Коли немовля після кожного годування грудьми страждає від рідких випорожнень, здуття та болю, а вага не додається, причина часто криється не в якості молока, а в здатності організму його засвоювати. Лактазна недостатність — це стан, за якого тонкий кишечник виробляє недостатньо ферменту лактази, щоб розщепити молочний цукор (лактозу). Без цього ферменту лактоза не всмоктується, а потрапляє в товсту кишку, де бактерії зброджують її з утворенням газів, кислот і води. Наслідком стає цілий каскад неприємних симптомів, особливо небезпечних для дітей першого року життя.
Що таке лактазна недостатність
Лактазна недостатність належить до групи синдромів мальабсорбції — хронічних порушень перетравлення, всмоктування та транспорту поживних речовин у тонкому кишечнику. У нормі лактаза, вироблена клітинами слизової оболонки (ентероцитами), розщеплює лактозу на прості цукри — глюкозу й галактозу, які легко потрапляють у кров. Якщо ферменту обмаль, нерозщеплена лактоза рухається далі кишечником, спричиняючи осмотичний ефект: вона притягує воду, що призводить до проносу, а бактеріальне бродіння додає газоутворення та кисле середовище.
Хоча проблему часто сприймають як суто дитячу, вона може виникати в будь-якому віці. У немовлят лактазна недостатність особливо критична, оскільки молоко є їхнім основним джерелом харчування. Несвоєчасне виявлення загрожує зневодненням, порушенням формування кишкової мікрофлори, дефіцитом кальцію, затримкою набору ваги та навіть зниженням імунітету через вимушену відмову від грудного вигодовування.
Види лактазної недостатності
Фахівці виділяють два основні типи — первинну та вторинну лактазну недостатність. Первинна форма пов’язана зі спадково зумовленим зниженням активності ферменту або його повною відсутністю (алактазією). Вторинна виникає, коли ентероцити пошкоджуються через інше захворювання, і тоді страждає вироблення всіх ферментів, зокрема лактази.
Первинну недостатність поділяють на кілька підтипів:
- Вроджена (генетично обумовлена). Справжня алактазія або важка гіполактазія, спричинена мутацією генів, що відповідають за синтез лактази. Трапляється рідко й потребує довічної безлактозної дієти.
- Транзиторна (минуча). Спостерігається в недоношених або маловагових новонароджених, у яких ферментні системи ще не досягли зрілості. З часом активність лактази зазвичай відновлюється.
- Функціональна. Найпоширеніший варіант у немовлят, коли сам фермент виробляється в достатній кількості, але дитина отримує надто великий об’єм «переднього» молока, багатого на лактозу й бідного на жири, або просто перегодовується. Лактаза не встигає впоратися з навантаженням, і з’являються симптоми.
Причини виникнення
Розуміння причин допомагає обрати правильну тактику. Вторинна лактазна недостатність у дорослих і дітей старшого віку найчастіше розвивається на тлі інших станів:
- кишкові інфекції бактеріальної або вірусної природи;
- запалення тонкого кишечника (ентерит);
- глистні інвазії, зокрема лямбліоз;
- алергія на білок коров’ячого молока;
- целіакія (непереносимість глютену);
- атрофічні зміни слизової після тривалого зондового харчування;
- резекція частини тонкого кишечника;
- ендокринні порушення (гіпофізу, щитоподібної або підшлункової залози).
У немовлят первинна форма зумовлена генетичною схильністю, недоношеністю, незрілістю ферментних систем, а також порушенням балансу годування — коли малюк отримує забагато лактози відносно кількості жирів у молоці.
Симптоми в немовлят
Клінічна картина в немовлят зазвичай яскрава й з’являється вже в перші тижні життя. Батькам варто звернути увагу на такі ознаки:
- рідкі, часто пінисті випорожнення з кислуватим запахом, що виникають невдовзі після годування;
- багаторазовий пронос протягом доби, навіть якщо дитину прикладали до грудей лише раз;
- тривалий і болісний процес дефекації;
- здуття, бурчання в животі, надмірне газоутворення;
- неспокій, плач, поганий сон, дитина підтискає ніжки до живота;
- часті зригування, іноді блювання щойно з’їденим молоком;
- у стільці можуть з’являтися домішки слизу, піни, зрідка — прожилки крові;
- недостатній набір ваги або її втрата;
- підвищена пітливість.
Важливо не плутати ці симптоми з кольками або тимчасовим розладом травлення. Якщо кілька ознак повторюються систематично після кожного годування, потрібна консультація педіатра.
Як виявляється лактазна недостатність у дорослих
У дорослих первинна гіполактазія часто має поступовий початок і м’якший перебіг, тому її нерідко списують на гастрит чи синдром подразненого кишечника. Характерний симптомокомплекс включає:
- здуття, бурчання, поколювання в животі через 30–60 хвилин після вживання молока або неферментованих молочних продуктів;
- посилене газоутворення, що супроводжується легкими спазмами в епігастральній ділянці;
- самостійне зникнення симптомів, якщо порція молочного була невеликою;
- у разі вживання значної кількості лактози — сильний біль і пронос, що вимагають медикаментозної допомоги.
Вторинна форма в дорослих зазвичай минає після лікування основного захворювання, яке спричинило пошкодження слизової.
Методи діагностики
Щоб підтвердити діагноз і відрізнити первинну недостатність від вторинної, застосовують комплекс досліджень. У педіатричній практиці найпростішим і найдоступнішим є дієтодіагностика: з раціону дитини тимчасово вилучають грудне молоко або звичну суміш, замінюючи їх на безлактозну. Якщо симптоми зменшуються або зникають протягом 1–2 діб, а після повернення лактози поновлюються, це вагомий аргумент на користь діагнозу. Проте такий метод не завжди зручний: немовля може відмовлятися від нової суміші, а різка зміна харчування іноді сама провокує дисбаланс мікрофлори.
Точніші лабораторні та інструментальні методи:
- Біохімічний аналіз калу на вуглеводи. Визначає рівень цукрів і кислотність (pH). Для лактазної недостатності характерне зниження pH нижче 5,5 і вміст вуглеводів понад 0,25%. Метод неспецифічний, тому його використовують у поєднанні з іншими.
- Водневий дихальний тест. Після навантаження лактозою вимірюють концентрацію водню у видихуваному повітрі. Підвищений рівень свідчить про бактеріальне бродіння нерозщепленої лактози в товстій кишці.
- Лактазне генотипування. Генетичний аналіз, що виявляє схильність до первинної гіполактазії. Корисний для диференційної діагностики, особливо в дорослих.
- Тест із лактозним навантаженням. Після 10-годинного голодування визначають рівень глюкози в крові натще, потім дають випити розчин лактози й повторюють вимірювання кожні 10 хвилин протягом 2 годин. Якщо глюкоза не підвищується, лактоза не розщепилася — це підтверджує недостатність лактази. Найчастіше застосовують у дітей старшого віку.
- Біопсія слизової тонкого кишечника. Найдостовірніший метод, який дозволяє безпосередньо оцінити активність ферменту в тканинах. Проводиться під наркозом за допомогою ендоскопічного обладнання. Через інвазивність використовується вкрай рідко — переважно для підтвердження вродженої форми у важких випадках.
Лікування: комплексний підхід
Тактика залежить від форми й причини недостатності. При вторинній формі, спричиненій інфекцією або глистною інвазією, на перший план виходить етіотропна терапія:
- антибактеріальні препарати — лише за призначенням лікаря після визначення збудника та його чутливості;
- протигельмінтні засоби (наприклад, празиквантел, більтрицид, азінокс) — при підтвердженому лямбліозі чи інших паразитозах;
- пробіотики (Біфі-форм Бебі, Ацилакт, Лінекс, Лактобактерин, Біфідум Баг) — після завершення основного лікування для відновлення мікрофлори.
За будь-якого виду лактазної недостатності, окрім транзиторної та функціональної, застосовують патогенетичну терапію — ферментозамісну. Її мета — додати лактазу ззовні, щоб зберегти грудне вигодовування, адже материнське молоко містить незамінні пробіотики та фактори росту. Ферментні добавки (наприклад, препарати лактази) розводять у зцідженому молоці й дають дитині перед годуванням. Таку схему використовують до 3–4-місячного віку, поки власна ферментна система не зміцніє. Варто пам’ятати: при алергічній природі недостатності ефективність ферментів нижча, тоді як при вродженій формі або синдромі короткої кишки вони приносять суттєве полегшення.
Симптоматичне лікування допомагає впоратися з наслідками — діареєю, здуттям, блюванням. Для цього використовують:
- смекту або активоване вугілля — дозволені з народження, зв’язують токсини й гази;
- регідрон — заповнює втрату рідини та електролітів, запобігаючи зневодненню.
Дієта для дитини
Корекція харчування — ключовий елемент лікування. Для немовлят оптимальним є комбіноване вигодовування: грудьми та спеціальною низьколактозною або безлактозною сумішшю. Іноді використовують замінники на основі соєвого білка. Важливе правило — не перегодовувати. Дитина має їсти часто, але малими порціями, оскільки лактаза виробляється в обмеженій кількості й просто не встигає обробити великий об’єм лактози. У багатьох випадках симптоми гіполактазії зникають, варто лише трохи зменшити разовий об’єм харчування.
Дітям старшого віку з легкою формою недостатності дозволяють кисломолочні продукти (йогурти, кефір), вершкове масло, тверді сири — у них лактоза частково ферментована бактеріями. Повністю вилучають:
- незбиране молоко;
- кондитерські вироби з молочними наповнювачами;
- деякі пробіотики, що містять лактозу як наповнювач.
Чи потрібна дієта мамі, яка годує
Поширена думка, що мамі слід суворо обмежувати молочні продукти, не завжди виправдана. Лактоза в грудне молоко потрапляє незалежно від материнського раціону, тому її вилучення з харчування матері не впливає на рівень лактози в молоці. Однак обережність потрібна щодо білка коров’ячого молока, який може проникати в молоко матері й провокувати алергічну реакцію в дитини, що за симптомами нагадує лактазну недостатність. Тому годувальницям рекомендують обмежити споживання незбираного коров’ячого молока, але не відмовлятися від кисломолочних продуктів, якщо в дитини немає алергії.
Діагностична таблиця: порівняння методів
| Метод діагностики | Переваги | Обмеження |
|---|---|---|
| Дієтодіагностика | Простота, доступність, швидкий результат | Стрес для дитини, можливий дисбактеріоз |
| Аналіз калу на вуглеводи | Неінвазивний, інформативний у поєднанні з клінікою | Неспецифічний, залежить від дієти |
| Водневий тест | Неінвазивний, відображає бродіння | Потребує підготовки, не завжди доступний |
| Лактазне генотипування | Висока специфічність для первинної форми | Не показує вторинну недостатність |
| Тест із навантаженням лактозою | Функціональна оцінка | Інвазивний для маленьких дітей |
| Біопсія тонкої кишки | «Золотий стандарт» діагностики | Інвазивність, наркоз, висока вартість |
Коли варто звернутися до лікаря
Не відкладайте візит до педіатра або гастроентеролога, якщо помітили, що в дитини після кожного годування з’являється рідкий пінистий стілець, вона не набирає вагу, постійно неспокійна, а живіт здутий. У дорослих приводом для обстеження мають стати систематичні здуття, болі та проноси після вживання молочних продуктів. Своєчасна діагностика дозволяє уникнути ускладнень і швидко підібрати ефективну схему лікування.
Пам’ятайте: навіть підтверджена лактазна недостатність не означає повної відмови від молочного. Сучасні ферментні препарати, адаптовані суміші та продумана дієта дають змогу і немовлятам, і дорослим отримувати необхідні поживні речовини без дискомфорту.
