Дослідники на молекулярному рівні вивчають механізми взаємодії хвороботворних мікробів із факторами імунітету людини. Результати досліджень, зазначають вони, сприятимуть удосконаленню засобів та методів діагностики, профілактики та терапії низки небезпечних інфекційних захворювань. Останні результати робіт опубліковані у журналі European Biophysics Journal. Щоб вивчити механізми взаємодії хвороботворних мікроорганізмів із факторами імунітету людини, автори застосували новий підхід, що дозволяє реєструвати силу взаємодії окремої бактеріальної клітини з моноклональними антитілами з використанням оптичного пінцету. В основі його роботи лежить принцип лазерної пастки: при особливому розподілі потужності випромінювання лазерний промінь, що падає на мікроскопічні частинки, захоплює їх і дає можливість маніпулювати ними. Така установка, зокрема, дозволяє переміщати поодинокі клітини у рідкому середовищі на фіксовану відстань.
За його словами, аналогічний підхід вчені використовували і при з'ясуванні значущості того чи іншого бактеріального антигену в адгезії мікроба до антитіл або клітин людини. В останньому випадку клітини людини фіксуються на підкладці, а замість бактеріальної клітини лазерним променем захоплюється мікросфера, попередньо покрита антигеном, який цікавить дослідника, який виділяють з мікробної біомаси.
“Зниження сили зв'язку в такій модельній системі або системі “бактерія – клітина людини” після введення в неї будь-яких препаратів може свідчити про перспективи розробки на їх основі антиадгезивних медичних засобів у цьому відносно новому напрямку боротьби з бактеріальними інфекціями. Загалом результати таких досліджень сприятимуть створенню чи вдосконаленню нових засобів та методів діагностики, профілактики та терапії деяких інфекційних захворювань”, – зазначив Бувалив.
