Короткозорість – ступеня, симптоми, причини та лікування

При короткозорості людина добре бачить поблизу, але погано розрізняє предмети далекому відстані. На початковій стадії порушення далеко не всі відразу звертають увагу на зміни, але короткозорість часто прогресує і призводить до постійного зниження гостроти зору. Для людини з короткозорістю зображення формується перед сітківкою, а не посідає її певну область. Саме це стає причиною появи нечіткості предметів, що віддалені від очей.

Короткозорість – ступеня, симптоми, причини та лікування

Причини, що провокують розвиток захворювання

Гострота зору часто знижується у разі виникнення порушень елементів заломлюючої системи та очного яблука. Знаючи причини розвитку короткозорості та ступінь порушень, можна віднести міопію до того чи іншого виду:

  • лентикулярна короткозорість – розвивається у разі підвищення заломлюючої сили кришталика;
  • короткозорість, спричинена підвищенням ступеня кривизни рогівки;
  • осьова короткозорість, яка пов’язана із збільшеною довжиною очного яблука.

Причин розвитку захворювання може бути кілька, розглянемо найпоширеніші:

  • Оптична система ока, що складається з рогівки, кришталика, надмірно заломлює світлові промені. Незважаючи на повну зовнішню відповідність нормам форми та розмірів ока, сила заломлення зрушує фокус не на сітківку, а перед нею.
  • Неможливість сфокусованих світлових променів досягти сітківки. Таке порушення викликане фізіологічними відхиленнями, у яких форма ока відрізняється від норми. Занадто великий показник довжини передньозадньої осі викликає розтяг задньої стінки і стає фактором, який провокує появу міопічного конуса, викликає відшарування сітківки та інші зміни стану очного дна.

Поява короткозорості провокується низкою факторів. Фахівці виділяють основні з них:

  • Хвороба, що передається у спадок. Поганий зір та неможливість чітко бачити далеко розташовані предмети, як правило, не успадковуються, але від батьків до дітей часто переходить фізіологічна схильність. Наприклад, це можуть бути переломні властивості кришталика або особлива форма, розмір очного яблука. Якщо в обох батьків є такі порушення, найімовірніше, їхня дитина також зіткнеться надалі з короткозорістю. Імовірність передачі дитині від одного з короткозорістю (за умови, що у другого гострота зору перебуває в нормі) становить близько 30%.
  • Слабка здатність ока змінювати кривизну кришталика із залученням м’язів. Така особливість викликає компенсаторний розтяг очного яблука.
  • Високий внутрішньоочний тиск, що провокує збільшення очного яблука в розмірах. Це порушення призводить до того, що тканини склери послаблюються, а при тиску 18-24 мм рт. ст. розвивається короткозорість.
  • Вплив несприятливих умов. До таких умов відноситься погане освітлення, за якого відбувається постійна напруга очей, вплив комп’ютера, телевізора, сучасних гаджетів та безконтрольне користування ними. Крім цього, до короткозорості призводить звичка читати лежачи, при поганому освітленні, під час руху у транспорті. Під час листа або читання важлива правильна посадка, використання не точкового, а розсіяного освітлення, витримування відстані до книги не менше 30 см. Порушення цих рекомендацій також може спровокувати появу короткозорості.
  • Неправильне харчування, яке дозволяє наситити організм корисними компонентами.
  • Послаблення, що виникає як наслідки деяких захворювань (травми, у тому числі родові, гепатит, туберкульоз, алергії та інфекційні хвороби, порушення роботи опорно-рухового апарату, рахіт, захворювання носоглотки). При зниженні захисних сил організму часом також розвивається короткозорість.

При обстеженні дітей лікарі діагностують спадкові захворювання в половині випадків, якщо обидва батьки страждають на короткозорість.

Які бувають симптоми, ступеня розвитку порушень

На початковій мірі короткозорість може зовсім не турбувати людину. Незначне зниження гостроти зору часто списується на перевтому, втому або погане освітлення (перші проблеми помітні саме при розмитості картинки у вечірній або нічний час доби).

Міопія небезпечна тим, що звернення до лікаря часто відкладається та пацієнт відвідує спеціаліста, коли точно помітив відхилення, та порушення почали прогресувати. На цьому етапі люди помічають за собою звичку примружитись, щоб на віддаленій відстані побачити предмети. Більш складна форма короткозорості характеризується повною відсутністю чіткості зображення, а видалені предмети часто взагалі невиразні.

Доросла людина може стежити за своїми відчуттями і своєчасно реагувати на зміни, звернутися до фахівця. Відвести дитину до офтальмолога варто в тому випадку, якщо з боку помітні наступні зміни: бажання наблизити телефон або книгу ближче до очей, сісти ближче до телевізора, примруження при необхідності розглянути предмети або зображення вдалині.

Через постійну потребу надмірно напружувати очі з’являється супутня симптоматика:

  • Сльозогінність, особливо при тривалому сидінні за комп’ютером, читанні або зміни інтенсивності освітлення.
  • Печіння в очах, болючі відчуття. Це викликано перевтомою внутрішньоочних структур. Симптоми можуть турбувати не тільки при спробі розглянути віддалені предмети, але і при розгляді зображення поблизу.
  • Порушення кровообігу, що призводить до появи головного болю. Особливо такі скарги відзначають пацієнти у вечірній час, коли протягом дня доводилося напружувати очі, щоб краще бачити.

У процесі розвитку короткозорості очне яблуко збільшується у розмірах, виступає вперед та сприяє збільшенню розмірів очної щілини. Порушення зачіпають та інші частини ока, розтягують сітківку, судинну оболонку, склеру.

При обстеженні пацієнта лікар-офтальмолог виявить ступінь порушення та підтвердить стадію:

  • до –3 дптр – слабка форма короткозорості. З незначною короткозорістю при обстеженні ока спостерігаються слабкі зміни у довжині. Пацієнт часто не відчуває погіршення зору, але далекою відстані можуть злегка розмиватися обриси предметів.
  • від –3 до –6 дптр – середня. У людей із короткозорістю лікар виявляє збільшення довжини ока, зміни сітківки. При короткозорості поблизу пацієнт бачить добре, але для розгляду предметів потрібно дуже напружувати очі, а звичного напруження вже недостатньо.
  • Найсильніші зміни – сильний ступінь міопії. Третій ступінь виявляється у порушенні зору як поблизу, і під час розгляду предметів вдалині. З короткозорістю третього ступеня судинна оболонка починає стоншуватися, сітківка піддається змінам, фіксуються порушення стану очного дна.

Залежно від розвитку короткозорості, виділяють прогресуючі стани та непрогресуючі. Без явного погіршення ступеня короткозорості пацієнту можуть бути призначені контактні лінзи або окуляри, додаткове втручання не потребує необхідності. При вираженому прогресуванні короткозорості (погіршення зору одну і більше діоптрій протягом року) потрібне серйозніше лікування, накладання низки обмежень. Наприклад, виключаються серйозні фізичні навантаження, підйом ваг, біг. Часто прогресування короткозорості зустрічається у дітей, в даному випадку воно зі зростанням організму та збільшенням навантаження на органи зору під час навчання або при безконтрольному використанні гаджетів.

Чим гірша гострота зору, тим небезпечніше захворювання, оскільки збільшується ймовірність появи ускладнень. Це з розтягненням судин і погіршенням кровотоку, викликаного витончення оболонок і диспропорцією очного яблука. Витончення окремих ділянок ока здатне призвести до їх розриву при підвищеній фізичній активності, у стресових ситуаціях.

Діагностика захворювання

Звертатися до фахівця необхідно у разі виникнення перших симптомів, ще краще – регулярно проходити профілактичні обстеження. На прийомі офтальмолог використовує один або кілька методів діагностування міопії:

  • Перевірка гостроти зору таблиць з літерами, цифрами або символами. Зображення у таблиці розташовані рядами – від великих до дрібних.
  • Оцінка стану рогівки. Проеціювання тестових марок на рогівку ока дозволяє виявити силу заломлення.
  • Аналіз сили заломлення рогівки та кришталика. У результаті обстеження на сітківку очі пацієнта проектуються тестові символи.
  • Дослідження форми ока під час комп’ютерної кератотопографії.

Такі обстеження підходять як для дорослих, так дітей.

Схема лікування

Після проведення обстеження та оцінки отриманих результатів фахівцем можна приступати до складання схеми лікування короткозорості. Найголовніше при лікуванні – зупинити прогресування та стабілізувати стан пацієнта. З цією метою лікар призначає:

  • прийом медикаментів;
  • фізіотерапевтичні процедури, до яких відносяться електростимуляція, електрофорез, інфрачервоний лазер;
  • носіння контактних лінз, окулярів;
  • операцію.

Фахівець у рамках комплексного лікування також порекомендує налагодити режим активності та відпочинку, урізноманітнити харчування продуктами, у яких міститься білок та кальцій. Підтримувати поточний стан гостроти зору, не допустити його погіршення, а в деяких випадках і покращити гостроту зору людям з короткозорістю, допоможуть заняття гімнастикою для очей, регулярний масаж очей як один з методів лікування (можна виконувати самостійно вдома).

Люди з короткозорістю часто стикаються з обмеженнями при заняттях складними фізичними вправами, але плавання та легка гімнастична розминка дозволені. Для того, щоб своєчасно виявити захворювання та почати лікування, варто проводити профілактичні перевірки в кабінеті у лікаря кожні 6 місяців. Офтальмолог виявить порушення ще до того моменту, поки пацієнт самостійно не поскаржиться на зниження гостроти зору і допоможе вжити адекватних заходів.

EuroMD
Додати коментар