Еутиреоз – що це за патологія та її види, способи профілактики та медикаментозної чи народної терапії

Патологія щитовидної залози, що впливає функціонування всього організму, призводить до серйозних ускладнень. Еутиреоз – це стан, у якому органі спостерігається дифузне збільшення тканин, вузлів. Його характерна особливість – рівень гормонів, що залишається незмінним. Небезпека у тому, що така ситуація триває недовго. У будь-який момент може розвинутись гіпотиреоз або гіпертиреоз. Це залежить від того, чи підвищиться або знизиться гормональний фон. Чому виникає патологія, як лікується, інформація важлива для тих, хто піклується про стан свого здоров'я.

Класифікація

Для правильного опису ситуації, призначення терапії в медицині прийнято систематизувати захворювання. Всесвітня організація охорони здоров'я встановила класифікацію патології за рівнем виразності процесу. Еутиреоїдний стан має на увазі існування трьох стадій:

  • перша – розміри та форми щитовидної залози не змінені, не визначаються візуально, не відчуваються при пальпації;
  • друга – видимі зміни відсутні, при промацуванні відчуваються збільшені розміри;
  • третя – зоб помітний візуально, розростання тканин підтверджується при пальпації.

Ендокринологи виділяють клінічний еутиреоз – патологію, за якої функції порушуються при стабільному гормональному рівні. Стан будь-якої миті може перейти у небезпечну форму. Відзначають ще два різновиди патологічної ситуації:

  • Медикаментозний еутиреоз. Стан провокують ліки, що діють на роботу органу, та препарати, у яких як побічні ефекти виявляються симптоми недуги.
  • Аутоімунний еутиреоз – атака імунної системи на щитовидку. Викликається високим рівнем радіації, тривалим перебуванням на сонці, перенесеним грипом, стресом.

Причини

Щитовидна залоза – орган, чутливий до багатьох змін, що відбуваються в організмі. Спостерігаються зовнішні та внутрішні фактори, що провокують розвиток еутиреозу. Патологічне стан викликають:

  • спадковість;
  • фізичні, психологічні навантаження;
  • часті стресові ситуації;
  • емоційні розлади;
  • нервові зриви;
  • зловживання алкоголем;
  • куріння;
  • несприятлива екологія;
  • бактеріальні, вірусні захворювання;
  • ушкодження щитовидної залози;
  • радіоактивне випромінювання;
  • гормональний збій під час вагітності, при клімаксі.

Еутиреоз у дитини розвивається як ускладнення інфекційних захворювань. До появи такого стану у дорослих наводить:

  • прийом лікарських засобів, що впливають на функцію щитовидної залози;
  • недостатність йоду, що надходить в організм із продуктами харчування;
  • хронічний аутоімунний тиреоїдит (запальний процес тканин щитовидки);
  • попадання в організм небезпечних речовин – кобальту, стронцію, миш'яку;
  • розлад імунної системи;
  • порушення роботи жіночих статевих органів;
  • патології щитовидки, що супроводжуються запаленням

Еутиреоз - що це за патологія та її види, способи профілактики та медикаментозної чи народної терапії

Вузловий зоб при еутиреозі

Дифузне об'ємне розростання щитовидної залози різноманітної морфології – найпоширеніша форма еутиреозу, яка називається вузловим зобом. Ендокринологи виділяють кілька різновидів захворювання залежно від стану структурних змін. Відзначають 4 форми вузлового зобу:

  1. з одним збільшеним вузлом;
  2. з множинними укрупненими утвореннями;
  3. з декількома вузлами, які об'єднані разом;
  4. ендемічна – розвивається як наслідок малої концентрації йоду в організмі.

Прогресування вузлового зоба спричиняє неприємні симптоми, дискомфортний стан. Еутиреоз на початку процесу виявляється випадково при обстеженні інших органів. Клініцисти встановлюють 5 ступенів розвитку зобу:

  • перша – щитовидна залоза не збільшена, при пальпації не визначається;
  • друга – зоб промацується;
  • третя – при ковтанні видно обриси освіти;
  • четверта – зоб займає велику ділянку шиї;
  • п'ята – щитовидна залоза сильно збільшена, тисне на навколишні органи, тканини.

Симптоми

Еутиреоз піддається лікуванню, тому з появою ознак патології необхідно звернутися до ендокринолога. Зміни в організмі розпочинаються з порушень нервової системи. Для початку еутиреоїдного стану характерні симптоми:

  • відчуття безпричинної наростаючої слабкості;
  • сонливість у денний час;
  • підвищена дратівливість;
  • безсоння;
  • хронічна втома;
  • порушення психічних реакцій;
  • емоційна нестабільність;
  • депресивний стан;
  • почуття розбитості після відпочинку чи сну;
  • висока стомлюваність.

З розвитком патології відбувається трансформація у прилеглих тканинах. Збільшення розмірів щитовидної залози при еутиреоз викликає появу:

  • зовнішніх змін контурів шиї, спричинених розростанням вузлів;
  • почуття стискання горла, як при задушенні;
  • дискомфорту в ділянці шиї, відчуття стороннього тіла;
  • болю, проблеми ковтання;
  • утрудненого дихання;
  • сухого кашлю;
  • осипленого голосу;
  • відчуття кома у горлі;
  • задишки при навантаженнях.

При прогресуванні еутиреозу починаються порушення в інших системах та органах. Пацієнти скаржаться на наявність:

  • головного болю;
  • підвищення або зниження ваги при постійному режимі харчування, відсутності інших хвороб;
  • порушень менструального циклу;
  • тахікардії (прискорених ударів серця);
  • еректильної дисфункції у чоловіків;
  • екстрасистолії (поява позачергових серцевих ударів);
  • запаморочення;
  • болю в серці;
  • зниженого тиску;
  • випинання очних яблук;
  • тремору кінцівок;
  • відчуття голоду;
  • сухість шкіри;
  • зниження температури тіла.

Еутиреоз - що це за патологія та її види, способи профілактики та медикаментозної чи народної терапії

Еутиреоз при вагітності

Період, коли у організмі жінки розвивається нове життя, характеризується зміною гормонального фону, перенапругою ферментних систем. Зростаючий ембріон забирає в матері корисні мінерали, мікроелементи, зокрема йод. Під час вагітності відбувається збільшення швидкості фільтрації у нирках, що призводить до активного виведення цієї речовини з організму. Дефіцит йоду може спровокувати:

  • порушення функцій щитовидної залози;
  • виникнення еутиреозу;
  • передчасні пологи;
  • вади розвитку плода;
  • поява у новонародженого зоба

Вже під час планування вагітності потрібно пройти обстеження щитовидки, щоб отримати лікування, уникнути тяжких ускладнень. У разі потреби лікарі рекомендують жінкам:

  • корекційну терапію для профілактики дефіциту йоду в організмі – нерідко курс лікування продовжується до пологів;
  • виключення стресових ситуацій;
  • сеанси психотерапевта;
  • харчування, що включає продукти, багаті на вітаміни, йод.

Ускладнення

З появою симптомів недуги необхідно пройти обстеження. Пізня діагностика, відсутність лікування призводять до прогресування еутиреозу. Великі розміри зобу спричиняють ускладнення. У пацієнта спостерігаються:

  • здавлювання артерій, судин на шиї, що викликає порушення кровообігу;
  • запаморочення;
  • ризик розвитку інфаркту міокарда, інсульту;
  • депресивний стан;
  • зміна голосу до повного пропадання;
  • зниження реакції;
  • погіршення уваги, пам'яті;
  • панічні атаки;
  • пригніченість;
  • нервове виснаження.

Дефіцит йоду призводить до гормональних порушень, які негативно впливають на функціонування організму. Якщо у разі розвитку еутиреозу не провести корекційне лікування, можна зіткнутися з такими проблемами:

  • утруднене дихання;
  • біль при ковтанні, особливо твердої їжі;
  • серцева недостатність;
  • підвищення артеріального тиску;
  • фіброз щитовидки;
  • атеросклероз як наслідок збільшення холестерину в крові;
  • порушення серцевого ритму – брадикардія, тахікардія.

Еутиреоїдний стан небезпечний переродженням доброякісної освіти на злоякісну ракову форму. Серйозні збитки патологія завдає репродуктивній системі. Порушення функцій щитовидної залози впливає на організм чоловіка та жінки. Еутиреоз без лікування викликає:

  • еректильну дисфункцію;
  • імпотенцію;
  • порушення менструального циклу;
  • синдром полікістозних яєчників;
  • безпліддя.

Еутиреоз - що це за патологія та її види, способи профілактики та медикаментозної чи народної терапії

Діагностика

Ендокринолог починає прийом пацієнта з підозрою на еутиреоз зі збирання анамнезу. З'ясовується наявність спадкових факторів, які провокують причини розвитку патології. Під час огляду лікар:

  • проводить пальпацію щитовидної залози для виявлення ступеня змін у тканинах, наявності та розмірів вузлів;
  • проводить опитування пацієнта про симптоми патології;
  • призначає проведення аналізів;
  • відправляє хворого на апаратні дослідження.

Для уточнення діагнозу еутиреоз виконуються лабораторні аналізи. Вони включають визначення концентрації йоду в сечі виявлення рівня насиченості організму мікроелементом. Проводиться імуноферментний аналіз крові, що визначає лімфоцити та антитіла до клітин щитовидної залози, тиреоглобуліну. Велике значення при діагностиці приділяється дослідженню на вміст тиреотропіну та тиреоїдних гормонів. Виявляється відхилення від норми у сироватці крові:

  • вироблюваних щитовидкою Т3 – трийодтироніну, Т4 – тироксину;
  • ТТГ – тиреотропний гормон гіпофізу.

Для визначення розмірів структури вузлів при еутиреозі проводиться інструментальна діагностика. Вона включає:

  • УЗД – виявляє кістозні елементи, наявність запалень, пухлин, оцінює габарити вузлів, будову залози.
  • Сцинтиграфію – радіоізотопне дослідження із введенням у вену радіоізотопів йоду, що накопичуються у щитовидці. По випромінюванню визначається функція залози, осередки запалення, зміна малюнка судин.
  • Тонкоголкову біопсію – паркан для аналізу клітин вузлів, щитовидки.
  • Контрастну рентгенографію при великих розмірах новоутворення.

Лікування

Якщо діагностовано еутиреоз, основне завдання – зупинити розростання тканин, усунути симптоми патології. Наявність одного, двох вузлів невеликого розміру – до 8 мм – не потребує спеціального лікування. Лікарі рекомендують дієту, спостереження за змінами, раз на півроку УЗД-дослідження. При розвитку еутиреоїдного стану призначається консервативна терапія. Схема лікування підбирається індивідуально, включає:

  • застосування Левотироксину – синтетичного тиреоїдного гормону;
  • використання йодовмісних препаратів – Камфодала, Мікройода, Антиструміну, Камфйода.

Харчування при еутиреоз щитовидної залози відіграє істотну роль. Дієтологи рекомендують виключити продукти, що провокують збільшення зоба – хрін, ріпу, гірчицю, капусту. Для нормалізації нервової системи при еутиреоїдному стані потрібно прибрати з раціону:

  • алкоголь;
  • міцний чай, кава;
  • гострі, копчені продукти;
  • жирне м'ясо;
  • прянощі.

Оскільки еутиреоз розвивається при дефіциті йоду, у меню мають бути страви з продуктами, що містять цей мікроелемент і вітаміни. Необхідно вживати:

  • морську капусту;
  • йодовану сіль;
  • морепродукти;
  • чорноплідну горобину;
  • нежирне м'ясо;
  • житній хліб;
  • кисломолочні продукти;
  • овочі у свіжому чи відвареному вигляді;
  • ягоди;
  • крупи;
  • гриби.

За відсутності ефекту від консервативної терапії еутиреозу, наявності кількох вузлів чи великих розмірів освіти, за підозри на рак, рекомендується проведення хірургічного втручання. Операція проводиться лапароскопічно. При її виконанні:

  • січуться зростаючі вузли;
  • виробляється резекція тканин, що розрослися;
  • забирається матеріал для біопсії з метою подальшого вивчення;
  • не потрібна госпіталізація;
  • залишаються непомітні шрами;
  • відбувається швидке відновлення.

Еутиреоз - що це за патологія та її види, способи профілактики та медикаментозної чи народної терапії

Лікування еутиреозу щитовидної залози народними засобами

Рецепти цілителів – частина комплексної терапії патології, яка має стати її заміною. Самолікування еутиреозу не дає результатів. Застосування народних засобів потребує обов'язкового узгодження з ендокринологом. При порушенні функції щитовидки рекомендують:

  • Щодня приймати по чайній ложці сухого, подрібненого листя ламінарії.
  • Перетерти кілограм свіжої чорноплідної горобини, змішати з такою ж кількістю цукру. Вживати по чайній ложці тричі на день.

На відпочинку цілителі радять щодня випивати склянку морської води. Важливо, щоб вона була чиста – набрана далеко від берега. Необхідно розвести її в рівних пропорціях із звичайною прісною водою. Корисно при еутиреозі вживати чай, приготований із сухого коріння дикої мальви. Усю кількість напою слід випити протягом дня. Курс може тривати до півроку. Для приготування:

  • закип'ятити 0,5 літра води;
  • покласти ложку сировини;
  • наполягти 30 хвилин;
  • додати тертий імбир, корицю, мед – по чайній ложці.

Народні цілителі рекомендують при еутиреоїдному стані перевірений засіб, зроблений на основі лікарських трав та рослин. Для приготування складу кип'ятять 3 склянки води, додають до нього 2 ложки збору, витримують півгодини під кришкою, проціджують. Усю кількість потрібно випити за 3 прийоми. У рецепт входять компоненти у грамах:

  • барвінок – 30;
  • листя волоського горіха -50;
  • кора вільхи – 30;
  • тирлич блакитний – 100;
  • квітки вересу – 30;
  • фукус пухирчастий – 50.

Прогноз

Якщо патологія виявлена вчасно, вона піддається лікуванню. Невеликі зміни при еутиреоїдному стані усуваються самостійно, якщо пацієнт коригує свій спосіб життя. Для цього знадобиться:

  • правильно харчуватися, не забуваючи про нормальний вступ до організму йоду;
  • підтримувати режим трудової діяльності та відпочинку;
  • не перевантажуватися фізично та емоційно;
  • уникати нервових перенапруг.

Занедбаний, прогресуючий еутиреоз може призвести до необоротних наслідків, викликати гормональний дисбаланс. Необхідно своєчасно розпочати лікування. Ендокринологи дають сприятливий прогноз навіть при розвитку патологічного стану. Для цього пацієнту необхідно:

  • приймати йодовмісні препарати, призначені лікарем, дотримуючись дозування та курс лікування;
  • вживати гормональні засоби при гіпотиреозі або їх антагоністи у разі гіпертиреозу;
  • за необхідності провести хірургічне висічення освіти.

Еутиреоз - що це за патологія та її види, способи профілактики та медикаментозної чи народної терапії

Профілактика

Людям, які мають генетичну схильність, що знаходяться в зоні ризику розвитку еутиреоїдного стану, необхідно періодично відвідувати ендокринолога для проведення обстеження. Якщо патологія у пацієнта була успішно вилікована, для виключення рецидивів слід займатися профілактикою. Слід дотримуватися правил:

  • уникати стресових ситуацій;
  • виключити шкідливий вплив довкілля – за необхідності змінити місце проживання;
  • остерігатися прямих сонячних променів;
  • бути обережними прийому ліків;
  • перестати палити, вживати алкоголь.

Важливий профілактичний захід – нормальне надходження йоду до організму. Для виключення дефіциту необхідна спеціальна дієта, що включає йодовмісні продукти. Щоб запобігти розвитку еутиреозу, знадобиться:

  • під час вагітності приймати лікарські препарати за призначенням лікаря;
  • регулярно відвідувати ендокринолога;
  • здавати кров на аналіз для визначення рівня тиреотропіну;
  • періодично проходити ультразвукове обстеження щитовидки.

Відео

EuroMD
Додати коментар