Як лікувати гострий та хронічний тонзиліт

Тонзиліт – це запалення піднебінних мигдаликів, яке спричинене вірусами або бактеріями. Різні типи патології можуть спричинити серйозні ускладнення. Домашнє або стаціонарне лікування тонзиліту призначається лише після детальної діагностики.

Симптоми

Як лікувати гострий та хронічний тонзиліт

Запалення мигдаликів часто розвивається у дітей до 7 років та підлітків. Основні симптоми тонзиліту:

  • біль в горлі;
  • почервоніння та набряк мигдалин;
  • підвищення температури до 38-39 ° С, озноб;
  • проблеми, дискомфорт при ковтанні;
  • головний біль;
  • наліт жовтого чи білого кольору на гландах;
  • збільшення лімфовузлів на шиї;
  • неприємний запах із рота;
  • біль у животі (у маленьких дітей);
  • осиплість голосу.

У дітей віком до 1-2 років виявляються додаткові ознаки:

  • примхливість, занепокоєння;
  • відмова від їжі;
  • підвищене відділення слини, викликане утрудненим ковтанням.

Лікування

Як лікувати гострий та хронічний тонзиліт

Щоб уникнути розвитку ускладнень, тонзиліт слід лікувати своєчасно. Терміново зверніться за медичною допомогою, якщо помітили такі ознаки у дитини:

  • проблеми з диханням;
  • сильний біль при ковтанні, який не проходить більше 2 діб;
  • слабкість, швидка стомлюваність;
  • сильне слиновиділення.

Домашній догляд

Коли запалення мигдаликів спричинене вірусною інфекцією і дитина не має ускладнень, призначається лікування в домашніх умовах. Якщо дотримуватися всіх рекомендацій лікаря, одужання настає приблизно за тиждень. Схема домашньої терапії включає:

  1. Повноцінний сон, постільний режим.
  2. Рясне питво для зволоження горла та запобігання зневодненню.
  3. Зволоження повітря в житловому приміщенні: провітрювання кімнати, вологе прибирання кілька разів на день.
  4. Зміна раціону харчування. У меню включити курячий бульйон, рідкі каші на воді або молоці, чай з медом (якщо дитина не має алергії), компот із сухофруктів.
  5. Полоскання водою з морською сіллю. На склянку теплої води слід взяти 1 ч. л. солі. Виконувати процедуру кожні 2 години до зниження неприємних відчуттів у горлі.
  6. Прийом льодяників або пастилок. Препарати виписує тільки лікар. Така терапія дозволена дітям від 4 років.
  7. Усунення високої температури, гарячки. Для цього застосовують парацетамол (Панадол), ібупрофен (Нурофен). Дітям та підліткам не можна давати аспірин для полегшення симптомів лихоманки. Інакше може розвинутись небезпечний для здоров'я та життя стан – синдром Рея. Воно спричиняє порушення роботи печінки, нирок, головного мозку.

Антибіотики

Як лікувати гострий та хронічний тонзиліт

Коли запалення мигдаликів спровоковане бактеріями, лікар призначає дитині антибактеріальні препарати. Часто застосовуються засоби пеніцилінової групи (Амоксиклаф, Флемоксин) близько 10 днів. При алергії ними використовуються альтернативні ліки. Маленький пацієнт повинен пройти весь лікувальний курс, навіть якщо симптоми хвороби пропадають за кілька днів після початку терапії. Передчасне припинення прийому препаратів підвищує ризик розвитку серйозних ускладнень (ревматизм, запалення нирок або серця, отит тощо).

Тонзилектомія

Як лікувати гострий та хронічний тонзиліт

Якщо лікування медикаментами не дає результатів, то призначається тонзилектомія. Процедура полягає у повному видаленні піднебінних мигдаликів. Показання до операції:

  1. Утруднене дихання/ковтання. Через сильне збільшення мигдаликів повітря, їжа вільно не проходить через горлянку. Обов'язкова операція призначається при 3 ступеня збільшення гланд, так як повністю перекривається вхід в глотку.
  2. Рецидиви хронічного запалення мигдаликів (загострення тонзиліту частіше 7 разів на рік).
  3. Схильність до ускладнень і натомість ангіни. До таких наслідків відносяться ревматизм, гломерулонефрит, геморагічний васкуліт. Вони часто виникають при тонзиліті, викликаному стрептококом.
  4. Збільшення мигдалин третього ступеня плюс загострення хронічної ангіни.
  5. Абсцес (нагноєння тканин) ЛОР-органів при запаленні гландів. Тонзилектомія потрібна для надання доступу до абсцесу, щоб усунути гній.

Тонзилектомія здійснюється в амбулаторних умовах. За кілька годин після операції дитину відпускають додому. Винятками є ті випадки, коли виникають ускладнення. Повне одужання та загоєння тканин настає через 1-2 тижні.

Мигдалики видаляють під місцевим чи загальним наркозом. Його вибір залежить від віку пацієнта та особливостей перебігу його хвороби. Сучасні методи хірургічного втручання: лазерний та ультразвуковий.

Діагностика

Перед тим, як призначити лікування, лікар проводить огляд дитини і при необхідності призначає додаткові лабораторні аналізи. Схема обстеження:

  1. Перевірка горла, вух та носової порожнини для визначення вогнища інфекції.
  2. Прощупування (пальпація) шиї дозволяє виявити збільшення лімфатичних вузлів.
  3. Огляд шкіри на наявність висипки (скарлатина).
  4. Прослуховування грудної клітки.
  5. Додаткові аналізи: загальний аналіз крові, мазок із зіва.

Мазок

Як лікувати гострий та хронічний тонзиліт

Цей аналіз допомагає з'ясувати характер інфекції, що викликала тонзиліт. Позитивний результат свідчить про наявність бактерій, негативний — потрапляння до організму вірусів. Для дослідження лікар використовує стерильний ватний тампон, яким бере мазок із зіва пацієнта. Результат відомий за добу.

Аналіз крові

Загальний аналіз крові проводиться з'ясування збудника тонзиліту, відповіді імунної системи. Він здається на голодний шлунок, лаборант бере кров із пальця. При бактеріальному запаленні підвищується кількість лейкоцитів, при вірусному – лімфоцитів. Можливе збільшення ШОЕ (швидкості осідання еритроцитів).

Причини

Як лікувати гострий та хронічний тонзиліт

Чинники, які провокують розвиток тонзиліту:

  1. Попадання в організм бактерій (стрептокока групи А, стафілокока, пневмокока) або вірусів (ентеровірус Коксакі, герпес, аденовірус).
  2. Діатез у дітей – схильність до деяких захворювань.
  3. Погано проліковані ГРВІ (гострі респіраторні вірусні інфекції).
  4. Стоматологічні патології: стоматит, карієс, пародонтоз.
  5. Слабкий імунітет.
  6. Переохолодження.
  7. Синусит – запалення слизової оболонки пазух носа.
  8. Найчастіші рецидиви ангіни.
  9. Аденоїдит – ураження глоткової мигдалини.
  10. Нестача вітамінів і, як наслідок, рахіт – порушення метаболізму, розвитку кісткових тканин.
  11. Незбалансований раціон. Нестача або надлишок жирів, білків та вуглеводів, нерегулярне харчування.
  12. Захворювання глотки: вузькі та глибокі мигдалики, спайки, наявність щілинних ходів.
  13. Викривлення носової перегородки – патологія, що часто зустрічає, викликана травмами, дефектами розвитку, різними хворобами.
  14. Алергія на деякі продукти (мед, цитрусові, горіхи) чи ліки (антибіотики, аміноглікозиди, анестетики).

Фактори ризику

Сприятливі фактори запалення мигдаликів:

  1. Вік дитини. Бактеріальний тонзиліт часто діагностують у дітей віком від 5 до 15 років. Вірусна форма хвороби розвивається переважно віком до 2 років.
  2. Діти, які відвідують дитячий садок та школу, хворіють частіше. Хвороба передається повітряно-краплинним та контактно-побутовим шляхом.

Типи

Як лікувати гострий та хронічний тонзиліт

Запалення мигдаликів буває кількох видів. Категорії через зараження:

  1. Первинний тип запалення – гостре запалення гланд, яке спровоковане переохолодженням, ослабленням імунітету або термічним ураженням тканин горла.
  2. Вторинний тонзиліт . Хвороба є симптомом чи наслідком інфекційних патологій. Вона розвивається і натомість супутніх захворювань (скарлатини, дифтерії, лейкозу тощо. буд.).
Зараз читають:Алергічний риніт

Класифікація за характером перебігу:

  1. Гострий тонзиліт – виражене запалення верхньої частини гланд. Спровоковано бактеріальними чи вірусними збудниками. Гостра форма патології нерідко вражає дітей 5-10 років та підлітків.
  2. Хронічний тонзиліт – стійке запалення, яке періодично повторюється (від 2 разів на рік) та викликає токсичну алергічну реакцію. Рецидиви хвороби спостерігаються восени та взимку: при сезонному ослабленні імунітету та низькій температурі повітря.

Як лікувати гострий та хронічний тонзиліт

Види захворювання в залежності від переважаючих ознак:

  1. Катаральний тонзиліт. Мигдалини та лімфовузли на шиї сильно збільшені, утворюються почервоніння та білий наліт у горлі.
  2. Фібринозний. Гланди покриваються тонкою плівкою білястого кольору.
  3. Лакунарний. Лакуни (заглиблення в мигдаликах) заповнюються жовтим гноєм, розвивається набряк, лімфатичні вузли збільшуються.
  4. Гангренозний. У тканинах гланд утворюються виразки, починається некроз. На задній частині горла утворюється біло-сірий наліт.
  5. Фолікулярний. Формуються точкові гнійники на мигдаликах. Спостерігається сильне почервоніння.

Ускладнення

Гострий або хронічний тонзиліт може спровокувати низку серйозних ускладнень у дитини:

  1. Виникають труднощі при диханні, задишка, тяжкість у грудній клітці.
  2. Перитонзилярний абсцес – скупчення гною за гландами.
  3. Синдром апное – затримка дихання під час сну.
  4. Тонзилярний целюліт – інфекція, що глибоко проникає в тканини, які оточують мигдалики.

Профілактика

Як лікувати гострий та хронічний тонзиліт

Щоб уникнути розвитку тонзиліту або його рецидиву, дотримуйтесь таких правил:

  1. Мийте руки після прогулянки на вулиці, відвідування туалету, перед їдою.
  2. Не використовуйте із хворим загальний посуд, предмети гігієни.
  3. При перших симптомах інфекції відразу звертайтеся до лікаря.
  4. Змініть дитині зубну щітку після одужання.

Щоб уникнути поширення інфекції, потрібно виконати такі дії:

  1. Не ведіть дитину на прогулянку, до саду/школи до одужання.
  2. Навчіть дитину прикривати рота рукою або хусткою під час чхання, кашлю.

Відео

EuroMD