Жовчнокам’яна хвороба: ознаки, симптоми, лікування

Жовчнокам’яна хвороба – захворювання жовчного міхура, що веде до утворення в жовчних протоках каменів (конкрементів). Їх появі сприяє зміна складу, застій жовчі та запальні процеси. Визначити розвиток хвороби допоможуть симптоми, що її супроводжують.

Ознаки патології

Людина навіть не здогадується про розвиток жовчнокам’яної хвороби: на перших стадіях патологія себе ніяк не виявляє. Поява виражених симптомів відбувається у період активного прогресування. Характерна ознака — яскраво виражений біль, що раптово виникає, під правим ребром. Іноді больовий синдром відгукується в ділянці серця, під правою лопаткою або плече.

Жовчнокам'яна хвороба

Найчастіше хворобливі відчуття виникають після гострих, жирних, пряних продуктів і алкоголю. З’являється симптом і після перенесеного стресу або важкого фізичного навантаження.

Інші симптоми, що супроводжують жовчнокам’яну хворобу:

  • гіркота у роті, особливо вранці;
  • нудота і блювання, що не приносить полегшення;
  • відрижка;
  • метеоризм;
  • порушення випорожнення.

Загальний стан організму млявий, спостерігається дратівливість та підвищена стомлюваність. Додатковим симптомом хвороби стає підвищення температури тіла та гарячковий стан. У деяких випадках спостерігається жовтуватий відтінок шкіри (жовтяничний) і відчуття тяжкості в животі після їди.

Причини розвитку та профілактика

Медицина виділяє кілька причин розвитку жовчнокам’яної хвороби. Одна з найпоширеніших – порушення режиму харчування. Частою причиною хвороби стає незбалансований раціон, захоплення фастфудом та продуктами з надлишком холестерину. Однак при відмові від жирних видів їжі або різкому переході на дієту жовч стає незатребуваною, що викликає зміни в її структурі та поступову кристалізацію. Через це порушується обмін речовин – холестеринової та жирової.

Серед інших причин розвитку хвороби виділяють:

  • анатомічні аномалії у будові;
  • спадковість;
  • запальні процеси жовчного міхура;
  • інфекції органу;
  • застій жовчі.

Застій жовчі та, як наслідок жовчнокам’яна хвороба, виникають на тлі інших факторів. Часто наші фахівці знаходять спайки, пухлини, перегини міхура, рубцеві утворення.

Класифікація каміння, стадії хвороби

Камені, що збираються в жовчному міхурі, мають різний хімічний склад, що допомагає виділити дві групи:

  1. Холестеринові з’являються при порушенні засвоюваності холестерину. Речовина починає накопичуватися в печінці, поступово утворюючи каміння.
  2. Білірубінові – утворюються при надлишку гемоглобіну в організмі. За розміром поступаються першій групі, але перевищують їх за чисельністю.

Також існує класифікація за розміром: великі (понад 3 см) спричиняють проблеми зі здоров’ям, провокуючи гострі болі. Дрібні (менше 3 см) не викликають дискомфорту і не проявляють себе.

Розрізняється кілька стадій жовчнокам’яної хвороби:

  1. Докаменна – перша стадія, під час якої відбувається зміна складу жовчі. Основні симптоми відсутні, людина не відчуває дискомфорту і не здогадується про хворобу, що розвивається. Виявляється проблема, зазвичай, випадково — при біохімічному дослідженні жовчі.
  2. Латентна – на цій стадії починається активне утворення каменів. Виявити проблему допомагає спеціальне дослідження. Для цього також характерна відсутність дискомфорту або слабкі симптоми.
  3. Активна стадія – нездужання виявляються повною мірою, супроводжуються гострим болем.

Діагностика та лікування

Якщо у вас виникла підозра на початок жовчнокам’яної хвороби, необхідно терміново записатися на прийом до фахівця. Насамперед проводиться візуальний огляд та опитування пацієнта про тривожні симптоми. Діагностичні заходи включають загальний та біохімічний аналіз крові, УЗД черевної порожнини. Ретельне дослідження може вимагати проведення МРТ та інших апаратних досліджень.

Залежно від типу каміння, вибирається метод лікування. На каміння, яке можна «розчинити», впливають спеціальними медикаментами або ударно-хвильовою терапією.

Для лікування хвороби медичними препаратами існує низка обмежень, що обов’язково враховується під час виборів методу впливу. Під впливом препаратів камені руйнуються та виводяться з організму. Додатковим методом лікування може стати фітотерапія. Але проводитися вона повинна за розпорядженням та наглядом спеціаліста.

Дуже часто жовчнокам’яна хвороба діагностується досить пізно, коли медикаментозна дія вже неефективна. У цьому випадку вдаються до хірургічного лікування, яке має на увазі видалення каменів та жовчного міхура.

Важливе місце у схемі лікування займає дієта. Протягом курсу лікування хвороби їжу слід вживати невеликими порціями 5-6 разів на день. Варто виключити з раціону “шкідливі” види продуктів, алкоголь, шоколад та солодкі газовані напої. Дозволені при хворобі жовчного міхура:

  • кисломолочні продукти;
  • висівки та інші види клітковини;
  • рослинні жири;
  • нежирні сорти риби;
  • рідкі каші;
  • неміцні бульйони.

При хворобі жовчних проток рекомендується дотримання питного режиму. Переважні варіанти – зелений чай та очищена вода.

Профілактика після лікування

Хвороби жовчнокам’яного міхура не видаляються медикаментами повністю. Тому рекомендації щодо режиму живлення повинні виконуватися неухильно. При загостренні якнайшвидше запишіться на прийом, не займайтеся самолікуванням.

Після медикаментозного та хірургічного лікування хвороби необхідно займатися профілактикою. Подібні заходи допоможуть знизити ризик розвитку проблем зі здоров’ям у середньому віці.

Виключити застої жовчі у протоках допоможе збалансоване харчування, помірні фізичні навантаження, відмова від шкідливих звичок. Важливим стане регулярний огляд.

EuroMD
Додати коментар