У перші тижні після народження організм дитини лише вчиться взаємодіяти з навколишнім світом. Імунна система новонародженого незріла, тому вона може гостро реагувати на цілком безпечні для дорослого речовини. Почервоніння на щічках, шорсткі плями на тілі, неспокій після годування — усе це може сигналізувати про алергію. Важливо вчасно помітити симптоми, визначити причину та скорегувати догляд, щоб уникнути ускладнень.
Що таке алергія у немовляти
Алергія у новонароджених — це надмірна імунна відповідь на речовини, які організм сприймає як загрозу. Після контакту з алергеном імунна система виробляє імуноглобулін Е, що запускає каскад реакцій. Найчастіше подразниками стають харчові білки, компоненти побутової хімії, пилок, шерсть тварин або ліки. Залежно від сили реакції алергію поділяють на легку, середню та тяжку. Оцінюють стан немовляти за площею висипань, загальним самопочуттям, роботою дихальної та травної систем.
Виділяють кілька основних типів алергічних реакцій:
- Атопічна алергія — вражає шкіру, слизові оболонки, дихальні шляхи. Проявляється дерматитом, кропив’янкою, може супроводжуватися поганим набором ваги та стійкими попрілостями.
- Інфекційна алергія — виникає як відповідь на бактеріальні або грибкові агенти. Характеризується нежиттю, кашлем, набряками, чханням.
Причини алергії у немовлят
Основна причина — незрілість імунної системи. У перші місяці життя організм не має достатньої кількості антитіл, тому реагує навіть на незначні подразники. Крім того, у перші 20 днів після народження можливий шкірний висип, спричинений материнськими гормонами, отриманими під час внутрішньоутробного розвитку.
Фактори, що підвищують ризик алергії:
- спадковість — якщо один із батьків має алергію, ймовірність її появи у дитини зростає;
- токсикоз під час вагітності, пізнє прикладання до грудей — призводять до дефіциту речовин, необхідних для формування імунітету;
- вживання високоалергенних продуктів під час вагітності або грудного вигодовування;
- перенесені захворювання, які послаблюють імунітет малюка;
- порушення правил введення прикорму;
- прийом ліків;
- одяг із синтетичних тканин;
- недостатня гігієна;
- контакт із пилом, шерстю, пухом.
Харчова алергія
Найпоширеніший тип — харчова алергія. Вона вражає понад 40 % немовлят. У групі ризику діти, чиї мами під час вагітності або лактації вживають алергенні продукти, а також малюки на штучному вигодовуванні, якщо суміш містить потенційно небезпечні компоненти. Перегодовування також може спровокувати реакцію.
Продукти, які найчастіше викликають алергію у немовлят через молоко матері:
- овочі червоного кольору;
- жирне м’ясо, ковбасні вироби;
- копчені та гострі страви;
- кава, шоколад, екзотичні фрукти;
- концентровані соки;
- кондитерські вироби;
- продукти з барвниками, консервантами, емульгаторами.
Контактна алергія
Шкіра немовляти дуже чутлива, тому контакт із деякими речовинами може викликати місцеву реакцію. Основні контактні алергени:
- побутова хімія — пральний порошок, засоби для миття посуду;
- побутовий пил, кліщі, клопи;
- шерсть домашніх тварин, навіть гладкошерстих;
- засоби гігієни — підгузки, вологі серветки;
- дитяча та доросла косметика, парфумерія — креми, дезодоранти.
Медикаментозна алергія
Виникає після прийому ліків або перевищення дозування. Ризик підвищується при одночасному застосуванні кількох препаратів, використанні ін’єкцій та інгаляцій. У немовлят медикаментозну алергію можуть спровокувати компоненти вакцин, а також деякі жарознижувальні та антибактеріальні засоби.
Вплив довкілля
Прогулянки на свіжому повітрі корисні, але іноді саме вони стають причиною алергії. Винуватцями можуть бути:
- пилок рослин і дерев;
- забруднене повітря;
- ненатуральні барвники в іграшках та предметах інтер’єру.
Ознаки алергії у немовляти
Симптоми залежать від типу алергену та шляху його потрапляння в організм. Найпомітніші шкірні прояви:
- висипання на щоках — плями, везикули, папули;
- свербіння, лущення;
- мокнучі ділянки;
- пухирці, наповнені рідиною.
З боку травної системи можуть спостерігатися:
- рясне зригування аж до блювання;
- підвищене газоутворення, метеоризм;
- діарея з домішками зеленого слизу та піною;
- спазми кишкової мускулатури (коліки);
- дисбактеріоз.
Респіраторні порушення виникають через запалення слизових очей і носоглотки. Основні ознаки:
- кашель, нежить, чхання;
- сльозотеча, кон’юнктивіт;
- утруднене дихання, аж до бронхоспазму;
- закладеність носа.
Чим небезпечна алергія у немовлят
Алергія — це не лише тимчасовий дискомфорт. Без належного лікування вона може призвести до серйозних ускладнень:
- Бронхіальна астма — інфекційно-алергічне захворювання з частими рецидивами.
- Гемолітична анемія — хронічне ураження кровотворної системи, при якому швидко руйнуються еритроцити.
- Ангіоневротичний набряк (набряк Квінке) та анафілактичний шок — небезпечні для життя стани, що потребують негайної госпіталізації.
Діагностика
При появі симптомів слід звернутися до педіатра або дитячого алерголога-імунолога. Діагностика включає:
- огляд дитини та опитування батьків;
- аналіз зв’язку між симптомами та певними продуктами чи речовинами;
- аналіз крові для визначення рівня імуноглобуліну Е та кількості еозинофілів;
- УЗД черевної порожнини для виключення неалергічних причин шлунково-кишкових розладів.
Важливий етап — виявлення конкретного алергену. Мамі рекомендують вести харчовий щоденник, куди записують її раціон і реакцію малюка. Дітям старше 3 місяців можуть провести шкірні проби. Аналіз крові показує лише наявність або відсутність алергії, але не вказує на конкретний подразник.
Часто батьки плутають алергічний висип із пітницею. Пітниця виникає через неправильний догляд за шкірою у складках — на шиї, у паху, на сідницях. Її прояви зменшуються після застосування підсушувальних засобів. Висип при алергії не зникає після гігієнічних процедур, часто запалюється та лущиться.
Лікування алергії у немовлят
Терапія завжди починається з виявлення та усунення алергену. Протягом 14 днів із раціону мами та дитини виключають усі потенційно небезпечні продукти, потім по черзі повертають, спостерігаючи за реакцією. Якщо малюк на штучному вигодовуванні, суміш замінюють на гіпоалергенну за призначенням лікаря. Цей принцип застосовують і до інших типів алергії — з оточення прибирають речі, які можуть викликати негативну реакцію.
Харчування та догляд
Дієта мами, що годує, — ключовий елемент лікування харчової алергії. Виключають:
- цільне коров’яче молоко (при алергії на білок);
- рибу, яйця, какао, мед;
- жирні, копчені, гострі продукти;
- яскраві овочі, цитрусові, екзотичні фрукти.
Обмежують:
- цільне молоко — лише в кашах;
- солодощі, кондитерські вироби;
- чорну смородину, вишню, диню, сливу, абрикоси, персики;
- хлібобулочні та макаронні вироби з борошна вищого ґатунку.
Рекомендовані продукти для мами:
- кисломолочні продукти низької жирності;
- індичка, пісна свинина;
- овочі — кабачки, капуста, патисони;
- фрукти — жовті сливи, яблука, груші;
- крупи — кукурудзяна, вівсяна, гречана;
- хліб житній, пшеничний із борошна 2-го ґатунку;
- чаї, морси, компоти;
- нежирні сорти риби.
Правила догляду, які допомагають зменшити алергічні прояви:
- достатній питний режим для вимивання токсинів;
- купання з відварами ромашки, череди, використання гіпоалергенних засобів;
- температура в кімнаті 18–20 °C, вологість 50–70 %;
- одяг і білизна тільки з натуральних тканин (бавовна);
- прання дитячих речей низькоалергенним порошком;
- регулярне вологе прибирання, відсутність килимів і м’яких меблів.
Медикаментозна терапія
Якщо немедикаментозних заходів недостатньо, лікар призначає препарати:
- Сорбенти — очищають організм від токсинів. Дозволені з народження (Ентеросгель, Активоване вугілля).
- Антигістамінні засоби — усувають свербіж, набряки. Дозволені з 1 місяця (Зіртек, Феністіл).
- Негормональні мазі — знімають запалення, зволожують шкіру (Бепантен).
- Гормональні мазі — пригнічують сильне запалення (Акрідерм). Застосовують лише за призначенням лікаря.
Профілактика алергії у немовлят
Повністю виключити ризик алергії неможливо, але дотримання простих правил значно його знижує:
- грудне вигодовування хоча б до 6 місяців;
- гіпоалергенна дієта мами під час лактації;
- поступове введення прикорму з 6 місяців, починаючи з монокомпонентних продуктів;
- використання гіпоалергенної косметики та побутової хімії;
- регулярне провітрювання та вологе прибирання дитячої кімнати;
- відмова від утримання домашніх тварин у перший рік життя дитини;
- вибір одягу з натуральних тканин без агресивних барвників;
- уважне ставлення до будь-яких змін у стані малюка та своєчасне звернення до лікаря.
