Здуття, нестабільне випорожнення та постійний дискомфорт у животі часто списують на тимчасовий розлад травлення. Проте, коли такі симптоми повторюються або тривають тижнями, причина може бути глибшою — порушення мікрофлори кишечника. Дисбактеріоз не є самостійним діагнозом у багатьох медичних класифікаціях, однак цей стан описує реальний дисбаланс, який безпосередньо впливає на травлення, засвоєння поживних речовин та імунну відповідь. Нижче розглянемо, як виявити проблему на ранніх стадіях, які методи діагностики застосовують лікарі та які кроки допомагають відновити здорову мікрофлору.
Що таке дисбактеріоз кишечника
Дисбактеріоз — це стан, при якому кількісний та якісний склад кишкової мікрофлори змінюється. Корисні бактерії, такі як біфідобактерії та лактобактерії, поступаються місцем умовно-патогенним та патогенним мікроорганізмам. Цей дисбаланс виникає не раптово: йому передують певні фактори — тривалий прийом антибіотиків, незбалансоване харчування, стреси, кишкові інфекції або зниження імунітету. У результаті страждає не лише травлення, а й загальне самопочуття, оскільки порушується синтез вітамінів, всмоктування мінералів та захисна функція слизової оболонки.
Основні симптоми дисбактеріозу у дорослих
На ранніх стадіях розпізнати дисбактеріоз складно — симптоми можуть бути стертими або нагадувати звичайне нетравлення. Однак із прогресуванням дисбалансу ознаки стають більш вираженими. Ось на що варто звернути увагу:
- Розлади випорожнень. Діарея, яка чергується із закрепами, або тривалий рідкий кал із кислим запахом та зеленуватим відтінком. Фекалії можуть бути пінистими, містити неперетравлені частинки їжі.
- Здуття та метеоризм. Підвищене газоутворення, відчуття розпирання, бурчання в животі, яке посилюється після їжі.
- Больові відчуття. Спазми або ниючий біль у різних відділах живота, який може зменшуватися після відходження газів або дефекації.
- Диспептичні явища. Відчуття переповненого шлунка навіть після невеликої порції їжі, неприємний присмак у роті, нудота.
- Загальні прояви. Поступова втрата ваги, зниження апетиту, ознаки авітамінозу (сухість шкіри, ламкість нігтів, втомлюваність) та анемія, спричинена порушенням засвоєння заліза.
Температура тіла при дисбактеріозі зазвичай залишається нормальною або підвищується незначно — до 37,2–37,5 °C. Якщо ж приєднується гостра кишкова інфекція, можливий різкий стрибок температури, який потребує окремої уваги лікаря.
Як проявляється дисбактеріоз у дітей
У дітей, особливо новонароджених та немовлят, мікрофлора кишечника лише формується, тому вони особливо вразливі до дисбалансу. Симптоми у дитини відрізняються від дорослих і часто включають:
- Кишкові кольки та здуття, через які малюк стає неспокійним, плаче, підтискає ніжки.
- Нестабільне випорожнення: пінистий, рідкий кал із кислим запахом або, навпаки, тривалий закреп.
- Порушення сну, підвищену збудливість, примхливість.
- Зниження апетиту, недостатнє набирання ваги.
- У деяких випадках — незначне підвищення температури тіла.
Батькам важливо вчасно помітити ці ознаки, оскільки тривалий дисбактеріоз у ранньому віці може вплинути на розвиток імунної системи та загальний фізичний стан дитини.
Методи діагностики
Для підтвердження дисбактеріозу та визначення складу мікрофлори лікар-гастроентеролог призначає лабораторні дослідження. Основним біоматеріалом є кал. Сучасна діагностика включає:
- Бактеріологічний посів калу на дисбактеріоз. Дозволяє виявити кількісні зміни основних груп бактерій та чутливість виділених патогенів до антибіотиків.
- ПЛР-діагностику. Дає змогу швидко та точно визначити ДНК патогенних мікроорганізмів, навіть якщо їхня кількість невелика.
- Дослідження зіскрібка зі слизової оболонки кишечника. Застосовується рідше, зазвичай при підозрі на специфічні інфекції.
- Вивчення біоптату з худої кишки. Інвазивний метод, який використовують у складних діагностичних випадках для оцінки стану слизової та мікрофлори безпосередньо в тонкому кишечнику.
Тільки на основі результатів лабораторних тестів можна підібрати адресне лікування, а не діяти навмання.
Підходи до лікування дисбактеріозу
Відновлення здорової мікрофлори вимагає комплексного підходу. Лікування спрямоване на усунення причини дисбалансу, пригнічення патогенної флори та заселення кишечника корисними бактеріями. Основні напрямки терапії:
Пробіотики
Це препарати, які містять живі корисні мікроорганізми — біфідобактерії, лактобактерії або колібактерії. Вони безпосередньо поповнюють популяцію нормальної флори. До найпоширеніших пробіотиків належать Лінекс, Сімбітер, Біфідумбактерін. Прийом пробіотиків допомагає швидше нормалізувати травлення, зменшити здуття та діарею.
Пребіотики
На відміну від пробіотиків, пребіотики не містять живих бактерій. Це речовини немікробного походження (найчастіше дисахариди, що не перетравлюються), які слугують поживним середовищем для власної корисної флори. Вони стимулюють ріст біфідо- та лактобактерій, одночасно пригнічуючи розмноження патогенів. Пребіотики часто призначають разом із пробіотиками для посилення ефекту.
Додаткові засоби
Якщо дисбактеріоз ускладнений кишковою інфекцією, лікар може призначити короткий курс антибактеріальних препаратів. Після його завершення обов’язково проводять відновлювальну терапію пробіотиками. Для підтримки організму також застосовують ферментні препарати, які полегшують перетравлення їжі, та полівітамінні комплекси, що компенсують дефіцит вітамінів. Важливо контролювати вагу та не допускати різкого її зниження.
Корекція харчування та профілактика
Медикаментозне лікування дає найкращий результат у поєднанні з дієтою. Харчування при дисбактеріозі має бути щадним і збалансованим:
- Виключіть продукти, що спричиняють бродіння: свіжу випічку, бобові, солодощі, газовані напої.
- Обмежте жирні, смажені та гострі страви, які подразнюють слизову оболонку кишечника.
- Включіть до раціону кисломолочні продукти без доданого цукру (кефір, йогурт, ряжанку), які природно містять корисні бактерії.
- Вживайте достатню кількість клітковини з овочів та фруктів (у період загострення — переважно термічно оброблених).
- Їжте невеликими порціями 4–5 разів на день, уникаючи переїдання.
Профілактика дисбактеріозу полягає в раціональному застосуванні антибіотиків (тільки за призначенням лікаря та з паралельним прийомом пробіотиків), збалансованому харчуванні, униканні стресів та своєчасному лікуванні шлунково-кишкових захворювань.
Коли звертатися до лікаря
Не варто займатися самодіагностикою та безконтрольно приймати пробіотики. Якщо симптоми порушення травлення тривають понад тиждень, супроводжуються втратою ваги, появою крові в калі або вираженим болем, необхідна консультація гастроентеролога. Лікар проведе необхідні дослідження, виключить серйозніші патології та підбере індивідуальну схему лікування, яка враховуватиме особливості вашого організму.
