Як починається хвороба Пертеса: перші сигнали, які не можна ігнорувати
Коли дитина починає накульгувати без видимої причини, а після активних ігор скаржиться на біль у стегні чи коліні, батьки часто списують це на забій або втому. Саме так непомітно стартує хвороба Пертеса — остеохондропатія головки стегнової кістки. За міжнародною класифікацією вона має код М91.1. Її підступність полягає в тому, що на початку симптоми слабко виражені, а зволікання з лікуванням загрожує незворотною деформацією суглоба та інвалідністю.

Найчастіше патологію виявляють у хлопчиків віком від 2 до 14 років. Усе починається з порушення кровопостачання головки стегна — ділянки, яка забезпечує плавний рух у кульшовому суглобі. Без достатнього живлення кісткова тканина починає відмирати, формуючи вогнище некрозу. Важливо розуміти: цей процес не пов’язаний з інфекцією чи запаленням, хоча згодом може приєднуватися реактивне запалення.
Чому порушується живлення головки стегна: механізм розвитку
В основі хвороби лежить нестача артеріальної крові в епіфізі стегнової кістки. Коли кровопостачання переривається, клітини кісткової тканини (остеоцити) та кісткового мозку гинуть. Це запускає каскад змін, які поступово руйнують нормальну анатомію суглоба. Механізм розвитку проходить кілька послідовних фаз:

- Порушення кровопостачання. Судини, що живлять головку стегна, звужуються або закупорюються. Тканина недоотримує кисень і поживні речовини.
- Формування вогнища некрозу. У зоні ішемії гинуть кісткові балки, кістковий мозок і хрящ. Головка втрачає механічну міцність.
- Поява вдавленого перелому. Під дією звичайного навантаження (ходьба, стрибки) ослаблена кістка провалюється — виникає імпресійний перелом субхондральної ділянки.
- Розсмоктування некротизованих тканин. Організм поступово заміщує мертву кістку грануляційною тканиною. Одночасно шийка стегна коротшає, що змінює біомеханіку суглоба.
- Розростання сполучної тканини. На місці розсмоктаного некрозу формується фіброзна тканина, яка не може виконувати опорну функцію.
- Зрощення місця перелому. Завершальна стадія — відновлення цілісності кістки. Але якщо головка встигла деформуватися, форма залишається неправильною, що призводить до артрозу в майбутньому.
Ці етапи не завжди чітко розмежовані, але саме вони визначають симптоми та вибір лікувальної тактики.
Причини та фактори ризику: що підвищує ймовірність захворювання
У більшості випадків хвороба Пертеса розвивається не через одну причину, а через поєднання кількох несприятливих факторів. Провідною теорією вважається наявність у дитини вродженої патології поперекового відділу спинного мозку — мієлодисплазії. Вона призводить до:

- зменшення кількості судин, які живлять тканини кульшового суглоба;
- порушення іннервації тазостегнових суглобів;
- зміни тонусу судинних стінок;
- нестачі кисню та поживних речовин у кістковій тканині;
- відмирання тканин без участі інфекції.
Однак сама по собі мієлодисплазія не гарантує розвиток хвороби. Пусковим механізмом часто стають додаткові фактори ризику:
| Категорія | Конкретні фактори |
|---|---|
| Механічні | Травми тазових кісток, підвищене навантаження на ноги (наприклад, ранні заняття спортом) |
| Запальні | Інфекційні захворювання (синусит, ангіна, грип), що порушують мікроциркуляцію |
| Обмінні | Порушення фосфорно-кальцієвого обміну, рахіт, гіпотрофія |
| Гормональні | Зміна гормонального фону в підлітків, вроджені патології ендокринної системи |
| Ортопедичні | Дисплазія (вроджений вивих) тазостегнового суглоба |
| Перинатальні | Сідничне передлежання плода, мала вага при народженні (менше 2 кг) |
| Загальні | Відставання в рості порівняно з однолітками, часті тривалі інфекції, алергічні захворювання, неповноцінне харчування |
Жоден із цих факторів не діє ізольовано. Наприклад, у дитини з мієлодисплазією та нестачею кальцію навіть помірне фізичне навантаження може спровокувати некроз головки стегна.
Симптоми на різних стадіях: від ледь помітної кульгавості до повної нерухомості
Клінічна картина залежить від того, на якому етапі перебуває патологічний процес. Перші ознаки можуть з’явитися вже у 2-річних малюків. Дитина починає трохи накульгувати, іноді «припадати» на ногу, підтягувати її. Біль під час ходьби — незначний, тому батьки часто не надають цьому значення.
Поступово симптоми наростають. У розпалі хвороби з’являються:
- припухлість тканин у ділянці ураженого суглоба;
- сильний біль по всій довжині кінцівки, який посилюється при навантаженні;
- неможливість вивернути ногу назовні;
- обмеження обертальних, розгинально-згинальних рухів;
- підвищення температури тіла до субфебрильних значень (37,0–37,5 °C);
- слабкість сідничних м’язів (гіпотрофія);
- виражена кульгавість;
- сильна пітливість стопи на боці ураження.
Захворювання може бути одностороннім або двостороннім. Симптоми змінюються залежно від стадії:
| Стадія | Характерні прояви |
|---|---|
| Імпресійний перелом | Сильний біль при навантаженні, дефіцит нормальних рухів, зниження пульсації в пальцях стопи, блідість шкіри ноги |
| Фрагментація (розсмоктування) | Укорочення кінцівки, зниження больового синдрому, але повна відсутність рухливості в суглобі |
Біль часто іррадіює в коліно або пах, що може ввести в оману навіть лікаря. Тому при будь-якій тривалій кульгавості в дитини обов’язково проводять рентгенографію обох кульшових суглобів.
Діагностика: чому рентген — основний метод
Визначальним дослідженням при підозрі на хворобу Пертеса є рентгенографія кульшового суглоба. Її виконують у двох проекціях: стандартній прямій та в «позі жаби» (метод Лауенштейна). Друга проекція дозволяє краще розгледіти передньо-зовнішню ділянку головки, де некроз виникає найчастіше.

Для оцінки тяжкості ураження ортопеди використовують класифікацію Кеттерол, яка виділяє чотири групи:
- Група 1. Ознаки хвороби виражені слабо. Головка стегна зберігає нормальну конфігурацію, але помітне ураження кісткових тканин.
- Група 2. Контури головки без порушень, проте видно деструктивні та склеротичні зміни.
- Група 3. Сильне ураження головки, видно лінію перелому.
- Група 4. Головка суглоба повністю деформована. Виражені зміни вертлюжної западини.
Від групи за Кеттерол залежить прогноз і вибір тактики лікування. У сумнівних випадках додатково можуть призначати МРТ або УЗД, але саме рентген залишається «золотим стандартом».
Консервативне лікування: спокій, медикаменти та фізіотерапія
Лікування хвороби Пертеса завжди починають із консервативних методів. Головна мета — створити умови для відновлення форми головки стегна, поки триває ріст дитини. Терапія включає кілька напрямків.

Розвантаження суглоба та забезпечення спокою
Ураженій кінцівці потрібен повний спокій. Для цього використовують:
- скелетне витягнення — дозволяє зняти навантаження з суглоба й утримувати ногу в правильному положенні;
- гіпсові пов’язки — фіксують суглоб на тривалий час;
- ортопедичні конструкції (шини, тутори) — обмежують рухи, але зручніші в побуті.
Тривала нерухомість може спровокувати ожиріння, тому важливо скоригувати харчування. Раціон має бути багатий на білки, кальцій і вітаміни (особливо D і C).
Медикаментозна терапія
Ліки призначають залежно від стадії та супутніх симптомів:
- Нестероїдні протизапальні засоби (Диклофенак, Ібупрофен) — при супутньому запаленні для зменшення болю та набряку.
- Стимулятори кровотоку (Пентоксифілін) — покращують мікроциркуляцію в ділянці суглоба.
- Остеопротектори (Остеомед) — сприяють відновленню кісткової тканини.
- Хондропротектори (препарат Дону) — захищають суглобовий хрящ від руйнування.
Фізіотерапія та ЛФК
Починаючи з другої стадії, коли гострий біль стихає, підключають фізіотерапевтичні методи:
- Електрофорез із лікарськими препаратами — дозволяє доставити ліки безпосередньо до суглоба.
- Лікувальна фізкультура — спеціальні вправи для формування м’язового корсета без навантаження на суглоб.
- Електростимуляція м’язів — підтримує тонус сідничних і стегнових м’язів, які слабшають через нерухомість.
У тяжких випадках, коли консервативне лікування не дає результату, вдаються до хірургічного втручання. Але в більшості дітей вдається досягти відновлення без операції.
Прогноз для дітей і дорослих: коли очікувати повного одужання
Прогноз хвороби Пертеса насамперед залежить від віку, в якому встановлено діагноз, і від розміру вогнища некрозу. Найсприятливіший сценарій — коли захворювання виявлено до 6 років. У цьому віці головка стегна ще активно росте й має високий потенціал до ремоделювання. За умови систематичного лікування вдається:
- повністю відновити рухливість суглоба;
- уникнути ускладнень у старшому віці;
- вести повноцінний спосіб життя;
- займатися спортом без перевантажень (плавання, велосипед).
Якщо ж хворобу діагностовано пізно або лікування було непослідовним, можливі серйозні наслідки:
- обмеження рухливості суглоба;
- гіпотрофія сідничних м’язів;
- розвиток деформуючого коксартрозу;
- постійна кульгавість;
- обмеження опорної функції стегна;
- інвалідність у молодому віці.
Дорослі, які перенесли хворобу Пертеса в дитинстві, повинні дотримуватися довічних правил, щоб не спровокувати ускладнення:
- регулярно виконувати комплекс лікувальної гімнастики;
- періодично проходити обстеження в ортопеда;
- виключити навантаження на суглоб (стрибки, біг, довге стояння);
- обирати роботу, не пов’язану з тривалим перебуванням на ногах;
- проходити санаторно-курортне лікування;
- надавати перевагу плаванню та їзді на велосипеді.
Хвороба Пертеса не вирок. При своєчасному зверненні до лікаря та дисциплінованому виконанні всіх рекомендацій більшість пацієнтів повертаються до активного життя без обмежень. Головне — не ігнорувати перші симптоми й не чекати, що «саме мине».











