Вторинний гіперальдостеронізм – ознаки та прояви, діагностика та методи терапії

При гіперальдостеронізмі вторинного типу у людини спостерігається підвищений рівень альдостерону гормону кори надниркових залоз. На відміну від первинної, ця форма захворювання розвивається внаслідок порушень у роботі інших внутрішніх органів, а не у функціонуванні ендокринних тканин.

Особливості перебігу захворювання

Виділення альдостерону відбувається під впливом ренін-ангіотензинової системи, робота якої може утруднюватися при ниркових, печінкових та серцево-судинних захворюваннях.

Механізм розвитку вторинного альдостеронізму:

  1. Будь-яке порушення припливу крові по артеріям до нирок – це сигнал організму про крововтрату або зневоднення.
  2. Внаслідок цього включаються компенсаторні механізми.
  3. Потім активується ренін крові, що веде до посилення вироблення альдостерону.
  4. У розвитку гіперальдостеронізму грають роль зниження онкотичного тиску та гіпонатріємія.
  5. Описані процеси можуть відбуватися за наступних хвороб:
  • цирозі печінки;
  • серцевої недостатності;
  • хронічний нефрит;
  • набряки різного походження;
  • гіпертонії.

Вторинний гіперальдостеронізм - ознаки та прояви, діагностика та методи терапії

При вагітності

Швидкий розвиток вторинного альдостеронізму під час вагітності – нормальна фізіологічна реакція організму. Вона виникає у відповідь підвищення рівня статевих гормонів. Механізм розвитку цієї реакції:

  1. У крові зростає кількість естрогенів.
  2. Внаслідок цього підвищується синтетична активність печінки, що веде до посилення продукції реніну.
  3. В результаті збільшується концентрація ангіотензину, що призводить до підвищення рівня альдостерону приблизно в 8 разів.
  4. Пік продукції мінералокортикоїду припадає на середину вагітності і зберігається на такому рівні аж до пологів.

При артеріальній гіпертензії

Дуже часто зустрічається поєднання гіпертонічної хвороби та гіперальдостеронізму. Можливі причини підвищення рівня альдостерону при високому тиску:

  • Атеросклероз. З ним часто поєднується гіпертонія. При атеросклерозі бляшки можуть відкладатися в одній або обох ниркових артеріях, через що зменшується кровообіг у нефронах. Через це ренін-ангіотензин-альдостеронова система активізується, що підвищує рівень альдостерону.
  • Первинна гіперпродукція реніну або його підвищений виробіток внаслідок зменшення ниркового кровотоку та ниркової перфузії.
  • Звуження однієї або обох головних артерій нирок через фіброзно-м'язову гіперплазію.

Вторинний гіперальдостеронізм - ознаки та прояви, діагностика та методи терапії

Симптоми

Клінічна картина вторинного альдостеронізму малоспецифічна, оскільки підвищений рівень альдостерону за такої патології буває викликаний різними причинами. Можливі прояви:

  • сильна набряклість;
  • крововиливу в очне дно;
  • нейроретинопатія;
  • зростання артеріального тиску.

Характерним проявом такого гіперальдостеронізму є синдром Барттера. На нього вказують такі специфічні симптоми:

  • поліурія;
  • зневоднення;
  • виражений міопатичний синдром;
  • судоми;
  • відставання дітей у фізичному розвитку;
  • головний біль;
  • блювання;
  • полідипсія;
  • адинамія.

Діагностика

Мета діагностики – виявлення захворювання, яке спричинило вторинний альдостеронізм. Лікар вивчає сімейний анамнез та стан пацієнта, відзначаючи скарги на самопочуття, пов'язані з основною патологією. Для підтвердження діагнозу призначаються такі дослідження:

  • Дослідження плазми крові та сечі. Фахівці визначають концентрацію електролітів, реніну, альдостерону, калію.
  • Пункційна біопсія нирок. Призначається для діагностування синдрому Барттера. Це процедура взяття тканини нирок без порожнинної операції. Мета – виявлення гіперплазії апарату цих парних органів.
  • Сцинтиграфія, ангіографія, УЗД, комп'ютерна та магнітно-резонансна томографії нирок. Проводяться для візуалізації цих органів з метою виявлення причин гіперальдостеронізму.

Вторинний гіперальдостеронізм - ознаки та прояви, діагностика та методи терапії

Принципи лікування вторинного гіперальдостеронізму

Мета лікування – усунення та мінімізація проявів основного захворювання.

Для нормалізації рівня калію в організмі хворому рекомендують низькосольову дієту з обмеженням продуктів, що містять натрій.

Основне лікування має симптоматичний характер. Воно проводиться за допомогою таких медикаментозних препаратів:

  • Спіронолактон. Рекомендований для корекції електролітних розладів.
  • Аспаркам. Призначається крім сечогінних для відновлення рівня калію.
  • Тріамтерен. Це калійзберігаючий діуретик, який використовується при нормальному рівні калію на тлі гіперальдостеронізму.

Відео

EuroMD
Додати коментар