П’яткова шпора

П’яткова шпора – це захворювання, при якому на підошовній стороні кістки п’яти з’являється виступ – екзостоз. В результаті опора на стопу стає болісною. Захворювання зустрічається у кожної п’ятої людини старше 50 років і значно погіршує якість життя.

П'яткова шпора

Загальна інформація

Шпора розвивається і натомість хронічного запалення плантарної (підошовної) фасції. Це тонкий, але дуже міцний клапоть сполучної тканини, який пов’язує між собою пальці стопи та кістку п’яти. Вона відповідає за формування склепіння стопи і в процесі ходьби зазнає значних навантажень.

Ці навантаження нерідко стають причиною мікроушкоджень тканини, які гояться самостійно в період нічного відпочинку. Якщо цей процес відбувається недостатньо швидко, вранці повторюється травматизація. Коли людина підводиться з ліжка, вона відчуває біль різної інтенсивності. Регулярне ушкодження фасції неминуче призводить до розвитку запального процесу, що поступово наростає.

Запалення починає захоплювати розташовані поруч тканини, зокрема кістку та сухожилля. На поверхні кісткової тканини починається відкладення солей кальцію і зростання відростка (остеофіту), який і зветься п’ятковою шпорою. Він ще більше ушкоджує фасцію, і патологічне коло замикається. Без допомоги лікаря ходьба стає нестерпно болісною.

Шпора може утворитися тільки одній п’яті, а може вразити обидві стопи. Все залежить від індивідуальної схильності людини.

Види

Залежно від розташування патологічного відростка, виділяють два основні типи захворювання:

  • підошовна (внутрішня) шпора п’яти: найбільш поширений варіант, при якому остеофіт розташовується в нижній частині п’яткової кістки;
  • ахіллова (задня, верхня) шпора п’яти: відросток формується в місці прикріплення ахіллова сухожилля; цей різновид патології зустрічається вкрай рідко.

Причини

П’яткова шпора, так само як і плантарний фасціїт, що викликає її розвиток, – це мультифакторне захворювання. Його виникнення обумовлено комплексним впливом кількох причин:

  • літній вік (ризик появи захворювання підвищується після 45-50 років через зміну обміну речовин та зниження кровопостачання нижніх кінцівок);
  • ожиріння (надлишкова маса тіла є причиною надмірного навантаження на фасцію);
  • плоскостопість, неправильний похід (навантаження на стопу розподіляється нерівномірно, що призводить до підвищеної травматизації окремих її ділянок);
  • носіння неправильного з погляду ортопедії взуття (надмірно тісного, на високих підборах тощо);
  • викривлення хребта (сколіоз) та деякі інші захворювання опорно-рухового апарату;
  • вагітність (зміщення центру тяжкості, зміни у гормональному фоні та обміні речовин);
  • особливості професії, через які людина тривалий час перебуває на ногах (продавці, офіціанти, промоутери, багато робочих спеціальностей) або змушена часто носити тяжкість;
  • професійні заняття спортом;
  • спадкова схильність;
  • порушення обміну речовин, пов’язані з підвищеним відкладенням солей у тканинах (зокрема, подагра);
  • судинні захворювання, зокрема, атеросклероз судин нижніх кінцівок, облітеруючий ендартеріїт (підвищують ризик розвитку шпори через порушення кровопостачання тканин та погіршення процесів регенерації);
  • травми хребта, нижніх кінцівок;
  • цукровий діабет;
  • захворювання кісток та суглобів ніг (артрози, ревматоїдний та псоріатичний артрит тощо), а також використання гормональних засобів для їх лікування.

Симптоми

Симптоми шпори п’яти залежать не від причини захворювання, а від локалізації і розміру кісткового наросту, а також ступеня занедбаності процесу.

Першими ознаками неблагополуччя є біль. На початковій стадії розвитку хвороби вона відчувається на рівні легкого дискомфорту і лише вранці. Багато людей відзначають відчуття цвяха у п’яті під час ходьби, яке незабаром зникає.

У міру розвитку захворювання біль починає з’являтися після тривалого навантаження на ноги та поступово посилюється. Інтенсивність відчуттів залежить не так від величини відростка, як від його розташування. Що ближче до нервових закінчень знаходиться остеофіт, то сильніше болить нога. Спровокувати гострий напад може різка опора на п’яту (під час вставання зі стільця або ліжка) або підйом сходами. В окремих випадках захворювання протікає практично безсимптомно, але запалення все одно присутній, а кістковий шип виявляється при обстеженні.

Якщо до процесу приєднується гостре запалення підошовної фасції, пацієнти зазначають:

  • постійне поколювання та відчуття жару в області п’яти;
  • почервоніння шкіри у ураженій ділянці;
  • огрубіння шкіри стоп;
  • посилення болю при ходьбі.

Згодом больовий синдром стає звичним, і у людини змінюється хода. Він починає ставити ногу так, щоб не торкатися ураженої області і спирається, в основному, на шкарпетку та бічну поверхню стопи. Нерідко це стає причиною розвитку поперечної плоскостопості, що ще більше посилює перебіг хвороби.

У важких випадках здатність до самостійної ходьби повністю втрачається через нестерпний біль при опорі на ногу.

Діагностика

Діагностикою та лікуванням шпори п’яти займається лікар ортопед. Основним способом виявити патологію та оцінити ступінь її розвитку є рентгенографія. На знімку добре видно кістковий наріст, його форма, розташування та величина.

Додаткові методики обстеження включають:

  • загальний та біохімічний аналіз крові для виявлення запального процесу, оцінки рівня сечової кислоти (важливо для діагностики подагри) та деяких інших показників;
  • аналіз сечі;
  • УЗД стопи з метою оцінки стану м’яких тканин, виявлення можливого абсцесу;
  • дуплексне дослідження судин нижніх кінцівок (виявляє можливі порушення кровообігу);
  • МРТ стопи, визначення стану всіх анатомічних структур стопи, включаючи нервові волокна.

За наявності супутніх захворювань призначаються відповідні лабораторні та інструментальні дослідження, консультації вузьких спеціалістів.

Важливо пам’ятати, що біль у ділянці п’яти необов’язково говорить про розвиток шпори п’яти. Подібну симптоматику можуть викликати:

  • подагри;
  • ревматоїдний артрит;
  • остеомієліт (запалення кісткової тканини);
  • хвороба Бехтерєва;
  • туберкульоз кісток;
  • травми тощо.

Не варто займатися самолікуванням та безконтрольно приймати знеболювальні препарати. Вибрати відповідну схему може лише лікар.

П'яткова шпора

 

Лікування п’яткової шпори

Лікування шпори п’яти багато в чому залежить від її причин і симптомів і призначається в індивідуальному порядку. Лікарі використовують кілька методик:

  • медикаментозне лікування;
  • фізіотерапія – ударно-хвильова дія; лазерне лікування;
  • рентгенотерапія;
  • масаж;
  • лікувальна фізкультура та гімнастика;

Від пацієнта обов’язково потрібна корекція способу життя та харчування, а також носіння ортопедичного взуття.

Медикаментозне лікування

Лікарські препарати, що використовуються при лікуванні шпори п’яти, спрямовані на зняття запалення і больового синдрому. Найбільш затребувані:

  • нестероїдні протизапальні засоби (НПЗЗ): засоби на основі індометацину, диклофенаку, ібупрофену у вигляді таблеток, ін’єкцій та місцевих засобів (кремів, мазей, знеболювальних пластирів);
  • кортикостероїдні препарати продовженої дії (дипроспан та його аналоги), що вводяться безпосередньо у фасцію для зупинки запального процесу;
  • антибіотики за наявності гнійного запалення або за інфекційної природи захворювання.

За наявності супутніх захворювань призначаються засоби для їх лікування, наприклад, препарати для нормалізації кровотоку, протиподагричні засоби тощо. Підбором конкретних ліків, їх дозування та режиму прийому займається лише лікар.

Фізіотерапія

Фізіотерапія спрямована на покращення кровопостачання та регенерації тканин, а також на посилення дії лікарських засобів. Для цього використовується:

  • електрофорез: введення препаратів у товщу тканин за допомогою електричного струму;
  • сонофорез: обробка тканин ультразвуковими хвилями, що покращують проникнення лікарських засобів;
  • ультразвукова терапія: прогрів тканин та зниження запальних реакцій за допомогою ультразвукових хвиль;
  • грязьові та мінеральні ванни.

Ударно-хвильова терапія

Ударно-хвильова терапія – це один з найбільш ефективних методів лікування шпори п’яти на ранніх стадіях розвитку. Методика заснована на вплив ультразвукових хвиль певної частоти, яка сприяє:

  • руйнування відкладень кальцію;
  • зменшення запалення та набряклості;
  • активації регенерації тканин.

При невеликому розмірі шпори п’яти методика дозволяє позбутися її повністю, а в запущених випадках гальмує або зупиняє її зростання.

Лазерна дія

Прогрівання глибоких шарів тканин лазером сприяє покращенню кровотоку в них. В результаті підвищується якість постачання клітин киснем та поживними речовинами, активуються обмінні процеси та відновлення уражених тканин.

Рентгенотерапія

Ця методика лікування шпори п’яти підходить тільки для людей молодше 40 років і використовується вкрай рідко, якщо інші способи не приносять ефекту. На область ураження впливають рентгенівськими променями у певному дозуванні. В результаті досягається стійке усунення больового синдрому і поліпшення стану.

Хірургічне лікування

Усі попередні методики спрямовані на зняття болю та запалення, а також покращення стану пацієнта. Правильно підібраний комплекс методик допомагає загальмувати процес зростання шпори або навіть повністю зупинити його, але не дозволяє позбутися його повністю. Виняток становить ударно-хвильова терапія, але вона руйнує лише дуже дрібні нарости.

Позбутися великої шпори п’яти можна тільки хірургічним шляхом. При виборі класичного варіанта операції хірург розрізає фасцію повністю та відразу видаляє кістковий виступ. При повному перетині тканин у пацієнта значно змінюється анатомія стопи та хода, що є приводом для призначення групи інвалідності.

Більш сучасною та щадною методикою є радіочастотна мікротенотомія. Суть операції полягає у усуненні пошкоджених тканин за допомогою радіочастотних хвиль.

В інтернеті та популярній літературі можна знайти велику кількість домашніх методик лікування шпори п’яти за допомогою трав і саморобних компресів. Використовувати їх без попереднього узгодження з лікарем категорично заборонено. У кращому випадку стан пацієнта залишиться без змін, у найгіршому – виникнуть ускладнення, наприклад, опіки.

Гімнастика при шпорі п’яти

Вправи лікувальної фізкультури – це один із важливих факторів лікування п’яткової шпори. Воно сприяє покращенню кровообігу в ураженій ділянці, а значить – стимулює відновлення тканин за умови регулярних занять. Мінімальний комплекс включає наступні вправи:

  • Присідання: пацієнт згинає одну ногу і ставить її вперед, іншу відводить назад, ступні знаходяться на одній лінії, долоні спираються на стіну; із цього положення виконуються присідання без відриву п’яти від підлоги;
  • катання предмета: у положенні сидячи пацієнт катає ногою невеликий м’ячик або пляшку з водою протягом 5 хвилин;
  • «сходинка»: ноги ставляться на поріг, сходинку чи стос книжок те щоб п’яти висіли у повітрі, виробляються нахили вперед із опорою на стілець для розтягування м’язів гомілковостопного суглоба; у положенні максимального нахилу потрібно завмерти на 5-20 секунд, а потім повернутися у вихідне положення;
  • збирання предметів: за допомогою пальців ноги необхідно піднімати з підлоги дрібні предмети: горошини, намистини, квасолю тощо; в ідеалі вправа виконується стоячи, але допускається і сидяче становище;
  • розтяжка: пацієнт сідає на стілець, кладе ступню однієї ноги на коліно іншої та руками тягне пальці на себе, одночасно вивертаючи стопу назовні; вправа добре розтягує п’яткову фасцію;
  • затримка: фінальна вправа виконується за допомогою скакалки, гумового еспандера, рушника, пацієнт витягає ноги вперед у положенні сидячи, проводить стрічку під стопами та тягне їх на себе.

Ідеальний час для занять – ранковий годинник, коли стопи ще не перевантажені.

Масаж

Масаж – ще один засіб покращити кровообіг у стопах при шпорі п’яти. Найпростіший комплекс можна виконувати самостійно. Попередньо стопи розігріваються інтенсивним розтиранням, після чого починається активна дія:

  • дрібні щипки з поступовим переміщенням від кінчиків пальців до п’яти;
  • розтирання п’яти: виконується подушечками пальців із зусиллям у різних напрямках;
  • кругове розтирання: спочатку захоплюється зовнішній радіус п’яти, потім круги концентруються на ділянці шипа;
  • розминання: великими пальцями рук інтенсивно розминається область шпори;
  • легке биття ребром долоні.

Цикл дії повторюється 2-3 рази і завершується розтиранням та погладжуванням. В кінці при необхідності використовується знеболювальна мазь.

Важливо пам’ятати, що масаж не повинен бути надмірно болючим, а ось легкий біль – це ознака правильного виконання вправ. Для додаткової стимуляції ураженої області можна використовувати масажну рукавичку.

Крім класичного мануального масажу допускається використання спеціальних рельєфних килимків та електричних масажерів.

Дієта

Харчування при шпорі п’яти переслідує кілька цілей:

  • знизити масу тіла та не допустити її підвищення;
  • мінімізувати запальні процеси;
  • вивести із організму надлишок солей.

Лікарі рекомендують дотримуватися наступних правил:

  • контролювати добовий калораж їжі, не допускати переїдання;
  • за відсутності протипоказань щодня випивати не менше 2-3 літрів чистої води (чай, кава, соки та інші напої не рахуються);
  • збалансувати меню за білками, жирами та вуглеводами, забезпечити достатню кількість вітамінів;
  • регулярно робити розвантажувальні дні;
  • мінімізувати вживання пряних, гострих, копчених, солоних страв, соусів, консервів, а також продуктів, що містять штучні ароматизатори;
  • виключити із раціону міцні бульйони, гриби, субпродукти, каву, алкоголь;
  • знизити кількість солі;

Профілактика

Розвиток шпори п’яти можна попередити і значно уповільнити корекцією способу життя. Щоб уникнути проблем, пов’язаних із запаленням підошовної фасції, необхідно:

  • носити зручне взуття на невеликому, зручному підборі (рекомендована висота 2-4 см);
  • використовувати ортопедичні устілки із супінатором;
  • підтримувати масу тіла нормальному рівні, не допускати ожиріння;
  • забезпечити повноцінне, збалансоване харчування, вживати достатньо чистої води;
  • займатися аматорським спортом, що приносить задоволення;
  • мінімізувати перевантаження ступнів (тривала ходьба або перебування в положенні);
  • періодично робити масаж стоп (вправи аналогічні до лікувального впливу);
  • своєчасно та повноцінно лікувати порушення постави, плоскостопість.

При перших ознаках болю області п’яти необхідно звернутися до лікаря для обстеження. Багато фізіотерапевтичних методик ефективні саме на ранній стадії і дозволяють повністю позбутися шпори ще до того, як вона зробить життя нестерпним.

Наслідки та ускладнення

При розвитку шпори п’яти пацієнту доводиться спиратися на шкарпетки або бічну поверхню стопи. Це може призвести до ускладнень:

  • набряки та біль у гомілковостопному суглобі;
  • артрит та артроз суглоба великого пальця ноги;
  • розвиток або посилення плоскостопості;
  • виражені порушення постави.

Без лікування п’яти шпора виростає настільки, що повністю позбавляє пацієнта можливості спертися на ногу. Якість життя значно погіршується.

EuroMD
Додати коментар