Гайморит: ознаки, симптоми, лікування

Гайморит – це запальний процес у гайморових пазухах, що відноситься до одного з видів синуситу. Придаткові пазухи носа забезпечують вирівнювання перепадів між атмосферним та внутрішньочерепним тиском, а також зігрівання повітря, що вдихається. Їх ураження при гаймориті супроводжується утворенням, виділенням гною і може охоплювати одну або обидві верхньощелепні пазухи.

Причини виникнення

Потрапляння до гайморових пазух патогенних мікроорганізмів вірусного або бактеріального походження — найчастіша причина виникнення захворювання. Найбільша кількість випадків захворювання на гайморит фіксується в осінньо-зимовий період, коли організм людини ослаблений і не може протистояти провокуючим захворюванням бактеріям.

Крім того, гайморит викликається іншими причинами:

  • Перенесені ГРВІ або грип, лікування яких проводилося не ґрунтовно.
  • Алергічні реакції.
  • Анатомічні особливості носової порожнини.
  • Ослаблення імунітету.
  • Розростання аденоїдів або утворення поліпів.
  • Несприятливі умови у приміщенні, де людина перебуває тривалий час — протяги, сухе та надмірно тепле повітря.
  • Грибок слизової оболонки.
  • Туберкульоз, новоутворення.
  • Травма слизової оболонки гайморових пазух.

Накопичення великої кількості слизу, що призвело до гаймориту, може бути спровоковано частим тривалим використанням судинозвужувальних препаратів для усунення симптомів при нежиті.

Гайморит: ознаки, симптоми, лікування

Симптоми гаймориту

Для гаймориту характерні явні ознаки захворювання, що посилюються у вечірній час доби та ослаблені вранці. До симптомів, що викликає гайморит, відносять:

  • Виділення слизу з носа, що може змінюватися від прозорої консистенції до появи гнійних жовто-зелених частинок.
  • Тривала закладеність носа.
  • Збільшення температури при гострому гаймориті.
  • Загальна слабкість, запаморочення, підвищена стомлюваність.
  • Виникнення в області перенісся болю та сильного тиску, які можуть збільшуватися при нахилі голови вперед.
  • Втрата апетиту.

На тлі основних симптомів при гайморит людина може відчувати озноб, відбувається помітна втрата працездатності. Больові відчуття поширюються на область чола, очниці, ясна. При хронічній формі гаймориту симптоми можуть бути прихованими: температура тіла може не підвищуватись, а хворобливі відчуття з'являються лише періодично.

Болі при гаймориті у міру розвитку захворювання відчуваються особливо гостро, навіть за незначних поворотів голови. При ігноруванні явних первинних ознак гаймориту та прогресуванні захворювання спостерігається повна або часткова втрата нюху, тон голосу змінюється, з'являються набряки та припухлості в області очей, носа, щік. Згодом кількість утвореного гною при гаймориті збільшується, що викликає неприємний гнійний запах з носа, ротової порожнини, формується неприємний післясмак.

Гайморит: ознаки, симптоми, лікування

Діагностування захворювання

При симптомах захворювання на гайморит пацієнту слід звертатися до лору, який зможе якісно провести огляд носової порожнини для подальшого ефективного лікування. На цій стадії відзначаються почервоніння, набряклість, визначається локалізація болючих областей. Більше глибоке обстеження носової порожнини та виявлення можливих особливостей будови носа проводиться з використанням ендоскопічної техніки.

Дані огляду найчастіше не дозволяють точно встановити правильний діагноз і призначити лікування, тому для підтвердження діагнозу використовують рентгенологічні знімки. Знімок виконують у різних проекціях, що дозволяє провести точну оцінку стану гайморових пазух. При гострому гаймориті на знімку будуть помітні місця скупчення слизу та гною.

Гайморит: ознаки, симптоми, лікування

Лікування гаймориту

Залежно від рівня розвитку патології, методи лікування гаймориту різняться. За відсутності великого скупчення гнійних мас лікування буде консервативним та спрямованим на придушення симптомів гаймориту та усунення інфекції, що спричинила гайморит.

Лікувати захворювання найчастіше рекомендується стандартними методами:

  • Використання препаратів для полегшення носового дихання.
  • Антисептичні засоби місцевого застосування для надання основної дії на розмноження хвороботворних мікроорганізмів.
  • Антибіотики, прийом яких зменшить ймовірність розвитку ускладнень та докорить процес лікування.
  • Протизапальні засоби та медикаменти, що сприяють виведенню слизу з верхніх дихальних шляхів.

Призначена лікарем терапія при гаймориті повинна бути пройдена повним курсом. Не рекомендується зупиняти прийом лікарських засобів при ослабленні симптомів гаймориту або повному їх усуненні. При великому скупченні гною лікувати гайморит складніше, оскільки дія антибіотика пригнічуватиметься.

Симптоми на гострій стадії захворювання характеризується активним утворенням гною, скупчення якого може призвести до несприятливих наслідків. У цьому випадку, а також за неможливості усунення ознак захворювання за допомогою медикаментів, пацієнту може бути призначений радикальніший метод лікування — пункція. Прокол здійснюється по нижньому краю носового проходу. Після видалення гнійного вмісту слиз відправляють у лабораторію.

Основною метою дослідження слизу є визначення конкретного збудника захворювання. Такий метод дозволяє підібрати відповідний для конкретного випадку антибіотик та призначити максимально ефективне лікування гаймориту. Після пункції порожнину носа промивають антисептичним розчином. У разі потреби кількох проколювань у місце проколу вставляється катетер, через який проводитимуться повторні маніпуляції для повноцінного лікування.

Як профілактика рекомендується своєчасно звертатися за допомогою до лікаря, не ігнорувати первинні ознаки гаймориту та виконувати всі рекомендації щодо лікування. Також слід дотримуватись правил здорового способу життя, спрямованих на підтримку захисних сил організму.

EuroMD
Додати коментар