Біль у спині після робочого дня чи ниючий дискомфорт у суглобі часто сприймають як звичайну перевтому. Але коли до цього додаються постійна слабкість, вечірнє підвищення температури та поступова втрата ваги, причина може бути значно серйознішою. Туберкульоз кісток — друга за поширеністю форма позалегеневої інфекції, і він здатен роками маскуватися під нешкідливі стани.
Збудником хвороби є мікобактерії Mycobacterium tuberculosis, відомі як палички Коха. На відміну від багатьох інших бактерій, вони не виділяють екзотоксинів, тому потрапляння збудника в організм не гарантує розвитку хвороби. Інфекція активується лише тоді, коли на людину діють додаткові несприятливі фактори:
- виснажлива фізична праця, хронічна втома;
- перенесені інфекційні захворювання, які послаблюють імунітет;
- незадовільні побутові умови, скупченість;
- неповноцінне або недостатнє харчування, дефіцит білків і вітамінів;
- часті травми опорно-рухового апарату, особливо повторні мікротравми;
- зловживання алкоголем, що пригнічує імунну відповідь.
Як мікобактерії потрапляють у кістки
Основний шлях зараження — повітряно-краплинний, коли людина вдихає збудника від хворого з активною формою легеневого туберкульозу. Можливий також аліментарний шлях через інфіковані продукти, контактний — через пошкоджену шкіру, та внутрішньоутробний — від інфікованої матері до плоду. Після потрапляння в організм мікобактерії можуть тривалий час залишатися в «сплячому» стані в лімфатичних вузлах або легеневій тканині, а за сприятливих умов активізуватися та поширюватися.
За механізмом ураження кістковий туберкульоз поділяють на два види:
- Первинний — мікобактерії одразу фіксуються в кістковій тканині, минаючи легені. Такий варіант трапляється рідше і можливий при масивному інфікуванні або потраплянні збудника безпосередньо в кровотік.
- Вторинний — переважна більшість випадків. Спочатку формується легеневе вогнище, а потім гематогенним або лімфогенним шляхом мікобактерії заносяться в губчасту кісткову тканину. Найбільш уразливі ділянки з рясним кровопостачанням: хребці, епіфізи стегнової та великогомілкової кісток, плечова кістка, кістки передпліччя.
Три стадії розвитку хвороби
Перебіг туберкульозу кісток відрізняється поступовістю — симптоми наростають повільно, а перші зміни часто залишаються непоміченими. Клініцисти виділяють три послідовні фази:
Періартрична (преспондильна) стадія — первинний остит
Триває від кількох тижнів до кількох місяців. У губчастій речовині кістки формується туберкульозний горбик — специфічна гранульома. Зовнішні прояви мінімальні: людина може відзначати швидку втомлюваність, періодичний тупий біль у м’язах, який зникає після відпочинку. Температура тіла іноді підвищується до 37,0–37,5°С, частіше у вечірній час.
Артритична стадія — вторинний артрит
Запальний процес переходить із кістки на суглоб. Ця стадія проходить три етапи: початок, розпал і затихання. Саме на цій фазі з’являються виражені симптоми, які змушують звернутися до лікаря: стійкий больовий синдром, припухлість, обмеження рухів, підвищення місцевої температури шкіри. У період затихання запалення дещо стихає, але без лікування процес переходить у хронічну форму.
Постартритична стадія
Характеризується важкими анатомічними наслідками: деформацією суглоба, укороченням кінцівки, утворенням стійких контрактур і анкілозів. Можуть виникати рецидиви із загостренням болю та появою нориць. На цьому етапі консервативне лікування часто неефективне, і потрібне хірургічне втручання.
Де найчастіше локалізується туберкульоз кісток
Мікобактерії рідко обмежуються ізольованим ураженням кістки — зазвичай до процесу залучається прилеглий суглоб. Залежно від локалізації виділяють такі клінічні форми:
| Форма захворювання | Локалізація | Особливості перебігу |
|---|---|---|
| Туберкульозний гоніт | Колінний суглоб | Найчастіше розвивається у підлітків, супроводжується випотом і болючою припухлістю. |
| Туберкульоз хребта (спондиліт) | У 60% — грудний відділ, у 30% — поперековий | Найпоширеніша форма. Призводить до руйнування тіл хребців, утворення «холодних» абсцесів і кіфотичної деформації. |
| Туберкульозний коксит | Кульшовий суглоб | Часто діагностується у дітей. Може спричинити значне вкорочення кінцівки та патологічний вивих стегна. |
| Туберкульозний омартрит | Плечовий суглоб | Трапляється рідко. Протікає тривало без гнійного випоту, але з прогресуючою атрофією м’язів. |
| Туберкульозний оленіт | Ліктьовий суглоб | Характерний для юнацького віку. На пізніх стадіях формуються натічні абсцеси та нориці. |
| Туберкульоз променево-зап’ясткового суглоба | Зап’ясток | Зустрічається рідко. Відрізняється двостороннім симетричним ураженням. |
| Туберкульоз гомілковостопних суглобів та стопи | Надп’ятково-гомілковий суглоб, кістки стопи | Часто ускладнюється утворенням каверн і тривало існуючих нориць. Може призводити до анкілозу. |
Як проявляється туберкульоз кісток: від перших сигналів до важких ускладнень
Клінічна картина залежить від стадії, локалізації та віку пацієнта. У дорослих початкові симптоми часто нагадують хронічну перевтому, тоді як у дітей на перший план виходять зміни поведінки та рухової активності.
Ранні симптоми, які легко пропустити
На періартричній стадії специфічних ознак немає, але поєднання кількох неспецифічних скарг має насторожити:
- незвична млявість, дратівливість, зниження працездатності;
- підвищена сонливість удень при нормальному нічному сні;
- часткове зниження апетиту без очевидної причини;
- тупі ниючі болі в м’язах, які посилюються надвечір або після фізичного навантаження;
- дискомфорт у спині під час нахилів або тривалого стояння, що зникає після відпочинку;
- субфебрильна температура (37,0–37,5°С), особливо у вечірні години.
Ознаки прогресування хвороби
Коли процес переходить в артритичну стадію, симптоми стають більш вираженими та специфічними. Хворі описують біль як такий, що нагадує радикуліт або міжреберну невралгію. Приєднуються ознаки загальної інтоксикації:
- помітна втрата ваги, не пов’язана з дієтою;
- підвищення температури до 39–40°С у період загострення;
- інтенсивний, іноді нестерпний больовий синдром у ділянці ураженого суглоба;
- припухлість і почервоніння шкіри над суглобом;
- місцеве підвищення температури шкіри в зоні запалення;
- зниження еластичності м’язів спини, обмеження рухливості суглоба;
- утворення норицевих ходів із виділенням сірого гною без запаху;
- атрофія м’язів спини або кінцівки;
- деформація та вкорочення ураженої кінцівки.
Особливості симптомів у дітей
Діти не завжди можуть точно описати біль, тому батькам слід звертати увагу на зміни в поведінці та руховій активності. Дитина з туберкульозним ураженням кісток стає менш активною, відмовляється від звичних ігор, виглядає розсіяною та швидко втомлюється. Характерні ознаки:
- малюк намагається не наступати на хвору ногу, береже її, після тривалої ходьби може підтягувати кінцівку;
- якщо уражена рука, дитина використовує лише здорову кінцівку під час ігор і побутових дій;
- уражена кінцівка поступово худне, стає тоншою за здорову;
- з’являється помітний перекіс тазу, що особливо видно при ходьбі;
- розвивається болюча кульгавість — дитина боїться наступати на хвору ногу і намагається швидше перенести на неї вагу;
- при туберкульозі плечового суглоба спостерігається компенсаторне піднімання плечей угору.
Діагностика туберкульозу кісток
Перший етап — ретельний збір анамнезу з акцентом на контакт із хворими на туберкульоз, попередні інфекції, травми та соціально-побутові умови. Лікар оцінює характер скарг, тривалість симптомів і динаміку погіршення стану. Для підтвердження діагнозу використовуються такі інструментальні та лабораторні методи:
- рентгенографія ураженої ділянки — дозволяє виявити вогнища деструкції кісткової тканини, звуження суглобової щілини, остеопороз;
- туберкулінодіагностика (проба Манту, Діаскінтест) — оцінює реакцію організму на антигени мікобактерій;
- рентгенографія грудної клітки — обов’язкове дослідження для виявлення первинного легеневого вогнища або кальцинатів як свідчення перенесеної інфекції;
- МРТ ураженого сегмента — найбільш інформативний метод для оцінки стану м’яких тканин, суглобових структур, натічних абсцесів і поширеності процесу на спинний мозок при спондиліті.
За потреби виконують пункційну біопсію з мікробіологічним дослідженням отриманого матеріалу, що дозволяє виділити збудника та визначити його чутливість до препаратів.
Як лікують туберкульоз кісток
Лікування спрямоване на три основні цілі: знищення мікобактерій, зміцнення захисних сил організму та запобігання подальшому руйнуванню кісткової тканини. Терапія завжди комплексна і включає дієту з підвищеним вмістом білка та вітамінів, загальнозміцнювальні заходи, лікувальний масаж (поза гострим періодом) і медикаментозне лікування.
Основним методом є протитуберкульозна хіміотерапія, яка проводиться за стандартними схемами з використанням комбінації препаратів. Тривалість лікування становить не менше 6 місяців, а при поширених формах може досягати 12–18 місяців. Переривати курс або самостійно змінювати дозування неприпустимо — це призводить до формування стійкості мікобактерій.
Хірургічне лікування призначається при неефективності консервативної терапії або за наявності таких показань:
- серйозні анатомічні порушення — значне руйнування суглобових поверхонь, патологічні переломи;
- грубі дефекти на пізній стадії захворювання — деформації, контрактури, анкілози, що порушують функцію кінцівки;
- сильний больовий синдром у ділянці уражених суглобів, який не знімається анальгетиками.
Обсяг операції може включати видалення некротизованих тканин, дренування абсцесів, резекцію суглоба або ендопротезування. У будь-якому випадку хірургічне втручання не скасовує хіміотерапію, а доповнює її.
