Біль у верхній частині живота, що виникає після їди або на голодний шлунок, часто списують на гастрит чи порушення дієти. Проте за такими відчуттями може ховатися виразкова хвороба — хронічне ураження слизової оболонки шлунка, здатне призвести до серйозних ускладнень, якщо його вчасно не розпізнати. Головне завдання — знати, які симптоми є приводом для негайного обстеження, адже на ранніх стадіях лікування проходить значно легше і має сприятливий прогноз.
Загальні симптоми виразки шлунка
Виразкова хвороба рідко розвивається на абсолютно здоровому тлі. Найчастіше їй передують тривалий гастрит, ерозії слизової або інші патології шлунково-кишкового тракту. Тому організм заздалегідь подає сигнали, які важливо не ігнорувати.
Усі прояви можна умовно поділити на явні (безпосередньо пов’язані з дефектом слизової) та непрямі, які можуть супроводжувати й інші захворювання. Наприклад, пронос при виразці шлунка не є прямим симптомом — він виникає через закид надлишку соляної кислоти в кишечник, але така діарея може бути спровокована багатьма іншими причинами.
Звернутися до лікаря варто, якщо ви регулярно спостерігаєте в себе такі ознаки:
- посилене газоутворення, здуття живота;
- нудота, блювання, кисла відрижка;
- відчуття важкості та переповненості після їди, навіть якщо порція була невеликою;
- білий наліт на язиці;
- підвищена пітливість, особливо вночі.
Ці симптоми не є специфічними, але в поєднанні з характерним болем вони суттєво підвищують ймовірність виразкового ураження.
Як біль залежить від локалізації виразки
Ключова скарга при виразці — біль. Однак його характер, час виникнення та місце відчуття безпосередньо залежать від того, в якому відділі шлунка утворився дефект. Розуміння цих особливостей допомагає лікарю ще до інструментального обстеження запідозрити конкретну локалізацію.
Кардіальний та субкардіальний відділи
Виразка у верхній частині шлунка, ближче до стравоходу, дає про себе знати досить швидко після їди.
- Больові відчуття з’являються приблизно через 20 хвилин після прийому їжі.
- За силою біль зазвичай слабкий або помірний, але постійний.
- Локалізується він у верхній частині живота, майже біля серця, через що пацієнти іноді плутають його із серцевим болем.
- Супроводжується нудотою, іноді блюванням, яке приносить тимчасове полегшення.
Мала кривизна шлунка
Ця зона є однією з найчастіших локалізацій виразки. Її особливість — високий ризик перфорації з проривом у черевну порожнину або сусідні органи.
- Біль відчувається ліворуч по середній лінії живота.
- З’являється приблизно через годину після їди й посилюється, якщо перерва між прийомами їжі була надто довгою.
- Характерні нічні та «голодні» болі, які змушують пацієнта прокидатися.
- При розвитку ускладнень інтенсивність болю різко зростає, стає важко терпіти.
Велика кривизна шлунка
Виразки цієї локалізації частіше діагностують у чоловіків старше 30 років. Головна небезпека — понад 50% таких виразок можуть бути злоякісними, а симптоми довго залишаються невираженими.
- Біль слабкий, невиражений, іноді пацієнти описують його як дискомфорт, а не біль.
- Через стерту симптоматику хворобу часто виявляють уже на стадії прогресування.
- Можуть бути присутні загальні диспепсичні явища: нудота, нестійкі випорожнення.
Антральний відділ
Ураження нижньої частини шлунка, ближче до дванадцятипалої кишки, характерне для молодих людей. При ускладненні можливий розвиток кровотечі.
- Пік больових відчуттів припадає на нічний час.
- Виражена печія, іноді блювання кислим вмістом.
- Біль локалізується переважно в правій частині живота й посилюється при натисканні (позитивний симптом Менделя).
Пілоричний канал
Найрідкісніша локалізація — лише близько 8% усіх випадків. Проте на пізніх стадіях вона часто ускладнюється перфорацією або кровотечею в підшлункову залозу.
- Тривалі (понад 30 хвилин) сильні напади голодного болю, нерідко вночі.
- Надмірне слиновиділення, печія, відчуття здуття після їди.
- У частини пацієнтів спостерігається блювання кислим вмістом, нудота.
Симптоми прободної виразки: коли зволікати не можна
Перфорація — наскрізний дефект стінки шлунка з витіканням вмісту в черевну порожнину — є одним із найнебезпечніших ускладнень. Спровокувати її можуть алкоголь, сильний стрес, фізичне перенапруження або грубе порушення дієти, особливо в період сезонного загострення. За даними досліджень, у часи воєн або економічних криз кількість госпіталізацій із приводу перфоративної виразки зростає втричі — через підвищення психоемоційного тиску та погіршення якості харчування.
Найчастіше прорив діагностують у людей похилого віку, тоді як у молодих пацієнтів перфорація частіше локалізується в дванадцятипалій кишці. Розпізнати прободіння можна за такими ознаками:
- раптовий гострий («кинджальний») біль у животі;
- нудота, позиви до блювання;
- різка слабкість, запаморочення, холодний липкий піт, блідість шкіри;
- деяке полегшення в положенні лежачи з притиснутими до живота ногами;
- через 5–6 годин після початку нападу може настати уявне поліпшення — біль стихає, але це свідчить про розвиток перитоніту;
- ознаки перитоніту: підвищення температури, здуття живота, прискорене серцебиття (тахікардія).
Важливо: симптоми перфорації можна помилково прийняти за гострий апендицит, ниркову коліку або інші стани. Тому при появі раптового сильного болю в животі необхідно негайно викликати швидку допомогу. Ігнорування цих проявів може призвести до смерті через перитоніт. Пам’ятайте: прободіння не виникає на порожньому місці — йому завжди передує тривалий перебіг виразкової хвороби з описаними вище симптомами.
Діагностика: що робити при підозрі на виразку
Якщо ви помітили в себе або близької людини характерні симптоми, перший крок — записатися на прийом до гастроентеролога. Лікування, розпочате на ранніх стадіях, проходить набагато легше і має позитивний прогноз. Особливу увагу слід приділяти скаргам дітей та підлітків: вони не завжди можуть чітко описати біль, але виразкова хвороба нерідко дебютує саме в шкільному віці.
Після бесіди та первинного огляду лікар призначає необхідні дослідження. Основні методи діагностики:
- ФЕГДС (фіброезофагогастродуоденоскопія) — огляд слизової оболонки стравоходу, шлунка та дванадцятипалої кишки за допомогою ендоскопа. Дозволяє безпосередньо побачити виразку, оцінити її розмір і стан;
- біопсія слизової оболонки — забір невеликого зразка тканини під час ендоскопії для виключення злоякісного процесу;
- аналіз шлункового соку — дослідження рівня кислотності, який часто підвищений при виразці.
Результати цих аналізів стають основою для призначення лікування. Зазвичай терапія включає препарати, що знижують вироблення соляної кислоти (наприклад, Омез, Фосфалюгель), а також спеціальну дієту. При хронічному перебігу хвороби профілактичних заходів доведеться дотримуватися все життя, щоб уникнути загострень.
