуження бічних ділянок та висування фронтальної області вперед;
  • трапецивидну (сплощення фронтальної ділянки);
  • асиметричну, коли дефект проявляється з правої чи лівої сторони верхньої чи нижньої щелепи.

Основна причина дефекту зубних дуг – недорозвинення щелеп, спричинене інфекційними захворюваннями у дитячому віці.

Причини патології

Причини, що провокують аномалії зубних рядів, поділяються на ендо- та екзогенні. До першої групи причин відносять генетичні та гормональні фактори. Форма, будова, положення та інші характеристики зубощелепної системи передаються від батьків до дитини. Багато аномалії відносять до структури вроджених вад розвитку.

Ендокринна система також впливає на формування зубощелепної системи. Наприклад, при гіпотеріозі спостерігається затримка прорізування елементів та їх зміни, зміна розміру коронкової частини.

Зовнішні причини аномалій поділяються на пренатальні, постнатальні, місцеві та загальні. До пренатальних факторів відноситься вплив навколишнього середовища на плід, що формується – гіпоксію, внутрішньоутробні захворювання. До постнатальних факторів, що негативно відбиваються на стані зубощелепної системи дитини, відносять:

  • тяжкий перебіг пологів;
  • дихальні розлади;
  • патології дитячого віку: рахіт, гіповітаміноз;
  • нестача вітаміну Д в організмі;
  • викривлення носової перегородки.

Серед місцевих причин, що впливають на стан зубів та формування прикусу, слід зазначити: штучне вигодовування, тривале використання пустушок, шкідливі звички, споживання надто м’якої їжі.

До загальних причин дефектів ряду відносять передчасну втрату зубів внаслідок травм або недостатнього догляду. Через неправильний розподіл навантаження при пережовуванні їжі розвиваються аномалії прикусу. Вплинути формування зубощелепної системи може прорізування останніх вісімок у дорослому віці, якщо є перешкоди їх нормальному зростанню (недостатній розмір дуги, розташування сусідніх елементів).

Діагностика

Не завжди виявлення типу дефекту стоматологу досить візуального огляду ротової порожнини пацієнта. Встановлення причини проблеми може вимагати консультації фахівців з кількох профілів: генетика, ортодонта, отоларинголога, ендокринолога тощо. Братимуть участь у лікуванні патології також кілька спеціалістів: стоматологи-хірурги, ортопеди, пародонтологи, імплантологи.

Для діагностики причини патології пацієнтам рекомендують:

  • телерентгенограму;
  • зняття зліпка;
  • виготовлення моделей щелепи із гіпсу;
  • ортопантографію;
  • електроміографію.

Аномалії зубів, неправильне положення та форма зубних рядів

Знімок телерентгенограми дозволяє виявити важливі параметри перед початком ортодонтичного лікування: кут нахилу зубів, співвідношення м’яких та кісткових тканин, ступінь зміщення елементів та їх розташування відносно один одного.

Лікування

В ортодонтії існує кілька методик лікування патологій зубощелепної системи:

  • Терапевтична – установка вінірів та люмінірів, ремінералізація емалі.
  • Ортодонтична – установка коригувальних пристроїв (пластин, кап, брекетів, трейнерів). Пристрої необхідні для вирівнювання коронок, що знаходяться в анатомічному положенні.
  • Хірургічна – видалення зуба за неможливості його корекції ортодонтичним способом. Операція найчастіше показана при надкомплектних зубах.

Лікування проводиться з урахуванням діагностичних даних, загального стану пацієнта та його віку. Основний сенс лікування – відновлення правильності зубного ряду, його оклюзії та попередження розвитку нових патологій прикусу.

Аномалії зубів, неправильне положення та форма зубних рядів

При флюорозі спостерігається руйнування цілісності емалі

Ортодонтична терапія використається для виправлення дефектів зубів переднього відділу. Коригувальні пристрої підбираються залежно від віку пацієнта та складності проблеми. Для надання елементам правильної форми та усунення незначних щілин між одиницями використовують вініри – тонкі пластини, що закріплюються до відшліфованої вестибулярної поверхні зуба. Ціна корекції буде залежати від товщини накладок.

Для дітей використовують більш щадні ортодонтичні конструкції знімного типу (капи, трейнери), оскільки їхня зубощелепна система знаходиться в стадії формування і легше піддається сторонньому впливу.

Дорослим рекомендують незнімні пристрої – брекет-системи, апарат Гуляєвої. Ціна на лікування залежатиме від типу проблеми та виду конструкції, що встановлюється. За відсутності результату від ортодонтичного лікування пацієнтам пропонують протезування зубів.

Вигляд протезу підбирають в залежності від кількості елементів, які необхідно виправити або відновити у ротовій порожнині. При поодиноких проблемах використовують мостоподібні протези, при численних аномаліях вдаються за допомогою бюльгельних конструкцій або акрилових протезів.

Знімне протезування ефективне при лікуванні аномалій зубів, але має ряд недоліків:

  • створює дискомфорт при носінні;
  • сприяє зменшенню кісткової тканини;
  • деформує пародонт;
  • не забезпечує правильного навантаження на зуби при жуванні.

Переважним методом ортодонтичного лікування є дентальне імплантування, завдяки якому відновлюється дефектний елемент без пошкодження сусідніх. Імплантація попереджає витончення кісткової тканини, у сфері якої розташовується проблемна одиниця.

Хірургічний метод лікування включає: видалення непіддаються ортоднонтичному лікуванню постійних і молочних зубів; пластику верхньої губи та вуздечки язика; оголення коронкової частини зубів, розташованих усередині ясна.

Усі методи лікування підкріплюються міогімнастикою – спеціальним комплексом вправ, які тренують мімічні та жувальні м’язи. Міогімнастика може використовуватися як єдиний метод корекції прикусу в дошкільному віці, однак комплексна терапія дозволяє досягти кращих результатів.

EuroMD