Тонзиліт: ознаки, симптоми, лікування

Тонзиліт – це запальний процес, який вражає одну або кілька мигдаликів лімфатичного глоткового кільця. У 80% випадків тонзиліти спровоковані бета-гемолітичним стрептококом, в інших причиною є різні бактерії, стафілококи, грибкові мікроорганізми. При несвоєчасно розпочатому лікуванні вогнище запалення поширюється далі і вражає м’які тканини, що оточують, тонзиліт переходить в гостру фазу.

Тонзиліт

Симптоми тонзиліту

Залежно від форми захворювання, загальні симптоми при тонзиліті відрізнятимуться. Людина заражається повітряно-краплинним шляхом від інфікованого. Після закінчення інкубаційного періоду протягом 1-2 днів відчуває перші гострі симптоми тонзиліту:

  • Біль у горлі, що посилюється при ковтанні.
  • Загальна слабкість, ломота у м’язах та суглобах.
  • Підвищення температури.
  • Збільшення лімфатичних вузлів у сфері горла.
  • Озноб.
  • Головні болі.

Максимальний ступінь хворобливості у горлі найчастіше розвивається на другу добу захворювання. Мигдалики набувають яскраво-червоного відтінку, стають набряклими, на них починають формуватися дрібні фолікули з гноєм. Якщо в цей момент ігнорувати симптоми і не розпочати лікування, тонзиліт може набути хронічної форми.

Діагностувати хронічний тонзиліт набагато складніше, оскільки загальна симптоматика найчастіше має прихований характер. Підозра на хронічний перебіг захворювання має спричинити такі симптоми тонзиліту:

  • Болі в горлі явно не виражені, можуть періодично з’являтися при ковтанні.
  • Першіння у горлі, відчуття сухості.
  • Часті епізоди виникнення ангіни.
  • Вихід гнійних пробок під час кашлю.

Ігнорувати такі ознаки не можна. Вони здатні спровокувати розвиток ускладнень, пов’язаних із захворюваннями нирок, ураженням суглобів та порушенням роботи серця.

Діагностика захворювання

Першим етапом діагностичного обстеження є огляд пацієнта. Стан глотки оцінюється з використанням спеціального освітлення, у результаті лікар відзначає збільшення лімфатичних вузлів, виражене почервоніння піднебінних мигдаликів, жовтуватий гнійний наліт та інші характерні при тонзиліті ознаки.

Наступним етапом, який дуже важливий для призначення грамотного лікування тонзиліту, є аналізування. Для визначення збудника захворювання з поверхні мигдаликів та задньої стінки носоглотки беруть мазок. Цей аналіз передається до лабораторії, де надалі матеріал буде обстежено. Наявність певної групи мікроорганізмів дозволяє зрозуміти, що безпосередньо спровокувало ураження мигдаликів і призвело до тонзиліту.

Також береться аналіз крові на обстеження. Показники, які підтверджують наявність захворювання, перевищуватимуть нормальний рівень:

  • Показник ШОЕ досягає 18-20 мм/год.
  • Збільшується кількість незрілих нейтрофілів.
  • Рівень нейтрофілів у крові сягає показників 7-9х109/л.
  • Виявляється наявність метамієлоцитів та мієлоцитів.

Проба визначення чутливості до антибіотиків дозволяє лікарю підібрати надалі максимально ефективне лікування. При лікуванні лікарем будуть призначені антибіотики, кожен із яких здатний придушити розмноження певної групи патогенних мікроорганізмів.

Лікування тонзиліту

Форма тонзиліту та поточна стадія захворювання безпосередньо впливають на тактику лікування тонзиліту. Лікування буде засноване на комплексному підході, спрямованому на погашення гострих симптомів захворювання та усунення раніше встановленого збудника:

  • Антисептичні розчини для полоскання горла.
  • Засоби для зняття болю у вигляді таблеток, спреїв або льодяників.
  • Розчини для промивання мигдаликів. При накопиченні гнійного вмісту наліт слід видаляти за допомогою спеціального шприца.
  • Використання імуномодуляторів місцевої дії.
  • Прийом жарознижувальних засобів за необхідності.
  • Антибіотики. При лікуванні дуже важливо дотримуватися режиму і не припиняти прийом препаратів, навіть у разі покращення самопочуття. Лікувати захворювання та повністю усунути бактерії можна лише при повному проходженні курсу, призначеного лікарем. Повноцінне лікування необхідне як погашення симптомів, а й придушення збудника.

Допомога у поліпшенні самопочуття та усунення характерних ознак захворювання здатне надати фізіотерапевтичне лікування. Процедури сприяють нормалізації кровообігу та стимулюють вироблення антитіл до тонзиліту. Пацієнту пропонується лікувати захворювання за допомогою УФО-терапії або УВЧ. Для промивання мигдалин лікар може призначити вакуум-гідротерапію.

Під час лікування дуже важливо забезпечити пацієнтові щадне харчування: варені або приготовлені на пару продукти додатково травмувати горло. Рясне питво також сприятиме якнайшвидшому одужанню при тонзиліті.

Рішення щодо видалення мигдаликів приймається лікарем після повного діагностичного обстеження та відсутності видимого ефекту від лікування при тонзиліті, що супроводжується розвитком ускладнень (токсико-алергічна форма). У цьому випадку мигдалики видаляються як джерело основної загрози.

Профілактичні заходи

Перед проведенням профілактичних заходів слід зазначити фактори, які провокують виникнення тонзиліту. Найбільше випадків виникнення захворювання спостерігається в осінньо-зимові періоди. Проживання в несприятливій екологічній обстановці та часте перебування у місцях великого скупчення людей також призводить до підвищення ризику виникнення захворювання.

Для зменшення ймовірності зараження рекомендується відповідально ставитись до особистого здоров’я. У періоди спалахів захворювань на тонзиліт бажано приймати вітамінні комплекси, спрямовані на зміцнення захисних сил організму. Важливо уникати переохолоджень, які можуть спричинити біль у горлі та тонзиліт зокрема.

У разі відвідування громадських місць по можливості слід мінімізувати спілкування з інфікованими тонзилітом людьми або носити спеціальну маску. Щоденні прогулянки на свіжому повітрі та загартовування сприятимуть покращенню імунітету, а також дозволять організму протистояти тонзиліту.

EuroMD
Додати коментар